[Приєднана картинка]Вчора в процесі інтернет-дискусії спало мені на думку таке порівняння. Якщо тебе обікрали якісь невідомі злодії – тобі прикро, звичайно, але ти відчуваєш і власну провину: треба було вставляти у двері кращий замок, а мобілку чи гроші тримати не у зовнішній кишені, а у внутрішній. Ще більше ти злишся на себе, ніж на злочинців, якщо став жертвою шахраїв: щось обіцяли, а ти повірив і сам їм гроші віддав.Неприємні емоції після такої крадіжки чи шахрайства у жодне порівняння не...

Читати далі...

Попав на очі підручник історії: В умовах рабовласницького суспільства розвивається велике виробництво, засноване на простій кооперації праці, що значно підвищувало продуктивність праці. Основний економічний закон рабовласницького суспільства - це закон виробництва додаткового продукту для рабовласників шляхом експлуатації рабів, які перебували в повній власності рабовласників. Хоча рабовласник повністю розпоряджався матеріальними благами, створеними працею рабів, проте він вимушений був...

Читати далі...

Сьогодні якийсь особливий ностальгійний настрій...Думки вилітають з голови...Вони наче зошит в клітинку чи в лінійку; водопад чи липке павутиння; теплі хвильки чи слизький червячок, що точить наш спокій; блискавка чи чудернацьке мереживо...Почала задумуватись над тим,чи варто довіряти людям... І вже вкотре переконуюсь, що ні!Виявляється я дуже погано розбираюся в людях...Завжди  дуже важливо обдумувати свої та чужі вчинки, просто їх аналізувати. Це корисно, але я, на жаль, не завжди це роблю...

Читати далі...

Все частіше помічаю, як люди реагують на мою думку про них...Я часто думаю про різних людей. І, здається, вони це відчувають... Бо на протязі 1-3 діб після того, як я про них згадаю, вони намагаються вийти на зв'язок зі мною... Хтось телефонує, хтось в аську стукає, хтось в місті вхитряється зустріти, коли я там десь по своїх справах мотаюсь. Іноді мені це навіть природним здається, і я цим бавлюсь. Згадаю когось, хто мені дорогий, подумаю про нього щось тепле та приємне, і потім тільки чекаю...

Читати далі...

Скоро День народження, а що хочу в подарунок.Зазвичай дарую собі якусь екскурсію, але ж епідемія. Потрібен новий смартфон, але той, що подобається випустять лише через півроку — і то не факт що до країні дійде. Одяг? Ну а куди вдягати?! Футболок, толстовок й так купа. Що ще? Продукти? А якщо банальні продукти, а не якась екзотика, то тим паче. Банально — з'їси і нічого не залишиться. Поки що вирішив, що можу собі подарувати спокій — на днюху вимкнути телефон, а робота і родичі нехай наступного...

Читати далі...

«Радоваться — это очень естественно. Радость тебе гарантирована. Радость не надо зарабатывать, завоевывать, получать, искать источник — просто убери боль, чтобы проявилась радость» (с)Часом думаю, даремно батьки вмішують своїх малих дітей у свої дорослі проблеми. В дитинстві сприймала як ужас ужасний гіпотетичне розлучення моїх батьків. Зараз сама собі дивуюся, чому так. В моєму ідеальному світі батьки могли хоч повбивати один одного, але мали...

Читати далі...

[Приєднана картинка] На написання замітки надихнули проліски, які я побачив нещодавно на клумбі біля офісу. Відразу кажу, я все життя не міг зрозуміти, навіщо люди дарують квіти друг другу! З дитинства я бачив, як радіють жінки - нюхають квіти, обіймають їх, носяться із ними, як із якимось скарбом... Звісно, виглядають вони дуже гарно, яскраво, особилво якщо ще й майстерно прикрашені стрічечками, папером, тканиною тощо. І запах у них яскравий - різноманітні аромати поєднуються...

Читати далі...

Очі закриті, Бо хмари навколо, Важкі, непроглядні І туман, наче важке густе молоко. А на обличчі посмішка, Та чи весело мені, Чи є в мене щастя? Скоріш за все ні! Я проґавив свій шанс, Свій сонячний зайчик, Не зрозумів, злякався, Не протягнув на зустріч руки. А може так треба? Адже я егоїст, Я хочу щастя, Та що я можу дати взамін?? Так я злякався, Але чого: Правди про щастя? Чи того що в мені???....

у вас бував такий стан, коли ваше життя невизначене? у мене зараз саме такий стан... іноді обставини складаються так, що доцільність попередніх переконання і принципів, норм поведінки ставляться під сумнів... старі норми вже не підходять, а нові ще не сформувалися... тобто, ти знаєш, що саме ТАК має бути, але не можеш ще перебудуватися на новий лад... і поводишся по старому... а коли встановляться нові норми, невідомо, і невідомо, чи буде місце у твоєму житті певним особам і стосункам...

Читати далі...

Вітаю Вас, друзі. Побачила привітання у пошті та не змогла втриматися, щоб не написати замітку. Дякую що пам'ятаєте мене. Мені завжди було тут тепло та комфортно. З роками бачиш все по іншому і цінуєш ще більше людяність, турботу та чемність. Нашвидкоруч написала вірш, не судіть строго. Це якісь мої думки та ...

Читати далі...