хочу сюди!
 

Элла

44 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 40-54 років

Замітки з міткою «зрада»

Высшие эшелоны власти готовят военный переворот.



Еще один народный депутат Украины — Игорь Луценко, заявил, что высшие эшелоны власти готовят военный переворот в Украине. Об этом он написал на своей странице в Facebook.

«Нисколько не буду преувеличивать, если скажу, что подготовка к военному перевороту в Киеве идет сейчас. Просто еще не назначена окончательная дата. Участники – уже номинированы. Одновременно несколько вооруженных частей сегодня почти неприкрыто декларируют свое желание прийти к власти силовым путем», – отметил он.

Нардеп подчеркнул, что речь идет не про неформальные вооруженные структуры вроде «Правого сектора» образца 2014 года, а про официальные, контролируемые государством, организованные и натренированные отряды с тяжелой бронетехникой и другим вооружением, которые планируют детали своего прихода к власти.

«За этой подготовкой стоят политики высшего эшелона, в том числе и так называемой «стратегической семерки», которые сейчас у власти. Вот, какраз для этого и оставлен на своей должности начальник Генштаба, сторонник "русского мира" Муженко.

Руководители силовых ведомств, под управлением кучки путчистов, активно разрабатывают у себя алгоритм действий для вооруженного установления собственной власти. При этом идет активная информационная компания, общество обрабатывают пропагандой. Для того, чтобы в определенный момент сработала цепочка провокаций, и чтобы реализованный сценарий военного переворота можно было представить, как нечто противоположное – как спасение от бунта каких-то абстрактных военных», – заявил Луценко.

Он добавил, что возможен сценарий, когда группа, якобы радикалов с военным опытом, пытается провести переворот, который, якобы эффективно подавляют, а на самом деле – это спектакль. Продолжение сценария: «На спасение» «конституционного порядка» мгновенно приходят регулярные вооруженные части, которые быстро берут под контроль основные управленческие центры страны – государственные учреждения, телевидение / радиовещание, мобильную связь и интернет. Мероприятия объясняют – президент РФ Владимир Путин, якобы, натравил радикалов на власть, мы только восстанавливаем порядок», – продолжил нардеп.

По его мнению, пока Запад разберется в происходящем, неизвестные похитят активных оппозиционеров, не трогая лидеров крупнейших оппозиционных партий. Таким образом оппозицию лишат сил, а благодаря провокациям объявят чрезвычайное положение в Киеве, исключив из происходящего гражданское общество.

Луценко добавил, что зачистка потенциальной оппозиции идет сейчас. «Политики, которые больше всего кричат о необходимости «порядка» и угрозе посягательств на власть со стороны добровольцев, «националистов», «радикалов» – это как раз те политики, которые планируют военный переворот.

«Эти государственные мятежники инспирируют уголовные дела против майдановцев и фронтовиков, войдя в союз со «старыми» силовиками Виктора Януковича», – заявил нардеп.

Он добавил, что общество сейчас ослеплено и разделено, а третьего Майдана не будет. «Военный переворот – гораздо более вероятная перспектива, в случае радикализации внутренних сценариев», – подытожил Луценко.

Напомним, что ранее об угрозе госпереворота заявлял Сергей Лещенко, а сегодня такой же месседж сделал внефракционный нардеп Владимир Парасюк.

 

Заява Президії Політичної ради партії "Батьківщина"

Голова президентської партії "Блок Петра Порошенка", радник Президента України Юрій Луценко в ефірі одного з українських телеканалів заявив, що в результаті підписаного у Мінську перемир’я окремим районам Луганської та Донецької областей буде створена "спеціальна зона" та вони будуть "ізольовані" інженерними спорудами від іншої території України.
     Зараз, за його словами, відбувається демаркація такого кордону між Україною та територією, яка незаконно окупована проросійськими найманцями та регулярними військами Російської Федерації.

Ми глибоко стурбовані подібними заявами офіційної особи, оскільки вони є ні чим іншим, ніж спробою підготувати суспільство до здачі значної території України та подальшого порушення територіальної цілісності держави. Це означає фактичну капітуляцію перед російським агресором.

Ми вважаємо, що чергова здача окремих українських територій означає і здачу українських громадян, які проживають на тимчасово окупованій Росією території Донбасу. Це зневага і до пам’яті усіх загиблих на Майдані та усіх тих, хто поклав своє життя, аби захистити Незалежність України.

Також нещодавно провокативні заяви голови президентської партії "Блок Петра Порошенка", радника Президента України Юрія Луценка призвели до обурення у столицях окремих країн-членів НАТО та поставили під загрозу зриву постачання зброї та військової техніки до України.

У зв’язку з цим ми вимагаємо від Президента України негайно оприлюднити всі таємні домовленості, які були досягнути у Мінську; пояснити, чи є офіційною позицією глави держави висловлювання Юрія Луценка про створення "спеціальної зони" з окремих районів Донбасу, які тимчасово окуповані російським агресором; повідомити, за чиїм рішенням проводиться демаркація фактичного кордону між цими районами та територією України; розтлумачити, чи означає це порушення суверенітету та Незалежності України та здачу її значної території Росії.
Новости экономики

Ложь и предательство -- основные черты избранного президанта.

http://ua24ua.info/assets/images/Poroh_orihalk.jpg

Именно Порошенко стал одной из главных причин поражения «оранжевой» революции. Александр Зинченко на пресс-конференции в 2005 году обвинил его в коррупции, а затем данное обвинение поддержала Тимошенко, а такхе с его помощью  во власть вернулись «регионалы».
     Но как известно -- память коротка.  Порошенко был избран президентом. При этом сторонники Порошенко думали, что он ни за что не предаст идеалы Революции достоинства, поверив лжи олигархических телеканалов и самого Порошенко.
Ниже список действий Порошенко, подтверждающих предательства идеалов Революции достоинства.
    1. Журналист «Украинской правды» Сергей Лещенко 2 апреля 2014 года обнародовал сведения о поездке Порошенко с Кличко в Вену и их тайной встрече там с одним из главных спонсоров Януковича, олигархом Фирташем. Задача  Порошенко была заручиться поддержкой Фирташа, но главное -- поддержкой Путина.
    2. Примерно в середине апреля штаб Порошенко запустил массовую лживую рекламу в СМИ - с призывом к украинцам голосовать на грядущих президентских выборах за ЕДИНОГО кандидата от ДЕМОКРАТИЧЕСКИХ сил Петра Порошенко. Ясно, что данная реклама являлась дезинформацией для оболванивания народа, так как никто Порошенко не выбирал единым кандидатом от демсил. Но она, несомненно, помогла ему победить.
    3. Игнорируя пожелания общественности и приглашения телеканалов, Порошенко не явился перед выборами на теледебаты с Тимошенко через ряд своих "грехов" перед страной. При этом Петр Алексеевич прибегнул к очередной лжи, оправдывая такое свое поведение.
    4. Кадровые назначения -- не просто промахи, а политика на разрушение страны. Возмутительное назначение на пост министра обороны феноменально бездарного, да еще и просто тупого Гелетея. Такие же назначения главы Нацбанка Гонтаревой, Генпрокурора Яремы, главы президентской администрации Ложкина, первого замглавы администрации Косюка и многих других. Еще Порошенко назначил губернатором Кировоградщины экс-регионала Кузьменко, что, как говорится, вообще «на голову не налазит»...
    5. Проссийскими личностями были нашпигованы партийные списки Блока П.Порошенко на парламентских выборах. Например, в них оказался некий Артур Герасимов, а его человек - «Бес» - сейчас контролирует Горловку». И таких антиукраинских личностей в списке не мало.
    6. Назначение президентом руководства Минобороны и «Укроборонпрома», продававших оружие не только внутри Украины, а и россиянам (за 2015 год Украина продала России оружия на 72 миллиона долларов).
    7. Огромные потери украинских военных в рукотворных котлах через банальное предательство и покрывательство российской агентуры во всех структурах.  Ни одного генерала не наказали — в том числе брата экс-спикера Литвина, которого комбаты открыто обвинили в причастности к поражению. А также очевиден открытый саботаж в снабжении войск теплой одеждой, снаряжением, вооружением и прочее. За всем этим кроется умысел.
    8. Порошенко приказал Нацбанку после парламентских выборов, опустить курс гривны (12,95 грн за долл.) в два раза.  Из-за чего возникло несколько курсов, значительно сократились золотовалютные резервы и пострадал бизнес, избранные банки нажились на спекуляциях, а народ стал нищим.
    9. Порошенко, забыв про совесть, провел в Раду своего 29-летнего сына по «прикормленному» им лично ранее округу в Виннице. Тем самым повторил «достижение» Януковича, который тоже провел в Раду своего сына-лоботряса -- одного поля ягоды.
    10. Принадлежащий президенту Порошенко «Международный инвестиционный банк (МИБ)», несмотря на кризис и войну, продемонстрировал чудеса роста. Активы этого банка только за 2014 год выросли почти на 50% (до 2,5 млрд грн), говорится в отчете.
    11. Партийцы Порошенко и Яценюка применяли подкуп и админресурс на парламентских выборах.
    12. В ноябре была обнародована скандальная информация, что глава НБУ Гонтарева и руководитель Фонда гарантирования вкладов Ворушилин – бывший председатель набсовета «Международного инвестиционного банка», который принадлежит президенту Порошенко — помогают экс-главе «Минсдоха» по-дешевке скупать украинские банки.
    13. После парламентских выборов Администрация президента организовала у ВР группу депутатов "Воля народу" из числа мажоритарщиков, которые не вошли в список Блока Петра Порошенко ввиду антиукраинского  политического прошлого. В эту фракцию вошли 20 мажоритарщиков. Среди них - Олесь Довгий, Ефим Звягильский, Эдуард Матвийчук, Владимир Бандуров, Игорь Шкиря, Андрей Деркач, Сергей Клюев, Александр Супруненко и ряд харьковских бывших регионалов. Их задача обеспечивать необходимое количество голосов в парламенте для прохождения нужных Порошенко законопроектов и кадровых решений.
    14. Ставший по инициативе Порошенко спикером парламента (назависимая ветвь власти) Гройсман превратился в придворного шута своего «шефа», выполняющего его указания. В частности, первым позором и потеряй совести Гройсмана было голосование в парламенте за состав нового правительства 2 декабря 2014. Тогда он ради «нужного» решения нарушал регламент и даже прибегал к фальсификациям. Вторым позором Гройсмана стало проталкивание принятия 25 декабря, также с нарушением норм регламента, скандального закона об усилении полномочий СНБО. Таким образом независимая ветвь власти, стала продажной и зависимой от "баксов".
    15. После того как в Винницком облсовете 6 декабря 2014 года активист Юрий Павленко «Хорт», порвал портрет президента Порошенко, во время протестной акции, он был арестован. Таким образом, режим Порошенко начал политические репрессии.
    16. Полное отсутствие за весь период президентства Порошенко обещанной реальной борьбы с коррупцией и прочих реформ. Попытки любых реформ, на угоду Путина, блокируются. До сих пор не произведено ни одного громкого ареста. Кроме того, ныне продолжают функционировать практически все прежние коррупционные схемы разграбления государства и добавляются новые.
    17. Порошенко до сих пор не продал ничего из своего бизнеса, хотя обещал это незамедлительно сделать после президентских выборов, наоборот, он строит новые филиалы фабрики "Рошен" в России.
    18. В результате "договорняков" Порошенко с Путиным на востоке Украины окончательно образовалось свое «Приднестровье» и эту проблему власть замалчивает перед народом. 
    19. Для того, чтобы бывшие регионалы пробрались в ВР, Порошенко оставил мажоритарную систему выборов, хотя обещал поменять на пропорциональную. Ложь -- визитная карточка Порошенко.
    20. Порошенко незаконно строится в буферной зоне Киево-Печерской Лавры ("Плеванто на законо"). В частности, его декларацию о начале строительных работ в буферной зоне Киево-Печерской Лавры и Софии Киевской зарегистрировали без необходимого разрешения Минкультуры.
    21. Президент Порошенко и первый заместитель председателя фракции «БПП» Игорь Кононенко незаконно приобрели землю в элитном поселке Царское село в Киеве. Участки Порошенко и Кононенко имеют общий адрес и расположены через дорогу на улице Радиальной, 5 в Киеве. Оба земельных участка общей площадью 1,10 гектара решением Киевсовета были бесплатно переданы кооперативу «Зеленбудсервис-К».В члены этого кооператива входила сестра Кононенко Оксана Авдеева, доверенное лицо Порошенко на выборах 2012 года Оксана Смакоус и лица, связанные с бизнесом Порошенко и Кононенко. Рыночная стоимость этих участков на тот момент составляла около 200 млн гривен. Впоследствии, после бесплатной передачи кооперативу - участок несколько раз переходил в собственность различных структур из орбит Порошенко и Кононенко, говорится в расследовании.  Не Гаранта избрали на высший пост, а мародера.
    22. Нардеп Сергей Лещенко 28 ноября на ток-шоу "Шустер Live" обнародовал информацию, что бывший замглава Нафтогаза Диденко подал заявление о преступлении — о том, что во времена Януковича Фирташ, Бойко и «вся эта шайка» вошли в сговор в Стокгольмском суде. В результате "регионаловская шайка" обокрала Украину на 12 млрд кубометров газа, а бюджет Украины — на 1 млрд долл. Однако данное заявление Диденко проигнорировано такими же воровскими шакалами. Это супер воровство
будет расследовано, как только и эти, однотуровые последователи Януковича, переедут в Ростов.
«Между нынешней властью в лице Порошенко с одной стороны, Фирташем, Бойко и Левочкиным с другой стороны, есть пакт о ненападении», - подытожил Лещенко.
      23. Издание «Цензор.нет» опубликовало 18 декабря разоблачительную статью главреда Юрия Бутусова, в которой он рассказал, что Генпрокурор Шокин незаконно назначил на пост главы Генеральной инспекции ГПУ люстрированного прокурора Максима Мельниченко, который вывел за штат инспекции отдел, расследующий дело "бриллиантовых прокуроров", фигурантом которого является сам Виктор Шокин.
«Президент Порошенко разрешил генпрокурору Шокину закрыть самое резонансное дело о коррупции в Украине - дело "бриллиантовых прокуроров", фигурантом которого является друг президента Виктор Шокин. Дело уничтожают с помощью нового коррупционного преступления - назначения люстрированного ранее прокурора на должность руководителя Генинспекции, которая ведет дело», - указал в статье Бутусов.
    24. За неделю до конца 2015 года власть устроила грязное шоу с задержанием Корбана и судилищем над ним. Особенно возмутительной была сцена, когда Корбана тащили в инвалидной коляске и с подключенной капельницей в суд («обыкновенный фашизм»). При этом такие жулики и воры, как Бойко, Левочкин, Ефремов, Вилкул, Кернес, Ахметов и многие другие представители бывшего режима, спокойно гуляют на свободе и привольно себя чувствуют в этой олигархической воровской "малине".
  Красноречивым штрихом стало то обстоятельство, что суд вынес решение об аресте Корбана именно в тот день, когда с экс-министра юстиции Лукаш другой киевский карманный суд отменил меру пресечения. Это своеобразный баланс от "ПороШокина" и "ШокоРошеновича", от однотуровых и однодуровых. 
    25. «Украинская правда» 27 января 2016 года опубликовала статью-расследование, в которой описаны многочисленные коррупционные схемы, связанные с деятельностью предприятий "Энергомережа", "Центрэнерго", "Харьковоблэнерго", "Запорожьоблэнерго" и некоторых других.
При этом, как показало расследование, за данными жульническими схемами «торчат уши» замглавы президентской фракции в парламенте Кононенко и министра энергетики Демчишина, а «крышевание» обеспечивал генпрокурор Шокин. Все названные персоны, в свою очередь, являются «людьми» Порошенко. Поэтому нет сомнений, что на самой вершине коррупционной пирамиды, всей этой широкомасштабной коррупции в энергетической сфере находится именно нынешний однотуровый президент.  А подельники у него депутаты из БПП Кононенко и Березенко и бывшие регионалы.
    26.    Как сообщило 12 февраля «Радио Свобода», общество с ограниченной ответственностью «Бисквитный комплекс «Рошен» получило на внеконкурсных условиях - без конкурентов и земельного аукциона - 7,5 гектара земли возле Борисполя, что под Киевом.
    27. «Украинская правда» рассказала 19 февраля со ссылкой на сразу несколько депутатов из Оппоблока, что крайне низкий показатель голосования Оппоблока за отставку правительства Яценюка 16 февраля в Раде был результатом договоренностей руководства этой политсилы с Администрацией президента. Тем самым лишний раз подтвердился факт сговора Порошенко с представителями бывшего режима, состоявшегося еще в конце зимы и весной 2014 года до выборов.
Список злодеяний однотурового продолжается.
   

Як викуруювали "Моторолу" з Нацполіції

   Що ж, панове, всіх сердечно вітаю з успішним арештом заядлого сепаратиста і колаборанта колишнього начальника ГУ МВС у Вінницькій області. Зверніть увагу, ще 28 лютого ц.р. я опублікував пост, озаглавлений «Ганебна зрада в Нацполіції» - відгук на призначення московітського ідіота, який хлібом-сіллю в ресторані Севастополя зустрічав-вітав заджмелений «руський мір» в особі безмозкого орангутанга на прізвище Валуєв. Це ж треба бути такими прицуцуватими, як казали в моєму селі, «реформаторами»  Нацполіції, щоб рашівське бидло, яке бігало з триколорами і георгіївськими стрічками по Криму, призначити на головну поліцейську посаду в геть україномовному регіоні – на Вінниччині. Щоб воно, паскудне, одразу почало вимагати всі доповіді і документи перекладати йому на мову окупанта. Призначати собі в заступники людей русковорящіх з Донбасу. Одного з них привіз з Луганська.

Тому, як на мене, в сусідніх камерах з «отщєпєнцем» СБУ мають допитувати нині й імпортних «грузінскіх дєвочєк», які, звичайно ж, успішно завалили справу реформи правоохоронної системи в Україні. І не лише тому, що нині, для прикладу, в Києві за добу викрадають в середньому тридцять (!) авто (такого в житті не було ніколи!), наяву десятки нерозкритих убивств, тисячі інших «висяків»-злочинів. За цей один факт призначення сепаратиста і колаборанта на найвищу посаду в регіоні, завізних подружок пана Саакашвілі потрібно судити. Це на моє приватне переконання! При цьому конче трабе виявити, а хто ж їх зобов’язав призначити в Вінницю москвофіла і зрадника України на головний керівний пост? Фактично на вакантну посаду генерала! Які були мотиви цієї ротації з Чернігова, де вже українці-патріоти помітили за московітом антиукраїнські настрої, до Вінниці? Значить, ховали кінці в воду? Тепер потрібно, щоб ці шнурки спливли. Належить виявити всі внутрішні пружини механізму просування представників агресивної п’ятої колони на командні висоти. І, напевне, не лише в самих лише правоохоронних органах.

Думаю, що поліцейські начальниці - «грузінскіє дєвочкі» підходять до призначення в українській поліції занадто спрощено: с рускоязичними їм легше працювати. Тому насамперед проштовхують таких. Позаяк не розуміють ні нашої мови, ні нашої ментальності, вони банальні, навіть примітивні, якби їх не хвалили Порошенки-Саакшвілі, примітивні заробітчани. Їм що не все одно, хто  там буде верховодити на місцях. Лиш би носили американські черевики й кашкети і їм славно козиряли. Це і є зрада інтересів Революції гідності, якій потрібна була не зовнішня шкаралупа, з поліцейськими у білих рукавичках, які бабусь переводять через вулиці, а стержневий ефект. Щоб загартовані в запеклій боротьбі з російськими шовіністами національно-патріотичні кадри висовувалися на команді висоти в поліції. Щоб українська поліція була українською, україномовною. Щоб до керівництва підрозділами в регіонах і на місцях приходили підготовлені українці-патріоти.

Ви ж подивіться, такий страшенний кадровий, репутаційний провал у Вінниці, а ніхто ніде й не писне ан верхніх щаблях влади. Начебто все так і повинно було бути. Тільки прості люди, вінничани, насамперед активісти Автомайдану, густою й непоборною стіною виступили проти дивної комплоти, стали розмотувати клубок сепаратистсько-колаборантської змови. Заблокували роботу головного управління МВС України у Вінниці, стали палити шини під центральною поліцейською установою, вимагали прибрати русофіла з поста і з області. На підмогу вінницьким, прибули Автомайдани з ряду інших областей України. Вони заявили: буде заблоковано всі автотраси, поки сепаратиста не приберуть з подільської столиці.

Чи правомірно це? Звичайно, що так. Люди, напевне, повинні вже обирати своїх поліцейських керманичів, як подібне здійснюється в вільних демократіях світу, відтак, нізащо не допустити того, що як планувалося тут, аби ГУ МВС управлялася з Москви. Це була б повна зрада тих, кого вінничани за останні роки спровадили в останню путь, як героїв оборони Донбасу. А прощаються вони з загиблими на Театральній площі міста, на якій, до речі, знаходиться і ГУ МВС.

У згадуваній вище публікації і іншій – від 6 березня ц.р. – «Гнила поліцейська перевірка у Вінниці на сепаратизм», я говорив про хорали російськомовних на підтримку сепаратиста, які зазвучали в нашій пресі після акцій Автомайдану у Вінниці. Мовляв, переслідують підполковника поліції, як писав такий собі модний київський рускій пісар Кіріл Сазонов, за переконання й погляди мовбито його дружини. Ще цей борзописець на всі цимбали вихваляв свого "соплємєнніка", як начебто борця з корупцією та наркотрафиком. Цікаво, звідкіля він взяв ці чесноти, якими так щедро нагородив сепарюгу? Напевне, зі стелі. Воно й зрозуміло, відсутність фактів завжди окрилює фантазцію. Так російськомовні прокладають шлях до влади новим своїм  "Моторолам".

Спасибі, підключилися інші журналісти-патріоти, виявили кадри колаборанта геть завішаного георгіївськими стрічками 9 травня 2014 року, бадьорі коментарі цього дня путінському телеканалу Раша Тудей зі схваленням анексії Криму. Якщо це не доказ сепаратизму, підтримки загарбників, тоді чому ми не дивуємось, що в обласній державній адміністрації Львова чиновника звільнили за те, що він послуговувався російським доменом ru у власній електронній пошті.  

Думаю, що Автомайдан має довести розпочату справу до логічного кінця. Добитися того, щоб був повністю розмотаний клубок цього дивного плетива сепаратистського гнізда у Вінниці. Хто за цим стояв, стоїть? Хто той головний "фахівець", який підібрав на посаду в таку "блатну" область українофоба? Хто і чим з ним за подібне рорзраховувався? Які ще подібні кадрові "підсніжники" на нас очікують? Чому мовчали і досі мовчать Порошенко та особливо Гройсман. Він же ж такий уважний до людей в міліцейській формі. Буквально напередодні 2016 року, коли у Вінниці помер один з очільників міліції, він покинувши всі столичні справи, приїхав на похорони, організував погребіння покійного за державний кошт, виступав з промовами, які транслювало місцеве телебачення. А тут немовби в рот води набрав…

Запитується: чому?

Власть отдает куски страны для сохранения олигархического режима

Существующая в Украине власть готова к тому, чтобы отдавать части территории Украины нашему генетическому врагу лишь бы сохранить себя и существующую в Украине олигархическую модель. Об этом в эфире UkrlifeTV рассказал директор Института трансформации общества Олег Соскин.

«Ситуация в Украине заморозилась, мы имеем ситуацию замороженой войны. По сути, мы потеряли за этот период времени Крымский полуостров (Таврию), нашу коренную землю Руси, мы потеряли Корсунь (московское название Севастополь), где крестился Равноапостольный князь Владимир, мы потеряли скифско-арийскую колыбель Руси, у нас ее отобрала неандертальская агломерация под названием Российская Федерация, Московия.

Правящие элиты с этим смирились, и уже об этом никто не говорит. Потому что мы потеряли еще и целый кусок степи в районе Донбасса, кусок Донщины, - Лугандонию, хоть кто-то говорит, что нельзя так называть, но в принципе это Лугандония во всех своих смыслах. Там формируется хищнический милитарный анклав.
     Нынешняя власть в лице Порошенко и его окружения оказалась не способной не только к тому, чтобы вернуть наш Корсунь и Таврию, но они отдали бандиту Путину еще целый кусок нашей территории, и Порошенко решил вести переговоры с бандитами и с московским агрессором.
     Таким образом идет фактически структуризация данного анклава, как это было сделано в Приднестровье, в Азербайджане, когда у него Нагорный Карабах забрали, в Грузии, когда у нее забрали Абхазию и Осетию. То есть у нас забирают куски нашей территории, режут наше тело Руси-Украины. А мы молчим. Мы видим, что нынешняя власть готова для сохранения кланово-олигархической системы отдавать целые части Руси-Украины нашему генетическому врагу», - отметил Олег Соскин.

Що хочуть ВОНА та ВОНИ?


Колись я поважав Юлю за її сталевий, незламний характер. І навіть декілька віршів їй присвячував.

Присвячував ще тоді коли Вітя-перший, разом із першим-Петєю – політично гнітили та придушували Юлю. Присвячував і тоді, коли Вітя-другий тримав її хоча і в комфортному, та все ж таки тюремному казематі…

Але нині дивлячись на те, як вона войовничо махає паками А4 паперу над головою бідолаги Вольського та істерічно репетує на телекамеру звичну ганьбу – хочеться захистити, в прямому сенсі захистити голову голови комітету)))

І навіть в тому разі, коли хтось був проти "Закону про обіг землі", то дякуючи Юлі - став "за"!

Бо це вже не жіночна політика, це якась дика, печерна політична дурість.

Або щось таки трапилося і ВОНА не втримала в покорі свою гендерну агресію, або ж її "знедолені" друзі-аграрії дуже вже гарненько профінансували такі скандальні Юліні дії))))

До речі – чому об’єдналися такі, доволі антагоністичні партії як "Свобода", "За життя", "Батьківщина" чи "ЄС"?

В них же нібито зовсім різновекторні політичні уподобання? І вони доволі частенько демонструють свою політичну ненависть в міжусобних мордобоях)))

То хіба не може дивувати те, що колаборанти-русофіли так палко цілуються з бандерівцями-русофобами?

Як можна розуміти об’єднання Ківи, Юлі та Герасимова, або Шуфрича з Леоновим? На мій погляд, є єдине пояснення – вони зовсім не були роз’єднані.

Це політичні ляльки, які на українському електоральному полі завжди грали діаметрально протилежні ролі.

Грали завзято, успішно виконуючи провокативні завдання промислових та земельних хазяїв-олігархів…

Ось і зараз, якійсь могутній хазяїн-ляльковод посмикав за ниточки і наказав маріонеткам об’єднатися. І те, що вони публічно зняли маски для виконання хазяйського наказу, якраз і засвідчує їхню залежність.

---------------------------------------------

Та головне не те, що вони зняли свою примарну політичну машкару. Головне, яка в них подальша політична мета? Чому вони захищають інтереси олігархічних латифундій? Може просто хочуть ситуативно підзаробити?

Чому вони підтримують те мораторне беззаконня, яке десятиліттями відбувалося із нашою землею?

Те злодійство, яке дало можливість незаконно та практично безкоштовно набути у власність сотні тисяч гектарів української землі.

Злодійство, яке привело до катастрофічних втрат державного земельного фонду України та фантастичного збагачення нахабних земельних розкрадачів.

Тепер, т\\\звані аграрії-латифундисти та розжирілі земельні барони – підбурюють ці продажні політичні сили до агресивних підривних дій.

Підбурюють таким чином, щоб незаконні хазяї сотень тисяч гектарів землі й надалі продовжували безкарно експлуатувати людські земельні паї.

Експлуатували і при цьому сплачували за аренду, злиденні копійки законним власникам.

Цим земельним шахраям, вкрай невигідно сплачувати простим людям реальну ціну. Їм вкрай важливо й надалі продовжувати безкарний, нещадний пограбунок власників земельних паїв!

-------------------------------------------------------------

Ось тому, селяни, істинні власники землі – готові підняти на вила отих цинічних ганьбунів, які не дозволяють їм на свій розсуд розпоряджатися своїми паями.

І не треба Ківі із Шуфричем чи Юлі з Королевською, займатися демагогією та дурити сільський люд продажем землі іноземцям.

Нехай вони поїдуть в село і послухають селян та розкажуть чому виступають проти розкріпачення паїв і надання прав на власність?

Бо люди які живуть на землі, які працюють в селах – теж категорично проти набуття у власність та продажу земель в фантастичних розмірах. Проти такого продажу як нашим, так і закордонним махінаторам.

Чуєте – селяни категорично не сприймають як своїх, так і іноземних бандитів!

Але ж ні Юля, ні Ківа селянських голосів не чують!

Вони сліпо-глухо-німі до селянських проблем бо істерично волають тільки про захист прав аграріїв-латифундистів.

ВОНИ зовсім не чують простих селян!

Ганьбуни, чому ви не хочете професійно пропрацювати та прийняти людяний Закон про землю?

Закон – в якому необхідно прописати жорсткі кримінальні запобіжники проти подальшого розкрадання української землі земельними олігархами. Та встановити граничні обмеження щодо нещадної експлуатації селянських паїв латифундистами!

---------------------------------------------------------

Під завершення приклад із реалій сільського життя:

Мої дві сестри, вже доволі глибокого пенсійного віку живуть в селі. Мають паї в 4,5 та 5 га.

Нині за пай в 5га – отримали 4 тисячі 400 гривень.

Тобто арифметика проста – за один гектар – 880 гривень на рік. За один місяць, один гектар паю дав їм прибуток в цілих 73 гривні 33 копійки...

Ось ці мізерні 73 гривні в місяць оплати "аграріями" одного гектару української землі і є головна причина агресивного Ківіного психозу та Юліної істеричної "мобілізації"!

Бо ці аристократичні голубокровні ганьбуни, посилаючись на народ і надалі хочуть щоб мої сестри, залишалися в них кріпаками і отримували за паї, такі мізерні копійки!

Вони хочуть, щоб земельна олігархія і надалі безкарно грабувала простих українців і фантастично збагачувалася за рахунок експлуатації та виснаження селянських паїв…

зі... під враженням нехлюйської поведінки професійних ганьбунів на засіданні земельного комітету Верховної Ради...

..не заперечую проти поширення..

18.12.19

Жена Луценко: “Ющенко для меня всегда будет проклят

Супруга подсудимого экс-министра внутренних дел Юрия Луценко Ирина в интервью Обкому рассказала о вероломстве экс-президента Виктора Ющенко.

“У меня презрение к этому человеку. Еще с того момента, когда в Кабинет министров пришел Янукович. Юру тогда сняли, и на него было заведено 7 или 8 уголовных дел. И вот как раз в тот период у Сашки, нашего старшего сына, обнаружили рак щитовидной железы, он был фактически одной ногой в могиле, – сказала жена Луценко.

“И Яценюк позвонил Ющенко и сказал: вы знаете, что у Юры вот такое горе? Ющенко сразу же перезвонил Юре и сказал: “От, Юрку, ти такий гарячий, я знаю, що в тебе зараз не найкращі часи…”. Это говорил Президент, который давал Балоге прямое указание “мочить” Луценко!..”, – возмутилась Ирина.

“Это был июнь 2008 года. 8 криминальных дел – о пистолетах, самолетах, по Черновецкому и т.п. И вот Ющенко говорит: “От ти такий гарячий, а ти прийди, помиримось, я тобі допоможу; в тебе така біда, чим я можу допомогти?”, – утверждает супруга экс-министра.

“Юра ему тогда сказал: “Виктор Андреевич, у меня просьба одна. У меня сейчас ребенок в критическом состоянии. Я готов отвечать перед судом, я знаю, что невиновен, но дайте команду, чтобы мне дали возможность хотя бы три месяца не ходить на допросы и суды. Дайте заняться ребенком, вытянуть его. А потом пусть все возобновляется, я от ответственности не ухожу”, – передала она слова мужа.

По словам жены, Ющенко ответил: “Добре, добре, я все скажу, і Балога буде в курсі, ти займайся сином”. “Юра пришел и сказал: вот, у меня был такой разговор с Ющенко, думаю, мы можем спокойно ехать в ту австрийскую клинику и пролечить малого. И вот я собираюсь лететь с сыном на операцию, когда звонит Юра и говорит: я не смогу вылететь, против меня возбудили еще 2 уголовных дела…”, – рассказала Ирина Луценко.

“Для меня это был первый показатель относительно Ющенко. Это сделал отец пятерых детей! Это разве человек?! Скажите, что он может понять?! И что – к нему теперь обращаться? К отцу, который добивал отца другого ребенка? Он тогда ударил по самому больному Юриному месту, мы не знали, будет ли жить наш ребенок, или нет! (По лицу Ирины начинают течь слезы – ред.). И вот так добивать человека, когда он слаб, переживает за своего ребенка, – разве это мужик?!”, – отметила она.

“И я тогда сказала: “Юра, ты оставайся в Украине, мы сами поедем”. Нас не было в Украине 3 месяца… Было разрезанное горло и ребенок с пластырем. И Юрка, который раз в две недели туда к нам прилетал. Хорошо хоть у него не взяли подписку о невыезде. Но уголовными делами его дожимали. И прошел почти год, прежде чем мы все те суды повытягивали”, – подчеркнула супруга.

“Ющенко… Разве это мужик, разве это человек? Я никогда ему не прощу, сколько буду жить! Он для меня всегда будет проклят – как предатель, как полный подлец, понимаете?!”, – подытожила Ирина.

Как сообщалось, в декабре прошлого года жена Луценко написала обращение к Ющенко с обвинениями во лжи, предательстве и трусости.

http://korrespondent.net

Справжня роль Порошенка, як Головнокомандувача ЗСУ


Справжня роль Порошенка, як Головнокомандувача ЗСУ.

Голова Товариства ветеранів АТО Кирило Сергієв написав допис про зраду Порошенка. Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з його текстом:

--- 17 червня 2014 року, через 10 днів після своєї інавгурації Порошенко поступився Путіну і продав частину території України, штучно відвівши війська з абсолютно порожнього Луганська, коли армія України вперше застосувала важку артилерію і танки  Російські диверсанти та сепари, які не мали тоді нічого важче кулемета, втекли з міста. А на другий день оголосили перше перемир'я.  Два тижні бійці в бінокль спостерігали, як диверсанти будують бетонні укріплення, завозять міномети, артилерію, «гради», танки.  Вся АТО повинна була закінчитися до кінця червня, жертв було б десь сотня, але ніяк не тисячі. Вся наступна кров українських вояків і мешканців Донбасу, а також вся відповідальність перед їх матерями і всім народом цілком і повністю лежить на кровавих руках президента, Головнокомандувача ЗСУ Петра Порошенка. Так було створено ЛНР.

--- Слідом за цією зрадою і створення ЛНР прийшла подяка від Кремля -- відновили роботу  кондитерські фабрики «Рошен» на території ворога у Липецьку і Сенцово (РФ).  А пізніше у грудні 2014 року влада агресора з фабрик зняла всі кримінальні переслідування та зняли арешт мільярдних рахунків.  Зазначені дії президента і Головнокомандувача України кваліфікуються ст.111 Кримінального кодексу України «Державна зрада». Це відповідь на питання: чому запрацювали фабрики Рошен і розблокували рахунки в Росії?   

--  05 липня 2014 року Головнокомандувач ЗСУ Порошенко пропустив колону російських військ Гіркина в Донецьк, 5 годин забороняючи її обстрілювати артилерією, і 17 годин бомбити авіацією. Так ним було створено ДНР. 

  --  24-29 серпня 2014 року ним була завершена здача залізничного транспортного вузла Іловайськ, що забезпечило стабільність ЛНР. Цю чергову зраду він відзначив парадом, куди зігнав техніку, яка могла захистити бійців, що виходили з «казана» по начебто «зеленому коридору», а насправді по «могильному» з наступним добиванням поранених, бо був наказ російським офіцерам добровольців в полон не брати, а інформація з Генштабу про «зелений коридор» виявилася брехнею. Упродовж 7–31 серпня 2014 року, по офіційним даним МО, загинуло 368 чоловік, тіла 18 чоловік не були взагалі знайдені.  По іншим даним загинуло значно більше.

-- 18 лютого 2015 року Порошенко завершив здачу залізничного транспортного вузла Дебальцеве, що дозволило влаштувати пряму залізничну колію із Луганська у Донецьк і що забезпечило стабільність ДНР.  В цьому влаштованому «казані» в період з 24 січня по 18 лютого 2015 року - 159 загиблих, 118 полонених, 36 зниклих безвісті. Це офіційна статистика, а насправді загиблих значно більше, більше ніж у іловайському.  Зрадники намагаються ховати кінці у воду, але суд ще попереду.


Любий нарід Володимирів, що Путін і Зеленський



Олег Гриценюк
Стежити · 19 грудня · 
 
ПУТІН ГОВОРИТЬ МОВОЮ ІМПЕРІЇ

Владімір Путін раптом відкинув дипломатичні забаганки і сказав що думає. Президент Росії в до болі знайомому імперсько-шовіністичному стилі Денініка-Ільїна, заявив: «В ходе создания советского союза исконно русские территории, которые к Украине вообще не имели никакого отношения, все Причерноморье, западные земли российские были переданы Украине со странной формулировкой "для повышения процентного соотношения пролетариата в Украине"… Это все наследие государственного строительства Владимира Ильича Ленина и теперь мы с этим разбираемся». Сильно?

Те як вони з цим розбираються, хто-хто, а Україна знає дуже гарно – відчули на власній шкірі. Болючі рани Ізварінського мішку, Іловайска, Донецького аеропорту та Дебальцева боліти нам будуть ще ду-у-у-уже довго. Але.



Що ми дізналися з цієї заяви? Насправді – нічого нового. Те, що території півдня України Путін вважає примарною «Новоросією» і в його уяві ці території – «існонно русскіє», ми гарно знали і раніше. Заселенці сучасного Кремля історію Росії знають в кращому разі по підручниках часів «єдиної і неділимої» Російської імперії, в гіршому – по романах Валентина Пікуля. Звідти таке щире переконання ніби Причорномор’я було голою пустелею, заселеною Імперією. Чому у вказаних регіонах село й досі говорить українською – Москву цікавить мало. Свого часу там і Польщу вважали Привіслінським краєм Росії – чого дивуватися московському імперіалізму нині?

Набагато цікавіше інше. Чому такі заяви з’явилися саме зараз, після зустрічі з президентом Зеленським у Норманському форматі? Якщо Москва справді вирішила замирюватися з Києвом, така заява Путіна виглядає щонайменше нелогічно. Очевидно – в Україні її помітили. Очевидно – патріотичних українців такі заяви добряче збурять. Очевидно – тиск на президента Зеленського щодо червоних ліній добряче посилиться. Очевидно, реалізовувати плани примирення йому стане набагато важче. Москва сама ставить Зеленського перед жорстким вибором – або відверто і щиро простелитися перед Кремлем, або – заговорити в стилі президента Порошенка. Ніяких «багатовекторностей» Москва терпіти більше не бажає: або – або.

Очевидно також, заговорити словами президента Порошенка про Москву-агресора, Зеленський не може, банально тому, що Україні не потрібний другий Порошенко. Зеленський прийшов до влади на обіцянках припинити війну шляхом переговорів з Путіним. Пам’ятаєте всі ці «просто перестати стріляти» і «подивитися одне одному в очі»?

Судячи з новин які зараз надходять з Банкової, результатом зустрічі з Путіним там добряче розчаровані і справді не відають що їм робити тепер? Стало очевидно – президент Порошенко казав правду, війну зупинити не можна через категоричне небажання Москви. В ОПУ тепер ясно бачать, Москва твердо вимагає капітуляції на своїх умовах. А на умови Москви (прямі переговори з терористами ДиРи, наприклад) Зеленський піти не може через наявність в Україні сили, яка таких кроків просто не терпітиме.



Міністр Аваков розповів, як посеред переговорів, помічник Путіна Владіслав Сурков спалахнув: «Ми так нє дагаварівалісь!» Припускаю, бажаючи похвалити Зеленського, Аваков, який не був дотичний до організації зустрічі, видав дуже важливу деталь. Те на чому стояла українська делегація під час Норманської зустрічі і те про що говорили на попередніх переговорах, сильно відрізнялося між собою. Перед переговорами позиція української делегації стала набагато жорсткіша. Чому?

А саме через акції протесту по містах України, які так збурили і Богдана, і Зеленського. Через виступ Петра Порошенка на Майдані Незалежності – де його вітали. Зеленський на переговорах став дуже незламним саме через жорстку позицію української патріотичної спільноти і опозиції на чолі з Петром Порошенком. А оскільки чекати Москва не хоче – в хід пішов відвертий шантаж Зеленського. Путин перейшов з російської на мову імперії, визначайся, мовляв – з ким ти?

Москва – не чекатиме. Патріотична спільнота України – не миритиметься. Обрати – доведеться.



Записи анархіста 21 ст. від 26.06.19 р. Прокляття ПАРЄ

26 червня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 26.06.19 р. Прокляття ПАРЄ 
Підлість і зрада ПАРЄ! Ганьба!



Парламентська асамблея Ради Європи, ПАРЄ (англ. Parliamentary Assembly of the Council of Europe, PACE) — один з двох головних статутних органів Ради Європи; консультативний орган, що складається з представників парламентів усіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці.

Склад
Членів ПАРЄ призначають парламенти держав-членів. П'ять найбільших держав представлені в ПАРЄ 18 членами, мінімальне представництво — 2 члени від держави. Національна делегація має включати представників усіх політичних партій, представлених в парламенті, і відповідати вимогам збалансованого представництва чоловіків і жінок. У цілому в ПАРЄ входять 318 членів і 318 «заступників».

У засіданнях беруть участь також 18 спостерігачів — від парламентів Канади, Мексики та Ізраїлю. Аналогічними правами користуються 2 представники турецької громади Кіпру, а формально входять до складу делегації Республіки Кіпр.

Повноваження
Асамблея приймає резолюції та рекомендації на основі доповідей, що їх готують депутати. Серед важливих повноважень Асамблеї — вибори Генерального секретаря РЄ та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини, прийняття висновків щодо кандидатур нових держав-членів, моніторинг виконання ними зобов'язань, взятих при вступі. ПАРЄ приймає висновки на проекти всіх міжнародних конвенцій, які розробляються в Раді Європи. Крім того, сесії Асамблеї традиційно стають форумами для обговорення актуальних проблем європейської політики, на них регулярно запрошують глав держав і урядів.

Комітет міністрів Ради Європи подає звіт про свою діяльність на кожній сесії Асамблеї. КМРЄ зобов'язаний також давати офіційні відповіді на рекомендації ПАРЄ.

Структура
Асамблею очолює голова, що обирається формально на один рік. На практиці посада голови переходить в порядку ротації від однієї політичної групи (фракції) до іншої кожні 5 років. Асамблея обирає також заступників голови, в наш час[коли?] їх кількість становить 20.

Як і в національних парламентах та Європарламенті, в ПАРЄ працюють фракції, сформовані за політичною орієнтацією їх членів — так звані «політичні групи». В наш час[коли?] таких груп 5: Соціалістична група, Європейська народна партія, Альянс лібералів і демократів, Група європейських демократів і Об'єднані європейські ліві.

Також подібно національним парламентам в ПАРЄ є комісії за напрямками діяльності. Найзначиміші з них — Комісія з політичних питань, Комісія з правових питань та прав людини, Комісія з виконання державами своїх зобов'язань.

Голова ПАРЄ, його заступники, голови політичних груп і комісій складають Бюро Асамблеї. Воно керує роботою Асамблеї шляхом підготовки порядку денного сесій та визначення питань, які заслуговують розробки доповідей.

З 10 жовтня 2017 голова ПАРЄ — депутатка парламенту Кіпру Стелла Кіріакідес.[1]

Організація роботи
Пленарні сесії Асамблеї проходять чотири рази на рік і тривають по одному тижню кожна. Крім цього, два рази на рік проходять сесії «Постійної комісії», або «міні-сесії», в яких беруть участь члени Бюро та глави національних делегацій. Постійна комісія має право приймати резолюції та рекомендації за дорученням Асамблеї. Пленарні сесії проходять у штаб-квартирі РЄ в Страсбурзі, сесії Постійної комісії — як правило, в інших країнах на їх запрошення.

Комісії ПАРЄ проводять засідання по кілька разів на рік. Як правило, вони проходять в Парижі або в одній з країн-членів на її запрошення.

Підготовка резолюцій і рекомендацій відбувається наступним чином. Кожен член ПАРЄ, зібравши необхідну кількість підписів інших членів, має право подати пропозицію про розробку доповіді (motion). Якщо Бюро Асамблеї погоджується з тим, що така доповідь необхідна, він доручає його розробку одній або кільком комісіям. Комісія призначає доповідача, який протягом 1-2 років готує доповідь, регулярно доповідаючи комісії про хід роботи. У рамках підготовки доповіді депутат може здійснити ряд ознайомлювальних поїздок, організувати слухання. Остаточна версія доповіді разом з проектом резолюції і / або рекомендації приймається відповідною комісією, після чого виноситься на пленарну сесію ПАРЄ або на сесію Постійної комісії. У ході сесії допускається подання письмових поправок до проектів резолюції і / або рекомендації, по кожній з яких проводиться голосування спочатку у відповідальній комісії з тим, щоб визначити її позицію. На пленарному засіданні доповідач представляє свою доповідь, після чого проводяться дебати (із заздалегідь підготовленого списку виступаючих) і голосування по всіх запропонованих поправках і по резолюції та / або рекомендації в цілому. Для прийняття резолюції потрібна проста більшість голосів, рекомендація вимагає більшості в дві третини. Враховуються тільки голоси членів, які взяли участь у голосуванні.

Особливо актуальні питання можуть бути поставлені до порядку денного в рамках «термінових дебатів». Як правило, на кожній сесії проводяться такі дебати на 1-2 теми. За їх підсумками також приймаються резолюції та / або рекомендації. Існує також формат «дебатів по поточних питаннях» — аналог «термінових дебатів», але без прийняття документів.

На сесіях регулярно виступають глави держав і урядів, інші спеціально запрошені гості. Як правило, за цими виступами слідують відповіді на запитання депутатів, що робить такий виступ свого роду звітом того чи іншого національного лідера перед Асамблеєю.

Резолюції ПАРЄ стосовно Росії
9 квітня 2014 ПАРЄ прийняла резолюцію із засудженням дій Росії з «анексії Криму» і критикою російських пропозицій по федералізації України[2]. У зв'язку з денонсацією Росією договорів, укладених в 1997 році з розміщеного в Криму Чорноморського флоту, ПАРЄ закликається до негайного виведення російських військ з Криму[3]. За резолюцію проголосувало 140 депутатів, 32 проти, 9 утрималися[3]. У ПАРЄ також ухвалили рішення з приводу кримського референдуму, який названий таким, що суперечить як кримській, так і українській Конституції. У резолюції результати голосування і приєднання півострова до Росії оголошено «такими, що не мають юридичної сили» і не визнаними Радою Європи. Дії Росії названі «агресією» проти України. За це рішення проголосували 154 депутати, 26 висловилися проти, 14 утрималися[4].

10 квітня 2014 ПАРЄ прийняла резолюцію, згідно з якою делегація Російської Федерації, за прийняття Криму до складу Росії, позбавлена права голосу в асамблеї і виключена з усіх керівних органів до кінця року. Документ прийнятий голосами 145 депутатів, 21 виступив проти, 22 утрималися[5]. В текст резолюції було внесено поправку про позбавлення права делегації РФ до кінця року працювати в керівних органах асамблеї — бюро, президентському і постійному комітетах, — а також брати участь в місіях спостерігачів ПАРЄ[5].

26 червня 2019 ПАРЄ прийняла резолюцію, яка повернула делегацію РФ без жодних умов щодо вчинених нею злочинів проти України.

Висновок один:
Підлість і зрада ПАРЄ! Ганьба!

(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)