..... Хочу сообщить Вам, уважаемые блогеры, что с 12 по 14 марта 2010 года в северной части киевской области состоится соревнования самых выносливых и смелых людей Украины. Читать тут. Все обсуждения по сему вопросу прошу проводить на тут. Дабы соблюсти интересы людей не присутствующих на I.UA.

Изменения в Регламент гонки могут вносить только организаторы мероприятия по своему решению, опираясь на ваши предложения которые можно обсудить тут.

Ждем вас на нашем экстримальном соревновании.

Програючи після третьої стрільби корейцю Парк Кун Гмо, український спортсмен Віктор Рубан переломив хід змагання і виборов золоту медаль Олімпіади у стрільбі з лука.

Таким чином, Україна наразі перебуває на десятому місці у медальному заліку із трьома золотими і чотирма бронзовими медалями.

Майдан

Не бійтесь читати багато не потрібно й вдаватись в подробиці утисків української мови не буду, чи російської як вважають Колдирєви, Табачнікі та Каллісніченки й їх інтелектуальні побратими. Написав під враженням від перегляду матчу прем'єр-ліги в Данєцке Шахтарь-Дінама, де диктор по стадіону (й коментатори в основному, хоч зараз не про них) оголошує всі події виключно мовою московських сусідів, ситуація знаю подібна й на стадіонах в Адєсьє, Луганскє, Криму, Запорожьє. Це ж на скільки слід не поважати український народ, себе не поважати (українці становлять більшість у всіх областях України), щоб в Україні навіть не дублювати події на стадіоні українською  мовою. Любий расейській українофоб гірко плачеться про жахливе приниження й утиски язика російського в Україні та й закордоном, про розвинені країни я взагалі мовчу, подібного там й статись не може. Й с права тут не в кількості російських язиків в Україні чи інших національностей, а в повазі жителів України та українців до самих себе й до України, поки ми Українці не поважаємо себе нами й будуть поганяти українофоби,зеки, жиди й татар-монголи, а значить для українців та  інших жителів нічого хорошого чекати не варто. 

Як відомо зараз в футбольє музику замовляють не українці, а олігархи-українофоби http://blog.i.ua/community/1925/791330/  й ніколи у нас не буде українського футболу, не буде спорту в Україні. Олігархат спорт розцінює тільки як вдалу рекламу свого бізнесу успішно знищуючи цим підходом дитячий, молодіжний та масовий спорт, активно виховуючи собі рабів алкашів по московській методиці. 

Отож щоб жити нормально слід кожному жителю України поважати державу в якій живе, а значить себе поважати, тоді у нас буде можливість жити нормально й вимагати щось від держави, а зараз з нас роблять бидло тому що ми цього варті, українці прокидайтесь скоріше !

Блин, какое несчастье. Так и хочется выбежать на поле и вколотать два мяча в сетку соперника!

Динамо - Порту - 1:2

вот как оно было http://www.champion.com.ua/football/4911b126b56dc/ 

 

Хочу такой же!

.

 

У четвер, 14 серпня, збірна України по жіночій шаблі завоювала першу золоту медаль Пекіна.

Збірна України в складі Галини Пундик, Олени Хомрової, Ольги Жовнір й Ольги Харлан завоювали першу золоту медаль для своєї країни, перемігши з рахунком 45:44 збірну Китаю.

Програючи по ходу матчу 9 уколів, українки знайшли в собі сили й переломили хід фінального бою. Вирішальний внесок у перемогу збірної України зробила 17-літня Ольга Харлан, яка практично сама ліквідувала відставання, а в останній сутичці узяла гору над досвідченою китайською спортсменкою.

На шляху у фінал українки перемогли сильних росіянок й американок.

Бронза Олімпіади дісталася команді США, яка у малому фіналі з рахунком 45:38 перемогла французьких шаблісток.

Майдан.

                          

                                Азарт и жалость стали в ряд,
                                Миг проснулся состраданья,
                                Зрительский прикован взгляд,
                                Во время  состязанья.


                                Эмоций много пережил,
                                Волнения и страсти,
                                Любви всеобщей заслужил,-
                                О спорт! В твоей я власти!


                                С надеждой,с верой я хранил,
                                Чемпионские мечтанья,
                                И наконец-то час пробил,
                                Футбольного свиданья.


                                То не сбылось о чем мечтал,
                                Украинцы не блистали,
                                Не поднялись на пьедестал,
                                Чемпионами не стали.


                                Но спорт дает нам вновь и вновь,
                                Хоть в интригах он и вязнет,
                                Надежду,- и к нему любовь,
                                Во веки не угаснет.

                      
                               

Недавно купили Чухе подушку. Ну неудобно ей без неё в пенопластовой норке. Так мне показалось. Потому что у меня с Чухой - особенная, астральная связь.
Вот и пришлось настоять на том, чтобы купить ей специальную кошачью подушку для пенопластового домика.

Чухе понравилось - спит теперь на подушке, как все нормальные люди. А не как корейцы, выложив бошку на порожек с выемкой, похожий на древнерусский прибор для снятия сапог. (гуглите сами, если не эрудированы настолько)

Сегодня так много физически страдал, что писать нечем и нечего. Ударения расставьте сами. Два часа и 30 минут бега и еще полтора часа упражнений. Короче, почти пять часов экзерсайзами утомлялся и нихрена почти не ел.

Килограммы медленно, но уходят. Жир превращается в мышцы. Последние джинсы стали спадать и крутиться вокруг мускулистой аппетитной жопы.

Кстати, про жопу. Если сны - это подсознание, то или мне пора в евросоюз, или убить себя об стену. Сегодня впервые в жизни был сон про пидорасов. И одним из них был я. Приснилось, что меня соблазнил очень близкий мне друг, оказавшийся гомосеком. И я таки поддался его уговорам. На излете сна умудрился высношать его в жопу и (на удивление) оба кончили одновременно.

Но это было во сне. Проснулся в странном ощущении. Интересно, к чему этот сон.?..