Профіль

Tomoe

Tomoe

Україна, Полтава

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Війна

Війна змінила все! Все перевернула. Мирні люди гинуть..гинуть діти.
Заради чого все це?!
Кому це потрібно?!
Що буде коли не буде ніде меж?
що буде тоді..Зараз всі думають що всі в безпеці за межами..але коли їх не буде?.не має межі - вони не зупиняться...стільки болю, якого так і не пережити..не забути..

Суха земля, колись родюча..
Та вже напхана огидними думками.
Розійдеться одна межа, і зникнуть перепони між Нами-Вами..
І той весь біль - ВІДЧУЄ КОЖЕН!
Відчує страх.
Відчує відчай.
Відчує пустку..
Коли вже всеодно, хто там стражда..
А поряд рідних серцю вже немає. Пусто , гірко. За що?!
То хай все згине і згниє:
Коли одне дитя без мами й тата - сирота..
ТО чи ми ж сироти без тисяч покидьків, грабіжників, можновладців?

злість на душі...


Про що я мріяла сьогодні?

Мріяла про те що було б коли не було ВІЙНИ..
Яка я, та всі інші, що мене оточують...мабуть такі як і були до війни..
мабуть всі веселі, та радісні...планують свій вільний час, свою відпустку...мріють...фантазують...святкують..гуляють..
саджають, вітають зі святами..одружуються, народжують дітей, розлучаються, вірять у всякі нісенітниці..живуть щасливо та звичайно...подорожують..насолоджуються життям...
Та і зараз все це є..але пригнічує усвідомлення немов не по справжньому..немов якась вигадка..
Очікую перемоги, та депресую...що можна ще сказати..нічого нового..все те ж що і було..
Мріяти про те що не повернеш..і вже більше року тому..дивно..?
Дивно.
Заради дітей триматись.

Не сбылось

  • 24.09.11, 15:15

Отвергнуто!

Отпущено!

Забыто!

И плавает на грани мертвой тишины, 

два облака, два лучика разсвета.

Забвенные мечты мои..

складне життя

От мрієш..мрієш..

а що далі?..

немов би пустка..

і ні сльози, що була рані, а ні болю..

лише любов у моїй волі..а може Бог?!

а може доля..

скитатись в днях до нових слів,

що так не легко з його вуст злітають.

що десь в дорозі завмирають.

 

Хіба оце любов?

Дісталась мого серця..

Що б`ється, чи не б`ється..

і лиш воно женеться і в такт перекликається з його..

і от немає розуміння..

чому ж далеко те прозріння?!

що всим помітно..тільки не нам  - двом..

 

Думки..

безладно, хаотично..

пакуються  валізи..пустіють шафи..

і от немає більше щастя..

кохання не почуте..

А мрії..до болю жаль,

що мрією..було життя те..

 

сообщения

общение..оно бывает настолько разным, что иногда теряешся, в сути таких переписок..

дружба, потдержка, любовь..бесцельная болтовня..или же ценная информация..

а мы не ценим переписки, те что хранятся у нас на мейлах..горы реклам, подписок..но есть те которые просто необходимо беречь..за ту историю, что они берегут, память, эмоции, чувства..

 

"Любий, коханий!

Я так сумую за тобою..

От минуло, лиш три години, а я вже так скучила за тобою))

Я знаю, що ти переглядаєш пошту в обід..тож прочитаєш це))

Я тебе кохаю!!!!!!!!!

Чуєш?...

Я ТЕБЕ КОХАЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

ЦЕМ...ЦЕМ...ЦЕМ...!!!

 

А ЩЕ ДЯКУЮ, ЗА СМАЧНЮЧИЙ СНІДАНОК))

Бувай!..

тільки не забудь заглянути після 3-ї годинки..сюди..ок)))"

 

******

"Дорогие, мама, папочка!

у нас, все отлично.

Только приехали, и расположились в гостиннице..

Вы знаете сдесь не дорого и так уютно, а еще у нас окна выходят на море))

Мы с Сергеем, решили пойти завтра на пляж, а сегодня поедим поснимаемся на свадебный альбом.

Вы не скучайте, мы обизательно привезем сувениры))

 

а еще мама, ты выбрала обои в спальню, если нет вышли я сама выбиру, хорошо?

ну все, от Сергея ПРИВЕТ!!!

я завтра напишу"

 

******

"Анютка, спасибо, за твою потдержку!

Я не могу описать все свои эмоции, но ты самый лучший человечек в мире, да что там в мире, во всей вселенной!!!

Я читаю, перечитываю, твои письма и немогу оторватся, каждое письмо, словно новый, фантастический мир, такой красочный, жизнерадосный, сказочный.

Это так меня успокаивает, я даже стал отвлекатся от тех проблем.

Ты права, все меняется, все что не делается к лучшему.

И наверное, то что мы сейчас с тобой общемся это подарок мне свыше))

Правда, без тебя ..я бы не смог пережить то горе, что со мной случилось.

Спасибо, тебе!!!!

Анют, ты очень добрый человек.

И каждый день я благодарю небо, что оно послало, мне тебя..Вот уже год, ты словно часть меня. Прости, что отказываю в встрече..мне очень хочется  с тобой увидется, но.. я не хочу, что бы ты видела меня такого..не хочу что бы ты плакала..давай погодим с этим..

А еще поздравляю тебя с открытием галлереи, ты молодчинка, видел, твои работы, они словно дуновения ветра..работай, тебе сейчас необходимо приделять внимание твоему делу.

и еще раз СПАСИБО, за все то что ты делаеш мне, ради меня..я этого не достоин..ты чудо!!!!

пиши!"

наши письма

А он далеко...

Живет, перебирает, наши письма..

мы дружили с ним..

Мы дружили очень долго. Мы делились тайнами. Мы делились душой.

А потом , он вырос..вырос и уехал на другую сторону Земли.

Так далеко..а я не могла представить, что там..

Странно..но первый месяц я не заметила, что его нет..он писал мне письма, он звонил..он мечтал..а последующий год был адом..

Адом и для меня и для него..

Его новые друзья, подруги..но ему нравилось, что я ему пишу..незабываю, нашу дружбу..

Он изучал каждое письмо наизусть, а после цитировал, на своих уроках, словно забытого старинного русского писателя..а мне было так смешно, когда он об этом расказывал..

и вот он приехал.

он всем привёз подарки, тащил, огромную сумку разных интересностей, а когда подарки были вручены..мамам, папам, дядям, тьотям..он остался с одним портфелем..

Я еще удивилась, неужели можно путишествовать с эти портфелем..

А он ответил, что там всё, что есть дорогого, для него, на этом свете..и вытащил все мои письма..

 

наши маски

На протяжении всей жизни, мы сталкиваемся с разными ситуациями..

В некоторых ситуациях, мы показываем свое истинное Я..а в некоторых нам приходится надевать маски(доброжелательности, снисходительности,  даже любви, гнева, дружбы, дипломатичности)

и вроде ..это тоже мы..но что то отталкивающее есть..

а некоторые маски очень вживаются с человеком..и что тогда?..

мне очень жаль , одного человека, который не может найти себя, и все время носит какую то маску..мне так надоел этот маскарад..

а вы мечтаете?

Некоторые наши мечты просто обязаны осуществится.

Ведь они такие интересные, а иногда бывают, единственным чего хочет человек..

Вот я мечтаю попасть на необитаемый остров..пусть он будет полу-сказочный, со встроеным несмерным количеством моих желаний)))

кто о чем мечтает?может у когото есть более реальные мечты? или кто может помочь осуществить мою?)))

нащо воно?

Ось...

наче все є..і наче нічого..

наче любиш...і наче пустка..

хвилинки прозріння...а далі знову рожеві окуляри..

і хто вигадав це кохання?

хто вигадав, цю залежність?

що руйнує розмірене життя в руїни...

що сліпо віриш в ідеальність..

 

Важко

  • 14.06.09, 12:16

Важко, на небо, крізь хмари летіти;

Ніде затриматись, щоб відпочити.

Важко, в коханні, людині зізнатись;

Ніде від заперечень, буде зховатись.

Важо жити, і вічно брехати;

Ніде, при зустрічі очі сховати.

Важко самому по світу ходити;

Ніде душу свою прихистити.

Сторінки:
1
2
попередня
наступна