хочу сюда!
 

Tash

41 год, овен, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «гумор»

Про цінності

Все время я мужчинам все порчу, когда с ними в кафе иду, или в ресторан . Кому - брюки , кому - жизнь , а кому - мечты и систему ценностей. Вот пошли мы тут с одним мужчиной в кафе . Знала , что я ему что- нибудь обязательно испорчу, но не смогла отказать . Я редко бываю в том кафе , а там потрясающие гребешки с манго , и чизкейк с соленой карамелью и орешками. Пошла , короче .
Мужчина и гребешки были выше всяких похвал . Сразу видно , что сковородка разогрета как следует. И сливочное масло не горит , а кипит тихонько , и оттого корочка золотистая на гребешках и на манго . И присолены они потом, по готовности , и манго под крышкой доведено как нужно. А мужчина сидит тихо и ест салат . Идеальный вечер.
Радуюсь я ,значит, жизни и гребешкам , и тут мужчина и говорит - нужно окружать себя , говорит , своим уровнем ценностей , чтобы и человек был рядом твоих ценностей , и образ жизни в целом , и даже мелочи.
Абсолютно согласна . Отвечаю. Нет, ну а что ? Правильно говорит.
И как можно раньше это нужно понять . Он продолжает. Твоих ли ценностей человек . Точно . Говорю я. Это очень важно.
Я вот , говорит мужчина , считаю ценным , чтобы, как прихожу с работы ,так меня встречал вкусный ужин. Я бы так все время хотел.
Да , это очень ценно . Отвечаю я. Нет,ну ,а кто бы не хотел , чтобы вкусный ужин встречал с работы - то ? Я бы тоже хотела.
И чтобы в квартире у меня постоянно была чистота , говорит. Это ценность номер два для меня , говорит, и этого я тоже в жизни постоянно хочу .
О , как я Вас понимаю. Отвечаю. Согласна с вами абсолютно. И доедаю гребешки , и жду ,с трепетом, карамель . Нет, ну это же мечта, чтобы чистота в квартире-то. Постоянно.
А Вы что хотите ? Спрашивает он .
Тут я как раз карамель откусила, с первым кусочком чизкейка, и орешки там ... и тоненькая прослойка какого -то крема .. я бдительность потеряла и говорю - я давно ножницы большие садовые хочу , сказала я, лопату новую , и -на Багамы . На Мальдивах вот я была, и на Бали , а вот теперь - на Багамы. Машину хочу новую , и кольцо белого золота. Давно хочу и постоянно. Но чистоту в квартире , и вкусный ужин ,чтобы встречал, я тоже хочу , это просто прекрасно и тоже очень нравится. И чизкейк еще хочу. Один. С собой.
Он погруснел почему -то . И замолчал.
Вот вечно ты ,Иванова, что-то мужчине испортишь. Настроение , десерт или систему ценностей. Это все карамель. С карамели тебя всегда на ненужную откровенность тянет . Сказала я себе . Но я знаю , как все исправить.
И я счет раздельным нам попросила принести. И мужчина опять повеселел. И говорит , может , мы совместим нашу систему ценностей ? Говорит. Если убрать из нее Багамы и машину с кольцом. А вот ножницы можно оставить. Говорит . И даже лопату.
Нет , говорю , без Багам - не то . Там океан и фламинго. И синезеленое небо . А без них -и лопата не в радость . Сказала я . И оплатила счет . И поехала домой . А дома меня ждал вкусный ужин , чистая квартира , а лопату я завтра куплю , и садовые ножницы. Абсолютно все моей системы ценностей. Почем там , кстати , Багамы - то , пойду посмотрю.
ИвановаНа

Пропоную посміхнутись і задуматись




Куме!!! Я все зрозумів!!! Росія - це держава-трансвистит!!!
- !?!?
- Ну а як ще зрозуміти їх постійне бубоніння "Матушка Росєя - єто старший брат".

Не надо демонизировать Путина - его надо утилизировать.

С помощью дипломатического искусства и личного обаяния Путину удалось предотвратить отмену санкций на G20 в Гамбурге.

Россию никому не сбить с пути - ей всёравно куда идти!

Депутаты в панике! Они не ожидали, что кому-то может придти в голову требовать от них соблюдения законов, которые они принимают для народа...

Два политолога в РФ:
- Слушай, ты можешь понять, что вообще происходит?
- Тебе объяснить?
- Да нет, объяснить я и сам могу. Ты ПОНЯТЬ можешь?

Два українця про політику:
- Ти розумієш, що говорять наші політики і хто вони насправді?
- Розумію! Абсолютно!
- Як тобі це вдається?
- А я їх не слухаю...
- Не зрозумів?..
- Все просто: я дивлюсь на конкретний результат роботи кожного.
© Богдан Гордасевич

- Я знаю, як вирішити проблему з брехнею політиків і різних аналітиків!
- Це неможливо...
- Можливо! Запросити треба японську "Якудзу"!
- Навіщо?
- Як навіщо?! Приобіцяв політик щось зробити, або аналітик заявив про зміну уряду чи перевибори тоді і тоді, а всього того немає і йому чик фалангу пальця відрізали за брехню.
- Ага! Будуть боятися брехати...
- Та хрін з ними: най брешуть скільки схочуть! Просто як почнуть руками вимахувати - ясно буде людям скільки раз вже збрехало це падло.
© Богдан Гордасевич


Хто сміється, тому не минеться

Багато-багато років тому, коли моя донька була ученицею другого класу, їй задали домашнє завдання  скласти невеличку розповідь за картинками. Вона розгорнула  читанку тицьнула пальцем на чотири картинки та з благаючим поглядом попросила допомогти в цій не легкій для неї справі. На картинках було зображено зимовий день  та двох хлопчаків: перший хлопчина тягнув за собою по  дорозі санки, послизнувся тай гепнувся, другий йому не допоміг, а стоячі поряд реготав. Потім ситуація змінилася: перший підвівся та й пішов, а той що сміявся сам добряче гепнувся. Під картинками напис «Хто сміється, тому не минеться.»

Роздивившись картинки,  почухавши потилицю, мої мізки заскрипіли у важкому творчому пошуку…

Для мене це була нова справа, без досвіду… шкільні роки розчинились десь у минулому, та й шкільну літературу я не читав, твори списував-комбінував, щоправда один я все ж таки написав прочитавши книгу «Как закаялась сталь». Ось мої мізки  і «закалілісь»…

Сюжет був простенький, але нудненький, щось не писалось, тоді я почав гратись та замінив героїв хлопчаків на  бабусю та її внучка. Ось що з цього вийшло:

 

 

ХТО СМІЄТЬСЯ, ТОМУ НЕ МИНЕТЬСЯ

 

Любі діточки, я вам розповім повчальну історію про стареньку бабусю Дусю та її невихованого онука Василька. Отже сідайте зручненько і слухайте тихенько.        

Одного зимового дня бабуся Дуся та Василько почовгали по слизькій дорозі. Раптом... бабуся послизнулася, і у вухах Василька просвистів вітер, то бабусині ноги на реактивній швидкості піднялися вище голови, а її дупа глухим ударом притулилася до землі. Від раптового струсу бабусина титанова ще зовсім новесенька вставна щелепа вискочила і… два рази підскочила, та винувато завмерла на мерзлій землі.

Кінський регіт маленького Василька розітнув зимову тишу мов блискавка розітнула небо в "горобину ніч". Його курточка не витримала конвульсій молодого тіла і розійшлася по швах... відразу в трьох місцях. Від сміху маленькі щелепи хлопчика не могли зібратися до купи, а верхня губа тріснула оголив його молочні зуби. Сечовий міхур Василька не витримав  величезного тиску, і-і-і  лопнув. Бризки сечовини заляпали старенькі окуляри бабусі Дусі.

Бабуся на осліп намацавши свою вставну щелепу, спритно "підірвалася" із тротуару. Їй то що, що з нею станеться, вона вже не перший раз в цьому році падала до долу, а тверді мозолі на її дупі завжди пом’якшували удари.

Ось і все мої любі дітки. Я лишень можу додати, як ви вже розумієте, потерпілим залишився в цій історії маленький не вихований Василько. І як говорить народне прислів'я "Хто сміється, тому не минеться."

 

***

Поки я виписував цю розповідь ми з донечкою  від сміху ледь не надірвали животи, домашнє завдання стало гарною розвагою. Звісно після цього творчого розігріву, ми з донею все ж таки написали оповідання в шкільному форматі.  Вчителька отримала  на перевірку домашню роботу в зошиті від своєї учениці і на папірці від її татка. Так я пішов у школу по другому колу і під моєю роботою красувався надпис  «відмінно» з підписом вчительки.

                                                                                 

 

Відчуваю, що 18.....



От відчуваю, що мені 18, а довести с@ка не можу! roflroflrofl

море щастя



11%, 1 голос

11%, 1 голос

78%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.