хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «хроніка»

Характеристика дня

Лиш в одній країні світу ua_flag chih  починаючи з цього дня, все листя жовтіє, маючи на те повне право.



В університеті на практичних заняттях з юридичної практики професор питає студента:
- Якщо ви хочете почастувати іншу людину апельсином, як ви це зробите?
- Я скажу: "Будь ласка, пригощайтеся апель...", - відповів студент.
- Це що за маячня? - суворо перебив професор. - Мисліть як юрист!!!
- Добре, - відповів студент. - Тоді скажу: " Сьогодні, 1-го жовтня, я, Прізвище1 І. П., перебуваючи у добрій пам'яті та здоровому глузді, передаю вам, Прізвище2 І. П., всі належні мені права, вимоги, переваги, відповідальність та інші інтереси на власність, іменовану "апельсин", включно з шкуркою, м'якіттю, соком і насіннячком повністю або частково, із рівним правом його очищувати, вичавлювати, розрізати, заморожувати, відкушувати, ковтати та іншим чином його вживати, використовуючи для цього столові засоби будь-якого роду, що існують у цей час чи будуть винайдені пізніше, або без використання згаданих засобів, а також передавати вище згадану власність та перелічені права на неї третім особам зі шкуркою, м'якоттю, соком і насіннячком або без них, або у будь-яких поєднаннях згаданих складових частин об'єкту власності, або відмовитися від такої передачи...



... і цьому останньому трудовому будню можна тимчасово лишити на зберігання невимовні складнощі всіх професій, що п'ять днів поспіль муляли клепку носіїв тих професій, зіскочити з цього бісового конвеєра та й трохи побути лаконічнішим, але повнішим.

Цього дня, 28 серпня...

         Коли було звільнено селян з кріпацтва? На це банальне питання немає єдиної відповіді.
         Селянин Галичини відповів би, що 1848 року. Досі на дорогах там стоять "хрести свободи", встановлені на згадку про скасування панщини.
         Селянин-східняк звісно назвав би 1861 рік.
         А от радянський колгоспник сказав би вам, що лиш 28 серпня 1974 року рідна влада робітників і селян дозволила йому вкласти у широку штанину краснокожую паспортину, яка давала йому право безкарно накивати п'ятами з колгоспно-соціалістичного раю. А до того колгоспники були позбавлені паспортів, а без них -- не могли залишати місце свого мешкання. Згідно з п.11 постанови про паспорти, це тягло штраф до 100 рублів і вигнання міліцією. Повторне порушення ставило колгоспника на стезю кримінальної відповідальності із подальшим щастям дворічного пізнання відмінностей дихання у колгоспі і на "зоні", -- цих двох сортів гівна модусів прояву найсправедливішого у світі суспільного ладу в унікальній країні "хдє так вольна дьішит чілавєк"ura
        Паспорт громадянина колгоспнику міг діставатися лише "правдами і неправдами". Переважно, за сценаріями призову в армію або вербування на великі "стройкі" соціалізму. Ну, і з використанням різних, відверто корупційних інструментів:



З газети "Колхозный клич" № 53, 14.05.1952, що виходила в Чаплигінському р-ні Липецької області.

7 листопада. Хроніка.

«Несчастный Василий Григорьевич женился на малороссиянке и был убит крестьянами своей жены года через полтора после того, как она родила ему сына.

Василий Григорьевич был нрава жестокого и крутого. Из подмосковного имения его родителей, когда он приезжал туда помогать отцу хозяйничать, народ бежал толпами куда попало: в Сибирь, на Дон, за Уральские горы, в калмыцкие степи -- всюду, куда в то время спасались люди от господ, когда невмоготу было сносить их тиранство.

Приехав с молодой женой после свадьбы в ее вотчину, он вздумал заводить и там такие же порядки, как под Москвой, но хохлы перенести это не могли и зарезали его в присутствии жены. Двое холопов держали ее "легохонько за белые рученьки", пока другие расправлялись с ее супругом, чтобы не мешала и сама под нож не угодила».

Портников: культурний нотатник, [05.11.19 10:55]
Из романа русской писательницы Надежды Мердер «Воротынцевы»(ок.1890)


Пам'ятаємо і не прощаємо!



1945-1955 роки. Відбудова народного господарства. Кримська конференція союзників. Договір між СРСР і Чехословаччиною про приєднання Закарпаття до України. Боротьба загонів ОУН-УПА за незалежність Української держави. Організація Об`єднаних націй. Колективізація в Західній Україні. Масові репресії і висилка українців до ГУЛАГу. Голод 1947 року. Смерть Сталіна, боротьба за владу між його послідовниками. Приєднання Кримської області до України. Автор сценарію: Лариса Кульчицька. Режисер: Євген Мокроусов. Оператор: Олександр Самофалов.