хочу сюди!
 

Наталия

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «україна»

Не перетворити Україну на пустелю

Напівпустеля та степи. Як попередити кліматичну і продовольчу катастрофи в УкраїніМихайло Амосов
Михайло Амосов
  • Україна розташована в одній із найсприятливіших для ведення сільського господарства кліматичних зон. Тисячі років достатня кількість вологи та сонця формувала чорноземні ґрунти, величезну різноманітність рослин і тварин. Але все може змінитися вже в найближчі роки.  

Більше десяти років вчені фіксують постійне підвищення середньорічної температури повітря та зменшення кількості опадів. Починаючи з 1961 року, середня температура за рік у світі підвищилася на 0,8 градуса, а в Україні навіть більше – на 1,1 градуса.  

Кількість опадів в Україні взимку стала меншою, а влітку суттєво не змінилася. Водночас частішають випадки, коли місячна норма опадів може випасти за кілька годин.  

Такі кліматичні умови зовсім скоро можуть поступово перетворити Херсонську область у напівпустелю, а Черкаську та Чернігівську – на безлісий степ. Цілі регіони стануть непридатними для ведення звичного сільського господарства.  

Виникне ще більша потреба у прісній воді та спеціальних сортах сільськогосподарських культур, які даватимуть високий врожай у спекотних та посушливих умовах. Зокрема, йдеться про сорти кукурудзи та соняшника, посівний матеріал яких здебільшого ввозиться з-за кордону. Через високу вартість вони можуть виявитися не по кишені малим агровиробникам та селянам.  

Агровиробництво і зміна клімату – хто кого? 

Причинами такої зміни клімату є викиди в атмосферу парникових газів: вуглекислого газу, метану та інших. Збираючись у повітрі над землею, вони не дозволяють надлишковій енергії сонця повертатися у космос, що призводить до поступового нагрівання, а місцями і перегрівання нашої планети. 

Переважна більшість парникових газів потрапляє у повітря через людську діяльність. Електростанції, автомобілі, промисловість, а також розорана земля – все це джерела викидів парникових газів.  

Якщо ви здивувалися, що робить у цьому списку земля, то даремно. Газ і земля пов’язані, бо у ґрунті також є повітря. Воно схоже на звичайне, яким ми дихаємо, але в ньому значно більший вміст вуглекислого газу та метану.  

СО2 потрапив до ґрунту разом з відмерлою рослинністю та зберігається там аж до моменту, коли землю орють і ці гази вивільняються. Під час оранки поля площею 100 га у повітря вивільняється щонайменше 8 тонн вуглекислого газу. Це як вага чотирьох автомобілів Tesla Model S! 

В Україні ж всього 33 млн га розораних земель, які щороку продукують більше 26 млн тонн вуглекислого газу. Така площа земель – це 55% території нашої країни, що уже є найвищим показником розораності у Європі, але їх площа продовжує зростати.  

Потрапивши у повітря, цей газ робить свій внесок у нагрівання нашої планети. Так сільське господарство саме створює умови, які ускладнюють сільськогосподарську діяльність. 

Як діяти, аби не перетворити Україну на пустелю? 

На жаль, сьогодні в Україні не існує чіткої політики щодо зменшення викидів парникових газів від сільського господарства. 

Щоб допомогти уряду створити необхідну політику, ГО Екодія  спільно з іншими експертами  розробили Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. Це перелік завдань, які має виконати Україна у найближчі роки, аби знизити викиди парникових газів та зробити достатній вклад у боротьбу зі зміною клімату.  

Одна з основних цілей – припинення зростання та поступове скорочення викидів  від користування землями. Нижче кілька порад про те, як зменшити викиди парникових газів і не стати свідками кліматичної та продовольчої катастроф в Україні у найближчі роки. 

По-першесільгоспвиробникам варто відмовитися від суто економічного підходу до своєї діяльності. Необхідно перейти до “нульового” (тобто взагалі без оранки) обробітку ґрунту. Або ж до мінімального, але обов’язково використовувати органічні технології такого обробітку.  

По-друге, уряд має розробити політику користування та керування земельними ресурсами, яка б скорочувала площі розораних земель. Насамперед йдеться про землі природно-заповідного фонду, боліт та лісів. Це ті землі,  які були непридатні до розорювання з самого початку. Якщо їх вивести з обробітку, вони поступово повернуться до свого природного стану та почнуть поглинати вуглекислий газ. 

Також з полів на крутих схилах варто зробити пасовища чи сіножаті. У багатьох селах України саме розорювання земель на схилах позбавляє людей місць для випасу худоби. Крім того, це призводить до забруднення агрохімікатами води у ставках та криницях, адже вони стікають схилом з першим дощем. 

Автор: Михайло Амосов – експерт із землекористування ГО Екодія

З Днем Європи, дорогі українці!

З Днем Європи, дорогі українці!

У Революції Гідності та війні з російським агресором ми захистили своє законне право бути частиною єдиної європейської родини. Підписали та запустили виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Створили поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, відкривши величезний європейський ринок для українських експортерів. Запровадили безвіз. Словом, протягом п’яти років ми добилися безпрецедентного зближення з ЄС.

Рік тому — передали цю історію успіху як естафетну паличку іншій команді з надією та вірою у відданість нової влади європейському курсу України. Та, як бачимо, під лежачий камінь вода не тече. Ніби все гладко. Заяви робляться правильні: і про ЄС, і про НАТО. От тільки руху вперед нема. А біг на місці означає поступове сповзання назад, у сферу російського впливу.

Але я переконаний, що це — тимчасові труднощі. Час все і всіх розставить по своїх місцях. Історично Україну з дороги до членства в Євросоюзі та НАТО збити вже неможливо. Бо ця стратегія спирається на потужну суспільну підтримку з боку переважної більшості українських громадян.

Наше майбутнє — в Європейському Союзі, найсильнішому союзі держав на нашій планеті. Вступ до ЄС — це єдино вірний курс розвитку держави і гарантія незалежності, безпеки, територіальної цілісності України і добробуту українців.

Світлина від Петро Порошенко.

Крок вперед або два кроки назад


Президент України Володимир Зеленський оновив [https://www.president.gov.ua/documents/1672020-33561] склад представників Республіки на переговорах Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Зокрема, головним переговірником залишився екс-президент України Леонід Кучма, а його заступником став віце-прем'єр і міністр з питань реінтеграції Донбасу Олексій Резніков. Решта членів команди представлені заступниками міністрів і головами комітетів Верховної Ради.

Офіс Президента позиціонує нові призначення як прорив у переговорному процесі. Київ нарешті вивів на переговори з ДНР і ЛНР своїх офіційних представників, а не відставних і нікому нецікавих політиків. Частка правди в цьому є, але невелика.

Рішення Зеленського підвищити рівень представництва української делегації в Тристоронній контактній групі завуальована спроба розділити відповідальність за прийняті в Мінську рішення з урядом і парламентом, і групами впливу (парламентські представники від усіх ключових груп впливу всередині "Слуги народу"). Це має зменшити ймовірність внутрішньопартійних демаршів, як після рішення про створення консультативної ради з представниками ОРДЛО. У перспективі можливе розширення поле для діалогу і спектру обговорюваних проблем.

Але чи не є це просто спробою імітувати активізацію переговорного процесу на тлі зустрічі президентів нормандської четвірки в обумовлений термін і відсутності серйозних результатів онлайн-конференції міністрів закордонних справ.

Перш за все, розроблена під керівництвом Віце-прем'єр-міністра України а.Рєзнікова Стратегія реінтеграції Донецька і Луганська розрахована на 25 років. При цьому команда Зеленського по суті дублює заяви часів правління Петра Порошенка: вибори після передачі кордону, роззброєння ДНР і ЛНР, переговорів з окупаційною владою не буде і так далі.

У внутрішній політиці аналогічна ситуація: закони про мову, ринок землі, курс на євроінтеграцію і так далі йдуть в явний розріз з тим, що пропагують в ЛДНР. Якщо прийняти позицію Києва, що влада самопроголошених республік складається з терористів і окупантів, це все одно не відповідає на питання, хто і як буде пояснювати людям, які прожили 25 років під обстрілами української армії, чому вони повинні повертатися в Україну, а не бігти в Росію або якусь іншу країну. Насправді, Київ не веде діалог не тільки з жителями ДНР і ЛНР, але і з тими жителями Донбасу, які знаходяться на неокупованій території. Їх немає в профільному міністерстві, їх не запрошують на переговори по Донбасу і так далі.

Зеленський елементарно не може приборкати навіть неонацистів, які періодично збираються на мітинги проти угод з ворогом на Донбасі і так далі. Доходить до того, що обвинувачений у вбивстві "цивільний активіст" Сергій Стерненко домагається порушення кримінальної справи проти генпрокурора України... Не кажучи вже про те, що злочини на Майдані і в Одесі досі залишаються нерозслідуваними. Тим часом, врегулювання конфлікту на Донбасі треба починати саме з цього, а не з заміни переговірників. Інакше через 25 років ДНР і ЛНР можуть виявитися найменшою проблемою України.



В чому полягає основна слабкість децентралізації?

А в тому, в чім і перевага. В наданні великих повноважень адміністраціям незалежних громад.
З однієї сторони це надзвичайно корисно для локальних жителів, адже майже всі кошти з місцевих платників податків надходять до місцевих бюджетів, надаючи можливість громадам розвиватися. Місцева адміністрація в праві розвивати економіку, залучати кредити, гранти, знаходити міжнародних партнерів та розвивати бізнес. І не треба через кожну хвилину бігати та звітуватись перед районом, областю й Києвом.
Проте з іншої сторони, є й дуже великий та ЖИРНИЙ МІНУС. Якщо в якості місцевої адміністрації обирають недосвідчених людей, несучасних, та тих, хто переслідує власні інтереси, то настає період ЗАСТОЮ.
Нещодавно читав у соц. мережах, як дехто запитав "Що робити тим людям, які залишилися зараз цілком без підтримки й не мають джерел доходу в селах?" На що їй один з представників місцевої влади відповів: "Запитай у президента, його ж не дарма обирали".
Виникає питання - а НАВІЩО ж робили децентралізацію? Навіщо надавали повноваження місцевим депутатам та іншим органам влади, якщо вони не в змозі ними користуватися? Особливо дивує, коли на великі посади обирають тих, хто без "большого пенька" з Центру, не в змозі сам приймати рішення та створювати цінність для громади.


Підтримуєте децентралізацію?

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

75%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Кретини, карантини і кремація, як корисна інформація

Кретини, карантини і кремація, як корисна інформація
З серії «Мішанка 2020»



Щось не спалось, а на такий випадок маю поряд мобілку з навушниками, щоб нікому не заважати і себе розважити радіохвилями в нічному ефірі львівського формату без мату. І розважив сповна! Через ту пошесть і карантин настрою немає щось робити, бо то якось виглядає несерйозно і нагадує мені анекдот, коли лікар під час прийому запитує у маленького хлопчика скільки йому років і той відповідає: – Через місяць буде шість рочків! А лікар на те відреагував: – Ах! Як оптимістично! 
Отож я попадаю на передачу по радіо «НВ» про несправедливість щодо (увага!) закам’янілих залишків гігантського страуса, що мешкав у Криму (ще раз: увага!) 1 мільйон 800 тисяч років тому. Три українських москалики з науковими званнями, але без знання української, годину часу обговорювали, що знайдені каменюки мають залишатися в місцевому музеї в Криму, а не мандрувати в Московію, бо так велить міжнародне законодавство. Як приємно вчасно почути подібне «благолепие», що українською приблизно означає «повна хрінь». Бо на часі люди мруть від пошесті SARS-CoV-2, через що їх маємо кремацією через комина на небеса відправляти, і це турбує, звичайно, науковців усього Світу, але не знавців палеонтології в Україні. Яке це щастя! Коли ти кретин – не страшний ніякий карантин!
Не подумайте, що хочу когось образити, а навпаки вирішив і собі віднайти подібний формат «психічної автономії» від отого інформаційного шалу про коронавірусну навалу. Досить, панове, авралу! Давайте далі рухатись по-малу! В стилі конструктивного кретинізму. Що воно таке? Це те, що вже опанувало майже суцільно Уряд, Верховну Раду і звичайно що Офіс Президента України. Головна ідея часу: конструктивний кретинізм! Цілком серйозно! Жодних жартів! Тут вам не геніальний генітальний «Квартал-95»! Все абсолютно науково! Почнемо з термінології: «Кретин запозичено на початку XIX ст. з нім. мови, де Kretin «кретин» <франц. crtin <crtin «християнин». Значення «кретин» у франц. мові виникло в силу того, що недоумкуваті (пор. укр. божевільний) вважалися найбільш богоугодними людьми» Опача! Пізнаєте хто у нас найбільше богоугодний? І угодований! ОПУ, ВРУ, КМУ, ГПУ і далі, далі, далі… Врешті, є цілком беззастережний силогізм: Якщо я влада, а ти народ, що мене обрав, то хто є кретин? Ніхто! Ми всі – Президенти! Дякувати Богу і всім вільним від нього… 
Щоб хтось не подумав, що я розводжу суто теорії, то переходжу до практики і до прикладів з живого і сповна реального життя України у віднайденому Зе-реформаторами форматі конструктивного кретинізму. Ось реальний факт цілком задокументований:
 «29.04.2020 Суд оштрафував мешканця Кременчука на 51 грн за порівняння Зеленського з Гандоном - французьким письменником-фантастом.
Чоловіка визнали винним у дрібному хуліганстві.
Днями Крюківський районний суд Кременчука розглянув справу стосовно чоловіка, який порушив адмінстаттю 173 Дрібне хуліганство.
Йдеться про випадок, що стався 6 березня біля центральної прохідної Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ). Кременчужанин В'ячеслав влаштував одиночний пікет, щоб висловити свою думку щодо правління Зеленського. Казав, що слова на плакаті - не образа, а порівняння з письменником-фантастом Івом Гандоном. Того ж дня на чоловіка склали протокол. Написані слова розцінили як матюки.
Суд оштрафував мешканця Кременчука на 51 грн за порівняння Зеленського з Гандоном - французьким письменником-фантастом 01
У судовому засіданні чоловік свою вину не визнав. Пояснив, що мав на меті не образити когось, а порівняти фрази та вислови з фантастичними історіями французького письменника-фантаста. Зробив плакат особисто, щоб привернути до себе увагу президента України, який з робочим візитом мав приїхати до КВБЗ, написав зеленою фарбою "ЗЕ ГАН ДОН" та зверху зазначив зеленим фломастером "ст.15 Конституції України", що означало, що в Україні цензуру заборонено. Образити нікого не хотів та не мав наміру на це.
У результаті суд визнав кременчужанина винним та наклав 51 гривню штрафу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Текст постанови тут.
"З цим рішенням погодитись не можна. Слід його оскаржувати. По-перше, воно не мотивоване, бо це слово не належить до нецензурних і мала би бути щонайменше філологічна експертиза або посилання на відповідне джерело, де визнано його нецензурним. По-друге, є ст. 34 Конституції щодо свободи думки. По-третє, є судовий прецедент, на який послались у статті. З високою вірогідністю ЄСПЛ визнає таке рішення порушенням Конвенції", - прокоментував рішення суду адвокат Руслан Ульянов.
Варто нагадати, що схожий випадок стався у 2019 році в Київській області. Чоловіка визнали винним у дрібному хуліганстві, адже той назвав мера "гандоном". На це рішення подали апеляцію, в якій просили скасувати постанову суду та закрити провадження. Обґрунтовували тим, що подія сталася не у громадському місці, а між двома особами, які мали приватну розмову. Під час неї один зі співрозмовників назвав іншого прізвищем французького письменника-фантаста "Ів Гандон", оскільки вважав, що його опонент, як французький письменник, розказує фантастичні речі. У результаті Київський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
https://censor.net.ua/ua/photo_news/3192369/sud_oshtrafuvav_meshkantsya_kremenchuka_na_51_grn_za_porivnyannya_zelenskogo_z_gandonom_frantsuzkym

Богдан Гордасевич: Нагадує анекдот, коли поліціянти заарештували за образу президента чоловіка, який голосно розмовляв по-телефону на вулиці і вигукнув: - Та то є найбільша падлюка в Україні! На виправдання, що то зовсім не про Зеленського йшла мова, поліціянти відповіли: - Не треба нас обманювати, бо ми добре знаємо про кого йдеться, коли кажуть про найбільшу падлюку в Україні.
Маю на увазі, що на плакаті було тільки "Зе", а всі здогадалися про кого мова і навіть суд визнав як доказ, що Зе справді "гандон" і це образа - для суспільства! І ще таке порівняння образливе для справжніх гандонів - вони не Зе! Мус заплатити 51 грн. штрафу «на гандони» у фонд держави.
Люди, не ображайте гандони, які рятують вас від багатьох проблем в житті на противагу Президента України Володимира Зеленського! За це на Україні штрафують!»

Ось перед вами приклад «конструктивного кретинізму», бо я впевнений, що суддя розумів кретинізм ситуації, але прийняв рішення як кретин, що і я в свою чергу прокоментував на відповідному рівні такого самого кретина, зробивши гандони поряднішими за Зеленського, що і мав зробити фаховий захисник, вказавши на позитивний образ президента-гандона, що захищає аналогічно гандонам країну він різних непотрібних захворювань чи вагітностей, бо ж аборти для країни є у формі Майданів-революцій і абсолютно не бажані. Не знайшлося в Кременчуку належного рівня кретина серед адвокатів, на жаль.
Оскільки я пишу не сатиричний твір подібно до «Похвала глупоті» Еразма Ротердамського, а наукове дослідження, то звертаю увагу на аспект девальвацій і ревальвації слова «кретин» у його значенні від позитивного до негативного і навпаки.
Спочатку християнами називали віруючих людей, які завдяки своїй вірі дотримувалися певних норм моралі посеред аморального суспільства, як тогочасна рабовласницька Римська імперія з кривавими жертвами богам, оргіями та різними видами наруги над людьми. Тобто бути порядним виглядало як ненормальність, тому і виникло негативне значення християн як «кретин». Можна легко уявити, коли зібралася купка людей і обговорює якесь шахрайство, підбирає для того людей і коли хтось пропонує свого чоловіка, а йому кажуть: -Ти що?! Та він же кретин! Нам порядних не треба! Так було, але з часом слово «кретин» почало означати насправді психічно хворих людей і набуло свого негативного значення, яке ми і вживаємо в ситуаціях, коли людина мала зробити щось правильне, чесне і розумне, але не зробила, як у вищенаведеному прикладі зі суддею в Кременчуці. Кретин? Так: кретин! Посада зобов'язує! Не будеш кретином – позбавишся посади. Чи щось неправильно у цій логічній послідовності? Все правильно і відповідає нормам часу, як і навіть права, але не моралі, честі і розуму. Тобто маємо саме класичний «конструктивний кретинізм», що розпочав у сучасній судовій практиці своїм рішенням Конституційний Суд України, коли не визнав неконституційним Указ Президента України Володимира Зеленського про достроковий розпуск Верховної Ради України 8-го скликання. Судді КСУ прикинулися кретинами і прийняли відповідне конструктивне рішення, після чого ми вже і забули, що існує КСУ, але він існує! Посади всі зайняті і грошики чималі всі справно одержують, тобто судді насправді далеко не кретини.
Водночас маємо зауважити і тенденцію до намагання деяких людей  сприяти ревальвації слова «кретин» від негативного значення, як і «конструктивного», до повернення йому первісного християнського змісту. Зокрема таким я бачу Олексія Гончарука, який чесно і добросовісно працював на посаді Прем’єр-міністра України і довіряв обіцянкам в підтримці з ОПУ і особисто Во.Зеленського та як виявилося –  даремно, через що і опинився в кретинах далеко не конструктивного формату, що йому важко сприймати без мату, але доводиться. Є й інші люди де-не-де в структурах влади і поза нею, що навіть самі за свою чесну працю визнають себе кретинами, але свідомі того, що це того варте. Як кажуть: Найдорожче в цьому світі для людини її життя, але честь дорожча за життя.
Сподіваюся, що моє невеличке наукове дослідження стосовно слова «кретин» і його різновидів, додасть позитивного змісту всім палеонтологам Криму в їх праці щодо збереження артефактів з птахоферм Юмбувського періоду, і яке за сприяння ВРУ, ОПУ, ГПУ і особисто Во. Зеленського буде мати матеріали для свого продовження.  
Viva Academia, viva professore!

Богдан Гордасевич
3 травня 2020 р. (7528)
Львів-Рясне

21:45 03.05.2020

По Одесі 2ге травня. І взагалі. Цікаво святкують.



А ще доводиться у соціальних сєтях читати  щось таке.

"Маленький мальчик в Одессе гулял
с крьіши в прохожих немного стрелял
Тут прилетел бутьілёк керосина.
Так и сгорела катс-апская псина"
???
Багато запитань, та мало відповідей.

Чи то жах, чи то свято "шашликов".



Земельне зло зарито в землі

Відкритий ринок землі в Україні: чому скандальний закон може не заробити
Минув тиждень з дня прийняття законопроекту про запуск в Україні ринку землі, але прихильники і противники земельної реформи досі ламають списи, обговорюючи прийнятий документ. Разом з тим численні політики і експерти все частіше перемикають увагу з самого законопроекту на його перспективи, адже документ досі не підписаний президентом. "Коментарі" впевнені - це неспроста
7 квітня 2020 року, 18:10

4414
Автор:
• Максим Іванов

Відкритий ринок землі в Україні: чому скандальний закон може не заробити
Самим спірним під час позачергового засідання Верховної Ради України (ВР), що пройшов на початку минулого тижня, був законопроект про відкриття ринку сільськогосподарських земель. Його прийняли в другому читанні в ніч на 31 березня. Але не факт, що "земельний ринок" відкриється, а закон - запрацює.

Ринок землі в Україні: опівнічний законопроект
Верховна Рада провела 30 березня низка позачергових засідань, незважаючи на карантин. Нардепи прийняли ряд законопроектів, спрямованих на протидію поширенню коронавирусной інфекції. Також парламентарії вирішили, що такі засідання Ради, якщо такі знадобляться, будуть проходити в онлайн режимі. Крім того, з серйозним "скрипом" (президент навіть приїжджав вмовляти) призначили нових міністрів охорони здоров'я і фінансів, підтримали в першому читанні так званий "антіколомойскій закон" (про неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам) і закон про відкриття ринку сільгоспземлі. Останній, прийнятий у другому читанні і в цілому, виявився найбільш резонансною - в нього внесли понад 4 тисяч поправок і в підсумку взяли о першій годині ночі.

Примітно, що два останніх закону прийняли на вимогу МВФ - траншей заради і щоб уникнути дефолту. По крайней мере, так говорять ті, хто ці законопроекти підтримав. Ще однією особливістю прийняття земельного законопроекту став той факт, що його підтримали всього 206 з понад 250 депутатів від фракції "Слуга народу". Це, з одного боку, дало привід говорити про розвал монобольшінства, а з іншого - змусило пропрезидентської політсили домовлятися з "Європейською солідарністю" і "Голосом", щоб добрати необхідну кількість голосів. 

Директор Київської академії політичних перспектив, політичний експерт Михайло Железняк, коментуючи такого роду прийняття закону, зазначає: "Ми чітко побачили, як Зеленського заганяють" за прапорці ". Президент стає залежним, вразливим. І не тільки від зовнішніх" вирішував ", але і від своєї власної фракції ... Ну, а для прийняття рішення момент обраний ідеальний: тотальний карантин, мітингів ніяких не буде ".

Боротьба, за словами експерта, йшла не тільки за землю, а й за транш МВФ, якого б вистачило, щоб іноземцям продати гривню, вивести свою валюту з країни за курсом 28 грн за долар, а не, скажімо, 35, як це теоретично могло бути. Ну і - щоб віддати частину минулого боргу зовнішнім кредиторам.

Ринок землі в Україні: що прийняли
З 13 листопада, коли ВР підтримала проект закону № 2178-10 з відкриття ринку сх-земель в першому читанні, той зазнав значних змін. Можна виділити умовні топ-10 пунктів того, як буде (якщо буде, тому як - ще не все дорешено) діяти цей закон:

1. В одні руки фізособам на початковому етапі можна отримати не більше 100 га землі (в початковому варіанті було 200 тис га).

2. Відповідні придбання можна здійснювати лише з 1 липня 2021 року - і тільки громадянам України.

3. З 2024 року до ринку землі допускаються юридичні особам, які створені та зареєстровані відповідно до українського законодавства, учасниками (акціонерами, членами) яких є тільки громадяни України або держава, або ж територіальні громади. З цього ж року можна купувати вже до 10 тисяч га сх-землі в одні руки.

4. Ділянки сільгосппризначення можуть купувати і банки (в порядку вилучення як предмет застави), проте повинні будуть продати їх протягом двох років після отримання у власність.

5. Іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам заборонено ставати власниками сільгоспземель в Україні. Переглянути це рішення можуть лише на всеукраїнському референдумі. При цьому закону про референдум у нас поки немає. До того ж, незалежно від результатів волевиявлення, забороняється придбання права власності на землю юридичними особами, громадянами держави, визнаного Україною державою-агресором.

6. Не продаються і ділянки в 50-кілометровій прикордонній зоні, комунальні та державні землі. Однак держземлі будуть передані в розпорядження громад, які зможуть їх віддавати в оренду.

7. До 1 січня 2030 року ціна на продаж земель сх-призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних паїв, не може бути менше їх нормативно грошової оцінки.

8. Якщо вимоги закону щодо концентрації земель порушуватимуть, то землю можуть конфіскувати за рішенням суду.

9. Громадяни, які мають право постійного користування, довічного успадкованого володіння земельними ділянками, а також орендарі, які переоформили право постійного користування відносно земельних ділянок, мають право на викуп земель у власність з розстрочкою за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці ділянок (становить приблизно становить 28 тис. грн за 1 га), без земельних торгів.

10. Розрахунки, пов'язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться тільки в безготівковій формі.

Ринок землі в Україні: аргументи прихильників 
У битви за землю в Україні традиційно були і є противники і прихильники. У всіх - свої аргументи.

Ті, хто вітає відкриття ринку землі, нагадують, що з 2005 року у нас діяв так званий "мораторій на продаж сільгоспземель". Чим Україна, на їхню думку, віддали від цивілізованих країн і значно пригальмували в розвитку. Такої думки, зокрема, дотримується економічний експерт, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. На його думку, день прийняття в цілому закон про обіг с / г земель в Україні увійде в історію.

Директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко пропонує противникам скасування мораторію на продаж землі уявити ситуацію, коли держава заборонить продавати квартиру, авто або товари, які ви робите. Він також нагадує, що Європейський суд з прав людини критикував український "земельний мораторій".

Один з головних аргументів - Україна на межі дефолту, а відкриття ринку землі входило в вимоги МВФ для надання чергового траншу плюс нових мільярдних вливань, якими можна залатати дірявий український держбюджет.

До того ж, продаж землі здатна влити кошти в нашу економіку, а то і перезавантажити її.

Президент Асоціації "Земельна спілка України" Андрій Кошиль вважає, що ми отримали м'який, консервативний старт ринку землі. Фактично - спробу впорядкувати і вивести в легальну площину неофіційний ринок, який існує вже близько 20 років. Це може сприяти створенню дрібних і середніх сх-підприємств, стартапів, різних господарств. Оренда ж землі, на думку експерта, здатна стати альтернативою зберігання грошей в банках.

Ринок землі в Україні: аргументи противників
Ті, хто виступає проти відкриття ринку землі, висловлюють свої претензії. Одна з головних - нова влада обіцяла обговорювати всі важливі питання з народом. У підсумку, не звертаючи уваги на соціологію (а близько 80% українців не схвалює продаж землі), простягнула відкриття відповідного ринку. Народу ж дадуть (якщо дадуть) можливість вирішувати лише - продавати чи не продавати землю іноземцям.

Дорікають владі і в тому, що вона "під покровом ночі" виконала замовлення "зовнішніх управлінців", влаштувавши розпродаж головного активу держави в кризовий час (коли вартість будь-яких активів різко зменшується, а у більшості фермерів все одно не буде коштів, щоб купити землю) . Відповідні спічі в стилі "мародери", "маріонетки", "продаж суверенітету", "рейдерське захоплення" і так далі можна почути не тільки від представників "Батьківщини", ОТЗЖ, але і від певного пулу політичних і економічних експертів.

Так, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку Юрій Подорожний вважає, що українців, як тубільців, купили за кілька брязкалець і скляшек. І пояснює, що за умовні кілька мільярдів доларів від МВФ ми віддаємо те, що коштує сотні мільярдів. На думку Подорожнє, за масштабом і наслідками рішення таким чином продавати землю нагадує відмову України від ядерної зброї на зорі своєї незалежності.

Фінансовий експерт Павло Вернівскій в серії постів на свій сторінці в Facebook пояснює, чому ринок землі не стане драйвером економічного розвитку, не допоможе створити робочі місця, не збільшить експорт і приплив прямих іноземних інвестицій.

Висловлюються побоювання, що:

- власників паїв будуть примушувати до здачі ділянок в оренду, а не продажу (і так можуть розпаювати навіть як би заборонені до продажу державні землі);

- будуть численні афери з фірми з оформленням землі на підставних осіб;

- землю скуплять за безцінь, витягнувши з неї всі соки і фактично знищивши цей ресурс;

- в проголосованій редакції законопроекту не прописано, що землю може купити тільки той, хто її реально обробляє і звітує про свою діяльність не менше кількох років (що відкриває простір для "схематоза");

- не ясний питання з ринком кредитування під заставу сільськогосподарських земель;

- власникам земельних паїв (а їх у нас близько 7 млн), які захочуть продати свої паї, навряд чи вдасться отримати за них справедливу ціну. 

Політексперт Михайло Железняк зазначає: "Все угіддя на сьогоднішній день вже в оренді у агробаронів. Скупо - без всяких аукціонів. Відповідно до закону, ціну формуватимуть державні оцінювачі. На яких впливають все ті ж агробаронів-олігархи ... Прийнятий закон взагалі - сприятливе середовище для" схематоза ". Орендують землю сьогодні, як правило, юридичні особи. Які до 2024 року не зможуть її купувати. Але зате зможуть передати право на її покупку своєму (підставного) фізособі. Другий крок - продаж землі іноземцям. Після зняття на це заборони, що, думаю, теж з часом провернуть. порасскажут, наприклад, що тільки там ми можемо забезпечити зростання ВВП ".

Адвокат, кандидат економічних наук Віктор Гольдскій зазначає, що історія з ринком землі все більше нагадує історію з приватизацією держпідприємств. Мовляв, в 90-ті і на початку 2000-х років частки в підприємствах, формально, теж роздали людям через ваучеризацію.

"Але з бідної людини поганий інвестор - він не готовий вкладати гроші в розвиток підприємства і чекати свої" ікси "роками - дивіденди з прибутку. Просто тому, що грошей у нього немає прямо зараз, а про завтрашній день він не думає. Тому він готовий позбутися активів за копійку. Йому треба годувати себе і свою сім'ю, - розповідає експерт. -  З відкритим ринком землі та ж історія. У більшості наших селян немає можливості вести повноцінне фермерське господарство, і взяти капітал ніде - кредити непідйомні і кабальні, а від держави допо і чекати не доводиться ". 

На думку Гольдского, земля, швидше за все, за допомогою схем виявиться в руках у латифундистів-олігархів або у зарубіжних корпорацій, які, до речі, можуть працювати в зв'язці.

"Всі ми пам'ятаємо фінт з приватизацією Ахметовим Укртелекому через західного посередника. Це одна з причин, чому депутати з різних груп впливу, з влади і опозиції, так дружно голосували за цей документ - господарі дали" добро ",  - говорить економіст . 

Віктор Гольдскій переконаний: спочатку треба забезпечити джерела фінансування аграріїв, а потім відкривати ринок землі. Якщо, звичайно, мета полягає в запуску західній фермерської аграрної моделі, орієнтованої на розвиток села, а не просто наповненні скарбниці в умовах полуколониальной залежності від зарубіжних "інвесторів" і магнатів. 

"Всесвітній банк і МВФ прямо заявили, що їм плювати на українців. Їм важливо, щоб землю могли купувати юрособи (в тому числі іноземні), а також щоб кадастр був максимально захищений і прозорий щоб уникнути рейдерства. Все! Тільки тоді вони дадуть свій кредит нібито на 10 млрд дол., хоча сама сума ніде не прописана. Ми вже колись ядерну зброю продавали за обіцянки - тут, схоже, та ж історія,  - розмірковує експерт.  - Це одна з причин, чому Зеленський досі не підписав закон. Володимир Олександрович розуміє ризики і явно не хотів би увійти в історію як президент, який продав Україну олігархам і іноземцям. Але і кредит нам потрібен прямо зараз. Я б робив ставку на те, що Зеленський закон підпише, кредит отримає (нехай і маленький - на пару мільярдів), а потім чекатиме, поки Конституційний суд закон заверне. І вівці будуть цілі, і вовки ситі. Тимчасово".  

Ринок землі в Україні: що йому може завадити
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак визнав, що прийнятий закон - лише перший крок земельної реформи.


І пояснив, що має бути ще займатися введенням ефективного земельного кадастру, системної підтримкою українських фермерів.

Тобто - рано одним святкувати, а іншим пити за упокій?

Так - рано ...

Доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський пояснює: щоб ринок землі запрацював повноцінно, повинен бути прийнятий ще ряд законопроектів: про передачу госземель в користування громадам (це дає сільським громадам більше можливості для розвитку: вони самі на місцях зможуть вирішувати, кому передати ці землі в оренду ); про аукціони, згідно з якими продаж землі, в тому числі і наділів, які перебувають у комунальній власності, може відбуватися тільки на аукціонах: про Фонд гарантування кредитів (важливо для малого бізнесу); про приватизацію державних сільськогосподарських підприємств.

Всесвітній банк, до речі, теж відзначив: "щоб в повній мірі захистити інтереси українців та забезпечити прозорий продаж земель", слід прийняти закони, які:

-  забезпечать вільний доступ до кадастрових даних;

-  посилять управління земельними ресурсами;

-  прискорять процедури передачі землі;

-  відрегулюють продаж державних земель (в тому числі використання обов'язкових електронних аукціонів, які обмежать безкоштовну приватизацію державних земель, і відкриють доступ до фінансування для дрібних сільгоспвиробників).

Також представники СБ вважають важливим дати можливість юрособам брати участь в ринок земель "для забезпечення здорової конкуренції" і послабити обмеження на загальну площу земельних ділянок, які можна придбати у власність.

Мовляв, ці реформи є критичними для залучення інвестицій в сільське господарство, відкриття доступу до фінансування для фермерів і забезпечення справедливої вартості активів для українських землевласників.

Є й інші чинники, що дозволяють говорити, що ринок землі у нас швидше напіввідкритий, ніж відкритий.

Так, ряд нардепів вже оскаржили прийняття закону № 2178-10. Тепер профільний комітет (в нашому випадку - з аграрної політики) повинен розглянути претензії, прийняти відповідну постанову, а ВР - розглянути рішення про скасування результатів голосування.

Саме тому, мабуть, законопроект до моменту написання матеріалу не підписаний президентом ... І є припущення, що не буде - принаймні, поки до кінця не виконано вимогу МВФ (прийняття "антіколомойского закону" в цілому). Так що ситуація "на паузі". І навіть президентська підпис її навряд чи зніме.

Чому? Та тому що окрема розмова - про порушення регламенту під час розгляду "земельного закону". Про це заявили лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко і глава ОТЗЖ Віктор Медведчук, пообіцявши оскаржити ухвалений закон в Конституційному суді. 

Тимошенко також заявила про наявність конфлікту інтересів у нардепів, які голосували за резонансний закон. За її словами, в управлінні і розпорядженні деяких з них є великі обсяги сх-землі.

Порушення, безумовно, є (незрозуміло, скільки насправді було в залі засідань депутатів під час розгляду поправок, та й сам розгляд мало відбуватися на пленарному, а не на позачерговому засіданні), але особливої погоди вони не зроблять. Лежатимуть в судах, вважає політексперт Михайло Железняк. І навряд чи це стане підставою для скасування спірного закону.

Але скасувати його можуть цілком ймовірний політичну кризу і дострокові вибори Ради, які пророкує ряд експертів. А новий парламент у нас любить "переписувати" закони і немає ніякої гарантії, що так не станеться з як би відкривається ринком землі.
https://comments.ua/article/money/economy/650221-priotkrytyy-rynok-zemli-v-ukraine-pochemu-skandal-nyy-zakon-mozhet-ne-zarabotat.html

Продаємо землю землякам

Закон про ринок землі: чи запрацює ринок землі після підписання документа ЗеленськимЕксперти розповіли, чому президент Володимир Зеленський до останнього тягнув з підписанням закону про ринок землі
сьогодні, 17:37
Автор:

• Тетяна Веремєєва

Закон про ринок землі: чи запрацює ринок землі після підписання документа Зеленським

Президент Володимир Зеленський після певної паузи підписав закон , що відкриває в Україні ринок землі сільгосппризначення. Експерти розповіли виданню "Коментарі", для чого бралася пауза, а також - чи запрацює цей спірний ринок.

31 березня, після 4,5 місяців розгляду, парламент 259-ма голосами підтримав у цілому законопроект № 2178-10 з відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні. Офіс президента і сам гарант назвали це історичною подією.

13 квітня Верховна Рада відкрила шлях до підписання закону, відхиливши 13 проектів постанов, якими пропонувалася скасування рішення про його прийнятті. У той же день спікер ВР Дмитро Разумков підписав закон. Справа була за підписом президента. Сьогодні з'явилася і вона.

Закон про ринок землі: чи доречно зараз запускати ринок

Нова влада, вирішивши розпродати землю, ввергає країну в епоху рабства. Але ж обіцяла під час виборів закінчити епоху бідності, нагадує глава Асоціації тваринників України та ГО "Народний союз", аграрний експерт Ірина Паламар.

"Мало того, що продавати землю вирішили, коли багато хто пророкує голод в світі через посуху і спаду економіки на тлі карантинних заходів. Так ще й ставлять наших внутрішніх виробників у нерівні умови і представниками іноземного капіталу, - підкреслює Ірина Паламар. - Адже в законі закладено безліч моментів, які дозволять скупити українську землю транснаціональним корпораціям. Нехай навіть через підставних осіб. У результаті місцеві бюджети втратять надходження, які мають зараз від орендарів. Села просто вимруть. А наші поля будуть зал вать хімією ".

Блюзнірським експерт вважає і те, що закон "протягли" під час карантину. Того самого, який зараз ще і розоряє дрібні і середні фермерські господарства, перекривши їм доступ до ринків.

"Зараз до нас ввозять іноземні овочі, а нашим виробникам просто не дають торгувати. Вони в буквальному сенсі викидають урожай або здають його за безцінь, - зазначає Ірина Паламар. - Зате поповняться ряди трудових мігрантів, які будуть обслуговувати закордонні" плантації ". Все йде по латино-американським сценарієм. Нас розоряють, перетворюють на сировинний придаток ".

Закон про ринок землі: чому президент затягував підписання

Глава Інституту публічної політики та консалтингу (Інпол), політичний консультант Сергій Биков звертає увагу, що президент дотягнув до останнього з підписанням земельного закону.

"94 стаття Конституції прямо вказує, що президент підписує закон протягом 15 днів з дня підписання головою ВР, - нагадує політкоснультант. - Разумков закон підписав 13 квітня. Відповідно, вважаємо 15 днів і виходимо на 28 квітня".

Затягування з підписом, на думку Сергія Бикова, говорить про дві речі:

- президент не хотів підписувати закон (хоч в програмі Зеленського є пункт про ринок землі);
- президент боявся, що закон оскаржать (тим більше, що лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко відразу цим загрожувала).

"На перевірку ми бачимо, що президент підписав закон, навіть не дивлячись на погрози Тимошенко. А вона вже написав у себе в ФБ, що партія подає позов до Конституційного Суду, який останнім часом виходить з писаного права, а не телефонного, - підкреслює експерт . - Можна очікувати, що КС скасує закон через те, що його приймали з порушеннями. Рада фінально голосувала в день, коли не було сесії. А розглядали правки на позачерговому засіданні, хоча Регламент таку можливість не дає ".

Закон про ринок землі: сумнівів не було

Заступник директора Українського інституту політики, політичний експерт Кирило Молчанов вважає, що не виникало сумніву - закон президент підпише.

"Адже Банкова пішла на безпрецедентне його продавлювання. Голосували в ніч, з порушеннями регламенту, - зазначає політексперт. - У такому ж стилі простягають і банківський (антіколомойскій) закон, під який ще і регламент поміняли. Вони йдуть в спайці - для того, щоб отримати транш від МВФ. Це позиція президента - і вона переглядатися не буде ".

При цьому Молчанов не виключає, що через масу процедурних порушень закон може скасувати Конституційний суд України.

"Не даремно там виписали норму, що він вступає в дію тільки з 1 липня наступного року. Тобто, майже 14 місяців можна спокійно брати кредити, транші, фінансування. А потім взяти цей закон і скасувати, - каже експерт. - Можливо, все це зроблено спеціально. А потім в кращих українських традиціях відіграти все назад, розвівши руками - ну, так вийшло ... Люфт часу є. і щоб вносити правки, і щоб скасувати закон ".

Як би там не було, все це - негативна історія для президента Зеленського, впевнений Молчанов.

"Відкриття ринку землі не підтримує, згідно з опитуваннями, близько 70% українців. І президенту це ще відгукнеться. Особливо, коли закінчиться карантин і прийде усвідомленість всіх цих політичних процесів, які робили під шумок, - вважає експерт. - Ігри з землею істотно відіб'ються і на місцевих виборах, які не за горами. Пояснення в стилі "це було вимоги МВФ, інакше - дефолт", виборців не влаштує ".

Раніше "Коментарі" писали, що згідно з даними соціологічного опитування групи КМІС, лише 26% громадян України підтримують зняття мораторію з продажу сільськогосподарської землі, а 73% - категорично проти такої перспективи.

До річниці перемоги Вови Зеленського та зе-дебілів

Річниця перемоги Вови Зеленського та зе-дебілів
З серії «Мішанка 2020»

Головна моя теза при всьому негативі сприйняття перемоги Володимира Зеленського у виборах Президента України у 2019 році була і залишається такою: я абсолютно за те, щоб все сталося добре у період правління В.Зеленського на посаді президента, бо тоді буде добре всім: Україні, людям, мені. Апріорі підтримую «За все хороше проти всього поганого»! Я не був і не є патологічним зеленськофобом, як ніколи не був і не є суто фаном Петра Порошенка. Більше того: за минулий рік я побачив, що В.Зеленський щиро хоче щось зробити корисного і порядного, намагається бути Правильним Президентом України, як він то уявляє. На жаль, успіхи у Вови Зеленського, його уявлення та гра в іпостасі актора-блазня з пародіями на президента були значно вищими від його успіхів під час реального перебування в іпостасі Президента України. Далі коментувати нічого.
Моїм месиджем за останній час є: «Я в захваті від Зе-кодла, бо то є найкраща моя помста всім тим, хто за них проголосував!» Також додаткові коменти зайві. Хіба що мені зробили зауваження щодо постійного вживання слова «зе-дебіли» як неетичного, але я відповів, що додаткова частка «зе» чітко вказує, що мова йде не про медичну, а соціальну сферу визначення діагнозу щодо людей, як безвідповідального електорату: не можна довіряти керувати великою державою людині, що ніколи не працювала і не має жодного поняття в державному управлінні чи хоч би великої корпорації, а в іншому випадку виборці – це зе-дебіли і не інакше.
Заключне: рік один вже відбули і ще 4-и попереду. Який прогноз? Мій досить простий: епоха стабільної бідності часів Петра Порошенко в Україні успішно завершена Зе-кодлом, а розпочинається непередбачувана за подіями епоха трьох «Зе»: Зе-здирництва, Зе-злиднів та Зе-зубожіння. Не вірите? Скоро перевірите. Врешті, - вже то маєте! На тому і прощаюсь.

Богдан Гордасевич
24 квітня 2020 р. (7528)
м. Львів-Рясне