Представлені у хронологічному порядку знайомства.




LANA
http://photo.i.ua/user/968877/52233/1124756/
В блогах і в "асі" мене зустрічає
І дуже привітно завжди привічає.
У відповідь має від мене дарунок
Червоную квітку, та ще й поцілунок.
*




puritanka
http://photo.i.ua/user/937880/57647/1262735/
Хоча лиш портрета весільного маю
Та, все ж, діфірабми і їй проспіваю.
Хоч інколи фотки у друзів вкрадає,
Їх потім з віршами назад повертає.
*

[ Читати далі ]

Про те, що реально важливо,

Без чого прожити непросто,

Відверто сказати б змогли ви,

Спустившись з вершин свого зросту?

Навіщо вам магія слави?

В простому відчуйте потребу,

Бо там, унизу, теж цікаво,

Не гірше, ніж в вашому небі.

Йде мандрівник вечірнім шляхом,
Бреде, з дороги не звертає
Куди веде той шлях далекий,
Дізнатися надію має.

Хоч гострий зір і розум має,
Та, все ж, не знає йде куди.
Не зає, бідний, що дорога
Імення має: "В Нікуди"

І що в кінці дороги дальньої
Ніяк могили не мине
Бо він надіється, сердега,-
Його ся чаша обмине.

Та ще ніхто у цьому світі
По два життя не проживав.
Що б перше - то була чернетка,
А друге начисто писав.

31 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Дощ за вікном тихо пісню шепоче,
Наче мені нагадати щось хоче.
Може про те, що в колишнім житті
Кращій був вибір земного путі.

Дужче страждалося, краще любилося,
Тільки нічого з того не лишилося.
Одноманітність все стисла щоденна.
Тягнеться гумою сірість буденна.

Кохання чомусь стороною пройшло,
А може воно ще мене не знайшло?
Як важко його в безнадії чекати,
Та де ж в цьому світі його розшукати?

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Розгубила себе на частини,

розлетівся шматочками пазл,

і не схожі на мене картини

хтось вмуровує в профіль й анфас.

 

Гострим цвяхом на серці шкребоче

сороміцькі й лайливі слова,

мовби душу всю випити хоче,

та вона в мене вічно жива.

 

Зафарбую загублені частки

небом, сонцем, красою землі

і чарівну придумаю казку,

хай дарує натхнення мені.

12.10.2017

Побачив у блозі AQv@  фото
http://photo.i.ua/user/581852/21557/1376118/?p=0#comments
і написав на нього жартівливий вірш. Потім подумав:
- Чи дійсно велоспорт - жарт, чи це справа серйозна,
яка допомогає зберегти здоров'я і красу дівочу?
Адже дівчина дійсно гарненька!!!
Чекаю на вашу думку.

Закрита простором
У вакуумній клітці.
Квадратним Господом,
Мальованим на стінці.

Округлим м’ячиком
Я б’юся головою.
Поманиш пальчиком
Піду я за тобою.

Трикутним розумом
Збагнути я не можу
Во імя Господа,
Чи Будди, чи другого?

Пустими мріями
Шукаючи пустого.
Твоїми крилами
Руйнуючи святого.

У формі хаоса
Я буду будувати.
Фортецю Теоса,
В якій лишень квадрати.

2007-й. Мій:)

Ранок, комп, дівчИна в "Асі",
Ось і зустріч відбулася.
Поцілунки, привітання:
-Добрий день, моє кохання.

Віртуальне, не реальлне,
Тільки завжди актуальне.
Це дарує всім уперше
Нам сторіччя двадцять перше.

Потім зробимо застілля,
Дивне інтернет-весілля.
І куди ж тут правду діти -
Віртуальні будуть діти.

Віртуальний дітсадок,
Школа,віртуал-урок.
Інтернет-бібліотека,
Ресторан, сексшоп, аптека.

Секс, баталії, вино
В інтернеті є давно.
Можем бути ким завгодно,
Хоч артистом всенародним.

Вже не знаєм допуття
Чи реальне є життя.
І тому, не без причини,
Кожен має тут личину.

Хтось за правду-матку б'ється,
І героєм всім здається.
Бо в житті він мокра птаха,
Боягуз, лайно, невдаха.

Всіх здолати сил не має
То ж гуртується у зграю.
Диким кодлом нападають
Та лайном в людей кидають.

Інші просто пишуть вірші.
В когось кращі, в когось - гірші.
Кого туга переймає -
Інтернет-"жилетку" має.

Ну а хтось мети не має
Просто жовчь свою спускає.
Не воює і не дружить,
Інтернет лиш урной служить.

Віртуал для всякой срані -
Тільки букви на єкрані.
І йому усе єдино,
Що за буквами - людина.

Ось таке життя настало.
Тільки краще, щось, не стало.
Може хто і краще має,
Тільки я цього не знаю.

21 квітня 2009 р.— 27 червня 2011р.
P.S. За цей час інтернет-життя не змінилося.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

У блозі konfetti-s побачив фото. Із
дозволу хазяйки опублікував його
у своєму блозі із коментарем.