Новий рік на порозі.
- 28.12.22, 23:18
Підходить до свого логічного завершення ще один рік і більшість розумних людей починає зводити дебет з кредитом, тобто підбивати підсумки).
Але особисто в мене з тим постійні проблеми, бо щороку виявляється, що в мене купа незавершених справ і підсумки постійно відкладаються. Спочатку на Старий Новий Рік, потім на день народження, потім на Новий Рік за китайським календарем, а потім – ой, а він вже минув? Ну і ладно)
Тому цього річ я вирішила нічого не відкладати, а просто написати кілька побажань для всіх.
Перше. Миру всім.
Тут головне, аби всі усвідомили, що воювати за мир це те саме, що пити за позбавлення від алкогольної залежності, нюхати кокаїн від наркоманії і т. д.
Друге. Любові.
Бажаю, аби кожного з Вас зігрівала і наповнювала життя сенсом. Але не спалювала душу, руйнуючи тіло.
Третє. Тепла у стосунках з людьми і природою.
Не бійтесь віддавати часточку душі іншим і ваш світ стане теплішим. А холод нехай буде тільки на вулиці і в кубиках льоду в ваших напоях)
Хотіла написати ще багато гарного і розумного, але певне не буду, бо якщо збудуться ці три бажання, інше прийде саме собою. Не забувайте, що світ такий, яким ми хочемо його бачити. Ми його створюємо і ми його руйнуємо. Наше життя залежить від нас самих і від нашого вміння брати на себе відповідальність за свої вчинки. По факту ми і так за них відповідаємо, але коли відповідальність осмислена і прогнозована то поганих вчинків виходить значно менше.
P.S. Ледь не забула ще одну важливу річ – мрійте і хай Ваші мрії збуваються! Тільки не забувайте, що в 99.99% випадків для того аби вони збулись треба відірвати свою п’яту точку від крісла і щось зробити. Ну добре, іноді відривати не обов’язково – можна робити сидячи (це для художників, письменників, поетів…)
Сегодня, в День рождения,
С тобой – и въявь, и мыслями.
И это посвящение
В стихах – от сердца, искренне.
Прекрасными узорами
Душа твоя расцвечена,
Ты добротой и мудростью
Создателем отмечена.
Идешь по жизни прямо ты,
Чудесная, волшебная!
Тебе сегодня – все цветы
И все слова душевные!
ALEKSANDRINNe HEPPY BIRTHDEY!!!
Песня -шутка, надеюсь не обидит :)
Хай лунає музика весни в душі кожного із вас! І у тих хто відпочиває на природі, і у тих хто трудиться біля земельки!
Я всім цього щиро зичу! Прощаюсь до 3-го! Будьте здорові та щасливі! Па-па!
В часи коли портативна відеокамера була і рідкістю, і розкішшю, довелось мені побувати на одному весіллі. Серед близьких родичів виділявся молодий симпатичний чоловік. Виділявся не лише тим, що не випускав із рук той самий предмет розкоші, а всім своїм виглядом доводив - в житті у нього все склалось на відмінно.
Знявши всі весільні ритуали і тости рідних та близьких, чоловік почав знімати побажання присутніх гостей. Робив це у невимушеній формі – сам на сам. Типу своєрідних інтерв’ю: «А щоб ви хотіли побажати?». Гості веселилось, танцювали, а десь там у глибині фойє, біля парадного входу, на лавочках увіковічнювались відверте, щире, бажане, ніби погляд у майбутнє молодої сім'ї. Саме до цього спонукав сам оператор, ведучи бесіду із людьми. Дійшла черга і до мене. Після моїх побажань кохання, взаєморозуміння, поваги, подружнього довголіття і діточок, майстер камеру не вимкнув, зробивши мені зауваження: «Ви забули побажати багато грошей…». Я відповів, що там де є всі складові сімейного щастя, там гроші обов'язково будуть. Коли ж його немає, гроші його не замінять і навіть багато грошей там не на користь.
Можливо я видамся смішним ідеалістом, але принципово не включаю "гроші" в свої побажання, кого б це не стосувалось. Ну Бог з ним! Побажати молодятам, молодій сім’ї, це цілком прийнятно. Але коли ти пів-життя знаєш людину, її можливості – це звучить безглуздо. Все що він може, він уже довів. Все на що спроможний. Безперечно, він спроможний на більше, але шановні, де ми трудимось? В цій країні багато не заробиш! Красти всі не можуть… те що доступно простому смертному (крадієві), вже давно розкрадено. Виграєш джек-пот? А це ще велике питання чи тобі його віддадуть. «Я бажаю тобі багато грошей!» Читай: «Підкреслюю, що у тебе їх немає... і швидше вього вже й не буде!». Можливо ніхто саме так, і не сприйме, але слухати такі побажання чомусь нудно. Тостуючий, або немає що сказати, або сам зациклений на грошах.
Оце вчора виповнилось два рочки моїй онучці. Відсвяткував. Зайшов в кабінет до колеги поділитись враженнями що та як маленька говорить, як реагує. Звісна річ, що з порожніми руками ніхто до дитини в гості не йде. Тим більш у день її народження. Але моя колега зпохабила мою розповідь, все моє захоплення внучкою питанням: «А скільки…». Чи тому що ще не має внуків, чи зациклена на грошах??