У тех, кто любит свою машинку потому,  что знает , что на другую денег уже не заработает , обязательно есть такая бонусная карта .  И , если от нее звонят чтобы обрадовать 60000000 накопившимися  бонусными  баллами,  то сразу представляешь океаны бензина , риодежанейро и белые штаны , и готова нажать на 1 немедленно , иначе сказка не сбудется - баллы сгорят тут же . Но я всё же не нажала , шесть миллиардов бонусов это вся фишка вместе с навеки проданным в рабство персоналом.  Зачем мне так много рабов . 

Удобство – когда есть телефон, изобилие – когда два, роскошь – когда три, блаженство – когда ни одного.

Майже шкільна тема

 Вересень 2013 року. Перший в новому навчальному році урок з екології в 11 - Б класі.. Хлопці і дівчата ще не оговтались від вчорашнього першого дзвоника: уваги до них, привітань. Гордість переповнює їх , бо вони тепер найстарші в школі. Та і всі літні події ще не обговорили в деталях.

Але роботу виконують з усвідомленням неминучої необхідності. Перед закінченням уроку, як завжди, запитую:  « Що не зрозуміли? Які є запитання?» І тут учень, який здебільшого любить поговорити про проблеми виробництва сметани і масла на заводі, де працює його батько, запитує:  « А Вас хлопець є?» Від несподіванки відповідаю: «Є» (Тут потрібно уточнити, що термінами «хлопець», « дівчина»  наші учні часто позначають інтервал віку від 12 до 120. І звучать ці терміни по- різному - від самостверджуючого самовдоволення до гротескної іронії. Причому, варіанти стосунків проходять окремою графою – як додаток) Я  наївно вважаю, що питання вичерпане. Але звучить нове запитання:  «А він з Вами живе?» Автоматично говорю: «Ні»  З острахом думаю про всі можливі  продовження запитання, яке прозвучало.

І тут – дзвінок. А дзвінок з уроку – святе. Навіть, приземлення інопланетян біля класної дошки не завадило б учням відповісти на моє: « До побачення» і вийти з класу.

Продовження мене чекало після уроків. В кабінет прийшли троє дівчат з цього класу з безвинним проханням нагадати їм адресу мого блогу для учнів, бо дошку швидко чергові витерли. Записали. І тут звучить: «Яка класна фотка! Це – Ваш хлопець?» На вікні в  препараторській – фотографія репродукції картини Врубеля  «Демон в пустелі». Пояснюю. Розмова на цьому не закінчується і переходить в тему розвідки, в яку їх відправив клас. Коротко – основне:

-          Ваш хлопець красивий?

-          Не мала ще змоги детально роздивитись.

-          А він схожий на того, який  - на фотці?

-          Не зовсім, але, якщо точно, я і не порівнювала.

-          А він – розумний?

-          Думаю – так. Якщо до нього звертаюся, то дає розумні поради. Взагалі все те, що він говорить, має сенс.

-       А що він Вам говорить про те, що пишете на блозі?

-      Нічого. По - моєму, він  ніколи не читав   те, що я написала. і , взагалі, не знає про існування цього блога. Але багато з того, що написане, з"явилось завдяки йому.

-     А Ви часто з ним бачитесь?

-     Рідко:   раз в три - чотири місяці.

-      Він десь працює?

-     Він багато працює.

      Мої співбесідниці явно були розчаровані відповідями. Але до мене найдосконаліший  "детектор брехні" не мав би претензій.

P.S.Слава Богу за те, що не запитали: " А чи хотіли б Ви бачити його щодня?" Бо, говорячи і дала правду, мусила б відповісти:"Так" Але лише Бог знає за ту інформацію, яку вони назбирали до проведення глобальної розвідки.

     Наверное, каждый побывал в ситуации, когда вам периодически время от времени позванивала ваша бывшая любовь. Причём когда было ясно и понятно, что в ваших отношениях уже поставлена жирная точка. Все эти звоники, понятное дело, придают смятение в душе. С одной стороны, между вами всё уже кончено и хочется побыстрее выбросить этого человека из своих мыслей и из своего сердца, чтобы заполнить эти места другим человеком, с которым ты надеешься, что будешь счастлив. Но этими периодически редкими звонками человек напоминает о себе и процесс его забывания без наличия "клина" уже кажется невозможным. С другой стороны, тебе тяжело не брать трубку или поставить его в "чёрный" список, ведь этот человек уже стал частью тебя, частью твоей жизни и тебе не всё-равно, посещают мысли типа "А вдруг у него что-то случилось, а вдруг ему нужна моя помощь?!" . И ты берёшь эту уже злосчастную трубку... А он оказывается звонит "...просто так!, узнать новости" или сказать что-то совершенно неинтересное и неважное. Ты говоришь с ним скованно, медленно, в голове перебираешь мысли - о чём с ним сейчас разговаривать??? - ведь вас уже ничего не связывает. Ради приличия, или ты сама, или он сам, говорите, что больше не можете говорить, "давай созвонимся как-нибудь в другой раз, ок?", а в мыслях звучит продолжение сказанной фразы "...может быть!" И ты недоумеваешь "Зачем был этот звонок! Зачем он меня держит на длинном поводке, ведь между нами уже точно никогда ничего не может быть??!! А зачем я, дура, взяла трубку? Следующий раз не буду брать!" А в следующий раз ситуация повторяется....
   У кого случалась похожая ситуация в отношениях, напишите, свои мысли
по этому поводу, а также чем всё закончилось? Очень интересно!

Каждый из нас, ну практический каждый, интересуется мобильными телефонами. И я вхожу в число таких людей. Вот и я недавно решила почитать о новинках и не только. И вот, роясь в инете, я нарвалась на уморный блог о мобильных телефонах. Ведет его Димыч Аронов, называет он себя АРОН. Что могу сказать: очень смешно, а самое главное ощущение честного мнения о мобилках. И что еще немаловажно - мне было очень весело, настроение хоть и было хорошим, стало просто замечательным.
Дабы не напрягать вас многословием и не нарушать авторских прав Арона представляю вашему вниманию часть статьи с этого блога и ссылку на блог. Если вам станет интересно - зайдите туда и почитайте статьи. Надеюсь, не пожалеете.
[ далее ]

Подскажите мне, пожалуйста, есть ли такой сайт, по которому можно определить местонахождение городского номера телефона, введя его номер? Мне нужно знать - какой организации принадлежит определенный номер телефона. Этот номер телефона находится в городе Киеве.

Продовження спостережень за телефоном на Андроїді. Одна з фішок даної ОС — постійні оновлення. Щось сам собі качає.
Попросив перезавантажити, щоб активувати оновлення. Оновлювався, оновлювався. І... тупо завис. Нічого не натискається, ні на шо не реагує.
Довелося розібрати, зняти акумулятор — і потім знову ввімкнути.

А шо, класний прикол: сам оновлююється — і не може перетравити оновлення.
Це не ВіндовсФон, який оновлюється тільки пару раз на рік.

Репортаж телекомпании ABC с китайского завода компании Foxconn, где осуществляется сборка продукции компании Apple. Перевод подготовлен сайтом AppleInsider.ru