З сьогоднішнього дня (16 березня) починаються нульові дні  Дельфіна (5днів)  за сонячним астрологічним календарем. Це дні посту перед початком  Нового року.

Новий рік настане зі Сходом Сонця 21 березня в день весняного рівнодення.

В дні, передуючі Новому року, слід привести  все до ладу не тільки в Домі, але й  в Душі, щоб в Чистоті й Гармонії зустріти Новий рік, бо як його зустрінеш, так і проведеш.

Наші предки  - арії жили за  сонячним календарем, бо вони були орачами землі (оріями), тож цілком природнім був прихід Нового року на весні, з пробудженням Землі, з того, що Сонце  набуло силу для засівання нового врожаю. Тож саме звідси й беруть початок щедрівки – програмування на новий щедрий врожай:

Сію-сію засіваю,

З Новим роком Вас вітаю!

Ой,  щедрик-щедрик щедрівочка,

Прилетіла ластівочка!

Щедрий  Вечір  Добрий  вечір

Добрим людям  на  Здоров'я!

 Свято Нового року  наші предки називали – Пасха, що означає – перехід, передачу  (граючи в футбол чи волейбол, чи іншу командну гру з м’ячем, ми робимо передачу м’яча партнеру або пас).

Коли день Пасхи  (або Нового року) припадав на  будній день, то найближчий день Сонця – Неділя (день потужний для  молитв і медитацій) називався Великоднем (Великим Днем). Саме він і призначався для  загального святкування та спільного програмування на щасливий новий рік, бо як відомо потужна думка, одна ідея, гуртуюча  людей, має велику силу на реалізацію.

Символом Пасхи

є яйце -

початок нового,

символ Народження й  Життя.

Тож бачимо, що культура нашого народу має глибоке коріння, а отже й велику силу.

 Тому зустрічаймо разом наш Новий рік або Пасху  21-22  березня 2009 року за сучасним календарем і

7517 рік за календарем древніх аріїв – наших предків.

Об’єднаймося в цей день в Єдиній Молитві

за Україну!

За Любов і Щастя,

за Світлу Долю!

І  Хай буде Так!

мова йде конкретно не про Ющенка (як нинішнього), а саме про інститут президентства.

в Україні існує три гілки влади:виконавча, законодавча і судова.
що таке "президент України"? глава Держави, гарант Конституції, є Верховним Головнокомандуючим і тд.

ще: має відношення до законодавчої, виконавчої, судової гілок.

на вашу думку, чи має виконувати певна особа (президент) функції противаги у владних гілках

чи навпаки- така особа лише заважає здійснювати владні повноваження і "плутається під ногами"?

За даними голосування на 98% виборчих дільниць до Тернопільської обласної ради проходять 7 політичних партій.

Як повідомило агентству "Інтерфакс-Україна" джерело в тервиборчкомі, лідирує Всеукраїнське об'єднання "Свобода" – 33,8%, далі йде партія "Єдиний центр" – 13,8%, потім Партія регіонів – 9,7%.

Блок Юлії Тимошенко й Українська народна партія отримали по 8%, партія "Народний союз "Наша Україна" – 5,5%, Блок Литвина – 3,6%.

Поки не долають 3-відсотковий бар'єр Соцпартія (1,9%) та "Пора" (1,3%).

За попередніми даними паралельного підрахунку голосів партій "Єдиний центр" та ВО "Свобода", до Тернопільської обласної ради також проходять 7 партій та блоків.

За результатами паралельного підрахунку голосів партії "Єдиний Центр" до Тернопільської облради проходять: ВО "Свобода", яка набирає 34,4%, Єдиний Центр – 14,29%, Партія регіонів – 9,71%, БЮТ – 8,03%, Блок Української Народної Партії – 7,98%, НСНУ – 5,54%, Блок Литвина – 3,58%. Такі дані отримані за результатами обробки даних із 1130 з 1163 виборчих дільниць.

Як повідомив агентству заступник голови ВО "Свобода" Руслан Кошулинський, за даними обробки 95% протоколів з виборчих дільниць ВО "Свобода" набирає 33,5 %, партія "Єдиний центр" – 14%, Партія регіонів – 9,8 %, БЮТ – 8,1 %, блок УНП – 8%, НСНУ – 5,5%, блок Литвина 3,5 %.

Українська правда.

1. Головною метою українського націоналізму я визнаю зміцнення національного самовизнання українців, розвиток української культури і захист усього українського.
2.Я відкидаю усі силові методи боротьби окрім самозахисту. Невинна кров, пролита задля ідеї плюндрує саму ідею.
3.Я поважаю усі нації. Я не ставлю жодну націю вище за іншу.
4.Головними методами боротьби я визнаю культурні акції.
5.Я готовий стати до боротьби за Українську Державу, якщо це буде потрібно.
6.Я відкидаю культ особистостей. Поважаючи людей, що до нас боролися за Українську Державу, я розумію, що не можна переходити певної межі і створювати культ на основі постатей.
7.Я поважаю право людини на власну думку. Я поважаю інші політичні напрямки.
8.Я вважаю, що український націоналізм повинен керуватися передусім потребою українського народу.
9.За український народ я вважаю усіх мешканців України.
10.Я поважаю національні меньшини в Україні і ніколи не буду чинити перепон у їх культурному розвитку.
11.Я визнаю неможливість повного контролю усіх людей одним центром. Я визнаю шкідливість такої структури, бо людина повинна вчитися діяти за власним розумом. Я відкидаю тоталітаризм.

Взято звідси: http://upu.org.ua/

Досить пристойна стаття Євгена Золотарьова на УП (друкується зі скороченнями).

 Для тих, кого "дістали"

Складається враження, що нинішня українська держава завдяки діям української влади приречена. Але це не означає приреченості України як країни. Громадяни, яким ця країна "дорога як пам'ять", які саме в ній бачать своє майбутнє повинні її врятувати.

Зробити це можна лише взявши на себе весь тягар відповідальності і пронести його шляхом установчого процесу, процесу встановлення нової держави. Установчий процес не обмежується скликанням Конституційної асамблеї чи проголошенням Декларації про національний суверенітет на зміну державного суверенітету.

Це процес усвідомлення громадянами Права, яке вище і більш всеохоплююче ніж закон. Перш за все Права на владу в своїй країні. З нашого Права на владу постане нова українська держава.

Треба бути готовими до того, що політики остаточно зруйнують основи державності. Пауза, що за цим виникне, може стати летальною, тому нова українська держава має вже зараз прорости всередині старої.

Сюжет набуття Україною незалежності надзвичайно простий і не надто пафосний. Велике Спільне Підприємство СССР збанкрутувало спочатку ідейно, а потім і економічно. По цьому відбувся процес його розділення на 15 закритих акціонерних товариств.

Наші батьки та діди проливали кров, піт і сльози, здобуваючи Незалежність, нам же вона дісталася без жодного пострілу і це зіграло з нами злий жарт – ми її не надто цінували.

Після виникнення АТ Україна наступним логічним кроком мало би стати акціонування країни між власниками-громадянами та прийняття ними Статуту АТ. Загальні збори акціонерів мали найняти на роботу Раду директорів і поставити перед ними чіткі завдання.

Однак на тлі в частини потенційних акціонерів - ейфорії, в частини - байдужості відбувся нескладний фокус. З'явилися самопроголошені "найманці".

"Найманці" сказали громадянам: "Не хвилюйтесь, ми все зробимо за Вас, саме цьому нас вчили у Вищій партійній школі, КГБ та лавах комсомолу. Ми знаємо і зробимо як краще, а Ви насолоджуйтесь - хто Незалежністю, хто безвідповідальністю".

Далі "найманці" самі себе найняли на роботу, створили під себе Раду директорів (державу) потім переписали на себе право власності на наш спільний будинок (країну) і почали з нього все потроху виносити – Чорноморське пароплавство, ядерну зброю, газ, нафту, електрику, метал, загалом, майже все.

Спочатку вони залишили старий Статут УРСР, тільки вписавши до нього необхідні для "виносу" правки, потім навчилися обходитись без Статуту, позірно його час від часу міняючи під того чи іншого Голову Ради директорів.

Національна держава перетворилася на соціальну державу.

До чого ця метафористика і де вихід?

Йдеться про необхідність раціоналізації наших стосунків з "найманцями". Ми не мусимо їх любити чи ненавидіти. Ми мусимо пам'ятати, що вони не проповідники чи пророки, не захисники нації чи православної цивілізації.

Пам'ятати, що Ющенко - не Кобзар, а Тимошенко - не Жанна Д'арк, Янукович – не Мінін з Пожарським, і Литвин - не цар Соломон.

Ми платимо їм гроші не за ці дешеві вистави з переодяганням. Ми мали найняти їх на роботу щоби вони були високооплачуваними і дієвими менеджерами та клерками а не лицедіями з прогресуючою манією величі.

Повна раціоналізація відносин громадян та влади навряд чи можлива в суспільстві де панує патерналізм – надія на державу як на батька-годувальника. Таке дитяче ставлення до держави особливо характерне для старшого покоління – основної електоральної бази "найманців".
Крім того людська природа потребує метафізичного, потребує непідробного пафосу боротьби Добра зі Злом, потребує сліз та радості, опертя на історію та мораль.

Націоналізм, наприклад, викликає дуже сильні емоції, бо обіцяє не просто Велич, а колективне безсмертя. В цьому сенсі націоналізм дуже подібний до найпоширеніших релігійних доктрин і є, по суті, світською релігією.

Ці емоції віртуозно навчилися експлуатувати українські політики. Однак ми, громадяни, маємо чітко розділяти наші людські, суб'єктивні та колективні емоції і царину раціонального, де й відбувається процес врядування. Бо інакше наші "найманці" – шахраї і далі будуть натискати на потрібні кнопки в наших душах, коли ми будемо ловити їх на черговій брехні чи крадіжці.

Кнопки ці їм добре відомі: мова, конфесійна приналежність, історична пам'ять та культурно-цивілізаційна орієнтація.

Наша помилка у 2004-му полягала в нерозумінні того, що недостатньо змінити голову ради директорів АТ, аби рада стала більш чутливою до потреб акціонерів.

Крім того ми увійшли в конфлікт з потенційними союзниками – акціонерами, що симпатизували іншому кандидату. Ми також не змогли нейтралізувати процес ірраціоналізації виборів, переведення в площину метафізики та міфології – мова, церква, історія, дві України тощо.

Негативний пафос, найяскравіше висловлений в гаслах "досить", "дістали" та "геть усіх" є надзвичайно доречним і корисним, але може виявитися безсенсовим, якщо буде відсутня позитивна ідея. Адже відповіддю на запит суспільства "геть усіх!" може стати ідея "сильної руки" реалізована через ту чи іншу форму авторитаризму.

Вірогідність того, що українське суспільство обере варіант безвідповідальності та ще більшого делегування влади комусь з "найманців"-шахраїв є достатньо високою. І навіть якщо відбудеться авторитарний поворот, про який так люблять розводитись деякі українські інтелектуали, ми мусимо усвідомлювати – що далі? Бо будь-який авторитаризм чи диктатура це лише консервування проблем і ніколи їх вирішення.

Розвиток можливий лише за одного варіанту "сильної руки" - сильної руки громадян, що здатна контролювати політиків і владу. Нажаль, влада є ефективною лише коли боїться власних роботодавців-громадян.

Для раціоналізації стосунків з державою має з'явитися критична маса справжніх громадян. Власне громадяни – це люди, які відчули в собі інстинкт акціонера, відчули своє Право і готові взяти відповідальність за себе та країну.

Точки концентрації ідеї

Існує кілька середовищ, які взяли на озброєння ідею установчої влади і вже мають не тільки концептуальний, але й технологічний план її реалізації. Ось їх неповний перелік.

Український конституційний комітет – група правників-інституціоналістів.

Громадянська спілка України – Анатолій Пінчук, Володимир Золотарьов, Віктор Чумак.

Громадянська асамблея України – фінансовані фондом "Відродження" регулярні збори представників близько 500 громадських організацій, що підтримали ідею установчого процесу, виступивши таким чином інструментом суспільної легітимації.

Середовища "Достали!", "Геть усіх" та "Третя республіка", принаймні, в особі лідерів – Юрія Романенка, Юрія Збітнєва.

Антирейдерський союз України.

Громадянська ініціатива "Спільна дія" - середовища Громадянської кампанії ПОРА та Української народної самооборони - ідейний лідер Юрій Сенюк.

Група народних депутатів - Стретович, Стецьків та їх експертно-аналітичне оточення, які навіть подали на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект за номером 2245.

Близькою до ідеї є політична асоціація "Прагнемо змін" - президент Кость Бондаренко.
Крім того існує безліч локальних ініціатив, які, нажаль, поки-що не координуються на горизонтальному рівні.

Навіть з цього неповного переліку видно, що ідейно-інтелектуального потенціалу для запуску установчого процесу більш ніж достатньо. Яким має бути технологічний план захоплення влади народом, громадянами?

Точки концентрації дії

Прикметно, що назва КСД ("комітети Спільної дії") з'явилася одночасно в кількох середовищах, що проповідують ідею установчого процесу. Це говорить про те, що ідея вже пройшла всі необхідні етапи внутрішньої еволюції і готова перерости в СПІЛЬНУ ДІЮ.

Необов'язково щоб КСД називалися саме так – головне, щоб вони були такими по суті. КСД можуть виникати скрізь де є хоча б один з чотирьох владних ресурсів: майно, гроші, право (закон), дієспроможність.

Ось найочевидніші приклади.

1.КСД на збанкрутілих підприємствах у вигляді тимчасових народних адміністрацій.

2. КСД для представлення прав громадян у стосунках з роботодавцями та урядом (функціонально – профспілки).

3.КСД для вирішення локальних соціальних проблем.

4. І найголовніше - Комітети спільної дії на рівні самоврядних територіальних громад.

Чим більше влади ми візьмемо собі, тим менше її залишиться "їм".

Завданням КСД є заволодіння чотирма владними ресурсами: майно, гроші, право (закон), дієспроможність. Заволодіння спочатку в символічній формі як усвідомлення себе власником цих ресурсів. Розглянемо на прикладі кожного з цих ресурсів як це можна зробити.

1) Майно. Інвентаризація та пропозиції по оптимізації використання (наприклад, майно територіальної громади – земля, нерухомість).

2) Гроші. Інвентаризація та оптимізація використання (місцеві бюджети, статті державного бюджету, гроші державних установ та підприємств).

3) Право. Аналіз старих та написання нових статутів міст, акціонерних товариств, організацій. Крім всього іншого це сформує процедурну спроможність для написання головного Статуту країни.

4) Дієздатність. Публічний аналіз недієздатності влади. Створення загонів охорони громадянського порядку (міліції в первісному сенсі), публічних громадянських судів, органів народного контролю тощо.

Виглядає, що установчий процес - це єдина можливість для громадян
зберегти свою країну. І не просто зберегти, але й повернути її собі.

Повна версія тут: http://www.pravda.com.ua/news_print/2009/3/12/91206.htm

Знаю, що баян, але не можу втриматися і не по дражнити гусей...

В ніч на шостий день сотворив Бог
першу людину, і назвав він її
Богданом.
Богдан огледів сотворений світ,
порівняв з садом Едемським та й
утік з раю, бо був дуже
свободолюбивим і не хотів жити в
Едемському зоопарку. Для життя
він обрав собі найкрасивіше
місце на землі - Карпатські гори
і сказав «Моя хата скраю!».
Образився на це Господь і
перетворив Богдана на
неандертальця і сказав «Азм
еси ти у края жити, то всея твоя
нащадки зватимуться українцями!
А я собі сотворю нову расу!». І
сотворив він Адама.
Нащадки Богдана розселились від
Сяну до Дону. Вони першими
приручили тварин - собак, корів
та диких свиней. Вони винайшли
колесо й зробили перший
велосипед. Вони стали першими
землеробами, винайшовши плуг,
борону та комбайн. І вже
подумовували про утворення
Січі. На той момент Адама вже
прогнали з раю і його нащадки
жили в Гоморрі та Содомі
займаючись розпустою.
Але прийшов льодовиковий період
і військові походи довелось
відкласти. Українці винайшли
ткацтво та прялку. А коли стало
зовсім холодно молодий
українець Микола Прометей вкрав
у древніх греків вогонь і приніс
на Вкраїну, давши людям тепло. За
це давньогрецькі фашисти
упіймали його та дуже катували.
Древні греки були частково
нащадками Адама, котрі через
злягались з копитними тваринами
утворили різні гібриди -
кентаврів, сатирів, мінотаврів
та інших пегасів. Наразі вони
вимерли - потопились через
всесвітній потоп, котрий
розпочався після того як
розтанули льодовики. Також
втопились динозаври, бо Ной мав
огиду до плазунів і не взяв їх на
свою баржу.
Українці винайшли писемництво.
Передусім щоб фіксувати для
нащадків та інших народів свої
пісні, та поезію, бо українська
мова була найспівочішою. Досі
людство користувалось тільки
ієрогліфами.
Українці знайшли на Донбасі
каміння що горить і котре
плавиться, й назвали їх вугіллям
та рудою. І незабаром винайшли
ковальство збудувавши першу в
світі кузню яку назвали
Запоріжсталлю.
Досягнення в науці та техніці
привертали все більшу увагу
інших народів. До України
потягнулись каравани купців.
Євреї взагалі вирішили покинути
розведення нільських крокодилів
та виготовлення з них жіночих
сумочок і податись всім табором
ближче до культурного центру
світу - України. Темної ночі вони
втекли з Єгипту в бік України.
Але через 40 років зупинились на
півдорозі - помер
Мойша-провідник, єдина людина,
що знала дорогу та українську
мову.
В цей час в Україну приїхав
Чингізхан з Улан-Батора. Він
навчив українців кататись верхи
на конях, а вони йому подарували
собаку, свиню та корову і
пояснили як їх доглядати, щоб
Чингізхан більше не тинявся по
Євразії, морочачи всім голову, й
десь нарешті осів.
Чингізхан повернувся в Азію. На
близькому сході по дорозі
додому в нього здохла свиня.
Потім трохи далі втекла корова,
по дорозі він зустрів
корейських вчених-астрономів
які повертались з Назарету. Вони
спитали що це, вказавши на
собаку. Чингізхан був
неписьменний, і наплутавши те що
йому казали в Україні пояснив що
собаку можна або доїти або їсти -
в неї смачне сало. Корейці, які
голодували через свого вождя
Кім Чен Іра, купили того собаку
для розплоду.
Корову зустріли індуси. Вона
стояла посеред шосе
перегородивши рух транспорту.
Індуси попадали долілиць й
стали поклонятись небаченій
досі тварюці.
Свиня що здохла, під жарким
сонцем Близького Сходу почала
розкладатись й смердіти. Всі
народи що там жили довго рвало
через той сморід. Їх досі нудить
при виді свиней. Аборигени
близького Сходу вирішили що то
була свиня іудеїв, котрі
приперлись з Єгипту і сказали
щоб ті забирались геть. Так
з’явився антисемітизм.
Крим стає європейською
здравницею. Тут відпочивали та
творили такі видатні люди як
Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди
припливали аргонавти та інші
алканавти щоб покращити своє
здоров’я.
Найбільшим курортом було
кримське місто Троя. Але в
надцятому році древньогрецькі
москалі від заздрощів
зруйнували Трою і тоді
троянські українці на чолі з
отаманом Енеєм заснували
Древній Рим, де збудували
Колізей. Тем вони годували левів
москалями й насолоджувались цим
видовищем. Так завдяки
українцям з’явився цирк та
театр.
В той же час в українських
заробітчан Марічки та Йосифа в
невеликому ізраїльському місті
Віфлеємі народився син Іісус,
засновник християнської віри.
Іісус проповідував любити всіх
ближніх та неньку Україну. Його
учні заснували Ватикан,
Царгород, Нью-Йорк та багато
інших міст світу.
Зокрема апостол Андрій,
мандруючи набережною Дніпра та
обираючи де б збудувати
Дніпрогес, зустрів чотирьох
бурсаків, що повертались з бурси
КІСІ додому. «Тут буде велике
місто, з каштанами та скляними
теплицями в центрі міста» -
вказав він на пагорби біля
дорогожицької телевежі (Колись
під час її будування Бог
перемішав мови народів, доти все
людство говорило українською). І
бурсаки Кий, Щек та Хорив
заходились його будувати, а
Либідь була за архітектора.
Так з’явилось найбільше в ті
часи місто - Київ. В ньому було
повно церков, університетів та
універмагів, місто стало
духовним, освітнім та торговим
центром.
В цей період на півночі дикі
племена москалів, з’ївши
останнього мамонта, вирішили, що
далі так жити не можна і треба
загарбати Україну й поневолити
свободолюбивих нащадків
Першобогдана. Вони в глухому
лісі на болоті будують кілька
шалашів та обносять його
парканом. Паркан нарікають
Дерев’яним Кремлем, а болото -
Москвою.
В цей час Колумб відкриває
Америку. Але відкривши її думає,
що потрапив до України, тільки з
іншого боку, бо мистецтво
вишивки інків повністю
співпадає з гуцульськими
орнаментами. Народ інків та
індійців був започаткований
древніми гуцулами, які ще до
Всесвітнього потопу, коли ще не
було винайдено ГрінКард,
потрапили до Америки.
В цей же час у Львові
з’являється перший друкарський
станок створений Федоровичем.
Україна навчила весь світ
друкувати паперові гроші та
книжки.
В Києві розквітає Могилянська
Академія. В котрій винаходять
порох, динаміт, пеніцилін,
безпечну бритву, та багато інших
предметів необхідних у побуті.
В Запоріжжі з’являється
Запорізька Січ - наймогутніше
військове формування в історії
людства. Тільки через сотні
років за зразком Січі буде
збудовано Пентагон. Але звитягу
українських військових так
нікому й не вдасться повторити.
В Україні розквітає культура та
мистецтво. Твори Шевченка
перекладають на всі мови світу.
Завдяки Шекспіру, котрий
перекладав твори Шевченка, Лесі
Українки та Франка англомовне
населення планети дізнається
про романтичну історію кохання
української пари Романа та Юлі.
Тим часом лютим москалям не
давав спокою добробут українців
і вони починають все частіше й
частіше шкодити Україні,
забуваючи що Київ мати
російських міст, а Україна
виплекала для Московії таких
видатних людей як Ломоносов,
Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме
в Києві московити навчились
користуватись туалетом, носити
штані та краватки, та голити
бороди. Москалі почали все
частіше й частіше робити набіги
на Україну, нищачи її. Українців
вони або вбивали або гнали в
полон, де русифікували та робили
янучарами. Піком москальської
навали стала середина 20-го
століття, коли москалі разом з
фашистами захопили Україну.
Тільки титанічна боротьба
українських опришків під
проводом ОУН-УПА звільнила
Україну та інші народи Європи
спершу від коричневої чуми, а
згодом в 90-хх роках і від
москальської. Нащадки
Першобогдана зберегли його
нестримну любов до Свободи та
власної землі. Слава Україні!
(с)

По мотивам замітки _renny_ у нашому співтоваристві.

Служба безпеки України затримала колишнього голову львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича.

Про це Українській правді повідомила прес-секретар СБУ Марина Остапенко.

"Його було затримано у Львові на квартирі в будинку по вулиці Тарнавського приблизно о 21:00, де він переховувався від правосуддя, бійцями спецпідрозділу "Альфа" під час спроби втечі через горище на даху цього будинку", - сказала вона.

"Він буде переданий слідчим прокуратури, які розслідують цю кримінальну справу", - наголосила прес-секретар.

В той же час, джерела у Львові повідомили Українській правді, що екс-суддя Зварич був затриманий у власній квартирі у присутності дружини та тещі.

За словами джерела, працівниками СБУ була підігнана пожежна машина з драбиною, по якій вони потрапили до помешкання через вікно.

Як відомо, Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти Зварича 3 грудня 2008 року за підозрою в одержанні хабара в розмірі $100 тис.

На наступний день у Зварича і семи інших суддів даного суду були проведені обшуки в службових кабінетах та квартирах. У самого Зварича вдома знайшли $1 млн і більше 300 тис. грн.

Після обшуку суддя ліг до лікарні і був там кілька днів, після чого покинув лікарню і зник у невідомому напрямку.

12 грудня 2008 року Зварич був звільнений з посади голови суду, а 15 грудня оголошений в розшук.

Українська правда

Сива-сивезна старовина...

Отоді ж таки, як жила-була на світі Атлантiда, гонів із сотню за Атлантiдою, трішки вбік, праворуч, була друга казкова країна, що мала чудернацьку трохи назву Чукрен..

3валась так та казкова кpaїнa через те, що її населення, люд, тобто, її Божий, завжди чухався.

Дитинча маленьке, як тільки починало було спинатися на ноги i коли його чи запитають про що-небудь,чи загадають що зробити, зразу воно лізе до потилиці й починає чухатись. І так ото чухається все своє життя, аж поки дуба врiже...

Через те й країна та звалася Чукрен...

Власне кажучи, перша її назва була не "Чукрен", а "Чухрен", але згодом "хи" перейшло в "ки", а правописна комiсiя той перехід "хи" на "ки" затвердила. Так назавжди й залишилася назва тої країни "Чукрен".

Жили там люди - чухраїнцi. Усе було вони чухаються та співають. До спiвiв були вони великi мастаки. Співають було цілими століттями.Спочатку в них пісні були дуже короткі, мелодійні i з глибоким змістом, а потім, як уже було заведено "Всечухраїнський день музики", почали співати "Корита" :

Ой, корито, корито, Повне води налито. Там дiвчонки руки мили, А мальчики воду пили. Не хочу я чаю пить, Не хочу заваривать, Не хочу тiбе любить 3 тобой разгаварювать.

Співали вони так, що сусіди їхні, атлантiдяни оті самі, аж вікна було зачиняють:

- Співають чухраїнці! От народ? А коли ж вони вже за індустріалізацію візьмуться?

А ті співають, а ті співають...

Перестануть, почухаються та знову:

Ти скажи мнє пачему, По какому случаю, Одного тiбє люблю, А десяток мучаю.

Отак i жила та казкова країна "Чукрен".

І якось вийшло так, що мала вона святкувати якесь дуже велике ювілейне свято. Чи то десятиріччя якоїсь події, чи то ювілей якогось громадського дуже важливого чинника одне слово, дуже велике мало відбутися свято. Вирішили святкувати.

От надіходить уже й свято, а чухраїнцi чухаються собі помаленьку.

Сусіди з боку нагадують:

- Не проґавте, хлопці!

А чухраiнцi їм:

- Нічого! Встигнемо з козами на торг.

Та й дочухалися до того, що перед самісіньким святом тик-мик, а святкувати нема з чим. Не підготувалися як слід...

Що маєш робити?

Так вони що втнули? Хитрий народ був. Рік у їх мав 365 день, так вони взяли й ухвалили:

Через те, мовляв, що рік для нас дуже короткий, ухвалюємо, що з цього числа рік у нас має бути на тисячу днів.

Щоб не дуже, значить, поспішати.

3радiли всі дуже...

А заслужена їхня артистка вийшла на сцену в народнім театрі й проспівала художньо:

Віють вітри, Віють буйні, Аж-аж-аж дерева гнуться.

На тім, поки що, і кінчився "народний здвиг" з цього приводу.

______________________

Отака була колись казкова країна Чукрен

ОСТАП ВИШНЯ

Продовження читайте http://blog.i.ua/user/8474/56086/

 

Официально


ДЕПУТАТСКОЕ ОБРАЩЕНИЕ
Исх № 27 от «16» 02.2009г.
Председателю Донецкой ОГА Логаинепко В. И.
Председателю Донецкого облсовета
Близнюку А. М.
Начальнику УВД в Донецкой области Купянскому И.Г.
Начальнику ГО УМВД Украины в Донецкой области Дубовику В. К.
Прокурору Донецкой области Ударцову Ю. В.
Прокурору г. Донецка Ольмезову А. Д.

14-15 февраля 2009 года в ДК шахты им. Абакумова города Донецка
проходил международный музыкальный фестиваль «Вменяемый Рок»,
организованный Творческим объединением «Обойма». В первый день, 14
февраля на концерт пришли трое боевиков из неонацистской организации
«Патриот Украины» два из которых известны под кличками Прирожденный и
Палач и потребовали от организаторов концерта выдать им на расправу
активиста организации Донбасская Русь. Когда организаторы отказались,
нацисты пообещали «организовать проблемы» организаторам и угрожали
физической расправой активистам русских организаций. На следующий день,
15 февраля в зал ворвались 25-30 боевиков организации «Патриот Украины»
и устроили погром, избивая музыкантов и зрителей. Услышав, что
организаторы концерта вызывают милицию, боевики ретировались.
Была вызвана милиция, по представители МВД вызов проигнорировали,
несмотря на то, что опорный пункт милиции находится непосредственно в
ДК.
Сообщаю Вам также, что я, как депутат, неоднократно обращала внимание
на противоправные действия незарегистрированной в Донецкой области
организации «Патриот Украины». Игнорирование этих обращений привело к
тому, что угрозы, которые они неоднократно обнародовали на улицах и
Интернете приводятся в действие.
Бездействие государственных органов наводит на мысль, что неонацисты
находятся под защитой государственных органов. Интересно, что 29 января
2009 года факельное шествие неонацистов в Донецке сопровождали более
50-ти работников милиции, а на официально проводимое мероприятие 15
февраля 2009 года не было выделено ни одного работника милиции.
Учитывая, что ДООО «Донбасская Русь» осуществляет свою работу строго в
рамках действующего законодательства, требую немедленно принять меры но
защите членов организации от противоправных действий членов нацистских
группировок. Возбудить уголовное дело, на основании поданных заявлений,
провести расследование, привлечь к ответственности, лиц виновных в
избиении членов организации и реально угрожающих физической расправой
членам и сторонникам ДООО «Донбасская Русь».
С уважением, Н. М. Билоцерковская

Донбасская русь

Ну що ж. Хочеться подякувати людям за те, що вони є -

http://sna.in.ua/prop/17-rasa/163-rasa.html

http://patriotukr.org.ua

http://sna.in.ua/forum/