Не чужі, але і не разом...

Якось попався на очі в інтернеті віршик,( дивися нижче ) і я згадала одну історію з життя знайомої людини. А було це так:
Познайомилася пара, сподобалися один одному, вирішили одружитися. Прожили разом 5 щасливих років, і раптом виникла невеличка сварка, навіть не сварка, а просто вони виказали один одному те,чого їм не вистачае у житті, у стосунках сімейних. Жінка хотіла більше уваги до себе, а чоловік у відповідь сказав, що хоче розриву стосунків, розлучення, забрав у неї ключі від квартири. Жінка зібрала свої речі і пішла від нього. Минуло 8 місяців - він подзвонив, захотів "поговорити", але жінка вирішила, що він занадто легко "розтоптав їхні стосунки" , а це значить тільки одне - вона йому не потрібна, ніякої любові між ними немае, адже якщо любиш - боїшся втратити людину, а тут - сам "вигнав" її зі свого життя. Вони ще не розлучені, але разом не живуть і напевно вже сім"ї не буде, адже кожен день віддаляе їх один від одного. Шкода мені їх, бачу, що не чужі, але і не разом, от і виходить, що любов у кожного своя...

ЛЮБОВЬ
Любовь не купишь по заказу…
Не выберешь на вкус и цвет…
К одним она приходит сразу…
К другим — через десятки лет…
Одна горит, другая тлеет…
Да скажешь прямо, не тая:
' Любовь стандартов не имеет!
Она у каждого своя!'

(из сети)