Чомусь у травні рекорд жалобних днів: День пам'яті і примирення (Друга світова війна); День пам'яті українців, що рятували євреїв; День пам'яті жертв політичних репресій; День пам'яті жертв геноциду кримсько-татарського народу. Враховуючи історію України, багато сумних приводів. Але якось вони сконцентрувались в одному місяці. Цікаво, чи є таке скупчення пам'ятних дат в інших країнах?

Нащо потрібні писаки? Задля цікавих розваг? Так підкажіть же лайфгаки, щоб вєсєліть посіпак. Як мені вижити, люде? Як досягнути мети? Наче в пустелі верблюди Мрії, що звуться мєчти. Знов пробиваючи коло Власних обмежень и меж Наче малеча до школи Плентаюсь шляхом надєжд Суржик, русизми.. Що далі? Внутрішній цензор оре. Я розстібнула сандалі І босоніж по травє. Рушити правила круто. Світ - іподром заборон. Діє обмежень отрута, шикають з різних сторон. Чхати хотіла...

Читати далі...

"ОдесСа: люди нескончаємим потоком...", "Наші прєдкі скражалісь за вялікій СССР" — схоже російське побідобісся все одно проривається в український ефір. Скоріше б їх закрили у чебурнеті. Але от цікаво, в переможеній країні люди багатіші і живуть цивілізованіше, ніж у "переможців". Про те, що сруські не можуть відрізнити фашизм від нацизму вже давно зрозуміло. А при словах "могьом повторить" треба нагадати, що без військової допомоги німці не зупинилися в...

Читати далі...

Батько не піддається логіці. У нас на підвіконнях плантації цибулі, а він купив на базарі пучок зелені. Питаю: "Навіщо?" Відповідає: "Думав, що буде краще". А чому мало б бути гірше? Якщо не хоче брати цибулю на нашій з мамою території, то в його кімнаті теж є цибуля. Але найдивніше, що купив і не їсть. Навіщо тоді переводити харчі і тринькати гроші?!Така сама історія періодично трапляється з оселедцем. Купив нещодавно. І знає ж, що я засолений оселедець не люблю, а мама не...

Читати далі...

Моєму теперішньому смартфону скоро буде 5 років (або 6 - якщо рахувати рік випуску), тож настав час замінити на щось сучасніше — бо в браузері не відкривається більша половина сайтів, магазин додатків вже декілька років як зачинився, а сам смартфон почав швидко розряджатись. А оскільки я користувався Нокіями, то хотілося б продовжити традицію. Але... новинки, презентовані нещодавно не радують. Точніше, так: новинки, які збираються завозити, не влаштовують. Чомусь український ринок залишать без...

Читати далі...

«Радоваться — это очень естественно. Радость тебе гарантирована. Радость не надо зарабатывать, завоевывать, получать, искать источник — просто убери боль, чтобы проявилась радость» (с)Часом думаю, даремно батьки вмішують своїх малих дітей у свої дорослі проблеми. В дитинстві сприймала як ужас ужасний гіпотетичне розлучення моїх батьків. Зараз сама собі дивуюся, чому так. В моєму ідеальному світі батьки могли хоч повбивати один одного, але мали...

Читати далі...

Поза увагою пройшла епідемічна ситуація в країні за минулий тиждень. 20-тисячний рубіж виявлених хворих на ковід за день перейдено, хоча минулого року такі показники вважались нереальними. Цікаво, як зміниться тем епідемії? Після впровадження локдауну в деяких регіонах (зокрема, в Києві і на Київщині) статистику можуть зменшити. В усякому разі, є таке припущення. А ви як думаєте?

Я маю владу лише над собою. Більше не треба фальшивих ролей. Я піднімаюсь. Не буде двобою. Я підкорила своїх королей. Геть з пантеону! Без вас тут так чисто! В храмі душі - переспіви надій. Мольфарка дарує натхнення намисто і заклик: "Не бийся, не бійся, а дій!".

[Приєднана картинка]БИТВА ЗА МАЙБУТНЄ – Тату, а ти знаєш, що російський Віні-Пух якийсь дурний, – ошелешила мене рік назад моя шестилітня донька, коли ми зранку прямували в дитсадок. – Чого це, доця? – мені аж стало цікаво. – Він прийшов до Кролика в гості. Зав`язав рот Поросятку. Сам усе з`їв, встав і пішов. Навіть «Дякую!» не сказав! – обуренню дитини просто не було меж. І все це після того, як вона в дитсадку вперше побачила цю класику радянської мультиплікації.Такою реакцією...

Читати далі...

Сьогодні Міжнародний день жінок, або точніше — Міжнародний день боротьби за права жінок, але напередодні свого Дня народження і перебоям з електропостачанням, які почастішали, забув написати про річницю епідемії. Причому, перших хорих виявили якраз на мій День народження (можливо тому й не написав). Отже, рік живемо в умовах офіційної епідемії. Неофіційна розпочалася десь з січня минулого року. Пам'ятаю, як в 2020-му всі казали, що епідемія закінчиться влітку. Потім, що ковід відступить восени. ...

Читати далі...