Адаптироваться – значит выжить, в широком смысле этого слова (держим в уме пещеру и саблезубого тигра). Адаптация может быть внешней и внутренней, и, как это не парадоксально – промежуточной. Внешняя – это изменение среды обитания и подстраивание ее под свои нужды и желания (мама и дочка в одинаковых костюмах); внутренняя – это изменение своей внутренней среды под внешние условия (очень толерантное и лояльное поведение в присутствии начальника, который бесит); промежуточная – это в день страшного эстетического суда надеть костюмчик дочки и пойти на совещание к начальнику, представляя, что там будет весело.
Под промежуточной адаптацией я имею в виду создание свое собственной параллельно реальности в настоящей реальности без отрыва от нее. Это когда адаптировать окружающую среду под себя кране сложно в плане расхода сил и приступов страха и паники от возможной встречи с опасностью и когда перестроить свой внутренний мир (т.е. себя) под ситуацию тоже маловероятно (к начальнику я толерантен в уме, но на совещании у меня постоянно дергается глаз и наступает приступ икоты). В промежуточном варианте можно выделить безопасное пространство в котором можно изменить и среду и себя без каких-то видимых реальных изменений. Это такой себе психологический офшор, где не нужно платить налоги на страх, гнев и апатию. 
Возможно, этот способ адаптации покажется весьма неадаптивным с первого взгляда. И скорее всего так и есть. Вместе с тем, есть прекрасная восточная поговорка, которая гласит «Прикидывайся, пока это не станет реальностью». В случае промежуточной адаптации, это самое лучшее описание, по моему мнению. В воображении создать реально безопасное пространство для изменений и запустить процесс адаптации сразу в двух направлениях и наружу и внутрь. И это будет адаптация к адаптации, которая прямо перейдет одна в другую и станет преддверием реальным изменениям в жизни.

            Как то ехал из Павлограда в автобусе «Северо-Донецк - Днепропетровск». Почти весь автобус был из солдат, по – этому я ехал рядом с молодым солдатиком лет 20-22, мне внук. Сразу почувствовал его усталость и постоянное нервное напряжение, беспокойство. Бывает, от перенапряжения у человека избыточная усталость, он не может заснуть, чтобы нормально отдохнуть. Сосед вроде заснул, через минуту просыпается, поворачивается к своим товарищам сзади, спрашивает-«Где мой автомат?». Опять отключился, через несколько секунд обращается к товарищам впереди-«Куда мы едем?». Задумался, сам того не замечая, начал плакать, не скрывая слёз. Попросил меня поспать на моём плече, заснул, через две минуты вскакивает, ищет автомат, спрашивает меня-«Я не матюкался?», отвечаю, что пусть не волнуется всё в рамках приличия. И так всю дорогу. Смотрел на него, а сердце кровью обливалось. Вышел он один в Новомосковске, никто его не встретил. Стоял растерянный, пока наш автобус не скрылся… Сколько таких солдатиков вернулось с войны, искалеченных как морально так и физически. И как им тяжело будет жить среди молодёжи и наших правителей, которые небыли на войне и не знают, что такое сострадание, которым надо доказывать, что ты был Там. Святой долг руководства всех ветвей исполнительной власти оказывать вернувшимся солдатам особое внимание, помогать в оформлении документов, льгот, в социальной сфере, и помогать адаптироваться к современной жизни. Бог Вам в помощь. Спасибо.

                                                    ГРОМАДСЬКА  ОРГАНІЗАЦІЯ

 ІНВАЛІДІВ  ПРАЦІ, ПОТЕРПІЛИХ  ТА  СІМЕЙ РОБІТНИКІВ ЗАГИБЛИХ

НА  ВИРОБНИЦТВІ  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ « МИР »

   Свідоцтво Головного УправлінняЮстиції Дніпропетровської області від 30.06.2009р. № 110551465, _______________________________________________________________________________________________________________________

        20.01.2013р. № 350-02/13                                         МІНІСТРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

                                                                                                               Р. БОГАТИРЬОВОЇ

 

ЗАЯВА

Про затвердження програми адаптації для потерпілихі інвалідів, 

які ушкодили своє здоров’я при виконанні трудовихобов’язків на виробництвах в умовах підвищеної небезпеки.

         Стаття 5 Закону України від 21.03.91р.№876 «Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації».

             На виконання статті 5 Закону України від 21.03.1991 року № 876-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується Міністерству охорони здоров’я України підтримати пропозицію затвердження програми адаптації для інвалідів, потерпілих (1,2,3 групи інвалідності), з стійкою втратою професійної працездатності на виробництві за рішенням МСЕК «безстроково» або «довічно», у зв’язку з каліцтвом, профзахворюванням або іншим ушкодженням здоров'я.

                                               ІНДИВІДУАЛЬНА  ПРОГРАМА                                         ПРОЕКТ

    адаптації потерпілих, інвалідів з стійкою втратою здоров’я на виробництві в умовах підвищеної небезпеки у зв’язку з каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, за рішенням МСЕК терміну перебування на інвалідності – безстроково

             1.         Ціль програми адаптації: надати можливість інвалідам, потерпілим, які за станом здоров’я не можуть реабілітуватися до встановленого МСЕК строку стійкої втрати професійної працездатності «безстроково» або «довічно» - адаптуватися до сучасних сфер життя суспільства, до соціально-побутових умов проживання, до умов спілкування згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

            2.    Програма адаптації діє для потерпілих і інвалідів з стійкою втратою працездатності в умовах підвищеної небезпеки на виробництві, яким висновком МСЕК встановлена 1, 2 або 3 група інвалідності строком «безстроково» або «довічно»  у зв’язку з каліцтвом, профзахворюванням або іншим ушкодженням здоров’я,  не повинна накладати їх обов’язок дотримання індивідуальної програми адаптації і становетиме рекомендаційний характер.

            3.         Права інвалідів, потерпілих згідно до індивідуальної програми адаптації :

   3.1  Безстрокова дія Положення Фонду ССНВПЗУ «Про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та адаптації потерпілих у наслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» для потерпілих та інвалідів, яким призначена індивідуальна програма адаптації.

   3.2  Інвалід за власною заявою до МСЕК може замінити програму адаптації на програму реабілітації. Програма адаптації неповинна впливати на сам факт встановлення інвалідності, є рекомендаційним документом, та коригується за заявою інваліда, потерпілого відповідно його стану і є підставою для безоплатного забезпечення його технічними або медичними засобами, путівками, медикаментозним лікуванням та іншим.

   3.3   Місцеві органи самоврядування, Фонди, медичні заклади та інші установи забов’язані виконувати умови індивідуальної програми адаптації для здійснення цивільних прав і виконання поліпшення соціальних умов життя інваліда, потерпілого за особистим його (довіреної особи) зверненням.

       4.         Медична адаптація: Лікарня,поліклініка, Фонд ССНВ не мають права відмовити інваліду, потерпілому (довіреної особі) за його зверненням про лікування, методів лікування, за його вибором профільного медичного закладу, лікаря, особи за доглядом. (Ст. 284 Цивільного Кодексу України). 

   4.1 Доступність пільгового стаціонарного лікування інваліда  або потерпілого у профільних лікарів - фахівців, у лікарнях за його вибором, у разі відсутності у лікарні цієї місцевості відділення професіональної патології.           /Продолжение на второй странице/ ниже.

      5.3     МОЗ, МСЕК, Відділення ФондуССНВ, органи місцевого самоврядування забов’язані вжити всі заходи для узгодження договорів (на користь третьої особи), для отримання інвалідом або потерпілим медичних призначень, перерахунку страхових виплат, безоплатного безстрокового отримання засобів першої необхідності, засобів пересування, засобів орієнтування, спілкування та обміну інформацією, засоби для догляду, протези, ортези та інші компенсаторні вироби медичного призначення, провести відповідний побутовий ремонт житлового приміщення для вимушеної адаптації та інше, на підставі відповідних документів.

         5.4  Після повернення з санаторно-курортного закладу потерпілий, інвалід (супроводжувальна особа) заповнює у робочому відділенні фонду ССНВВПЗУ лист якості лікування та перебування. У разі залучення до листа якості перебування у санаторно-курортному закладі акт, підписаний групоюперебуваючих там на лікуванні на той момент інвалідів, потерпілих (свідків) пропорушення умов, визначених у путівці, то йому в будь-який термін Фондом безоплатно надається повторна профільна путівка, яка компенсує попередню.

            6.      Соціальна та побутова індивідуальна адаптація інваліда, потерпілого визначає обов’язковість місцевих органів влади, Фонду ССНВВПЗУ, Міністерства охорони здоров’я у вирішенні найважливіших питань:

   6.1  Навчання основним соціально-побутовим навичкам, психіатрична допомога та інше;

   6.2 Пристосування меблів, встановлення оснащення для адаптації житлового приміщення,   засобів комунікаційного зв’язку, спеціальні засоби та пристрої для догляду за інвалідом і його пересування, пандуси, в окремих випадках створюються інші сприятливі умови для життєдіяльності інвалідів, потерпілих, квартирні питання тощо.             

   6.3 Індивідуальна адаптація інваліда, потерпілого провадиться з урахуванням його бажання самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом підвищеної комфортності допомоги,  платної медичної допомоги, поліпшення соціальних умов життя за рахунок власних коштів, якщо безоплатні послуги не повною мірою відповідають його потребам з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, медичної допомоги від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, або від державного органу (Ст.39 Закону України від 21.03.1991р.№ 876).

   6.4 Контроль за виконанням надання умов програми «Адаптації потерпілих, інвалідів з стійкою втратою здоров’я на виробництві в умовах підвищеної небезпеки у зв’язку з каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, за рішенням МСЕК терміну перебування на інвалідності – безстроково, проводиться: Міністерством соціальної політики України, Міністерством Охорони Здоров’я України, робочим відділенням Фонду ССНВВПЗУ, як розпорядниками цільових коштів, потерпілими, інвалідами (їх довіреними особами, на користь яких складена Програма адаптації) за їх клопотанням разом з представниками місцевих громадських організацій шахтарів-інвалідів.

       Необхідні нормативно-правові акти для роботи над проектом:

1     Закон України від 21.03.1991р. № 875 «Прооснови соціальної захищеності інвалідів в Україні».

2  Постанова правління Фонду ССНВ від 27.03.2003р. №26 «Про порядок забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення,постільною та натільною білизною,перуками».

3  Постанова правління Фонду ССНВ від 31.10.2007р. №49 «Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для  санаторно–курортного лікуваня.

4   Закон Українивід 23.09.1999р.№ 1105 «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».

5     Постанова КМУ від 22.02.1992р. №83 «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда».

6      Положення Фонду ССНВПЗУ «Про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та адаптації  потерпілих у наслідо кнещасного випадку на виробництві та професійного захворювання».

7   Наказ МОЗ України від 22.11.1995 р. №212 «Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків».

8      Закон України «Про громадські організації».           9      Цивільний Кодекс України.

 За дорученням правління, голова громадської організації 

інвалідів праці, потерпілих та сімей робітників загиблих на

виробництві Дніпропетровської області «МИР»                                                                                     С.М. Шубніков

Выживают не самые умные, не самые большие, не самые быстрые,

Первое полугодие считается первичной адаптацией, сейчас больше пользы малышу принесут не нравоучения, а ваша эмоциональная поддержка. Хорошо, если вы вместе с ребёнком напишите режим дня и сна, будете его придерживаться. Также можно написать список уроков по дневнику, ребёнок будет самостоятельно по нему собирать свой портфель. Если ребёнок из школы пришёл веселый, попросите поделиться этой радостью с вами. А если унылый или грустный? Накормите, на прогулке спокойно поговорите: «Тебя что-то расстроило сегодня? Что-то не получилось? Давай вместе подумаем, как нам справиться с этой ситуацией, у меня в школе тоже не всё получалось». Это сблизит вас с ребёнком, он будет больше доверять вашему мнениию. Обращайте внимание на успехи, про неудачи не стоит говорить. Главное - в первые недели школьной жизни сохранить психологическое и физическое здоровье малыша, его душевный комфорт. Не надо задавать ребёнку таких вопросов: «Что сегодня делали? Ты всё съел на обед? Тебя никто не обижал? Учительница тебя не ругала?» Ребёнок научится ябедничать, почувствует себя неуверенно.

Узнать все ли в порядке, можно с помощью такой игры: он «учитель», вы «ученик». Ведь вы так давно учились в первом классе и всё забыли, а он должен вас учить: как решить ту или иную задачку, как правильно писать крючочки, что делать, если вы с подружкой поссорились. Можно даже сделать импровизированную парту и доску. Посмотрите, как и какие замечания делает ребенок (он будет имитировать поведение учительницы). Если вы специально что-то не поймете – как он будет объяснять? Если будет кричать, обзывать, то стоит повнимательнее приглядеться к учительнице.

Рассердитесь на тарелку, пылесос, пусть ребёнок поможет вам снять конфликт – и вы увидите, как он решает конфликты со сверстниками.

Можно за учебный стол дома посадить игрушку, ваш ребёнок великолепно будет объяснять ей «что такое хорошо, а что такое плохо!».

Гуляя по парку собирайте листочки, грибочки и считайте с ошибками, пусть ребёнок исправляет.

Обращайте внимание на успехи и почаще хвалите. Если акцентировать внимание на удачах, то их количество увеличивается. Верно и обратное. Если все время тыкать ребенка неудачами, он увязнет в них на все 11 лет.

Так что первые полгода как можно чаще в вашем доме должны звучать слова: «ты у меня молодец!», «это трудно, но ты справишься!», «мы всегда рядом и тебе поможем!». И тогда действительно все получится!(с)

злая песенка, но аккордов я не знаю. Но знаю как надо её петь, патаму шо слышал песенку, забыл слова, а музыка в галаве осталась. Пришлось придумать шото и бормотать-напевать. В общем это панк в духе раннего Летова. Но песенку я слышал Ермена Анти. Найду её - добавлю. А пока слушайте другую, похожую.


Поджигая паутину -  видишь,- это твой дом
Как попал сюда не помнишь - это было давно
И покидая темноту - ты погибнешь от света
Любовь не придёт, мы линчевали её летом
Но серые деньки уже конкретно заебали
Всё снегом замело, давно не ходят трамваи
Ты знал, что будет туго, но не знал, что так плохо
И придётся собирать не детали, а крохи

Что мысли разметает не ударом, а взрывом
В контуженной башне теперь прохладно и сыро
Для выбора пути и смысла нужен тонус
Но ласты тянут вниз, а ты в трясине по пояс

Ты поджигаешь мосты, нанося себе раны
Перед тобой лишь ворота, твоё войско - бараны
Пора кричать "караул", а ты орёшь - "я спокоен"
Тоскливо глянув в небо - ты уходишь с забоем
Прилетит вдруг волшебник в голубом вертолёте
И мечтаешь об этом, как змея о полёте
Втыкнув давным-давно,и обложив всех на свете -
На третьей мировой не отсидеться в туалете


Но мысли разметает не ударом, а взрывом
В контуженной башне теперь прохладно и сыро
Для выбора пути и смысла нужен тонус
Но ласты тянут вниз, а ты в трясине по пояс



 мля... как я устал - цветик-приверик, знайка-баллалайка...

Кожного ремісника люди похваляють,

І як необхідного усім всяко ублажають.

Бо в усьому світі в трударях потреба,

В будь якому ділі майстра мати треба.

Майстер своє діло працює сумлінно,

За своє старання віддячений чинно.

Однак є у світі й таке ремесло,

Спиткуванням що зоветься, або катівство.

На ката потреба була повсякчасу,

Злодіям та шахраям надавати прасу.

Вас прошу я, майстрові, добре ви робіть,

Четвертуйте і катуйте, бийте і паліть.

Якщо будете кого вішати на сука,

То примучте перед тим, най іншим наука.

Звіролицим нелюдам милість не кажіте,
Як прийметесь за такого сумлінно робіте.

Вам страждалі від злодія дали таку владу,

Не бійтеся кари Божої, не бійтеся Аду.

За ваше уміння зможе Бог простити.

А як схочте у всяк час зможете скінчити.

Кожен майстер, як належить, ремесло працюйте,

Й між собою, один одного, в повазі шануйте.

 

Климентій Зіновіїв, кінець XVII — початок XVIII ст.

 

адаптація  © Ветер Города

За життя якщо у домі май хазяйнувати,

Так і в домі своєму спокойніш вмирати.

Це не тільки тому, що буде то краще,

А тому ще, що з душею прощатися легше.

В хаті рідній сповідатись, причаститись чинно,

За гріхи свої просити Божого спасіння.

А в дорозі, не дай Боже, на путі конатись,

Помогай но Боже дому, хворому дістатись.

Та й нажите за життя до ладу привести

Одписати що кому, як дізнали честі.

Та й чужа земля сира не всякому гожа,

Все ж могила коло хати більш люду пригожа.

Та якщо вже подорожнього смерті придаси

То спаси же Боже душу і гріхи прости.

 

Климентій Зіновіїв, кінець XVII — початок XVIII ст.

 

адаптація  © Ветер Города