хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «кіно»

Відновляю діяльність Клуба Бізнес-Кіно

Давно вже не проводив Клубів. То одне не складається, то інше.

Але скільки ж можна тягнути та відкладати? Невже так робиться?

Тому, виправляюсь. Відновляю діяльність Клуба. Тим більше, що мені ця справа дійсно подобається, і я точно знаю, яку велику користь можна отримати для себе зараз, та і на далі кожному з тих, хто приймає участь.

Всі анонси, як завжди, можна подивитись на сторінці Клуба. (на якій я вже давно хочу оновити дизайн, переробити трішки, і зробити сайт більш персональним, зручним та приємним для ока)

Тож, ласкаво прошу всіх в гості

Щиро ваш, Миколка - клубобізнескіношнік


Рейтинг блогов Клуб Бизнес-Кино

Чи набридли вам російські серіали на українських телеканалах?

Проводжу чергове опитування на своєму блозі http://tarastokar.blogspot.com/

Для участі у голосуванні реєстрація не потрібна.

Обговорення теми пропоную проводити у цьому форумі.

Допоможіть знайти фільм Собака на сіні

Допоможіть знайти фільм Собака на сіні. Я вже не знаю що робити, я шукав і в google i в yandex і в rambler. Скрізь або платні посилання, або з обмеженням свидкості, а є взагалі не дієві. Будь-ласка хто знає де можна скачати цей фільм, кіньте посилання.

Дуже треба, щоб здати залік з історії зарубіжної літератури.

Життя, життя, ти як новела...

Така собі хлопсько-фільозофська пісенька з польського фільмового серіалу "Клан"

Ryszard Rynkowski - ŻYCIE  JEST NOWELĄ
Автор Ришард Ринковскі (здається, що він і виконавець)

Отакий безрозмірний переклад даю нижче, для тих, хто по-польськи ні мур-мур

Життя наше, як новела

Як у Вівальді в «Порах року»
В очах твоїх вирує світло,
У часі мчиш шаленим кроком...
Скажи, життя, нам щось привітне.

Життя, життя, ти як новела, якої нам завжди не досить.
Ще ніби вчора - юні вельми, а завтра - ніби сніг волосся.
Життя, життя, ти як новела, раз приязне, раз – вороже…
Часом хочу пожалітись, а на тебе… ні, не гоже.

Родину, як дерево, с кожного боку
Час точить, надломи, хитання….
Як у Вівальді в «Порах року»:
Крихта зАхвату – лик страждання

Життя, життя, ти як новела, якої нам завжди не досить.
Ще ніби вчора - юні вельми, а завтра - ніби сніг волосся
Життя, життя, ти як новела, що поглинає нас як річка:
Хочеш нині знать майбутнє, хоч кінця чекаєш звично.

Життя, життя, ти як новела, раз приязне, раз – вороже…
Часом хочу пожалітись, а на тебе… ні, не гоже.
Життя, життя, ти як новела, що поглинає нас як річка:
Хочеш нині знать майбутнє, хоч кінця чекаєш звично.

Ришард Ринковскі

З'явився трейлер фільму "Тарас Бульба"

У мережі з`явився перший повноцінний трейлер фільму "Тарас Бульба", знятого за уславленим твором М.В.Гоголя. У головних ролях в картині зайняті Богдан Ступка, Ігор Петренко, Володимир Вдовиченков, Магда Мельцаж, Володимир Ільїн, Юрій Беляєв, Михайло Боярський, Ада Роговцева, Борис Хмельницький.

Бюджет картини, який знімала студія "Арк-фільм" на замовлення компанії "Централ Партнершип" і ТК "Росія", склав близько 20 мільйонів доларів. Зйомки відбувалися на острові Хортиця на тлі готових споруд історико-культурного комплексу "Запорізька Січ", який будується з 2004 року, і в Хотинській фортеці.

Фільм виходить в широкий прокат 2 квітня 2009 року.

Ну як Вам? Росіяни знімають фільм про "непобєдімих казаков своєй страни"...

Блудная дочь несчастной Украины и дезертирка славянского мира


Активисты Межрегиональной организации «Коммунисты Петербурга и Ленобласти» открыто обратились к киноактрисе Ольге Куриленко, которая позорно согласилась играть содержанку врага советского народа диверсанта и убийцы кровавого Джеймса Бонда-007: 

 

"От имени всех коммунистов обращаемся мы к тебе, блудная дочь несчастной Украины и дезертирка славянского мира Ольга Куриленко.

 

Советская Украина и весь Союз бесплатно тебя учили, лечили, воспитывали, то никто не знал, что ты совершишь акт интеллектуальной и моральной измены – пойдешь в киносодержанки Бонда, убившего, согласно фильмам о шпионе, сотни советских людей и граждан стран соцлагеря - кубинцев, вьетнамцев, северокорейцев, китайцев и никарагуанцев. Ты польстилась на богатство и послужной донжуанский список западного шпиона. Кто тебе, Оля, мешал  сыграть любимую женщину настоящих героев - Штирлица, Щорса, Ковпака, Ярослава Галана, Петра Симоненко?! 

 

Но нет, ты согласилась стать подругой человека, который десятки лет по заданиям Тэтчер и Рейгана разрушал СССР, страну где ты родилась. Это Бонд подкладывал бомбы под советские заводы, сыпал яд в наши колодцы, проникал под видом дворника в квартиры советских людей. Начала ты со сьемок неглиже в сомнительных журналах и вот - со ступеньки на ступеньку – добралась до объятий американского шпиона. Неужели ты хочешь, чтобы Украина стала колонией США, а крымских девушек насиловали жестокие и тупые  американские десантники?! Ты дошла до того, что подарила Бонду бутылку горилки и хвастаешься этим. Знаешь ли, что делали в дни Великой Отечественной войны с женщинами, которые привечали оккупантов?! Где же твой патриотизм? Ведь ты носила красный галстук.  Жизнь длинная, Оля, и раскаяние обязательно придет к тебе, но будет уже поздно. Твой родственник Герой Советского Союза Владимир Куриленко, красный партизан, пал смертью храбрых под Смоленском в трудном и суровом 42-м, а ты подносишь Бонду горилочку и даришь свои прелести. Где твоя совесть? Откажись лучше тогда от своей фамилии! 

 

Мы представим тебе поименный список убитых Джеймсом Бондом советских людей за весь период гнусной кинобондианы, и как тогда ты запоешь, бездумная красотка?! Твои сверстницы участвуют в демонстрациях против НАТО, а ты нежишься на Лазурном берегу. Как могла ты в трудный час покинуть Родину?! Слава твоя – дешевая и недолговечная. Нет в твоих киноработах глубины актерской игры, следования высоким идеалам, нет и связи с национальной культурой. Вот ты в кадре палишь направо и налево из пистолета. А ведь стреляешь-то ты в свою Родину, в братские славянские народы. Ты стала духовной бандеровкой, Оля…

 

У тебя есть только один путь на Родину, к своему народу, в славянский мир из холодного жестокого рассудочно-меркантильного запада. Ты должна захватить и доставить в правоохранительные органы России исполнителя роли Бонда Дэниэла Крейга – эту машину для убийства, созданную НАТО, ненавидящего все советское и славянское, все народное.  Пусть он расскажет, какие еще планы по дискредитации России пишут в Пентагоне и Голливуде, чтобы вбить клин между российским и украинским народами. Подумай, Оля, тебе жить… Если же ты продолжишь строить свою кинокарьеру и личную жизнь такими сомнительными методами, предавая дружбу славянских народов и предпочитая западных мужчин, тебя ждет забвение и суровая оценка потомков".

http://www.kplo.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=661&Itemid=5

Після введення українського дубляжу, касові збори зросли.

Надходження від кінопрокату в Україні за перше півріччя 2008 року зросли на 6,3 млн. грн. або на 4 % - до 151,5 млн грн.

Згідно з даними міжнародної асоціації виробників і дистриб’юторів фільмів Motion Picture Association (MPA), за перше півріччя минулого року надходження від кінопрокату в Україні становили 145,2 млн. грн.

За словами генерального директора кінопрокатної компанії B&H Film Distribution Богдана БАТРУХА, оприлюднені MPA дані свідчать про те, що на ринку кінопрокату в Україні сьогодні відсутні якісь негативні тенденції, він продовжує стабільно зростати.

«Сьогодні вже з упевненістю можна говорити, що окремі заяви про якісь проблеми з прокатом дубльованих українською мовою кінофільмів мали не економічний, а політичний підтекст, і були зроблені або далекими від реалій ринку людьми, або просто циніками», - зазначив гендиректор B&H.

«Українці як на заході, так і на півдні, сході країни продовжували і продовжують ходити в кінотеатри. А єдиною проблемою, яка їх справді турбує, є якість кінопродукції, яку вони дивляться», - додав Б.БАТРУХ.

Довідка. Motion Picture Association (MPA) була заснована 1945 року для допомоги міжнародній кіноіндустрії. Асоціація є спонсором декількох нагород.

Членами МРА є найбільші виробники і дистриб’ютори фільмів у світі - Paramount Pictures, Sony Pictures, Universal City Studios, Walt Disney Studios, 20 Century Fox Film, Warner Bros та ін.

Згідно з даними опитування, проведеного компанією First Movies International у грудні 2007 року на замовлення Sony та Disney, 19% опитаних заявили про необхідність збільшення кількості фільмів, що дублюються українською,
ще 24% респондентів підтримують таку ідею, 30% опитаних нейтрально до цього ставляться.

Непереможний Роккі знову на світових екранах

Якби 20 років тому хтось із ідеологічних кіночиновників побачив нинішню телевізійну програму тижня, він неодмінно дістав би інфаркт міокарда з летальним кінцем. Перш за все, це стосується засилля трилерів і бойовиків американського виробництва, які заполонили сьогодні вітчизняний екран.

Найбільш ганебним і антирадянським вважався фільм «Роккі III» та «Роккі IV» з Сильвестром Сталлоне у головній ролі. Звичайно тому, що неперевершений боксер, якого грає актор, здобув перемогу над росіянином. Таким чином, розвінчуючи міф про нездоланну силу диктаторського СРСР і утверджуючи ідею американської Свободи. За цю роль Сильвестр Сталлоне був затаврований у ворога № 1. Однак, що стосується художньої якості фільмів  серії «Роккі», то вона ніяк не вирізняється між масовою американською кінопродукцією. У фільмах «Роккі» тема ідіотизму росіян спекулюється так само, як і розкаяння американців у В’єтнамській агресії. Нагадаємо, що перший Роккі-Сталлоне був учасником війни у В*єтнамі.  Ці героїчні, на погляд американських продюсерів, теми брались як відверті спекуляціі задля того, щоб назавжди утвердити Сталлоне в амплуа «супербоя». Котрий він, як справжній актор, намагався урізноманітнити, поглибити, віднайти нові перспективи.

І от учора на «Інтері» було показано останню стрічку про Роккі,  вона називається «Роккі Барбоа». Перед нами знову постає нездоланний герой епохи 70-80-х, але, щоправда, підстаркуватий і трохи побитий долею… Ми його зустрічаємо у кризовий момент. Саме померла дружина, немає розуміння з сином, бізнес в ресторані підупав… Та тут ще якісь  витівники з рекламною метою показують комп*ютерний боксерський бій за участю Роккі,  як боксерської легенди, та сучасної зірки, надваговика Мейсона… (надто діють героєві на нерви ці покази.)

Тому Роккі, щоб утвердитися, незважаючи на різні перепони, бере ліцензію на боксерські поєдинки. Він зустрічається  з Мейсоном і показує чудовий бій… Як на диво, не перемагає, та програє з мінімальним відривом… «Я вигнав гада із себе», - каже Роккі друзям… Роккі знову утвердив ідею нездоланності американського громадянина, а разом з ним і самої Америки…

На мій погляд, цей фільм нічого нового не сказав світові, але мене справді дивує гра Сильвестра Сталлоне, котрий зміг зіграти філософа. Такого собі дядечка  у потертому піджаку і старому капелюсі, людину, що переживає трагедію та життєвий крах. Він не намагається бути суперменом, навпаки - у цьому фільмі він напрочуд природний, в його очах немає блиску, він пригнічений і невтішний. Але він не злий, а якийсь умиротворений, якийсь сумно-тихий і приречений. І цей бій для нього не самоціль, а скорше, повернення до  життя, до чогось справжнього, до себе самого.

Потрібна ніч, аби політики подивилися українське кіно

Цього року традиційний український кінофестиваль “Відкрита ніч” збігся у часі з Днем Конституції. Причому кіномитці стверджують, що такий збіг зовсім не випадковий і спільного між основним законом і кінофестивалем існує багато. Почали з однакового віку: і Конституції, і фестивалю цього року виповнилося 12.

– Конституція приймалася вночі, це була так звана конституційна ніч, а у нас традиційно відбувається кіноніч. І українське кіно, і українська Конституція об’єктивно існують, але всіма ігноруються. Останнім часом вони викликають неадекватну і дуже загострену реакцію всього нашого інформаційного простору: один справжній психоз стався, коли примусили дублювати фільми українською мовою, інший відбувається навколо Конституції. І основне – ані без української Конституції, ані без українського кіно Україна просто не може існувати, – перераховували спільні риси брати Капранови на відкритті фестивалю.

Без політики у нас не відбувається жодний культурний захід, тож не дивно, що “Відкрита ніч” не стала виключенням. Отже на оглядовий майданчик гори Уздихальниця поряд із замком Ричарда, що на Андріївському узвозі, у ніч з 28 на 29 червня завітали не тільки заслужені кіномтиці, критики і студенти-початківці, а й політики-кіномани. Одним з перших прийшов на фестиваль В’ячеслав Кириленко з дружиною. До речі, це вже не перший візит нардепа на “Відкриту ніч”. Два роки тому він всю ніч поспіль дивився українське кіно тут же на узвозі.

– Трансляція в прямому ефірі надала фестивалю більшого розголосу. І молоді люди, які роблять перші кроки в кіно демонструють своє мистецтво на всю країну. Наші кінематографісти найкращі в світі, - з впевненістю заявив Кириленко.

Любов нардепа до кіно не закінчується на патетичних висловлюваннях, як це зазвичай буває у політиків. Він був одним з ініціаторів постанови про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою. А зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроект Кириленка щодо створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії.

– Грошей на кіно буде значно більше, – характеризує позитивні наслідки в разі прийняття свого законопроекту Кириленко. - І використання цих грошей під час кіновиробництва буде набагато простіше. В країні є гроші і є кінематографісти, значить щось не працює в державному механізмі. І це треба терміново полагодити.

Міністр культури Василь Вовкун, як кажуть, з’явився прямо з корабля на бал.

– Я приїхав з Київської області, ми відкривали перший міжнародний еко-фестиваль  “Трипільське коло” і вже сюди я трошки спізнився, - вибачався міністр і додав. – “Відкрита ніч” проходить в 12-й раз. Таке символічне число. Я б хотів побажати членам журі відкрити 12 чудесних несподіваних імен, які б завтра на кращих кінофестивалях представляли Україну.

Розпочався фестиваль студентським ігровим фільмом “Гідний до служби!” Артема Антонченка, який взявся за висвітлення нелегкої юнацької справи – як “косити” від армійської служби. Андрія надихнув власний досвід проходження військомату.

 – Військомат проходили всі хлопці. Ніхто не оминув цієї зарази, – сміється Артем. – “Косити” не так просто, як здається, але можна.

До речі студентські ігрові фільми цього разу виявилися наймасовішими – 10 річок з 27, представлених на фестивалі. “Відкрита ніч” – це гарний старт для студентів-кіношників, це єдиний екран, де вони можуть показати свої роботи, до того ж на всю країну.

Помітно виділилися вночі студентські неігрові фільми “Пророк” і “Гастролі”. “Пророк” Максима Черниша – це історія життя відомого пітерського бітломана Миколи Васіна, який намагається збудувати храм любові і музики Джона Леннона, де кожну годину гратиме “All you need is love”. Головний герой далекий від радостей і хвилювань звичайної людини, все його життя – це “Beatles”. Інша трагікомічна історія життя знайшла своє втілення у стрічці “Гастролі” Сергія Веклича. Жінка, яка мріяла бути актрисою і провалилася на іспитах в естрадне училище, стає продавщицею в електричках і знаходить свого глядача серед пасажирів.

Масштабністю учасників цього року виділявся і так званий кампус талантів “Мініаніма”, організований за підтримки дитячої студії анімаційних фільмів "Червоний собака".  В ньому брали участь молоді кінематографісти, чиї сценарії перемогли у попередньому конкурсі, тож вони отримали можливість протягом місяця зняти і змонтувати свій короткометражний фільм.

Організатори фестивалю зазначили, що стрічок подають дуже багато (цього року – 100) і однієї ночі не вистачить, щоб всі їх продивитися, тож “довелося відмовляти хорошим режисерам і хорошим фільмам”.

УНІАН поцікавився в арт-директора “Відкритої ночі” Михайла Іллєнка, чи не планується в майбутньому змінити формат фестивалю.

– Форма нашого фестивалю вже досить стабілізувалася, – розповідає Іллєнко. – Ну хто буде тиждень поспіль ходити вночі і дивитися? Це такий більше романтичний імпульс, ніж реалістичний. Щоправда, ці червневі ночі найкоротші протягом року. Є довгі ночі, але тоді дуже холодно.

Вже третій рік поспіль “Відкрита ніч” транслювалася в прямому ефірі Першого національного. За підсумками інтерактивного голосування через sms-повідомлення приз глядацьких симпатій було присуджено студентському ігровому фільму “Троє у кімнаті” Анастасії Титової. До речі, минулого року дружина режисера-переможця проголосувала за чоловіка 620 разів. Приз коштував трохи дешевше, ніж всі дзвінки. Але так само багато дзвінків прийшло від інших глядачів, отже перемога виявилася цілком справедлива.

“Відкритій ночі” вже 12. Це вік дитини, у якої все ще попереду, але вже є досягнення і перемоги, порою виникають і складності. Майбутніми планами, амбіціями і проблемами “своєї дитини” з УНІАН поділився Михайло Іллєнко.

– Головне, щоб “дитина” росла і в неї з’являлися друзі, – посміхається пан Михайло. – Щоправда, вони і так з’являються. Нас (фестиваль. – Авт.) запрошують у різні міста і не лише України. Уже втретє через Перший національний нас побачила країна. Хотілося б реалізувати таку форму розповсюдження: щоб була машина, яка весь час перебувала на маршруті (приміром, сьогодні Черкаси, Кіровоград, Вінниця, Київ, наступного разу в іншому напрямку) з великою кількістю наших фільмів. Приїхали в село чи у військову частину, полетіли на Тузлу до прикордонників і показуємо українське кіно аби тільки була напруга: хочеш просто неба, хочеш в клубі, будь-де. Нам треба робити фільми, які збиратимуть черги звичайного глядача. Наша задача сьогодні – перехопити глядача, якого вкрали у нас іноземні фільми.

Результати кінофестивалю “Відкрита ніч. Дубль 12”:

Гран-прі - студентський ігровий фільм “Отроцтво” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.

Кращий неігровий студентський фільм – “Гастролі” режисера Сергія Веклича

Кращий ігровий студентський фільм – “Як тата і мамо розпрощалися у три раунди” Максима Буйницькі та “Вирвані листки” Мар’яна Бушана.

Краща професійна операторська робота – Володимир Галицький, фільм “Закон”.

Краща студентська операторська робота – Артем Рижиков, фільм “Троє в кімнаті”.

Краща режисура – “Страта” Андрія Марченко та “Як тата і мамо розпрощалися у три раунди” Максима Буйницькі.

Переможці Кампусу талантів “Мініаніма” – “Маланка” Сергія Мельниченка, “Смугастий крокодил” Ольги Семак і “Мрії” Ольги Юрасової.

Приз Оргкомітету - фільм “Сумна пригода” Слави Феофілактова.

Приз за краще акторське виконання Ілля Маловічко, фільм “Вирвані листки”.

Спеціальний приз – фільмам “Закон” Віталія Потруха та “Одне бажання або різдвяна казка” Олександра Бикова.

Анна Ященко

Російськомовного кіно в Україні більше не буде

Усі копії іноземних фільмів мають перекладатися українською мовою.

Відповідне рішення Конституційного Суду України оприлюднив у понеділок голова КС Андрій Стрижак, повідомляє УНІАН.

Рішення було ухвалене на підставі конституційного подання 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч.2 ст.14 закону "Про кінематографію".

Автори подання наголошували, що відповідна норма закону, якою визначається порядок розповсюдження іноземних фільмів на території України, трактується неоднозначно, а також сумнівно застосовується.

Конституційний Суд, розглянувши цю справу, прийняв рішення, що усі іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов’язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою.

Тобто іноземні фільми не підлягають розповсюдженню та демонструванню в Україні, якщо вони не дубльовані або не озвучені чи не субтитровані державною мовою.

При цьому центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії не має права надавати ні юридичним, ні фізичним особам – суб’єктам кінематографії право на розповсюдження і демонстрування таких фільмів та видавати відповідне державне посвідчення. Стрижак підкреслив, що йдеться про усі фільмокопії, які розповсюджуються на території України.

За його словами, КС проаналізував Конституцію, закони України, міжнародні акти, ратифіковані Україною, і дійшов висновку, що обов’язкове дублювання фільмів українською мовою не порушуватиме прав національних меншин.

Сторінки:
1
6
7
8
9
10
11
12
13
попередня
наступна