хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «україна»

Илларионов: Путин начал «операцию «Тлеющий торфяник»



Илларионов: Путин начал «операцию «Тлеющий торфяник» – новый этап дестабилизации Украины


Президент России Владимир Путин не намерен останавливать свою агрессию в Украине, и потому сегодня как никогда вероятен военный конфликт между Украиной и Россией, в который могут быть втянуты другие государства, заявил изданию «ГОРДОН« российский экономист, экс-советник президента РФ Владимира Путина Андрей Илларионов.

Цель Путина остается неизменной – либо Украина становится путинской и идет под управление Кремля, либо должна перестать существовать как современное, независимое государство.

Выяснилось, что антиукраинские настроения в Украине есть. Возможно, что таких людей – около миллиона, причем у них не столько пророссийские, сколько просоветские настроения. Однако этого совершенно недостаточно, чтобы создать что-либо убедительное для российского, украинского и мирового сообщества. Поэтому пришлось осуществлять интервенцию на юге и востоке Украины с помощью «стрелков», «бесов», «бабаев» и прочих террористов. Но выяснилось, что и их не хватает – при проведении серьезной операции даже усилиями ослабленной украинской армии они все равно будут подавлены.

В Кремле приняли решение «не сдавать «ДНР» и «ЛНР» ни при каких обстоятельствах», что означает развязывание полномасштабного военного конфликта.

Примерно пять или шесть дней тому назад Путин принял решение о новом этапе в осуществляемой стратегии дальнейшей дестабилизации Украины. Эти действия можно назвать «Операция «Тлеющий торфяник». На территорию так называемые «ДНР» и «ЛНР» будут забрасываться боевики и оружие с территории России. Одновременно будет усилено распространение подрывной деятельности в тех регионах Украины, в которых в апреле-мае поддержки антиукраинской деятельности среди украинских граждан не оказалось. Поэтому сейчас опробованный на Донбассе вариант, но уже на новом уровне и с новыми силами будет распространяться на все восемь областей так называемой Новороссии. То, что мы видели вчера в Харькове и Одессе, – и взрыв газопровода в Полтавской области, и массовый переход границы боевиками и техникой, и подтягивание российских вооруженных сил к границе – все это части нового этапа по подрыву суверенитета и независимости Украины.

В этой ситуации ключевой вопрос заключается в способности украинских Вооруженных сил решить вопрос. Возможностей для дипломатического прекращения российской агрессии против Украины сейчас, увы, нет. В последние два-три дня мы вступили в ситуацию, при которой высоковероятной становится полномасштабная война между российскими и украинскими Вооруженными силами. Не знаю, в какой степени новый президент Украины будет способен на принятие силового решения, но если он не отдаст такой приказ, то язва на территории Восточной Украины обрастет стенами, границами, всеми признаками нового квазигосударства.

Путину может противостоять только англо-саксонский мир. С точки зрения Кремля договориться с ним невозможно, поэтому войну нужно вести до их полного разгрома.

В Кремле, похоже, приняли решение не сдавать «ДНР» и «ЛНР» ни при каких обстоятельствах, что означает развязывание полномасштабного военного конфликта. В их планах – воссоздание так называемого «Русского мира». Единственный серьезный игрок в мире, кто может этому противостоять, – англо-саксонский мир, в который входят США, Великобритания, и так называемые «прифронтовые государства»: Польша и страны Балтии. С точки зрения Кремля договориться тут невозможно, поэтому войну нужно вести до их полного разгрома. В этой войне, по мнению агрессора, его союзником может и должна стать континентальная Европа во главе с Германией. Эта концепция находит понимание среди ряда политических и деловых кругов европейских континентальных стран, прежде всего Германии и Франции. Украину рассматривают в качестве поля битвы, которое агрессор отдавать не собирается».

Сейчас от украинского руководства и украинского общества зависит, будут ли украинцы сопротивляться. Ведь даже если отдать, например, Донбасс, полагая, что война прекратится, то агрессор все равно не остановится. Донбасс сам по себе никому не нужен, он будет использован как плацдарм для наступления на другие регионы Украины.

Согласно концепции «Русского мира», зарождение единого русского православного народа произошло в Киеве, где Владимир Первый крестил Русь (великий князь Киевский Владимир Святой, – «ГОРДОН»). И теперь Киев вместе с Киево-Печерской Лаврой должны жить под одной государственной крышей с остальным «Русским миром». Владимир Второй от Украины не отступится. Или же что-нибудь случится с этой крышей

Украина будет строить ракеты для ПРО США

В самом обозримом будущем украинская военная промышленность может начать выпуск ракет для американской системы ПРО. Такое заявление в интервью "Новому региону" сделал директор Центра исследований армии Валентин Бадрак.
    
Военный эксперт признал, что недавнее распоряжение президента Украины Петра Порошенко о полном запрете всем предприятиям страны сотрудничать с Россией в оборонной сфере способно вызвать проблемы в промышленности, поскольку именно на российские заказы завязано порядка 70-80% украинского военно-промышленного комплекса. Однако ситуация здесь вовсе не столь безнадежна, как может показаться на первый взгляд.

- За счет того, что Украина уже начала работать с Соединенными Штатами Америки (ракетоноситель "Антарес"), с Европейским Союзом (ракетоноситель "Вега"), с Бразилией (ракетоноситель "Циклон"), диверсификация ракетостроения уже фактически была проведена, - отметил Валентин Бадрак. - На очереди у промышленности стоит вопрос, постановки которого больше всего боятся в России. И, одновременно с этим, больше всего лоббируют в США. Это - строительство ракет для американской системы ПРО, которая стала еще более актуальной в свете российской военной угрозы. Кроме того, что такой контракт позволит Украине дать асимметричный ответ России, это поможет и сформировать военно-стратегическое партнерство с США.

Соответствующие промышленные мощности в Украине действительно имеются, а технологии ракетостроения сохранены на самом высоком уровне. Более того, весь российский ракетно-ядерный щит - ничто без технического сотрудничества с днепропетровским концерном "Южмаш", который до последнего времени занимался поддержанием в сосотоянии боеготовности российских межконтинентальных баллистических ракет "Сатана" и "Воевода", здесь же и разработанных. Недавно губернатор Днепропетровской области Игорь Коломойский даже заключил с "Южмашем" договор о сотрудничестве, согласно которому государство берет на себя все политические вопросы, касающиеся работы украинских ракетостроителей.

Хочешь остановить войну - спрашивай как и действуй))

Завязывайте с ХАТОЙ С КРАЮ!
У меня плавится телефон от звонков насчет касок и жилетов
Поясню. Мы не занимамся касками. Жилетов мы привезем тестовую партию и по итогам будем говорить.
По тепловизорам я могу помочью Перед тем как звонить мне - обратитесь в http://www.profoptica.com.ua/. Не смотрите цены на сайте. Для армии они совсем другие.
Норм цена за Pulsar HD38S это 3700$. Если ее вам не дадут или нет вналичии - звоните мне
Я глубоко убежден, что жилеты и каски это не самое главное. Без тепловизора блокпост ночью превращается в тир и никакие каски не спасут. На каски и жилетки легко собирать деньги, это сентиментальный товар и стоит недорого. По этому я оставляю их на откуп другим и занимаюсь тем до чего руки у нашего государства в ближайшее время не дойдут.
Я глубоко убежден в правильности того, что я делаю и не надо меня переубеждать. Я делаю свою работу, вы - свою.
По жилетам у меня есть контакт ребят из Крыльев Феникса. Там цена около 2120 грн за жилет с разгрузкой и надо будет подождать. Заказ от 10 шт. По этому, если именно ваш родственник идет на фронт без жилета - организуйтесь с такими же как вы и вперед. Хватит спасать только своего ребенка. Если он будет один на блокпосту в бронике - то это его не спасет! Завязывайте с хатой с краю и ненужной скромностью. Берите на себя инициативу, наглейте, рискуйте, РАБОТАЙТЕ! Тогда нам будет по пути. В противном случае - поберегите мое время. Это прозвучит пафосно, но сейчас мое время это чья-то жизнь. Может быть даже вашего, кто знает...

РАБОТАЕМ!
Дейнега Виталий 050-4444-336
PayPal: [email protected]
Приват:
5168 7553 6940 3403 Дейнега Виталий
5211 5374 4662 3360 Стократюк Виктория
Безнал:
Получатель:
Міжнародний благодійний фонд "Україно! Я за тебе!"
Код 35137539
р\р №26006057000533
Банк СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" м.Києва
МФО банку 380269
Western Union: Vitaliy Deynega +38050-4444-336
#ВернисьЖивым #Украина #Война #Україна #Армія #Війна

Звернення до нардепа Олеся Донія

 .

Ось і сталися трагічні події в Україні. Йде війна на сході, а бойовиків, диверсантів в Луганської і Донецької області відкрито підтримує до 30% населення. Безумовна цей вплив ЗМІ Росії.Але це і результат бездіяльності еліти України. Два роки тому ми з вами спілкувалися у ФБ по приводу націдєї України, яка могла і має бути дороговказом розвитку української нації. На жаль Ви до цього серйозно не віднеслися, сказавши, що досить бути просто українцем. І в цьому була і ваша, і багатьох інших українофілів, серйозна помилка. Для корінної національності- може і досить, хоча теж сумнівно, а ось для етнічних груп росіян, поляків, євреїв, татар, вірмен, і російскомовних громадян України це просто не реально і зухвало. В том то й діло, що націдея об'єднує всі національності що живуть в державі, а національна ідея об'єднує лише громадян однієї національності,тоб то лише єтнічних українців.

Тому об'єднувальній функції для всієї нації вона виконати не може. Цими відмінностями між націдєєй і національною ідеєю уміло користуються недруги незалежної України. Як результат відсутності пропаганди націдєї, багато громадян України обплутано ідеями «Російського світу», «Слов'янської Русі», «Великої Росіїскої імперії”, «Відродження СРСР», «Концепцією суспільної безпеки». І тепер вони упевнено, порушуючи конституцію, закони України, беруть участь в бойових діях. Вихід з цієї ситуації бачиться таким: активна пропаганда ЗМІ націдєї, закріпленої в ст 1 Констітуції України.

Україна- суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Ці постулати мають бути розкриті і доведені до всіх громадян,     лише тоді зростатиме пошана і відданість Україні і знизиться протистояння в суспільстві. Потрібні прості дохідливі пояснення,заклики і навіть речівки, і це вже залежить від творчої інтелігенції і вкладень держави.

Оскільки Ви невпинно затверджуєте моральність в політиці, звертаюся до Вас з побажанням- максимально докласти зусилля для вирішення викладених проблем, на благо всієї України.   

Загинули за Україну

Терористи збили літак під Луганськом - 49 загиблих

Бойовики в ніч на суботу, 14 червня, збили під Луганськом військово-транспортний літак Іл-76. Загинули 49 осіб. Прокуратура розслідує теракт.



 14.06.2014

На борту збитого терористами під Луганськом Іл-76 було 40 українських військовослужбовців і дев’ятеро членів екіпажу. Усі вони загинули, повідомляється на сайті Генеральної прокуратури України. Військово-транспортний літак Збройних Сил України було збито пострілами з зенітної установки та крупнокаліберного кулемета, зазначається на сайті Міністерства оборони України.

Трагедія сталася під час заходу на посадку в аеропорту м. Луганська близько першої години ночі у суботу, 14 червня. За цим фактом прокуратура почала досудове розслідування кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 258 КК України (терористичний акт, що призвів до загибелі людей та значної майнової шкоди).

За даними міністерства оборони, ІЛ-76 здійснював перевезення особового складу з метою ротації. На борту літака перебували військовослужбовці, техніка, спорядження та продовольство.

Наталя Неділько


Збройні зіткнення на Луганщині тривають другу добу

Другу добу в місті Щастя (Луганська обл.) відбуваються збройні зіткнення, повідомляє прес-служба Луганської міської ради.

13 червня в місті Щастя відбувалися збройні зіткнення, які станом на ранок 14 червня тривають.

Другу добу в місті Щастя (Луганська обл.) відбуваються збройні зіткнення, повідомляє прес-служба Луганської міської ради.

"13 червня в місті Щастя відбувалися збройні зіткнення, які станом на ранок 14 червня тривають. Вчора з 02.05 до 02.10 на території міста був проведений запуск сирен систем оповіщення. Можлива причина - летів літак", - йдеться в повідомленні.

За даними відділу з питань захисту населення і території від надзвичайних ситуацій департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, за минулу добу в обласному центрі "ситуація була відносно стабільною, надзвичайних ситуацій не відбувалося".

У міськраді наголошують, що всі комунальні та екстрені служби міста працювали і продовжують функціонувати в штатному режимі, безперебійно курсує громадський транспорт. Луганськ забезпечений продуктами харчування, медикаментами, паливом.

Як повідомлялося, 12 червня представники самопроголошеної "Луганській народної республіки" захопили в місті Щастя будівлю училища професійної підготовки працівників міліції. Вони зажадали виділити приміщення для розміщення "комендатури" самопроголошеної "ЛНР".


У двох областях оголошено жалобу за загиблими в аеропорту Луганська

Виконуюча обов'язки Луганської облдержадміністрації Ірина Верігіна оголосила суботу, 14 червня, днем жалоби за загиблими біля луганського аеропорту військовослужбовцями.

Про це повідомляє прес-служба Луганської облдержадміністрації, - передає Інтерфакс-Україна.

У день жалоби на всій території області передбачено приспустити державні прапори України на будинках і будівлях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Також буде внесено відповідні зміни до програм теле- і радіопередач.

Луганська облдержадміністрація висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблих.

"Луганщина сумує разом із рідними загиблих військових. Це страшно, що сьогодні на луганській землі гинуть люди. Терористи за це відповідатимуть", - заявила Верігіна.

Разом з тим, на Дніпропетровщині 15 та 16 червня 2014 року також оголошено Днями жалоби.

"У зв'язку з загибеллю 14 червня 2014 року військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції", - йдеться у розпорядженні голови Дніпропетровської облдержадміністрації

У дні жалоби на всій території області будуть приспущені державні прапори України на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, а також скасовані розважально-концертні заходи, спортивні змагання.

Як відомо, у ніч із 13 на 14 червня терористи підбили військово-транспортний літак Повітряних сил Збройних сил України ІЛ-76, який заходив на посадку в аеропорту Луганськ. Загинуло 49 осіб.




Танки, Іл-76, що далі?

Величезний транспортник з чотирма двигунами Іл-76 при заході на посадку – просто ідеальна мішень, у яку влучить навіть дитина, якщо їй дати в руки ПЗРК. Літак з випущеними шасі і закрилками, гасить швидкість і, ніби зависає в кількох сотнях метрів над землею. Здавалося, що після загибелі людей на борту збитого Мі-8, керівництво АТО мало б зробити висновки. Висновків не зроблено.

Так, війна – це завжди смерть. Але так втрачати людей – це злочин. Дмитро Тимчук пише у своєму ФБ: "В районі розташування аеропорту раніше були зафіксовані вогньові точки противника – фактично об'єкт, контрольований українськими силовиками, знаходиться в облозі". Тобто, на аеродром, навколо якого не встановлено зону безпеки, саджати величезний транспортник – це означає грати в "російську рулетку". Вистрілять, чи не вистрілять? Як пощастить. Знаєте, це треба бути або непрофесіоналом, або мерзотником, щоб гратись чужими життями в такі ігри. Або – ще один варіант – ну дуже ненавидіти і українську армію, і все, що пов'язано з Україною.

Буквально кілька днів тому спостерігав, як генерал-майор Розмазнін намагається відповісти на питання, що зроблено для захисту наших вертольотів, які виконують бойові завдання. Генерал розповів про броньові щити, які встановлюють на гелікоптери. Так, посилення броні – дуже гарна ідея. Броня, звісно, захистить. Від хуліганів, які стрілятимуть з карабіну "Сайга" по вертушці, що пролітає над їхнім будинком. Від ракети вони не врятують. Тут треба перевірити, чи заряджені касети з тепловими ловушками і чи вистачає бортових акумуляторів, які живлять мережу для відстрілу антиракет. Маю інформацію, що з цим ситуація така ж, як і з бронежилетами. І, звісно – встановлення периметру охорони аеродромів, який гарантує безпеку повітряних суден під час зльоту і заходу на посадку. Патрулювання бойових гелікоптерів, здатних знищити вогневі точки бойовиків, під час приземлення авіаційної техніки.

Пане Президенте, починайте діяти! Можливо, в Адміністрації кипить робота, але люди про це нічого не знають. Звісно, тиждень після інавгурації – це дуже мало. Але Україна обрала Президента військового часу. І це змінює всі наші уявлення про час і терміни прийняття рішень. Звісно, ми чули про якісь телефонні розмови Петра Порошенка з Володимиром Путіним – саме під час заїзду на територію України трьох танків з Росії. Дехто із спостерігачів факт перетину нашого кордону танками і їх пересування центральними вулицями українських міст кваліфікує, як стандартну процедуру танкової розвідки, мета якої: визначити наявність і глибину протитанкової оборони, дії авіації, розташування мінних полів, наявність підрозділів з протитанковим озброєнням та інше. Противник розвідку провів. Що далі? Люди, які здатні з окремих повідомлень відтворювати загальну картину, дають жорсткий прогноз. Хоча, навіть російські генерали не можуть зазирнути в голову до свого головнокомандувача. В таких ситуаціях діє класичний принцип: хочеш миру – готуйся до війни.

Дмитро Тузов Політичний оглядач

http://uainfo.org/blogosphere/politika/339917-yegor-sobolyev-yaku-lyustracyu-mi-zaproponuvali-petru-poroshenku-blogi-up.html
http://www.newsru.ua/ukraine/14jun2014/schastia.html
 

Рада Європи шокована діями бойовиків у Луганську

Рада Європи шокована новиною про загибель 49 українських військових, які були на борту літака ІЛ-76, підбитого терористами в аеропорту Луганська в ніч на 14 червня



 14.06.2014
Терористи нічого не досягнуть "холоднокровним безглуздим вбивством" українських військових, які були на борту збитого у Луганську транспортного літака. Про це йдеться у заяві генерального секретаря РЄ Турбйорна Ягланда.

Рада Європи шокована новиною про загибель 49 українських військових, які були на борту літака ІЛ-76, підбитого терористами в аеропорту Луганська. Про це йдеться у заяві генерального секретаря РЄ Турбйорна Ягланда, яку він зробив зранку у суботу 14 червня. "Я вражений і глибоко стурбований цією звісткою про трагічну втрату людських життів в Україні", - йдеться у заяві. Турбйорн Ягланд наголосив, що "терористи нічого не досягнуть цим холоднокровним безглуздим вбивством" і заявив, що Рада Європи продовжуватиме робити усе можливе у "межах свого мандату", щоб стабілізувати ситуацію в Україні. "Президент Порошенко може розраховувати на нашу підтримку", - сказав він.

Як відомо, Тубйорн Ягланд не раз наголошував на тому, що Рада Європи не займатиме позицію щодо підтримки якоїсь однієї зі сторін у конфлікті між Україною та Росією, а розглядатиме ситуацію лише з точки зору захисту прав людини, чим напряму опікується РЄ. Проте, як повідомило сьогодні DW джерело в апараті Ради Європи, новина з Луганська змусила Турбйорн Ягланд "переглянути свою позицію нейтралітету". "Фактично, у цій заяві вперше від початку конфлікту генсек чітко зайняв позицію на підтримку України", -- сказало джерело.

 Вікторія Власенко


Сенатор Менендес закликав Обаму вдатися до секторальних санкцій проти Росії


14 червня 2014, 13:19

Вдатися до жорсткіших санкцій проти Росії закликав американського президента Барака Обаму керівник сенатського комітету з закордонних справ Роберт Менендес.

За його словами, російська влада продовжує підтримувати та комплектувати загони бойовиків на Сході України. Такі ворожі та дестабілізуючі дії Кремля - вимагають від США термінової реакції у вигляді обмежень щодо низки секторів російської економіки, наголосив сенатор.

Згадав Менендес і про російські танки, що перетнули українські кордони. Це, на думку Менендеса  є свідченням значної ескалації конфлікту, яке міжнародна спільнота не має права проігнорувати.


http://www.5.ua/ukrajina/suspilstvo/item/386412-senator-menendes-zaklykav-obamu-vdatysia-do-sektoralnykh-sanktsii-proty-rosii
підготував огляд ЗМІ Богдан Гордасевич, «РАЗОМ TV»

94%, 29 голосів

6%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Коломойське князівство

          Трішки дисонансу.
          Зараз всі захоплюються Коломойським. Який молодець, який патріот, та інші, таки що стискають від захоплення горло, реляції.
          Але...
          Але...
          Не треба забувати, що це такий самий бандит, як і Ахметов. І трупів за ним, також не менше, ніж за Ахметовим.
          Раніше в нього була просто армія бандитів. Тепер в нього офіційна армія. По всім військовим канонам. З офіційною зброєю.
          І якщо Ахметов хотів зробити своє князівство по-дурному, то Коломойський робить це по-розумному. Буде Коломойцьке князівство. І скільки областей туди увійде, невідомо.
          І хто зможе його приборкати, також невідомо. Хоча відомо, Юлія Тимошенко. Але ідіотизм, який був інфікований в голови 54% виборців, призвів до того, що ці виборці проголосували за клан олігархів. Куди входить і Коломойський.
          Не виключаю наявність патріотизму в діях Коломойського. Але це не той патріотизм в класичному розумінні. Це коломойський патріотизм. Якщо хтось думає, що він є альтруїстом, вивалюючи лантухи з грошима на потреби армії, той глибоко помиляється. Беня все поверне. З величезними відсотками.
          Один тільки його Приват-банк чого вартий. Мабуть всі хоч раз читали про історії з беспределом, який є мейнстримом цього банку. Я і сам був вляпався. Поклав туди гроші, які через деякий час зникли. Невеличкі правда, але прецедент такий був. Відмазок у банка тисячі. І в усіх винен тільки я, сам банк білий та пухнастий.
З чим пов'язана така його гіперактивність? Вірно, з війною. А коли заробляють шалені гроші різні діячі на кшталт Коломойського? Знов вірно, під час війни. Жирного карася Коломойського запустили у ставок з мальками.
          Так що пропоную не піддаватися ілюзії стосовно Коломойського, як безкорисливого, та ще й українського патріота. Протверезіння може бути дуже болісним.
          Звісно, те, що він робить на користь державі, можна тільки вітати. І ні в якому разі не відмовлятися. Але, не більше того. В політиці йому робити нема чого. Ми щойно вляпалися з шоколадним зайцем. Можна тільки уявити, що буде, якщо ще і Беню допустимо до корита.

Олег Ольжич. Поет національного героїзму



У радянські часи його ім’я було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 1920-1940-х рр., не кажучи вже про національно-визвольний рух періоду Другої світової війни.

Олег Кандиба-Ольжич народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Його батьком був відомий український поет Олександр Олесь. У1909 році сім’я Кандиб переїхала до Києва. Згодом — до Пущі-Водиці, ближче до місця роботи батька.

Олег був свідком бурхливих і трагічних подій української революції 1917 року. У 1919 році його батько стає культурним аташе Української Народної Республіки в Будапешті, що згодом негативно відбилося на долі Олега та його матері, які після поразки УНР та з приходом радянської влади стали "ворогами народу".

У січні 1923 року Олег з мамою покидають Україну й прибувають до Берліна. Там довго не затримуються й переїжджають до Чехословаччини, оселяються за п’ятдесят кілометрів вiд Праги у Горніх Черношицях, згодом — Ржевницях.
 
До 1924 року О.Кандиба навчається в Українському громадському комітеті в Празі, а в зимовому і літньому семестрах 1924-1925 років стає слухачем філософського факультету Карлового університету. Водночас він відвідує лекції з передісторичної археології та історії мистецтва, пише наукові та дослідницькі роботи з археології та суспільствознавства.

Ґрунтовні праці молодого археолога привертають увагу фахівців Гарвардського університету. Олега Кандибу запрошують до США, а згодом до Італії, де він читає лекції. У Римі Олег, який на той час був уже відомим науковцем, зустрічається з головою Проводу українських націоналістів полковником Євгеном Коновальцем.


Євген Коновалець і наша доба

Як стверджують біографи Ольжича, ця зустріч мала вирішальне значення для його подальшої долі як діяча націоналістичного руху. Полковник Коновалець побачив у молодому вченому та видатному поетові обізнану з тодішньою дійсністю в Україні людину, яка дуже добре розуміла значення духовного фактора у визвольно-революційному процесі державного відродження українського народу.

У 1928 році в Празі з’являється друком перше оповідання молодого літератора під назвою "Рудько", підписане псевдонімом О. Лелека. Навчання на філософському факультеті Олег Кандиба завершив у 1929 році, водночас навчаючись на літературно-історичному відділі Українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова. Того ж року в журналах "Літературно-науковий вісник", "Студентський вісник" публікуються перші вірші поета.

Як стверджував Улас Самчук, відомий український письменник, публікації О.Ольжича у "Віснику" забезпечили йому "одне з перших місць емігрантського Олімпу".
 
У 1929 році О. Кандиба вступає до Організації українських націоналістів й одразу ж стає її провідним діячем. На доручення полковника Є.Коновальця він організував "Культурну референтуру ОУН", яка налагодила випуск легальних і нелегальних видань українських націоналістів, об’єднала довкола себе чимало відомих діячів культури та мистецтва.

Ольжич був одним із будівничих та оборонців Карпатської України, яка постала у березні 1939 року внаслідок розвалу Чехословацької Республіки.

У 1940 році стався розкол ОУН, зокрема група молодих націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою утворила "революційний провід ОУН". Ольжич різко засудив розкол і беззастережно став на бік ОУН під керівництвом полковника Андрія Мельника.


"Найкраща людина, яку можна мати за вождя". До 120-річчя Андрія Мельника

З вибухом Другої світової війни О.Ольжич на чолі перших похідних груп ОУН вирушає в Україну й очолює націоналістичне підпілля в Києві. З його ініціативи у столиці розпочинається розбудова українського політичного і культурного життя. Постає Українська національна Рада як майбутній парламент незалежної України. Починає виходити газета "Українське Слово", організовуються інші українські інституції.

З метою мобілізації народу на побудову Української держави О.Ольжич за дорученням проводу ОУН організовує багатолюдне відзначення та звеличення подвигу героїв, які у 1921 році були розстріляні більшовиками поблизу села Базар, що на Житомирщині. Незважаючи на протидію окупаційної німецької влади, до Базару зійшлася велика кількість українців з усієї України. Німці, здивовані розмахом маніфестації, зайняли спочатку вичікувальну позицію. Але вже невдовзі розпочалися арешти, зокрема, найбільш масові — на Житомирщині та Коростенщині. До початку грудня було заарештовано понад 200 активістів ОУН.

Активізація діяльності ОУН на східних теренах призводить, врешті-решт, до масових арештів у Києві. Зокрема заарештовано, а згодом страчено у Бабиному Яру Олену та Михайла Теліг, Івана Рогача, Петра Кошика, Ореста Чимеринського та інших чільних діячів ОУН.

На той час О.Ольжич як заступник голови ОУН фактично керує всією роботою націоналістичного підпілля в Україні, а тому змушений постійно переховуватися від окупантів. Він покидає Київ та оселяється на Прикарпатті, де на той час вже активно діють партизанські відділи ОУН та загони УПА.




"Незриме військо поневоленої нації". Якими мали бути його солдати?

Усвідомлюючи неминучість поразки у війні Німеччини та окупації Радянським Союзом території України, О.Ольжич ухвалює рішення про створення "Куреня смерті", загону добровольців, який мав залишитися за лінією фронту з метою проведення широкомасштабних диверсійних акцій в тилу ворога.

Очевидно, він добре розумів приреченість людей, які б відважилися на цей крок, однак вважав, що ідея нових Тернопілів чи Крутів неодмінно підніме на нову боротьбу майбутні покоління українців. Але О. Ольжичу так і не вдалося реалізувати свою ідею.

Фашисти чатують за ним, а в травні 1944 року на конспіративній квартирі у Львові гестапівці знаходять його й заарештовують. На сьогодні існують три версії, що пояснюють причини та обставини арешту провідника ОУН.

Зокрема, висловлюється припущення, що арешт О. Ольжича відбувся через "провал" однієї з його зв’язкових, яка раніше потрапила до гестапо й видала керівника українського націоналістичного підпілля.

Арешт провідника міг бути спричинений цілеспрямованою діяльністю німецьких спецслужб, які розшукували рукопис книжки "Революція рве кайдани", де О.Ольжич зібрав факти про злочини нацистської Німеччини проти українського народу.


Українська націоналістична преса УВО, ОУН, УПА, УГВР (1928-1951)

Також існує припущення, що арешт керівника ОУН зумовлений його намаганнями встановити контакти із західними союзниками, які на той час готувалися до відкриття другого фронту. У всякому разi можна стверджувати, що питання арешту О.Ольжича — одне із малодосліджених у його біографії й потребує додаткового вивчення.

Як особу, особливо небезпечну для Рейху, його терміново везуть на допит у Берлін, а згодом — у концтабір Заксенхаузен, де після неймовірно жорстоких катувань він загинув. Тіло героя було наказано спалити у крематорії.

Творча спадщина О.Ольжича, якщо не брати до уваги його наукових праць, невелика: три поетичні збірки, низка публіцистичних статей та кілька нарисів про культуру. Але, як стверджує Зенон Городиський, соратник О. Ольжича з національно-визвольної боротьби, вона "багата за змістом, бо в ній він глибоко з’ясував ідеологічні засади і напрями культурної політики".

За життя О. Ольжич видав лише дві книжки поезій: "Рінь" (Львів, 1935) та "Вежі" (Прага, 1940). Третя збірка "Підзамчя", упорядкована самим автором, побачила світ уже після його смерті.

Поетична творчість О. Ольжича має безпосередній зв’язок із його ідеологічними та політичними переконаннями. Саме у поетичних формах він намагався скристалізувати власні ідеологічні й навіть політичні концепти.

Ольжич вважав, що прогрес та відносне матеріальне благополуччя зіпсували людину, а бездуховність або ж фальшива соціалістично-інтернаціоналістська культура вбивала у ній творчі потенції. Саму ж людину він хотів бачити якісно оновленою.

Це добре підмітив Олег Штуль-Жданович, соратник О. Ольжича, який, зокрема, відзначав: "Маємо на увазі, що та людина була не зіпсута, та людина не вміла на конференціях говорити про мир, а в суті готувати війну, та людина не вміла говорити про боротьбу за правду, а торгувати тією правдою одночасно". І до образу людини морально чистої звернувся зір О. Ольжича.

У цьому контексті характерною є поема "Городок 32", яку можна вважати програмним твором поета. "Городоцький чин", "городоцька трагедія" — тема, з відомих причин маловідома в українській літературі. А тому доробок О.Ольжича і в цьому плані видається значущим.

Василь Білас і Дмитро Данилишин, бойовики УВО-ОУН у 1932 році здійснили невдалий напад на поштову установу в місті Городку, що на Львівщині. Тікаючи, молоді хлопці були схоплені польськими жандармами й заарештовані, а згодом страчені. Але геройська постава, мужність, лицарська поведінка молодих хлопців під час суду вразили українське суспільство.

Як інтерпретує цю тему О.Ольжич? Для поета подвиг молодих галицьких хлопців, — це привід для розмови більш широкої та важливої. Для автора це нагода порушити низку проблем, які й сьогодні залишаються актуальними. Найголовніша з них — формування в українця характеру безкомпромісного воїна, готового віддати життя за визволення своєї Батьківщини.


До питання про ідеологію Організації українських націоналістів

Ольжич у притаманній йому манері — стиль, мов переблиск гострого меча, наче крицевий передзвін — не залишає ворогам України жодних шансів. Рубікон перейдено, моральний бар’єр слабкодухості подолано, всяка жертва віднині потребує помсти. Все особистісне, що пов’язане з добробутом, віднині має відійти на задній план.

Лише "дух одвічної стихії", що об’єднає мільйони, поведе до вистражданої волі:


Потрібно всіх у роботі,

А серце б’є, як обух.

Прокляття моїй плоті,

Що слабша за мій дух.


Подвиг В.Біласа і Д.Данилишина став зразком мужності й жертовності покоління, до якого належав О.Ольжич. Це була одна з найтрагічніших подій, яка глибоко вплинула на почуття і свідомість не лише галичан, а й всього українського народу.

Як поет, О. Ольжич усіляко пропагував цінності, що підкреслювали героїчну суть українця та української нації. В одній із статей він писав: "Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться уже ніяких фізичних ударів. З почуттям власного благословення на чолі, назавжди рішена на свойому шляху, в революції народжена, сучасна Україна спокійним ликом зустрічає негоди і бурі, знаючи, що вони розвіються, а вона буде".

Ольжич гартував характер української людини, бо хотів, щоб залізний характер мала українська нація.



P.S.Більше про життя, творчість і боротьбу О.Ольжича можна дізнатися у книзі - Б. Червак "Слово, що стало зброєю" (До 100-річчя від дня народження О.Ольжича) - Київ; Видавництво ім. Олени Теліги, 2007 р.

Богдан Червак
http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/08/27/92187/

85%, 17 голосів

0%, 0 голосів

15%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.