хочу сюда!
 

Антония

37 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 33-47 лет

Заметки с меткой «сила»

Тольтекские сказки... имиш...

ИМИШ....
КРАСНЫЙ ДРАКОН

Однажды Красный Дракон Тольтеков пролетал над Миром Земли. На мгновение он замер в вышине, любуясь прекрасным ЗОЛОТИСТО - розовым восходом Солнца. И Дракон начал танцевать, плавно перетекая в воздухе из одного кольца огня в другое, приветствуя Солнце. Танцуя, Красный Дракон, несущий в себе Материнское Начало Пламени, дарующего Жизнь, обронил в холодное горное озеро Огненное Яйцо. Яйцо упало на дно, медленно остывая и тяжелея, и на дне тут же окаменело в ледяных водах Земли.
Через тысячу лет люди нашли это Яйцо Дракона и подняли его на поверхность со дна озера. Это было чудесное, огромное и красивейшее Яйцо.
Вся его поверхность была испещрена рельефными орнаментами, узорами из загадочных букв, украшена самоцветами. Три дня Волшебное Яйцо пробыло на поверхности Земли, на берегу рядом с озером под охраной самых сильных людей планеты.
А на четвёртый день, во время восхода, когда Солнце коснулось Яйца своим первым золотисто-розовым лучом, красивая скорлупа его вдруг треснула, и оттуда явились сто сорок четыре тысячи маленьких Драконов всех цветов, оттенков и сочетаний, какие только возможно себе представить.
Так явились на Землю Хранители Знания, Мудрости, Гармонии, Магии и Волшебства, которые принесли с собой Счастье в Яйце Красного Дракона.
Счастье в этом Яйце было принесено в виде Золотой Библиотеки, которая имела форму бутона Лотоса. Она располагалась в самом центре Яйца. Так же, как и самоцветы, собранные в ядрах Счастливых Звёзд. Как только скорлупа Яйца треснула и Дети Красного Дракона ступили на Землю, Золотой Бутон начал раскрываться, заливая всё своим чистым, первозданным Сиянием. У Золотого Лотоса было тысячи лепестков. Каждый Лепесток являлся Книгой Золотой Мудрости. В этих Книгах были записаны самые Древние Песни Вселенной.
Каждый такой Лепесток излучал свечение своих сакральных узоров Драгоценной Мудрости, Целостности и Счастья, Красоты, Ритма, Гармонии и Формы.
Маленькие Драконы росли не по дням, а по часам. И вместе с ними всё больше и ярче раскрывался Цветок Золотого Лотоса, в котором хранилась Мудрость о том, как создавать на Земле Настоящее Счастье, как творить Плодородную и Сильную Жизнь, как Действовать быстро и метко, как Любить, чтобы Любовь никогда не исчерпывалась, а нарастала с годами, как полноводная река весной, как разгадывать ритмы своего Сердца, на каком языке говорить с Духом Планеты, как Почитать Мир, как слышать Пение Предков, как бывать в любом уголке Мироздания мгновенно, как становится молнией или дождём, как управлять временем и пространством, и, самое главное, как овладеть снова забытым и Древним Знанием Тольтеков - Знанием Солнца Свободы.
Такую Мудрость принесли в Золотом Лотосе Драконы. Звёздная Раса Магов и Волшебников, Сияющих Красотой Истока, вернулись на Землю.
Тольтеки, живущие на Земле и оберегающие Нежное Пламя Истины в самые смутные времена ещё тысячу лет назад, услышали, пребывая в разных местах Планеты, как упало Огненное Яйцо на Землю. И ровно тысячу лет ждали они исполнения Пророчества, пока Яйцо поднялось на поверхность земли и открылось. А теперь они прибывали и прибывали к горному озеру, бросая свои тысячелетние укрытия из самых разных стран, посёлков, заброшенных деревень и больших городов. Они прибывали, чтобы поприветствовать Расу Сияющих Драконов, которые вернулись на Землю, и принесли с собой Дар Знания, Мудрости, Счастья, Любви, Гармонии и Красоты Высшего Порядка. Тольтеки со всего Мира стекались к горному озеру, чтобы принять этот Дар.
Каждый Тольтек тогда оседлал своего Дракона и взял с собою Золотой Лепесток Лотоса - Вечной Мудрости Космоса и Гармонии Живых Миров, чтобы изучить, впитать Нектар Мудрости своими клетками, и перенести этот Дар в Мир Людей. Передать им Традицию Знания.
Так Земля снова засияла всеми цветами Радуги. Так вернулась Эпоха Света Древнего Первозданного Солнца Тольтеков - Солнца Свободы.
То ли случайно обронил тогда Имиш - Красный Дракон, несущий в себе Материнское Начало Пламени - Огненное Яйцо, в ледяное горное озеро.
То ли Дух ведущий всех Тольтеков -Людей Знания и Свободы - решил, что именно этот момент, и
именно этот рассвет, и именно это горное озеро - есть самые подходящие условия для сотворения Мистерии Случая, в котором проявлена закономерность, и активация алгоритма возрождения Внутреннего Солнца Земли - Эпохи Света и Наивысшей Свободы.

21.10.2019.
Автор Сефера Агни

Источник

 

 



Источникhttps://www.proza.ru/avtor/shaktima

Личная сила

0.4.1.33.16. "Личная сила".
1к. Это личная сила моя.
Её я ни кому не отдам.
И другой силы нету совсем у меня,
Знаю я, знаю сам.

Припев:
Правда это правда - правда моя.
Очень режет людям глаза.
Не выносят слушать её
Потому что люди - лошьё.

2к. Знаю сам, что сила моя.
Как хочу, так и распоряжуюсь я ей.
Ты мне водки налей в стакан поскорей,
Друг, налей; друг, налей.

3к. Задолбали дебилы меня.
Учат жизни, хоть я не просил.
Сколько можно навязывать нравы свои.
У меня-я-я-я-я нету сил.

4к. Задолбали дебилы меня,
Задолбали, что сил уже нет.
Я б убить бы хотел, всех дебилов подряд,
Только жаль - денег нет.

Пародия на песню Газманова "Эскадрон моих мыслей шальных".

Я восхищаюсь сильными женщинами...

Нет, вовсе не теми, что взвалили на себя все что можно и тянут, и вовсе не теми, что надменно задирают голову и всем внешним видом показывают свое превосходство, - для меня это не о силе,- это о слабости.

А теми, кто сказал "Да" себе, своей природе, своей внутренней жизни...

У этих женщин особая энергия. За ними всегда остается шлейф. Шлейф глубокого уважения как к ее личности, так к своей собственной.

Они не стараются привлечь к себе внимание или кому то понравится. Им достаточно того, что они просто "есть". Их присутствие наполняет. Они никогда не с кем не конкурируют, не с женщинами и темболее не с мужчинами. Их взгляд излучает чувство полного достоинства по отношению к каждому человеку встречающегося на жизненном пути.

Эти женщины пропитаны самоценностью.Для них,их внутренний голос,- это компас, по которому они движутся по жизни.

Они уважают свое тело... Им не нужно казаться идеальными, стараться соответствовать каким-то стандартам, они честны в первую очередь сами с собой.

Знаете, современный мир диктует нам то, какой должна быть идеальная женщина, мать, жена, подруга. Нам с детства закладывали убеждения, что,чтобы тебя любили - это еще нужно "заслужить", а наше тело - это то, что нужно исправлять. Мы постоянно себя с кем-то сравниваем, находим в чем-то свое не соответствие, мы чувствуем себя " не такими".

Индустрии красоты будет не выгодно, если мы решим "быть собой", многим людям из нашего окружения будет не выгодно, если мы перестанем " быть удобными" и "контролируемыми". Наше "не совершенство" - это та кнопка, нажимая на которую, нами успешно могут манипулировать наши партнеры, родители, коллеги, друзья. И это то, что является приговором, ведь в мире нет ничего совершенного или идеального.

 Я знаю точно, что в каждой женщине есть эта особая сила. Каждая из нас совершенна в своей не совершенности. Нам просто нужно научиться быть верными себе, своей природе, своей сути. В этом так много воздуха,свободы, правды.

 Необходимо однажды принять решение и перестать себя сравнивать с другими, критиковать себя, искать недостатки, - одним словом делать все то, что, что заставляет сомневаться в своей ценности. Не нужно одевать на себя чужую одежду...

 У каждой женщины свой особый вкус, особый аромат... Когда мы пытаемся походить на других, мы его закапываем, и порой так глубоко, что сами теряем из виду. Мы сами лишаем себя самих...

(с)

Українець, що розмовляє російською

Допомагає:
  1. Російському бюджету в економії на фаховій підготовці російських розвідників.

  2. Російським шпигунам маскуватися під українців.

  3. Путіну пояснити Світу, чого він вдерся в Україну. Світ розуміє і співчуває захисникам собі подібних. Зазвичай, негритянські держави співчувають неграм. Англомовні співчувають англомовним. Тому пояснення анексії українських територій захистом російськомовних — цілком логічним є, що дозволяє Путіну зберегти обличчя.

  4. Підірвати авторитет української нації в Світі. Бо що то за нація, що боїться розмовляти власною мовою, а послуговується мовою ката і загарбника?

  5. Підірвати авторитет української держави і розмити саму мету її створення. Багатьом людям в Світі не зрозуміло, навіщо Україна намагається відділитися від Російської Федерації, коли мова в обох державах російська?

  6. Згорнути в інших державах вивчення української мови. Готуючи дипломатів для України, скажімо, Польща, чи Японія, витрачають на то кошти, зокрема і на вивчення української мови. Ті дипломати приїздять до України і не розуміють мову наших політиків, оскільки ті розмовляють російською. Робляться висновки. Тому програми з вивчення української мови, скажімо, в Польщі стали різко згортатися. Водночас вивчення російської стало ширитися. Тому ляхи стали жертвами московської пропаганди. А винні в тому українські російськомовні політики.

  7. Почуватися окупанту, в Україні, комфортно, як вдома.

  8. Вихованню сепаратистів з власних дітей. Бо путінська пропаганда в рази ефективніше діє на тих, в кого батьківською мовою є російська.

  9. Окупантам знищувати українців. Найбільше втрат несуть якраз російськомовні регіони.

  10. ...

Миті високої турбулентності

Бувають дні, які потрібно просто пережити. Коли все не до ладу – летить шкереберть, виникають несвітенні перепони там, де цього нічого не віщувало. Ми ніби проходимо зону шаленої турбулентності – нас дико трусить і мотає із сторони у сторону.

В такі моменти нам дуже складно любити світ. Адже люди навколо, ніби змовившись, якось одночасно починають провокувати нас, випробовувати наше терпіння і толерантність, вимотувати сили. Земля вислизає у нас з-під ніг, ми здатні втратити впевненість, віддатися на поталу нищівним сумнівам, якоїсь миті може навіть похитнутися віра.

І нам лишається тільки не втрачати присутність духу, почуття гумору та просити дати нам сил пройти крізь це випробування.

Як у Висоцького в пісні:
Надеемся только на крепость рук,
На руки друга и вбитый крюк –
И молимся, чтобы страховка не подвела.

Та подібні періоди в нашому житті є надзвичайно цінними. Вони показують нам реальний стан речей – виявляють, чого ми насправді досягнули і над чим ще слід попрацювати. Дуже легко бути позитивним та люблячим, коли все складається казково. А спробуй вияви те саме, коли здається, що ніби весь світ повстав проти тебе, коли ти мусиш боронитися навіть від найближчих тобі людей. Така перевірка на міцність просто необхідна для того, щоб ми відчули власні слабкі місця і згодом стали ще потужнішими, спрямувавши свої зусилля на розвиток потрібних якостей.

Як і будь-які випробування такі посилаються нам з любові до нас і бажання, щоб ми не зупинялися і продовжували власне духовне сходження. Днями людина, до думки якої я дослухаюся, нагадала мені дивовижні слова, що Життя сильних іноді ставить на коліна, знаючи про те, що вони піднімуться, не чіпає вона лише слабких – вони і так все життя на колінах.

Усвідомлення цих тонкощів дає нам можливість не розмазатися у моменти пертурбацій, а також розуміти, що проходження подібних іспитів – це невід’ємна частина слідування Своїм Шляхом. І час від часу ми будемо на ньому шпортатися, падати, стояти на колінах. Та потім обов’язково підніматися, аби продовжувати крокувати…

© Катерина Когут, 2017


Свобода силы

Свобода бессильна, когда силу свободы низводят к свободе силы.(В.Котиков)

Вічнонезмінний календар Третього тисячоліття

Допоможіть українському!!!

Олександр Макарчук /учитель фізики та астрономії районного ліцею, м. Сторожинець Чернівецької області/ є автором вічного календара http://volianarodu.org.ua/uk/Nauka-i-osvita/Uchytel-fizyky-vynayshov-vichnyy-kalendar

Мені імпонує 12-ти місячний вічнонезмінний календар Третього варіанту. Кожен останній місяць сезону, зими, весни, літа, осені матимуть по 35 днів, запам’ятати не складно. Інші місяціматимуть по 28 днів. Ваз на 6 років до останнього місяця року додаватимуть додатковий тиждень. Українці розумний народ і в кожного своя правда. Я би хотів той тиждень додати до липня, аби літо було довше. Хоч школярам якась радість.

Але третій варіант краще бо імпонує третьому тисячоліттю.

Прошу поширення, бо це круто, це корисно і це українське!!!



Природы творчество чудесное...



7 лет фотограф охотился за этим кадром...мечта сбылась...)))

Вбивство української пісні

Немало сил потратили загарбники аби вбити українську мову. Та і неможливо її вбити, коли народ український без пісні нікуди. На працю з піснею, на свято з піснею. Козаки не співали лише коли їли. Пісня лікувала від заікання, наприклад. Пісня сприяла гармонійному розвитку. Винищення кращих композиторів, авторів пісень, антиукраїнська політика на радіо і телебаченні посунули українську пісню, замінили її російською. На жаль, розвиток техніки теж сприяє лінощам. Навіщо співати, коли кнопку натис і слухай пісню.

Вважаю, треба частіше звертатися до українських пісень. Їх мільйони, незаслужено забутих, недоспіваних.


Фантазія травневих ночей

Слова і музика Володимир Івасюк


У ночи травневі наснилась мені

Моя добра зірка.

І світ весь засяяв, і стало в душі

Так радісно, так зірно.

Здається , вийшов в мої дні весняні

Бентежний неспокій.

І всюди святково на рідній землі

Дзвенять мої кроки.


Приспів:

Мабуть, в житті призначено

Шукати всім зорю ясну

І нести її в очах і снах

В свою заповітну далину.


Минають роки і зростають в мені

І радість і муки ...

Піднімусь угору і зірку візьму

Схвильовано в руки.

Мов долю жадану її понесу

У дім свій зелений —

Хай щедро осяє всі думи мої

І щастя пісенне.

Приспів:

Мабуть, в житті призначено

Шукати всім зорю ясну

І нести її в очах і снах

В свою заповітну далину.


Президент України — правий

Президент України — правий
Нащадок славного князя Діра — депутат Дірочка
Член Свободівсько-Президентської фракції.

Зустрів замітку в “новинах Закарпаття”, під назвою: “Російська армія найсильніша в світі і Україна не може їй протистояти, – Порошенко”. http://transkarpatia.net/ukraine/43512-rosyska-armya-naysilnsha-v-svt-ukrayina-ne-mozhe-yiy-protistoyati-poroshenko.html
Спочатку обурився. Як так, як головнокомандувач може визнати перевагу чужої армії!
Згодом подумалось. “А недооцінювати ворога — краще?”
Українці завжди програють, бо зустрілися з проблемою, яку ніхто не розуміє і розуміти не бажає.
Зазвичай, за логікою людською, агресивнішим має бути людина доведена до відчаю, до безвиході. У нашому випадку, 2014 року на бідну Україну напала багата, у всякому разі на природні багатства, і територію, і людські ресурси — РФ.
На диво, це не єдиний випадок у 3-тисячолітті. Та сама держава, маючи неймовірні запаси території нападала і на Ічкерію, рідну республіку, що є абсолютним міжнародним катаклізмом, і на сусідню, незалежну державу, Грузію.
Аналіз, цієї парадігми, наштовхнуло мене на думку, як і членів моєї фракції, на те, що треба порадити Президентові, як відповідати його опонентам з-за кордону.
Війна (АТО), між РФ і Україною, не є війною між олігархами, війною, між людьми, чи війною між цивілізаціями, війною між Сходом і Заходом, війною між під@рами і людьми. Все набагато складніше. І кінця їй не може бути в людському розумінні, будь-якому, бо війна не між людьми, яка людській логіці не підлягає. РФ, її керівництво ніколи не цікавили проблеми доходів, економічна вигода, або якийсь прогрес, дотримання якихось гуманних норм, чи якихось паперів, обіцянок і іншого мотлоху. Пропозиція домовитися з Москвою дана людині, рівнозначна пропозиції домовитися зі скаженою твариною.
Що таке Московія, РФ? Це чорна дірка на мапах світу, і на глобусах. Усе, що туди потрапляє, знищується, перепрограмовується і створює загрозу як націям окремим, так і людству в цілому. У Московії, кажуть, основна проблема, дурні. Їх поділили на категорії і використовують по повній, до кремації в Україні. Розумні теж поділені на категорії. Дуже розумні підлягають повному знищенню, трошки розумні дресеруються, поки не визнають необхідність захищати інтереси Рф на чужій території. Розумні настільки, що можуть впливати на інших власним переконанням, якого нема, направляються  на працю в ЗМІ.
РФ не бентежить втрата в чисельності власних громадян, моральні, чи інші цінності.
Як кожна поважаюча себе дірка, РФ найбільше цінує власні дірочність. Як кожна множина ціную власну множинність, так і абсолютний мінус цінує власну мінусовість.
Усі намагання вести будь-які стосунки з Рф, особливо, для України, приречені на провал. Єдина цінність РФ — її територія! То її гордість і як роки для людини пересічної — багатство!
Тому! Президенту, Уряду, Українцям, треба готуватися на довгу і тяжку боротьбу з сильнішим ворогом.
Для того, треба зробити все, аби націю сплотити навколо національної ідеї: “Відстояти своє, стати краще і більше, багатше!”
Готуватися фінансово і технічно до затяжної і всеосяжної війни.
Почати зараз і щораз розширювати світом пропозицію, відшкодування РФ, як агресора, Україні загибель її бійців у териториальному еквіваленті.
Оскільки життя — найвища цінність, можна пропонувати будь-яку формулу. Наприклад: 1 українець, що поліг на її захисті до 1000 км кв території РФ. Головне на тому стояти.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
25
предыдущая
следующая