хочу сюда!
 

Анна

29 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 27-35 лет

Заметки с меткой «різдво»

Христина Соловій виконала незвичайну колядку

Христина Соловій виконала одну з найбільш незвичайних і поетичних авторських колядок на слова Богдана-Ігоря Антонича.

Когда родился Христос?



25-го декабря по календарю, большинство стран празднуют Рождество Христово. В Библии отсутствует дата рождения Христа. Известно только, что тогда было холодное время года, и бедная семья Спасителя, приехав в Вифлеем, смогла укрыться лишь в хлеву.
Только в 431 году на Эфесском соборе было принято решение о праздновании Рождества Христова накануне начала Нового года, именно 25 декабря. Этот день собой знаменует начало увеличение дня после зимнего солнцестояния -- день, когда свет побеждает тьму, когда уменьшается ночь.

Понимая несовершенство Юлианского календаря, Папа Григорий ХIII в 1582 году ввел более точный, названный его именем - Григорианский. Причиной введения нового календаря стало стремление исправить значительное несоответствие между астрономическим и земным календарным учетом времени, в частности, несоответствие астрономического и земного календарного времени зимнего солнцестояния и весеннего равноденствия. Так, с момента введения Юлианского календаря и до ХVI века это несоответствие составляло 10 дней. Сейчас эта разница - уже около 14 дней.

Сегодня ни одна страна не живет по Юлианскому календарю. но по Юлианскому календарю определяют некоторые фиксированные календарные праздничные даты (25 декабря не меняется). Рождество относится к такой дате, 25 декабря, имеет символическую привязку к началу увеличения дня после зимнего солнцестояния (астрономический календарь).
Поэтому в Европе преимущественное большинство празднует Рождество 25 декабря придерживаясь принятых церковных правил.

Советский Союз перешел с Юлианского на Григорианский календарь, которым пользовалось большинство стран мира, только в 1918 году, но церква дату празднования Рождества 25 декабря не сменила и только спустя более десяти лет, сменила на 7 января. Это произошло в период строительства Советским Союзом "железного занавеса" между Западной Европой и коммунистическим режимом, где церква де-факто не отделена от государства.

Поскольку Украина еще находится под влиянием России и церква Московского патриорхкта диминирует, то празднование Рождества 25 декабря вместе с большинством цивилизованных стран, пока откладывается до освобождение Украины -- де-факто. Но, конечно, принимать такое решение должен, в первую очередь, Совет христианских Церквей Украины, но это в будущем.

Часть украинцев выступают против предложения переноса даты Рождества, отметив, что православная церковь празднует Рождество 7 января, а украинские люди в подавляющем большинстве придерживаются православных традиций, но в данном случае люди ошибаются, ведь много православных церквей, таких как: греческая, румынская, болгарская, празднуют рождество именно 25 декабря.

С Рождеством Христовым Вас, друзья! Пусть Господь благословит Вас и Ваши семьи независимо от того, когда Вы празднуете Его День рождения.


Традиції і обряди Святвечора - зустрічаємо Різдво правильно


Сьогодні  в Україні і інших країнах народ збирається на Святвечір, який безпосередньо пов'язаний з приходом Великого свята — Різдва Христового. За столом зберуться великі сім'ї, що складаються з декількох поколінь, як  і в старі добрі часи. У зв'язку з тим, що Святвечір відзначають спокон віків, з'явилося дуже багато традицій і звичаїв. Є, звичайно, і такі, які з роками змінюються, стають сучаснішими, але є і такі символи Святвечора, які залишаються вічними, наприклад — поминання покійних за святковою трапезою. Пропонуємо вам повний список звичаїв і традицій святкування Святвечора в Україні:

1. На столі обов'язково має бути 12 страв.

 2. Найважливішими атрибутами Святвечора є кутя і колачі.  

3. На столі повинна стояти свічка, яку господар запалить, коли всі всядуться за столом.  

4. У християн цього дня ще триває Різдвяний піст, тому на столі не повинно бути м'яса і яєць, риба дозволена.

 5. Як тільки до будинку внесуть «дідух» (сніп пшениці) вважається, що Свята вечеря почалася.  

6. Якщо в будинку є ікони, то дідух потрібно поставити біля них, а якщо ікон немає — у такому разі сніп пшениці ставлять на кут столу.  

7. Під час вечері краще не розмовляти і не вставати з-за столу до тих пір, поки господар не скаже, що трапеза закінчена.  

8. Якщо в будинку є сіно, то його можна вистелити під скатертину, потім відразу в центр потрібно поставити тарілку з кутею.  

9. Перед тим, як почати їсти, необхідно прочитати молитву «Отче наш».  

10. Незаміжнім дівчатам і неодруженим молодим людям краще не сидіти на куті столу, інакше наступного року не зустріти їм своєї любові.

11. Якщо під час їжі Вам захочеться попити, то  краще віддати перевагу узвару.

 12. Потрібно спробувати кожну з 12 страв, щоб в році, що настав, не бути голодним.

 13. На столі повинна залишитися їжа, щоб в холодильник господарям було, що поставити, тоді у них весь рік буде в достатку.

14. Прийнято зустрічати різдво в українських вишиванках.Придбати для себе та для сім`ї вишиту сорочку,вишиті плаття Ви можете у інтернет-магазині "Українська вишиванка". У нас великий асортимент та конкурентні ціни.менеджер завжди допоможе Вам у виборі та відповість на всі питання.

Українське різдво. коляда. свят-вечір.

В українській традиції для належного святкування різдвяних обрядів важливою була завчасна й серйозна підготовка. Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали стебла різних злакових культур
(жита, пшениці, вівса та т.і.) та відбирали м'яке пахуче сіно для того, щоби перед Різдвом виготовити Дідуха. До свят по господарству завершували практично всю важливу роботу від впорядкування в хаті, дворі та господарських будівлях до ремонту робочого реманенту (навіть літнього: вози, коси і т.п.) та ткання полотна й вичинки шкір.

За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й квітами розмальовували комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов'язково намагалися справити обновку (новий одяг) для всіх членів родини та купити нового посуду (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву.

У підготовці до різдвяно-новорічних свят були задіяні і малі і старі. Бабусі, деручи пір'я на подушки, попутно навчали дітвору колядувати, щедрувати і засівати. Парубки й дівчата теж, готуючись до колядок, збиралися гуртом на вечорниці, виготовляли ритуальне вбрання та костюми й вчилися виконувати дійства з вертепом і різдвяною зорею. Також обирали свого головного отамана („березу"), побажальників, скарбника, міхоношу й інших виконавців.

Напередодні Різдва — зимового сонцестояння (цей день звали Вілія, Святий Вечір) ще вдосвіта господар і господиня ритуально готували Божу їжу - кутю та вар. Для цього особливим чином у печі накладалися дрова, які годилося запалювати „живим вогнем" (потерши деревом об дерево, або кресалом), в пізнішій традиції вже користувалися сірниками. Для куті бралася завчасно пророщена пшениця, а також „непочата" - набрана до сходу сонця вода, яку, вважали, освятив уночі сам Бог Сонця. Це стосувалося і книшів, які виймали з печі „до світа", а в піч садили калачі та пиріжки. Книш випікали, замішуючи його як звичайний хліб, і кладучи зверху маленький хлібець, який звали душею і призначали для духів-Лада, тобто душ померлих предків. Потім господиня готувала на досвітній воді і в новому горщику голубці та інші страви, яких мало бути дванадцять.

Особливо слідкували, щоб Божа їжа була вийнята з печі зі сходом сонця. Для остаточного приготування куті до пророщої пшениці додавали мед, волоські горіхи, мак та родзинки (пшениця вважалася символом вічного життя, а мед - вічного щастя). Вар чи узвар готували із сухофруктів (яблук, груш, слив, вишень).

Коли Божа їжа та книші вже на лавці, то із першим променем сонця господар відкривав хатні двері, комори, клуні, стайні і навіть ворота, бо, вважалося, що на землю сходить Бог урожаю, достатку і багатства. Чарівним зіллям (маком-видюком) люди обсипали усю домашню живність, щоб
віднадити злу силу й ще раз перевіряли чи все готове до Свят-вечора. Тоді вже годилося внести до хати „Святки". Для цього батько брав за руку старшого хлопчика і йшов з ним до стодоли, несучи непочату воду, а хлопчик - три колоски. Там вже стояв приготовлений Рай-Дідух та 12 в'язочок запашного сіна. Все це кропили досхідною водою й, приказували молитву: „Милостивий Боже, і ти, Сонце праведне, з Святим Різдвом! Торік дали ви урожай, дали добро, багатство й здоров'я... Пошліть іще краще цього року!"

Потім брали Рай-Дідуха й сіно та несли до оселі, де господиня зустрічала їх з книшем та запаленою свічкою. Згодом усі разом встановлювали Дідуха на покуті, встеляли сіном стіл та долівку, і дітки
ритуально каталися на підлозі, щоб не переводилася живність.

Згідно традиційного українського світогляду Рай-Дідух був умістилищем духів-пращурів, духу житла, добрих духів-Лада. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з ниви до клуні. А інші духи-Лада переходять з полів у ліси, гори та долини. Саме на Вілію духи разом із Дідухом, якого ще звуть „Раєм" (бо саме там перебувають душі), входять до оселі людей і для них господарі
влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю крім добрих духів приходять і Бог урожаю та Бог домашніх тварин.

До тих пір поки Рай-Дідух стоїть на покуті суворо заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду худоби. В цю пору господині навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті. Святою
називали не лише вечерю 21.12, але й наступні вечері аж до Щедрого Вечора (Вечір перед Новоліттям, яке приходить з першим весняним Молодиком, що настає перед Весняним рівноденням).

Місце ж Дідуха в хаті звалося „Раєм", бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

Поверх сіна на столі стелили першу скатерку для добрих душ та, розклавши по краях чар-зілля або часник, застеляли другу скатертину - для людей. Посеред столу господар ставив для духів книша, а господиня
паляницю, в яку вставляли й свічку.

Кутю і вар урочисто переносили на покуть, попередньо зібравши з куті сухий верх для живності. Діти в цей час магічно квоктали і дзижчали, щоб кури й бджоли велися. Кутю накривали книшем, вар - паляницею й, попоравши худобу, всі чекали настання сутінок.

Готуючись до вечері, родина вбирала ошатний одяг й нетерпляче чекала першої зорі на нічному небі, бо зранку годилося постувати й нічого не їсти.

Вийшовши на подвір'я, діти стежили за небом і з появою зірки, заходили в хату й сповіщали довгождану звістку. З цього моменту можна було розпочинати Святу вечерю.

Першим за стіл сідав господар, а за ним по старшинству й інші. Всі поважно продмухували лавки, щоб не присісти на Духа, бо вважалося, що на багату кутю приходять духи предків. Під час святої вечері не
годилося вставати із-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом), розмовляли поважно й не голосно.

У Вілію напередодні Святої вечері не годилося ходити в гості чи до іншої хати, а також нічого не позичали. Всі намагалися бути вдома разом і навіть подорожуючі воліли повернутись до цього дня додому.

Розпочинаючи Святу Вечерю, господар з молитвою набирав з горщика у нову макітру кутю, додавав тертого маку та медову ситу й ставив на стіл (де горіла запалена свічка, лежав книш та паляниця). Насамперед годували худобу й домашню живність. Потім найстарший господар брав ложкою кутю й
промовляв молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю.
Для них та відсутніх членів родини на столі спеціально ставили дві тарілки й чарки (з них ніхто не їв і туди насипали куті). В деяких районах зберігся звичай підкидати ложку куті до стелі, приказуючи, щоб
Бог послав багато приплоду в господарстві. Потім господар підносив чарку та виголошував молитву за сущих членів родини. За вечерю чарка чергою обходила всіх дорослих родичів, а страви споживали зі спільних мисок.

Вважалося доброю прикметою, коли на Святу Вечерю приходили одинокі, бідні, неприкаяні люди. Їх щедро приймали й догоджали.

За традицією на Святвечір, мало бути „багато" - 12 страв: кутя, вар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка тривала кілька (3-4) годин, кутю та деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які будуть сідати за Святу вечерю вдруге. Для них також ставили склянку води та чистий рушник.

Після вечері люди починали співати колядки, які присвячувалися створенню Світу, Богу-Сонцю, урожайності і приплоду домашньої живності. Проводили ворожіння за бадилинками, які витягували з-під скатерки на столі. Потім батьки обдаровували дітей, гостей та один одного грішми й дарунками, що символізувало майбутній достаток й багатство.

Після Святої Вечері й частування не годилося спати, особливо господареві та господині, які прилягали відпочити одягнутими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з хати чи з двору й нічого
не позичати до світанку. Лише діти могли віднести обрядову їжу дідусям, бабусям чи хрещеним батькам, які мешкали поряд. Віконця осель всю ніч виблискували світлом, бо й свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі мали догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно й стосувалися вони предків роду та господарства. Чекали і радо і зустрічали колядників. Радо обдаровували хлопців грішми та
гостинцями (цукерками, яблуками, горіхами, книшиком і т.п.)
Називають Різдво центральною подією історії. Оскільки, Свята ніч має непересічне значення для цивілізації.

20 грудня 2015 р. о 14.00
Гурт Буття колядуватиме на  Святий вечір і Коляду – великі свята на честь народження Божича – нового Сонця, завершення сонячного річного колообігу і початку нового світлового року. м.Шулявська, вул. Желябова, 2-а.                                                                                                                                                                               Запрошуємо всіх. Вхід 50 грн

Коли святкуємо Різдво?


25%, 1 голос

25%, 1 голос

50%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Камбербетч написав зворушливого листа Санта Клаусу

Камбербетч в листі попросив «розтягнути момент дива і пустощів» для всіх дітей.



http://lovelylife.in.ua/zirky/kamberbetch-napysav-zvorushlyvogo-lysta-santa-klausu.html