Будинок братів архітекторів Яна і Кароля Шульце, вул. Хмельницького, 56. Збудований у 1896 р. в стилі неоренесансу з елементами маньєризму.

ще фото будинка вул. Б. Хмельницького

Керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк в ефірі телеканалу ТВі заявив, що дострокові вибори на сьогодні є єдиним виходом із громадянського конфлікту, в якому опинилося українське суспільство.

«Ми створили громадянський рух «Спільна справа», який, по-перше, має об’єднати всіх, хто усвідомлює, що влада, після скасування політичної реформи 2004 року, фактично узурпувала частину повноважень, які не були делеговані їй під час виборів народом — єдиним джерелом державної влади, і хто розуміє, що ці узурпатори є неефективними управлінцями. І тому як з правових, так і суто з суспільних міркувань вони мають піти на вибори. Ми розуміємо, що це єдиний механізм безкровного вирішення суспільного конфлікту, який уже на сьогодні наявний, і радикалізується через репресивні дії влади», — вважає Данилюк.

Данилюк також зазначив, що організатори руху «Спільна справа» залишають незмінною свою позицію відносно Податкового кодексу, і домагатимуться визнання його неконституційним, передає Newsru.

«Наша позиція відносно Податкового кодексу є незмінною: він був проголосований сотнею депутатів, які голосували картками своїх колег. Це є порушенням частини 3 статті 84 Конституції України, яка чітко говорить про те, що кожен депутат має голосувати особисто. Це є підставою для визнання даного кодексу неконституційним».

«Нами підготовлене відповідне звернення, яке буде передане опозиційним депутатам, і ми сподіваємося, що вони знайдуть достатню кількість підписів, для того, аби зробити подання до Конституційного суду. І виконувати цей Податковий кодекс ми не збираємося, тому, що він не є чинний від самого початку. Більше того, він є злочинний! Фактично, мало місце втручання одних народних депутатів в роботу інших народних депутатів, оскільки голосування за іншого народного депутата це теж саме, що голосування за іншого виборця. Це є злочин!», — наголосив громадський діяч.

Коментуючи факти виклику на допити до міліції активістів громадських організацій, що брали участь в організації акції протесту підприємців проти Податкового кодексу на Майдані Незалежності, пан Данилюк заявив, що це помилка влади.

«Якщо не буде репресій, то не буде і революції. Зараз влада має сісти за стіл переговорів, все проаналізувати. Це сумнівна перевага для влади сьогодні — бути сильною. Жодна влада ніколи не переможе жоден народ. Сьогодні, коли багато хто говорить не просто про узурпацію влади, а про режим внутрішньої окупації, можна легко довести країну до того, що почнеться партизанська війна. Ми сьогодні дуже радили б людям із «холодними головами» у Партії регіонів, у владі, на це зважати», — зауважив він.

Разом із тим Данилюк наголосив на тому, що учасники руху «Спільна справа» хочуть закликати владу до виконання закону, аби уникнути подібної реакції суспільства на те, що відбувається в країні.

«Суспільство, на сьогоднішній день, це не є люди, які будуть сидіти і аналізувати як можна провести референдум. Вони просто візьмуть пляшку із «коктейлем Молотова» і почнуть кидати у вікна проїжджаючих повз них чорних Мерседесів. Звичайно, це прогноз, і до нього треба поставитися дуже серйозно, щоб розпочати діалог із конструктивною частиною суспільства, яка готова шукати шляхи виходу», — наголосив громадський діяч.

 

http://o-danylyuk.livejournal.com/15123.html

Члени Колегії Міжнародного симпозіуму керівників об’єднань громадських організацій закордонного українства оприлюднили відкритого листа, адресованого голові Полтавської обласної ради Олександру Удовіченку та депутатам обласної ради. Нижче наводимо оригінальний текст звернення: "Шановний пане Голово, шановні депутати! У Києві із 20 по 30 листопада цього року проходять традиційні Дні діаспори в Україні. Цей поважний міжнародний форум зібрав активістів та керівників українських громад зі всього світу. Нині ми отримали інформацію про те, що на черговій сесії Полтавської обласної ради депутати фактично заблокували питання про побудову пам’ятника гетьману України Івану Мазепі.

Нас глибоко здивувало та стурбувало відношення народних обранців до оцінки ключових моментів нашої історії. Не сподіваючись на сторонню допомогу, українські громади світу підтримують свій дух, культурні та освітні традиції. Зокрема, власним коштом української громади Придністров’я, у місті Бендери, ще у 1999 році створено пам’ятну стелу на місці загибелі гетьмана Івана Мазепи. У жовтні 2008 року на місці, де розташовувався табір армій Мазепи та Карла XII, було встановлено пам’ятний знак: «На цьому місці буде споруджено пам’ятник Гетьману України Івану Мазепі». Окрім того, у музеї «Бендерська фортеця» створено діораму «Табір мазепинців та військ Карла XII» (Найближчим часом спільно із шведськими науковцями Табір буде відтворений в оригіналі). Також у січні 2009 року у місті Бендери відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Гетьман Мазепа: правда й вимисли».

І це лише в одному невеликому містечку Придністров’я! Та ще й в умовах, коли українці за кордоном відчувають неабиякий дефіцит уваги зі сторони офіційного Києва: проблеми співвітчизників за кордоном чиновників України мало турбують...

У наступному році Україна відзначає 300-річчя з дня Полтавської битви – однієї з титульних подій у вітчизняній хронології, результати якої ми відчуваємо й сьогодні.

Українська діаспора із тривогою і надією спостерігає за всім, що відбувається у Великій Україні. Шановні співвітчизники, закликаємо вас бути зваженими, відповідальними та мудрими у своїх діях! Наші нащадки будуть нам безмежно вдячні за тверезі, без політичних рішення, що у свою чергу вплинуть на формування майбутнього незалежної України, майбутнього, про яке мріяли, за яке вмирали покоління українських патріотів".

З повагою,

– Дудка Валентин, керівник департаменту міністерства культури і туризму України,
– Петруняк Михайло, Голова Федерації українських асоціацій (Іспанія, Валенсія);
– Боднар Володимир, Голова РПО «Укрпросвіта» (Молдова м. Тираспіль;
– Савчук Емілія, Заступник Голови РПО «Укрпросвіта» (Придністров’я, м. Дубосари);
– Спориш Надія, Заступник Голови «Укрпросвіта» (Придністров’я, м. Григоріополь);
– Бача Юрій, професор української мови (Словаччина, м. Братіслава);
– Степанчук Інна, артдиректор асоціації «Українські проліски у Франції»;
– Медяник Марина, Голова громадської органiзацiї "Український центр «Просвіта» (Росія, м. Ярославль);
– Сергієчко Микола, Голова Об’єднання українців Кубані (Росія);
– Колодюк Наталя, Голова української ГО «Берегиня» (Білорусь);
– Луговський Володимир, Голова Об’єднання українських товариств (Латвія, м. Рига);
– Юрчонок Галина, Заступник Голови Об’єднання українських товариств Латвії;
– Давиденко Лариса, Голова українського товариства (Латвія, м. Лієпая);
– Курус Петро, Заступник Голови українського культурного товариства «ЯВІР» (Латвія, м. Єкабпілс).

"Новини Полтавщини".

Сьогодні в календарі 17 вересня. Цього дня 69 літ тому Червона армія перейшла Збруч і зайняла територію п'яти західних областей нинішньої незалежної України, в тому числі моєї рідної Волині.

Вісім років тому, себто до помаранчевих подій, навіть дослідник діяльності ОУН & УПА професор Станіслав Кульчицький не вважав за потрібне малювати цю подію винятково чорними фарбами - писав: «Радянізація» Західної України мала дві сторони. Перша з них святкова: підвищення життєвого рівня населення, ліквідація безробіття, наділення селян землею. Заявки підприємств в устаткуванні негайно задовольнялися промисловими центрами східних областей. Майже півмільйона безземельних і малоземельних селян одержали у користування понад мільйон гектарів поміщицької землі, десятки тисяч коней і корів та інше майно. 40 тисяч корів селяни закупили в колгоспах східних областей на позички з державного бюджету. Всі ці заходи радянської влада широко висвітлювалися засобами масової інформації, аби закріпилася легенда про «золотий вересень».

Утім, далі, звісна річ, пан Кульчицький демонструє вірність "генеральній лінії" західної української діяспори:

[ Читати далі ]

Що може об'єднана громада? Дати відсіч могутнім завойовникам, поставити перший пам'ятник Тарасу Шевченку чи спорудити міст своїми силами, не чекаючи допомоги від держави. Розповідає Василь Іванович Данищук.

19 років тому Галина Гордасевич похована у рідному любому її серцю Кремянці 13 березня 2001 р.