хочу сюда!
 

Лара

34 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 30-42 лет

Заметки с меткой «україна»

Смерть п’яти політологів у ДТП є умисним вбивством

Слідчі вважають смерть п’яти політологів у ДТП умисним вбивством, – ЗМІ
12/11/2017 - 17:17

Слідчі з особливо важливих справ прокуратури Києва вважають смерть п’яти політологів під час аварії поблизу Рівного, умисним вбивством.

У зв’язку з цим слідчі просять біля Печерського суду столиці доступ до мобільних телефонів підозрюваного, – повідомляє Антикор з посиланням на реєстр судових рішень.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що водій сідельного тягача «ДАФ», маючи умисел на протиправне заподіяння смерті двом або більше особам з використанням транспортного засобу, керуючи вказаним транспортним засобом, діючи умисно допустив зіткнення з автомобілем« Опель Омега ». Досудовим розслідуванням встановлено обставини, що дають підстави вважати, що до вказаного злочину може бути причетний інша людина, яка користується абонентським номером оператора «Київстар», – пояснили судді слідчі і той дав дозвіл на доступ до даних нового фігуранта.

Як відомо, 6 вересня близько сьомої ранку на автодорозі «Київ – Варшава» поблизу села Масевичі Рівненській області, водій «Опеля» зіткнувся з лісовозом DAF. У легковику було п’ять чоловік, політологи Олександр Маслак, Олексій Курінний, Олександр Ніконоров та Володимир Карагяур загинули на місці. А в реанімації помер директор компанії «Офіс реформ в Донецькій області» Сергій Попов. Всі вони поверталися додому з Варшави з міжнародної конференції по «гібридній війні»


Литва передає Україні цифрові телепередавачі

Литва передає Україні цифрові телепередавачі для Донеччини
13/11/2017 - 11:19

Литва передасть Україні сім вживаних цифрових наземних телепередавачів для поновлення трансляцій у Донецькій області.

Таке рішення уряд Литви ухвалив минулої середи, – повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на литовський портал Delfi.

За словами голови Центру радіо і ТБ Литви Рямігіюса Шяріса, Україні передадуть телепередавачі малої потужності, вартість їх становить EUR 33,5 тисячі.

Передачу обладнання ініціювало Міністерство транспорту і комунікацій.

“Литва як ніхто інший знає важливість вільного слова. Ми повинні підтримувати прагнення України мати можливість поширювати незалежну думку на території Донецька”, – сказав міністр транспорту і комунікацій Рокас Масюліс.

За даними видання, Донецька обласна держадміністрація, розташована у Краматорську, в липні звернулася до Литви з проханням допомогти у поновленні трансляцій телебачення і радіо України в Донецькій області. Центр радіо і ТБ Литви у вересні отримав прохання передати обладнання.

Раніше повідомлялося, що у Бахмутівці Луганської області завершили будівництво 134-метрової вежі, яка транслюватиме українське радіо і телебачення на окуповані території.

https://informator.news/lytva-peredaje-ukrajini-tsyfrovi-teleperedavachi-dlya-donechchyny/

УДІ 1. Тотальна боротьба з «5-ю колоною» та корупцією в Україні.



1. Тотальна боротьба з «5-ю колоною» та корупцією в Україні.

Коментар БГ: жодне військо не отримає перемоги, допоки серед нього є ворожі шпигуни і власні продажні зрадники, як би добре все не було підготовлено для боротьби. Коли ворог всі таємниці і задуми вашого війська знає – перемога над ним більш ніж сумнівна. Так само неможливо мати правдиву сильну економіку, як і правову демократичну державу, де відсутній справедливий суд і цивілізований політичний устрій вцілому через глобальну корупцію на всіх рівнях державного апарату. Тому всім спецслужбам України потрібно послідовно «тихою сапою» викрити і знищити ворожу агентуру та всіх внутрішніх зрадників зі «5-ї колони», які підривають державну стабільність України на догоду її ворогам. Коли хтось говорить, що в таборі Михайла Саакашвілі під ВРУ є порядні люди, то я на це відповім просто і однозначно: серед тих, хто підриває державну стабільність, порядних людей бути не може. І на тому – крапка! Об'єктивна критика  української влади і боротьба проти неї всіма засобами – це діаметрально різні речі. Перше скероване на покращення діяльності влади для блага народу і держави, а друге – на її повалення і є конкретною дією на користь ворогів України, впершу чергу – РФ і тим все сказано. Для того, щоб держава Україна мала позитивне майбутнє – вся ворожа агентура разом з «5-ю колоною» та всіма корупціонерами має бути знищена максимально. І це повинен бути постійний процес! Подібно до боротьби зі шкідниками та паразитами з комах: не тоді, коли забагато розвелося, а так, щоб взагалі не було. Щоб такої наволочі в Україні взагалі не велося!

Універсальні Державні Імперативи для України

Універсальні Державні Імперативи для України



Вступне слово

Ідея Універсальних Державних Імперативів запозичена мною з одного романа-фентезі, а особливість їх переліку полягає в тому, що подальші Імперативи неможливі до виконання без виконання всіх попередніх Імперативів, які автоматично продовжують діяти як складові наступних Імперативів. Тобто всі Імперативи не мають вичерпний характер одноразово зробленої і закінченої дії, а є постійно діючими  факторами державного функціювання. Мною зроблено адаптацію Універсальних Державних Імперативів до України в сучасному її становищі. Пропоную вважати це інтелектуальною грою для кращого розуміння реалій сьогодення і свідомої корекції нашого майбутнього. Зокрема, я подаю до кожного УДІ свій коментар, який не є остаточним, а буде далі доповнюватись змістом, тому що в тому весь задум проекту: активація інтелектуального поступу в Україні. Щоб постало Діло – спочатку має бути Слово. Думка передує справі, а не навпаки. Варто наголосити, що всі Імперативи мають суто матеріальний зміст і не торкаються духовної та моральної сфери життя в Україні. Об’єктивна реальність має обумовлену парадигму щодо конкретних  об’єктивних параметрів її творення чим ми і займемось. З Богом!

Загальна кількість Універсальних Державних Імперативів – 7 і вони такі:

1. Тотальна боротьба з «5-ю колоною» та корупцією в Україні.

2. Наскрізна і багатоваріантна глобальна мілітаризація України.

3. Україна – держава сталого економічного зростання.
4. Зростання добробуту населення в Україні та відповідна антиміграційна політика як взаємозалежні фактори.

5. Безпека життєдіяльності в Україні, а особливо автодорожній травматизм.

6. Культура, освіта, дозвілля, туризм та спортивна сфера в Україні. Контрпропаганда екстремальним і небезпечним заняттям.

7. Наука і творення майбутнього України, нанотехнології, космічна експансія і все тому подібне.

Місця сили

Подольские Товтры (г. Каменец-Подольск, Хмельницкая область). В них, кстати, находиться одна из известнейших украинских пещер - Атлантида - излюбленное место спелиологов-любителей. Здесь же находиться гора Бохит или Богит, а также знаменитая Бакота является частью Подольских Товтр. Одним из сакральных мест также считается "гора Отшельника".

Гора Богит (с. Городница, Тернопольская область) в заповеднике Медоборы. До создания славянского святилища (всего каких-то 150 лет назад) здесь стоял идол Святовита возрастом более тысячи лет. В 1948 году идол Святовита (Свитовид) передан в исторический музей Кракова. Кстати, на подходе есть интересный камень-долмен. Наши предки верили, что через под ним души умерших переходили в другие миры. Из Тернополя ходят автобусы до Гусятина. Выйти нужно в Городнице и идти около двух часов пешком.

Бакота (птг. Старая Ушица, Хмельницкая область) - это местность Приднестровья, которая заворожит любого природными красотами. Несмотря на то, что сегодня она затоплена. Недалеко находиться скальный монастырь. Кстати возле Бакоты можно поставить палатку. Доехать можно на автобусе из Каменец-Подольского. Направление - Старая Ушица, но ехать нужно до села Грушки. Спросите у водителя, говорите, что хотите попасть в Скальный монастырь.

більше тут  http://freetravel.com.ua/world/ukraine/place-of-power


window.addEventListener("message",function(msg){ if (msg.data.type=="isTopEqSelf") { window.postMessage({type:"isTopEqSelf_FromPage",result:window.self==window.top},"*"); } });

Карта Поділля

http://harvard-cga.maps.arcgis.com/apps/Time/index.html?appid=a2917cef2a8b4cdfa4e35f89bcf2038f
window.addEventListener("message",function(msg){ if (msg.data.type=="isTopEqSelf") { window.postMessage({type:"isTopEqSelf_FromPage",result:window.self==window.top},"*"); } });

Ознаки унікальності української мови

ОЗНАКИ УНІКАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Є БАГАТО МІФІВ ЩОДО ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ПРОДУКОВАНИХ ПИСАКАМИ, ЩО СКІНЧИЛИ “ТРИ КЛАСИ Й ЧОТИРИ КОРИДОРИ”: ЩО УКРАЇНСЬКА МОВА – ДІАЛЕКТ РОСІЙСЬКОЇ, ЩО ЦЕ – ПРОДУКТ СХРЕЩЕННЯ ПОЛЬСКОЇ ТА РОСІЙСЬОКОЇ АБО ПОЛЬСЬКОЇ ТА ДАВНЬОРУСЬКОЇ…

А професор Костянтин Тищенко стверджує, що з-поміж 82 специфічних рис української мови (звукових і граматичних) 34 є виключно українськими. Це нищить будь-які теорії “діалектності” та “схрещення”, – пише блог “Чиста мова”.

До речі, ексклюзивних українсько-білоруських рис є 4, а українсько-російських – жодної (ось вам і “особлива близькість” української та російської мов). Аналогій, водночас спільних з іншими мовами: верхньолужицьких і білоруських по 29, нижньолужицьких 27, полабських 19, словенських 18, російських 11. Показово, що решта слов’янських мов (половина: 7 з 14) має з українською по 20-21 спільній риси на півдні і по 22-23 спільні риси на заході, що достатньо унаочнює справжні історичні зв’язки української мови та її справжнє місце в колі слов’янських мов.

Цікаво, що “українське” фарингальне щілинне “г”, що походить зі старого “g”, засвідчене в верхньолужицькій, чеській та словацькій мовах, а старий звук вимовляється як “і” в українській, нижньолужицькій, полабській і хорватській мовах.

Наводимо деякі з унікальних рис української мови за Тищенком:

Збереження старого індоєвропейського -р на кінці складу (матір).

Специфічно українські суфікси -інь, -ощ, -енк (далечінь, солодощі, поштаренко).

Специфічно українські префікси якнай-, щонай- (якнайкращий, щонайгірше).

Займенники з префіксоїдами будь-, казна-, хтозна (будь-хто, будь-коли, казна-куди).

Прислівники з часткою -не- (де-не-де, коли-не-коли, хто-не-хто).

Пестливі форми прислівників (поволеньки, тепереньки, теперечки, тутечки, тамечки, недалечко).

Пестливі форми дієслів з суфіксом -оньк-: їстоньки, питоньки, гулятоньки.

Сполучник ЩО у специфічних синтаксичних структурах: книжки, що по них послано; земля, що він її продав.

Праслов’янські закінчення дієслів дати, їсти, розповісти: даси, їси, розповіси.

На відміну від решти слов’янських мов, інфінітив українського дієслова “бути” має кореневу голосну У, що вказує на можливу іранську індукцію, наприклад, на перське BUDAN “бути”.

Поряд зі звичайним аналітичним майбутнім (буду робити, будеш писати), яскравою й унікальною серед усіх слов’янських мов морфологічною рисою української є синтетичний майбутній час дієслів недоконаного виду (робитиму, писатимеш) з аналогією в романських мовах. На давність його вказують засвоєні, очевидно, з української південнобілоруські форми та релікти цього явища у вологодськов’ятських говірках.

Форми з повторенням префікса -по: попоїли, попождеш, поповиздихали б. Показово, що цих форм не підтримують ані школа, ані ЗМІ, однак вони поширені в Україні повсюдно і послідовно регулярні.

Утомився мовчати й боятися! 18+*

Поки інтелігенти пишуть диктант національної єдності, а Лося заносять до Червоної книги,

КРИК ДУШІ вилітає з моїх бронхів і трахеї та летить у міжзоряний простір.

Доколє нас будуть усі імєть?!! ДОКОЛЄ Я ВАС СПРАШУЮ!!!

Віддайте Україні ядєрну бомбу!!!!!111111



Шоб нас врагі нє паімєлі,

Ми самі будєм всєх імєть!




Україна понад усе, бл...!!!



ААААААААААААААААААА!!!!!1111111111

* Прийняв естафету звідси: http://blog.i.ua/user/1959447/2047020/

Чи такі вже погані офшори

Чи такі вже погані офшори

Сергій ТУТОВ
08.11.2017

Юристи, які захищають чужі величезні гроші, не розкриваючи суті офшору, відвертають увагу від головного — фінансів — на будь-які другорядні теми, наприклад, на визначення, що можна вважати офшором

На початку листопада у світі сталося чергове офшорне потрясіння, яке отримало назву Paradise Papers («Документи з раю»). У паперах підтвердилося укриття майже 8 трлн дол. у двох десятках офшорів острівних держав.

Сама ідея бізнесу передбачає отримання максимально можливого прибутку, а основні цілі створення і ведення справ включають оптимізацію і зменшення оподаткування прибутку.

Наприкінці 50-х років у США з'явився термін «офшор» (від англ. offshore — поза берегом), що декларував появу фінансових організацій поза зоною контролю уряду. Такі схеми відомі підприємцям ще з Давньої Греції, коли податковими притулками для купців були дрібні острови. Швейцарія, яка твердо стоїть на ногах, з'явилася в центрі Європи як найвідоміший офшор, з наданням фінансових інструментів, що забезпечують конфіденційність власникам грошей. У 1970-ті роки колишні острівні колонії, що залишилися в юрисдикції Великої Британії, були позбавлені субсидування з метрополії і стали на швейцарський шлях формування власного бюджету завдяки реєстрації у себе офшорних компаній.

Офшорних юрисдикцій у світі налічується близько 50, в них ховаються понад 30 трлн дол. Це більше за ВВП Японії та США разом узяті, або половина всіх грошей планети. Такі дивні й суперечливі цифри виникають через давню віртуалізацію грошей. Адже надрукованих на папері й викарбуваних у металі сьогодні лише 1% від усіх світових грошей, решта 99% існують у цифровому, електронному вигляді. Якщо продовжити нескладні й доволі поверхневі вишукування, то можна сформулювати ще одну дивну зв'язку цифр: 80% всепланетних грошей зосереджені у 20% жителів землі, а США за останнє десятиліття випустили грошей стільки ж, скільки за попередні 150 років. Світова фінансова спільнота, на чолі зі своїм безумовним лідером, давно живе «поза берегів».

Але повернімося до основної теми нашої розмови. Всі сучасні скандали навколо офшорів не пов'язані безпосередньо з їх існуванням. Юристи, які захищають чужі величезні гроші, не розкриваючи суті офшору, відвертають увагу від головного — фінансів — на будь-які другорядні теми, наприклад, на визначення, що ж можна вважати офшором. Схеми «поза берегом» активно використовуються для оптимізації експортно-імпортних операцій, виконуючи роль посередницької структури, позбавленої необхідності сплати податків, оскільки доходи отримуються в іншій країні. Все легітимно, грошові потоки під час подібних операцій не входять у сферу інтересів податкових органів. Судові спори про гроші в тихих фінансових гаванях підтримуються армією досвідчених юристів, здатних розтягнути процес на нескінченну кількість часу — рівно на стільки, скільки їхня робота оплачується. Великі держави вимушено «не помічають» гавані, де ховаються гроші, хоча підкилимна боротьба йде з ними постійно.

Ідея сучасного офшору досить повно описується улюбленим вітчизняним прислів'ям, в якому важливе кожне слово: «Моя хата скраю, нічого не знаю». Ігнорування інтересів мас і приватновласницький інстинкт, що стоїть на чолі більшості бізнесів, є живильним середовищем для організації подібних утворень. Ця сентенція працює доти, доки щодо оратора, який заявляє про свою крайність і низьку обізнаність, не починають застосовувати силу.

Великі держави вимушено «не помічають» гавані, де ховаються гроші

Якщо XX століття намагалося закреслити важливість особистості й створити громадські інститути, керовані певною початковою ідеєю, то нинішній час відштовхується від бажань індивідуумів, які, об'єднуючись, формулюють нові суспільні виклики. Одним із таких викликів можна вважати зниження ролі держави в суспільному житті. Відхід бізнесу від впливу сильних держав у віртуальні простори — саме такий тренд сьогодні знаходить ідеологічну підтримку багатьох. Підприємець починає відчувати свою самодостатність без державної підтримки й усвідомлювати своє небажання платити довільно вигадані кимось податки, що нагадують данину.

Економіка світу починає змінюватися, ігноруючи всі плани й спростовуючи прогнози. Острови з пальмами та розміром з пару футбольних полів у якомусь Карибському морі номінально володіють грошима, обсяг яких перевищує всі розумні величини, а придумані нещодавно віртуальні криптовалюти починають забивати осиковий кілок у тіло спантеличених держав, які існують протягом століть.

На нашому континенті давно й успішно ведеться боротьба з офшорами, у багатьох європейських державах сильні сусіди, які використовували подібні практики, зобов'язали уряди маленьких і зухвалих країн, «що втратили берега», здавати звітність та проходити аудит. Легалізація в Сан-Марино, Гібралтарі та Андоррі призвела до того, що зрештою вони потрапили до списку білих офшорів, з мінімальним оподаткуванням і відсутністю конфіденційності власників бізнесу. Череда міжнародних скандалів призвела до пом'якшення законів про банківську таємницю в Ліхтенштейні та Швейцарії. Мільярди залишили європейський континент і перемістилися в офшори на теплих островах. Далеко не всі люди, які заробляють гроші, мріють розповісти про себе світові, та ще й платити за це.

Далеко не всі люди, які заробляють гроші, мріють розповісти про себе світові, та ще й платити за це

Жителі Європи продовжують протистояти складнощам, вигаданим місцевими чиновниками. Наприклад, слабка держава Греція може складатися з вельми благополучного народу, який жив десятиліття на дотації Євросоюзу. У колись пересиченому грошима Кіпрі з'явився податок на прибуток. Зараз третій за розміром в Середземному морі острів використовується вже для мінімізації оподаткування, а не для спроб його уникнути, а діаспора з жителів колишньої радянської імперії, яка з'явилася тут порівняно нещодавно і досягає 50 тис. осіб, все одно із задоволенням веде бізнес у Середземномор'ї. Ще одне тихе податкове місце — Естонія. Вона запрошує реєструвати в себе підприємства й відкривати рахунки «на швейцарський манір, але без швейцарських розцінок» і дещо нахабно називає себе прибалтійським Сінгапуром.

Ідея нейтралітету і статус гаманця для інших країн провели Швейцарію через люті війни XX століття абсолютно безболісно. Ця держава має одну з найефективніших, багато в чому зразкову мобілізаційну систему в світі, яку запускає в разі прямої агресії. Військовий швейцарський бюджет становить 5 млрд дол., це при 8 млн населення. Україні, що воює, є на кого рівнятися, формулюючи армійський бюджет. Його лише останнім часом можна зіставити зі швейцарським. У нашій країні планується витратити на оборону близько 160 млрд грн на наступний рік. Швейцарія витрачає на армію 20% бюджетних грошей на рік, ми — 5%, але альпійська країна заплатила за це століттями праці, а наша молода держава змушена користуватися фінансовою допомогою більш сильних країн, а також продовжувати сподіватися, що ця допомога буде правильно і своєчасно використана.


Швейцарія з'явилася в центрі Європи як найвідоміший офшор

Представники «четвертої влади», які розкопують «райські» схеми, акцентують увагу суспільства на тому, що способом укриття грошей користуються державні чиновники, зобов'язані опікуватися не бізнесом, а зовсім іншими питаннями. Перед представниками влади постає дуже складна дилема — просто з анекдоту про нерішучу макаку, що металася між двома напрямами власної реалізації.

Найяскравішим українським прикладом служить, звичайно, президент України Петро Порошенко, який ніяк не може ані розлучитися, ані хоча б грамотно заховати свій зв'язок з шоколадним бізнесом. Не потрібно бути аудитором і аналітиком, щоби побачити розвиток бренду «Рошен» за часи його президентства. Відкрилися десятки нових симпатичних магазинів, що продають цукерки під знайомою назвою. Юристи, що представляють «Рошен», не перший рік безуспішно б'ються над організацією продажу цього гучного бізнесу, який постійно розвивається, і розповідають, що офшори потрібні тільки для продажу бренду, а не для укриття податків. У квітні 2016 року в ЗМІ було опубліковано велике розслідування, головна претензія якого — у приховуванні факту організації офшору Петром Порошенком, коли він вже перебував у кріслі президента, і не зазначення активу в податковій декларації.

Разом з ім'ям президента у свіжій публікації «паперів з раю» з'явилося ім'я менш значущого чиновника — Сергія Олексієнка, члена правління «Укртрансгазу», дочірньої компанії НАК «Нафтогаз України». Ось він вчинив правильно. На пред'явлені йому претензії щодо заснування офшорної компанії Pioneer Foundation для виведення валюти за кордон чиновник абсолютно щиро відповів, що «компанія відкривалася з метою довгострокового планування спадщини». Кожному українцю зрозуміло, що про власну спадщину кожен має дбати самостійно, не сподіваючись на такі міфічні поняття, як держава.

Офшори є легальними у всьому світі. Ці милі, сонячні й спокійні фінансові острівці, настільки близькі серцю будь-якого пересічного мільйонера, почуваються дуже непогано. Тим не менш, такі неприборкані держави, як США, Німеччина, Франція і Велика Британія, яка нині відкололася від Євросоюзу, весь час хочуть перекрити лазівку з розвитку високорентабельного й очевидно прогресивного бізнесу. Особливо тенденція на деофшоризацію отримала розвиток після світової кризи 2008 року. Репортери Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ), нацьковані перерахованими надмірно багатими державами, у неділю, 5 листопада, оприлюднили новий масив документів, в яких йдеться про податкові угоди й резонансні ділові контакти відомих осіб. У цих документах згадуються імена понад 120 політиків з майже 50 країн світу, а також підприємства, спортсмени, бізнесмени, поп-зірки, англійська королева й навіть генерал НАТО.

Найбільш одіозна фігура з цього списку — королева Єлизавета II, яка десять років тому інвестувала 10 млн фунтів у два острівних підприємства. Королева, юридично, — хазяйка усієї землі Великої Британії, а український президент, юридично, — найманий працівник, взятий на посаду на невеликий час для керування активами та пасивами держави, зокрема й українською землею. Дуже хотілося б, щоб кожен у сучасному суспільстві робив свою справу: британська королева — несла свій символічний прапор, різні чиновники — виконували професійні обов'язки, багатостраждальний народ — реалізовував свої права, а світові фінансисти — горіли у вогні.

Рейтинги банків України

Рейтинг банків. Осінь-2017Mind проаналізував фінансову стійкість, платіжну дисципліну та ризики власників банків, що працюють в Україні. Як і раніше, найнадійніші з них – установи з іноземним капіталом

Рейтинг банків. Осінь-2017
Фото: Shutterstock

Лідерами рейтингу Mind життєздатності банків, що працюють в Україні, за результатами ІII кварталу 2017 року стали американський Сітібанк, австрійський Райффайзен Банк Аваль та французький УкрСіббанк. За ними розташувались французький Креді Агріколь, німецький ПроКредит Банк та угорський ОТП Банк.

Ці установи вийшли в лідери за комбінацією таких кількісних показників надійності, як ліквідність, рентабельність, достатність капіталу, а також якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів та ризиків країн їхнього походження. Рейтинг складено на основі даних фінансової звітності станом на 1 жовтня 2017 року. Мета рейтингу, як завжди, незмінна відфільтрувати банки з найвищою внутрішньою здатністю пережити період системної нестабільності.

Попри те що загалом надійність банків виросла, оцінити позитивно банківський сектор поки що нелегко. Аналізуючи стан справ банківської системи України, важко позбутися думки, що економіка живе своїм життям на Землі, Національний банк України – на іншій планеті, десь високо в небі, а банки – у польоті, але як солдатський крокодил – «низенько, ну зовсім низенько».

Основне досягнення НБУ – імплементація МСФЗ 9 у вигляді 351-ї постанови – продемонструвало: бюрократична Україна може робити з власною економікою, що забажає, без будь-якої відповідальності за кінцевий результат. Сказали: «Таргет інфляції 8% (+/-2%) у 2017-му...», ну, не вгадали – шукаємо винних поза нашою системою.

Те, що для виконання проклятого банками міжнародного стандарту Мінфіну в 2018 році знову треба капіталізувати банки за участю держави – то проблема власника. От тільки навіщо Мінфіну на підтримку банків, у яких дві третини негативно класифікованих кредитів, вкладати коштів більше, ніж в оборонний бюджет, то НБУ не стосується.

Власники ж приватних банків більше піклуються не про розвиток бізнесу, а як вийти з нього без карних справ. Іноземці не форсують події: їхня українська «дочка» – мізерна доля великого балансу. Отже, можна заплющити очі на збитки, може, колись і згодиться. Російські банки й раді б вийти з ринку, але таке «добро» нема кому продати. Економічне зростання в країні – окремо, а банківське кредитування – окремо.

Показники

Депозитний портфель фізичних осіб банківської системи за 10 місяців у гривні приріс на 18 млрд грн (+3,8%). Це добре. Але уважний аналіз вказує на те, що майже 16 млрд грн – це приріст у ПриватБанку за рахунок переведення депозитів у валюті і депозитних сертифікатів. З банків за участю російської держави забрали понад 20% депозитів. Тобто якщо з системи прибрати фактор найбільшого банку, питома вага якого у депозитному портфелі продовжує зростати, то успіхи інших у сукупності – мінімальні. До речі, що думає антимонопольне відомство про майже 36% долі ринку одного банку?

Депозитний портфель юридичних осіб має від’ємний сумарний результат (-3,2%). На майже 4,6 млрд грн приросту в гривні – трохи більше $700 млн відтоку. У цьому сегменті обігові кошти бізнес переносить у банки із західним капіталом. Сприяє й європейське законодавство зі страшним словом «комплаєнс», і системне закриття коррахунків українським банкам західними партнерами.

Кредитний портфель фізичних осіб приріс у гривні з початку року на 18,3 млрд грн, тоді як у ВКВ – зменшився на трохи більше $400 млн. Масове іпотечне кредитування не повернулося, а кредитні продукти, що покривають розриви ліквідності у людей від зарплати до зарплати, зараз пропонують майже всі банки. Загальний приріст портфеля на рівні 2% з початку року мало допомагає економіці збільшувати продажі на споживчому ринку. Динаміка кредитного портфеля юридичних осіб взагалі має від’ємний характер (-1,8%). На тлі зростання кредитного портфеля в гривні на 23,1 млрд грн має місце згортання валютного портфеля на більш ніж $1 млрд. Суттєво приросли кредитні портфелі Укргазбанку, Кредобанку, Сітібанку, Прокредитбанку, і неможливо не побачити суттєве зростання ТАСкомбанку.

Аналізуючи розвиток банківської системи за останні три роки, складається враження, що за реальним перерозподілом коштів на ринку замість системних зрушень – одні балачки. Наприклад, не вщухають розмови про експортно-кредитну агенцію: закон прийнятий, але грошей на статутний фонд немає, хоча на капіталізацію неефективних банків – є.

Також тривають розмови про закон щодо реструктуризації проблемної заборгованості, де якісь поодинокі потуги є, але системних зрушень не відбувається.

Обговорюється законопроект про єдиний реєстр позичальників, який має помітити злодіїв, що розікрали банківську систему, але на практиці все тупцює на місці.

Розмови про посилення прав кредиторів розбиваються вщент судовою практикою, де законів стільки, що кожний цивільний позов можна розгорнути в будь-який бік, особливо з вітчизняною славною історією про приватизацію і рейдерські перерозподіли власності.

продовження тут
https://mind.ua/publications/20178327-rejting-bankiv-osin-2017