Форма и содержание – что приоритетнее? В жизни ответ на этот вопрос каждый выбирает сам для себя, очень часто отдавая предпочтение первому, потому что как гласит пословица: «Второго шанса произвести первое впечатление у Вас не будет». При этом, практически каждый человек, избравший для себя приоритетность формы над содержанием, сознательно избегает публичной огласки своего выбора и предпочитает всем вокруг с широко открытыми «честными» глазами врать о том, что в его системе жизненных ценностей форма происходящего ни значит ничего. Это окружает нашу жизнь сплошь и рядом – никто даже не удивляется. Однако, безумно интересно наблюдать, как подобные события происходят в отечественной политике. Как одна из ведущий украинских политических сил создавалась и существует сугубо формально. То есть без какого либо содержательного наполнения.

Однако начнем сначала, а именно с «далекого» 2002 года. Именно тогда, классным политтехнологам (абсолютно серьезно, без доли иронии, именно классным) пришла в голову идея названия новой политической силы. Идея состояла в том, что название должно являться одновременно и аббревиатурой и звучным словом, желательно, как всегда было модно, иностранного происхождения. Вот так и родился всем известный БЮТ, который изначально было принято называть БьЮТи – это чтоб совсем уже было созвучно английскому «красота». Пущего эффекта удачному названию придавало, вызывающее жалость у избирателей своей бледностью, лицо дамы средних лет, которая и призывала с первых билбордов БЮТ голосовать за название и фотографию.

Результат оказался неплохим. Умело используя слабость украинцев к эстетическим ценностям умноженную на, опять таки, характерную для тих же украинцев лень вдаваться в детали, БЮТ набрал 7,26% на парламентских выборах. Вот тут то и выяснилось, какого монстра создали полит-умельцы. Буквально в первые месяцы существования этого проекта, политики, эксперты, журналисты и просто рядовые граждане смогли убедиться в деструктивности, и, (как бы точнее выразиться?) «вампиризме», что ли, этой силы.

А дело в том, что для хотя бы формального (а по-другому никак) существования брэнда БЮТ по законодательству недостаточно одной лишь ВО «Батькивщина», принадлежавшей Юлии Тимошенко. Для права гордо именоваться «блоком» необходимо было искать жертвы, достаточно известные широкой публике, однако, не особо амбициозные либо откровенно слабые. Вам это не напоминает сценарий «Дракулы Брэма Стокера»? А по-моему похоже.

Особого мистицизма этой истории придает факт вхождения, а позднее, и растворение в нутре БЮТа такой, некогда популярной и авторитетной группировки, как УНА-УНСО. А так как, более чем на 80% УНСО состояла из национально-зомбированных граждан до 30-ти лет, то, можно утверждать, состоялся некий ритуал посвящения «молодой кровью».

Но, увлекшись «молодой кровью», как это часто бывает с дамами «за сорок», Юлия Владимировна не заметила, как растворила внутри своего БЮТа весь УНА-УНСО, забыв при этом оформить ее, как полноправного партнера для «Батькивщины». Таким образом, опять встал вопрос о существования БЮТа. Так как быть просто главой ВО «Батькивщина» у Тимошенко не было желания – не красиво, видите ли. Это ли не доказательство того, что суть вопросов и событий не имеет никакого значения для ЮВТ, важна лишь форма.

Но и здесь, как в любом мистическом романе, нашелся человек, готовый «продать душу». Василий Онопенко, взяв в охапку свой УСДП (Украинская социал-демократическая партия) без промедления пополнил ряды БЮТа, тем самым, подарив этому чудовищу право на жизнь, а себе пост Главы Верховного Суда. Для понимания того, можно ли отношения «Батькивщины» и УСДП назвать партнерскими, рекомендуем ознакомиться с квотами этих сил в предвыборном списке БЮТ. Получается как в известном анекдоте: «Копали двое – я и трактор».

«Крови» юнцов из УНСО и УСДП оказалось мало Юлии Владимировне для реализации своего плана завоевания абсолютной власти – и тут появилась ПРП.

Впрочем, можно долго описывать похождения БЮТ по головам политических партий Украины и умам избирателей, но, вспомнив лишь опасность для Народного Руха Украины стать следующей жертвой «вампира украинской политики», хотелось бы окончить повествование вопросом: «А является ли совпадением существование БЮТ с помощью «крови» украинских партий и эмблема политической силы Юлии Тимошенко – красное сердце?»

http://globalist.org.ua/?p=12493

Соболев - достойный представитель блока БЮТ, в чем я только что убедилась на эфире "Шустер лайф". Человек с лицом алкаша или глубоко больного человека, который к тому же хам и постоянно перебивал и собеседников, и ведущего. В результате Кириленко правильно сказал "Дайте йому заспокійливе":)
БЮТ - это редкое сборище хамов и предателей. Извините, если кто-то здесь пока еще загипнотизирован дамой с рулем на голове.

озінський Віктор Олександрович 1963року народження, безпартійний, освіта вища, генеральний директорсільськогосподарського ТОВ "Манжурка", проживає в місті Києві. Дата тапричина вибуття: 03.07.2009, за власною заявою. "Блок Юлії Тимошенко",№ 96 у виборчому списку

(З офіційного сайту ЦВК  http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001)

Отже, як тільки пересічний читач,громадянин України, побачив цю інформацію під таким заголовком, то унього в голові, зразу ж, має виникнути цілком логічне запитання: «Якого дідька БЕЗПАРТІЙНА!!! особа робить в ПАРТІЙНОМУ!!! виборчому списку кандидатів в депутати до ВЕРХОВНОЇ!!! Ради????!!!»

І як тільки громадянин, виборець,задав собі це питання, то, зразу ж, до нього приходить розуміння:розуміння того, як , насправді, сьогодні функціонує, та сама,«партійна», пропорційна система виборів...

Відповідь виявляється дуже простою:«партійна» система виборів – це результат особистих домовленостейкандидата в депутати з партійними босами, які формують списки передвиборами. Іншого поясненя я не бачу! Людина, яка жодного дня не була в партії, по партійному списку, потрапляє зразу до Верховної Ради України! Це абсурд!

Власне, саме тому я не сприймаю слівЮлі Володимирівни, про те, що, мовляв, «партія помилилася»! Пробачте,пані, а до чого тут партія? До чого тут партія, якщо рішення провключення безпартійного Лозінського до списку БЮТ приймали, особисто,Ви! Та ще й вихвалялись цим перед виборами!

Коли українському народові«впарювали» пропорційну систему виборів, то говорили, цитую покійногоЄ. Кушнарьова, «політичні партії виступають головними політичнимисуб’єктами – РЕПРЕЗЕНТАНТАМИ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН (виділено мною) і головними інструментами впливу на державну владу для їх реалізації і головним ПОЛІТИЧНО-ВІДПОВІДАЛЬНИМ у випадку завоювання, а потім і неефективного використання державної влади».

Чи відповідально поставився БЮТ доцього вбивства? Відповідь – ні! Якби БЮТівскі функціонери ставились доцього відповідально, то, мабуть, на кожному стовбі Голованівськогорайону, вже давно мали б бути вивішені телефони довіри юристів з БЮТ,щоб, відтепер, жодна волосинка не впала з голови мешканців району. Болюди до сих пір не називають своїх прізвищ журналістам, через те щоЛозинський колись може повернутись...

Чи відповість БЮТ за вбивствоВалерія Олійника? Так, відповість, ба навіть більше, БЮТ і ЮляВолодимирівна особисто, вже відповідають за це – відповідаютьрейтингами!

Я вже не кажу, що БЮТівці могли б,як компенсацію, від себе постановити матері загиблого пенсію, тавсіляко сприяти й допомогати їй. Але БЮТівськім юристам нема справи достаренької, вони вирішили «допомогти» іншій людині - вбивці ГеоргіяГонгадзе - генералу Пукачу, вина якого, між іншим, вже доведена в суді!

Судячи з усього, Юлі Володимирівні іїї «раднику» була потрібна оперативна інформація про хід справи, саметому, адвокатом, «на громадських засадах», до Пукача було відрядженоБЮТівця Сергія Осику.

Невже в БЮТвже не дбають про свою репутацію? Невже втрата політичного іміджу тадовіри виборців на багато років вперед (якщо не назавжди) – це ніщо впорівнянні з тими втратами, що може зазнати «сірий кардинал» ЮліВолодимирівни у зв’язку з розслідуванням справи Гонгадзе? Я не розумію,куди дивляться рядові члени партії «Батьківщина»;інших партій, що входять до блоку? Невже вони не бачать, кудискочується їхня політична сила? А може вони, взагалі, не для того вРаді, щоб мати свою точку зору?

Судячи по тому завзяттю, з яким Юля Володимирівна намагалась проштовхнути «Закон про імперативний мандат», ось як вона уявляє партійну систему виборів.

Є «вождь»! Целюдина, яка стоїть першим номером у списку. Вона формує списки , воназбирає гроші за місця в прохідній частині, вирішує, як голосувати потому чи іншому питанню. Вона звітує перед  спонсорами, та отримує відних гроші та вказівки. Зрозуміло ж, «вождь» має декількох наближенихосіб, яким він (вона) може довірити керування фракцією за своєївідсутності.

Далі йдуть «кнопкодави».Це люди, які, судячи з їх назви, тиснуть на кнопки так, як їм сказали іне «вякають». «Кнопкодавами» можуть стати партійні функціонери, упідлабузництві яких, «вождь» переконався особисто. Зрозуміло ж, своїхпідлабузників тулить до списку й найближче оточення «вождя», а ті своїхі так далі.

І на сам кінець – «безпартійні».З назви зрозуміло, що це люди, які жодного дня не були в партії, алеяким дуже хочеться (або дуже потрібно) потрапити до Верховної Ради.Тому вони йдуть, напряму, до «вождя» й домовляються особисто з ним провключення до списку, кожен на своїх умовах.

У випадку з тим же Лозинським,можна собі уявити, що він обіцяв «зробити» для БЮТ результати поокругу, та возити на полювання, до Голованівського лісу,високопосадовців і вирішувати там з ними «всі питання». Натомість,партійні боси БЮТ, віддали йому «на прокорм» цілий районКіровоградської області, з правом вимагання грошей з родичів затриманихмисливців та заміни української символіки на радянську (доречі, ми такі недочекались офіційної заяви БЮТ з цього приводу), та пообіцяли, «увипадку чого», нагородити відзнакою «за затримання особливонебезпечного злочинця», ну і, мабуть, «збили» трошки, «якихось парулімонів» , грошенят...

Питається, невже донецький митник,член партії «Батьківщина», якого незаконно звільнили з роботи запідтримку, в 2004 р., Віктора Ющенка (і якому юристи БЮТ, на відмінувід Пукача,  не допомогли), менше заслуговує на місце в партійномусписку ніж Лозінський? Але ж, до Верховної Ради потрапив самеЛозінський!!!

Ну а зібравшись всі разом, до купи, у фракції, депутати забезпечують політичне прикриття бізнесу, кожен - свого.

Так розуміє партійну систему ЮляВолодимирівна. Саме так розуміє її й Рінат Ахметов, коли пропонує, вобмін на гроші, поставити Раїсу Богатирьову першим номером у списку щененародженої партії  Арсєнія_тм. Так само розуміє її й Дмитро Фірташ,коли вимагає, знову ж таки, в обмін на гроші, половину місць для своїх«кнопкодавів» у списку, все того ж, Арсєнія_тм. Так розуміє її йголовний "рыгионал",Віктор Януквич, коли обіцяє Василю Цушку, за «гарний» результат виборівпо одеській області, місце в прохідній частині списку його партії. Такрозуміють її й Сергій Тігіпко з Олександром Морозом, коли торгуються замісця у списку. Так розуміє її й Володимир Литвин, коли заводить до парламенту референтів від олігархічної групи Іванова–Хмельницького...

Так само розуміють партійну систему виборів і «вожді»  НУНС,бо у них «аж кишить» цими «безпартійними». Тому не потрібно дивуватисьчерез те, що це «політичне одоробло» скоріше мертве, ніж живе – боідеології там «кот наплакав»: з самого початку все було побудовано нагрошах та особистих домовленностях. І яскравим прикладом цихдомовленностей, на почесному другому місці у списку, є, один знайбільших прогульників Верховної Ради, наш старий друг –«безпартійний» Арсєній_тм. Судячи з усього, пункт про відвідуванняпленарних засідань, не було включено до угоди з ним – Арсєнія_тм бралидля виконання дещо інших завдань.  Показово, що третім в списку НУНСйде інший кандидат в Президенти  - «безпартійний» Анатолій Гриценко.

Ще однією характерною рисою партійних списків, є широке представлення в них людей, які «тичасово не працюють».Одним з таких, «тимчасово не працюючих», наприклад, є Сергій Осика - як виявилось, насправді, висококласний юрист, який  захищає (заплутує слідство?) генерала Пукача (я так розумію, завдання робити це, вінотримав, знову ж, особисто від Юлі Володимирівни). Отже, Сергій Осика,свого часу, свідомо, приховав від громадськості інформацію про своюпрофесійну діяльність. Цілком логічним буде припущення, що всі ці«тимчасово не працюючі» зі списків, так само, свідомо, щось приховуютьпро себе від виборців!

....

Після того, як ми встановили партійній системі «діагноз», треба потурбуватись про «ліки». Отже, потрібно ...

1. ВІДКРИТИ ПАРТІЙНІ КАСИ!

«Безпартійний» Арсєній_тм, наприклад, надрукував за «чорний нал» вже декілька мільйонів примірників своєї «циркової програмки», жоден з яких не має зворотньої інформації, а тепер вішає народу локшину про якусь нову індустріалізацію...

На законодавчому рівні потрібнозакріпити норму про те, що інформація про стан партійного рахунку євідкритою і будь хто , в будь який момент, може його перевірити. Щекраще, коли  партії викладатимуть цю інформацію, на своїх офіційнихсайтах.

Доречі, відповіднодо частини першої статті 17 Закону України "Про політичні партії",політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати взагальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходиі видатки, а також звіт про майно політичної партії. Хтось, колисьбачив, в газеті, хоч один партійний звіт?

2. ВІДСТОРОНИТИ «ВОЖДІВ» ВІД ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙНИХ СПИСКІВ!

Саме так! На законодавчому рівні закріпити норму про те, що партійні списки мають формуватись «з низу» і ніяк інакше.

3. ВІДКРИТИ СПИСКИ!

Залишити «вождю» і його найближчим лизунам першу п’ятірку! Всі інші місця мають посісти представникирегіонів. Ні в якому разі неможна прописувати в законі системупотрапляння до списків, бо на прикладі закона про вибори депутатів, мибачимо, що «вожді» пишуть закон під себе, а потім легко його обходять.На законодавчому рівні має бути закріплено норму про те, що партії,перед виборами, мають оголосити списки та оприлюднити систему, по якійкандидати потрапили до них. Тільки та партія, що запропонує ефективну івідкриту систему потрапляння кандидата до Верховної Ради та відкликанняйого звідти, має набирати найбільшу кількість голосів. Від партійнихфункціонерів вимагається тільки скласти справедливу систему, по якійвсі регіони мають бути рівномірно представлені в Парламенті.

4. ЗАБОРОНИТИ БЕЗПАРТІЙНИХ В СПИСКАХ ПАРТІЙ!

Центральній виборчій комісіїзаборонити приймати списки партій в яких є безпартійні особи. Вінформації про кожного кандидата має бути вказано, з якого року вінперебуває в партії та його партійна кар’єра. Якщо кандидат «тимчаово непрацює», потрібно вказувати його останнє місце роботи.

Після потрапляння до Верховної Ради,кожен депутат має надати про себе вичерпні відомості, що будутьрозміщені на сайті центральної виборчої комісії: де працював,засновником яких фірм він є, акції яких підприємств він має і т.д. Якщодепутат вкаже неповні або неправдиві відомості, це потрібно розцінюватияк привід для припинення депутатськіх повноважень цієї особи.

5. ЗМІНИТИ ПРОЦЕДУРУ ЗНЯТТЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ!

Юля Володимирівна приймала рішення,про включення Лозінського до списку, особисто! А відповідальність задії свого «героя» розподілила рівномірно між 450 народними депутами.Юля Володимирівно, як на мене, це несправедливо!...

Отже, рішення про зняттядепутатської недоторканості та припинення повноважень депутата, маєприймати, і нести за нього відповідальність, саме фракція, а не весьсклад Парламента! Так само, і зникнення «героїв», теж має бути наполітичній совісті партії і вона має відповісти за це, на найближчихвиборах!

6. ПЕРЕД КОЖНИМИ ВИБОРАМИ ПАРТІЯ МАЄ СКЛАДАТИ СВІЙ УРЯД!

Партії, перед кожними виборами,замість передвиборчих програм, мають запропонувати суспільству свійваріант уряду, з яким вони йдуть на вибори, і це теж має бутизакріплено законодавчо. Експерти ж і суспільство, нехай порівнюютьваріанти урядів від різних політичних партій і оберають «найкращій».Ось, наприклад, передвибоча програма БЮТ - особливо розчулюють, після справи Лозінського та педофільського скандалу, гасла:

«Ми позбудемося насилля влади надлюдиною», «Покарання стане адекватним мірі правопорушення»,  «Мироз’єднаємо корупційне об’єднання влади та капіталу»

Тому, пропоную партіям залишити передвиборчі програми в штабних клозетах, для використання їх, штабістами, за прямим призначенням...

7. ВІДКРИТИ ФОРУМИ НА ОФІЦІЙНИХ САЙТАХ ПАРТІЙ!

Давайте порівняємо сайти трьох найбільших політичних сил, представлених в Верховній Раді.

ПР -                  http://www.partyofregions.org.ua/

БЮТ -               http://www.byut.com.ua/ua/

Наша Україна -  http://www.razom.org.ua/

Спільною рисою всіх цих сайтів євідсутність на них форумів. Як ми бачимо, щоденне відкрите спілкуванняз власним народом не входить до програми жодної з політичних партій.  Вкращому випадку,  Вас згодні прийняти «особисто», так, щоб жодна іншадуша не дізналась, про що Ви розмовляли з партією. «Вожді» вважають, щокрасивих гасел та яскравої картинки, за кілька сотень доларів, народуцілком вистачить...

...

Приблизно так, на думку автора, малаб виглядати партійна реформа. Дуже багато, насправді, в цій справізалежить від позапарламентських партій, що мають шанси потрапити доВерховної Ради. Жоден закон не забороняє відкривати списки таоприлюднювати систему потрапляння до них! Саме ці партії маютьрозпочати цей рух та йти на наступні парламентські вибори з гасламиочищення і впроваджувати в життя принципи задекларовані в цій статті!

А якщо нічого не зміниться і всезалишиться так як є сьогодні? Ну що ж, тоді можна говорити про те, щоукраїнське суспільство не зробило жодних висновків з голованівськоїтрагедії і Валерій Оліник був далеко не останньою жертвою «слуг народу»- смерть ні в чому невинної людини тоді, справді, була марною...

 

ЗИ  Після того, як країною шириться черговий - педофільский - скандал, фігурантами якого є, знову, члени БЮТ, стало ще більш очевидним, що партійна система України вимагає негайного реформування!

В Україні питання визнання вояків національно-визвольних армій на державному рівні завжди стояло гостро. Одні партії намалися це зацькувати, інші - підтримати. Пройшов час, але мало що змінилося. Багато нардепів робили спробу перетягнути мотузку на свою сторону, реєструвалися різноманітні законопроекти. Здається, останню спрообу робив Президент, який виніс на розсуд ради законопроект «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у 20-90-х роках ХХ сторіччя». Однак проукраїнським силам у ВР не вдалося бодай на крок наблизити вищезгаданий документ до прийняття.

Тепер, за 2 місяці до виборів, громадськість має змогу ознайомитись з черговою спробою визнання воїнів УПА на державному рівні. Цього разу ні від кого іншого, як БЮТ. Законопроект № 5373 знаходиться у вільному доступі на сайті Верховної Ради (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36582). Документ складається всього із семи статей і за змістом є зрозумілим навіть для кухарки чи свинопаса. Одразу виникають припущення, що складався він доволі швидко, адже ряд нюансів просто проігноровано. Не дивлячись на те, що №5373 має значну кількість чисто декларативних норм, слід зазначити два важливих положення. По-перше:

На колишніх воїнів Української Повстанської Армії поширюються пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як для учасників бойових дій (ч.2 ст.4 Законопроекту №5373).

Тобто ветерани УПА окрім декларативного визнання отримають матеріальні преференції. А коли мова заходить за пільги, надбавки, субсидії тощо, знайдуться охочі видати себе за вояків і незаконно отримати матеріальні блага. Отже, виникає необхідність визначити ветерана УПА з-поміж інших категорій населення. Автори законопроекту пропонують нам наступний механізм:

Підтвердження належності особи до воїнів Української Повстанської Армії, які брали участь у національно-визвольній боротьбі проти німецько-фашистських загарбників та/або які проводили збройну боротьбу із тоталітарним режимом СРСР за відновлення незалежної Української Самостійної Соборної Держави, вирішується у судовому порядку (ч.3 ст.4 Законопроекту №5373).

Особи з числа колишніх воїнів Української Повстанської Армії, мають право звернутися до суду з позовом про визнання їх воїнами Української Повстанської Армії(ч.1 ст.5 Законопроекту №5373).

Ось тут в нібито гарну і правильну ініціативу шістьох бютівців закладена бомба уповільненої дії:

- законотворці від БЮТу пропонують українським патріотам здобувати своє визнання через судові інстанції, подаючи позови на державу УКРАЇНА;

- стареньких дідусів вирішили поганяти по судах. Позовні заяви, повістки, судові засідання, паперова возня, черги. Скільки відсотків з воїнів УПА, які все життя прожили без названого закону захочуть цим займатися? А скільки з них зможуть просто дійти до зали суду? Скажіть, а кому це більше потрібно, нам чи їм? Мені здається, що упівці уже своє відвоювали і їх визнання більше потрібне молодому поколінню українців, а особливо державі. Хто буде захищати державу, яка не вшановує своїх героїв? Риторичне питання...

- припустімо, що особливо настирливі ветерани все ж вирішили підтвердити статус у судовому порядку. Як вони це доведуть? Принесуть судді світлини, форму, автомат чи скальп москаля? Авторів законопроекту такі деталі не цікавлять. Мабуть хтось підгоняв скоріше склепати...

- погодьтеся, далеко не кожний пересічний громадянин взмозі скласти позовну заяву до суду, не маючи юридичної освіти або практики. Що вже казати про ветеранів війни. Добре, коли в когось знайдеться син юрист або сусід нотаріус. А якщо людина одинока, а її родичі на заробітках у Києві чи в тисячах кілометрів від Батьківщини? Законопроект №5373 нічого не пропонує з цього приводу. Отже частина вояків буде витрачати власну пенсію на юридичну допомогу. Як "шляхетно" з боку держави! Скільки ветеранів УПА погодиться віддати 200 грн. за складання позову до суду? Мені здається, що це є здирництвом і знущанням над особами похилого віку, які боролися за наш з вами добробут.

Я не розумію, навіщо штовхати людей у судово-бюрократичні шмарклі, якщо ми маємо архіви КДБ? Вони досі зберігаються в СБУ, ще й поступово розсекречуються. Треба просто скласти реєстр ветеранів згідно архівів і передати ці дані у в органи, що уповноважені на надання пільг. Все! Ніяких заяв, повісток, доказів, засідань та іншого буквоїдства більше не потрібно! Не слід перекладати на нещасних ветеранів роботу державних органів.  

Підсумовую: в Законопроекті №5373 прописаний нереальний механізм підтвердження належності особи до воїна УПА. На жаль, така прогалина робить увесь майбутній закон фікцією. А високопарні вислови у преамбулі законопроекту є нічим іншим, як патетичним трьопом посереднього бютівського політтехнолога. Не здивуюсь, якщо документ будуть роздавати десь на вулиці разом з листівками "Вона - переможе". Йому і справді місце в білосердечних палатках, а не у стінах Верховної Ради.

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Нещодавно Центром соціальних і маркетингових досліджень «СОЦІС» були опубліковані рейтинги кандидатів у Президенти України. Лейтмотивом опитування було зростання рейтингу Тимошенко і її очевидний вихід у другий тур виборів. Судіть самі: за даними дослідження ВОНА відстає від Віктора Януковича усього на 9%(!), натомість третій переслідувач Арсеній Яценюк відстає від лідера ПР на цілих 20 %, тобто безнадійно пролітаючи у першому турі.

Багато джерел опублікували цю інформацію, але ніхто не звернув уваги на головне. Зокрема за повідомленням УНІАН (http://www.unian.net/ukr/news/news-343227.html) замовником дослідження являється Український фонд підтримки реформ. Що ж, досить цікаво, навіщо якомусь там фонду знати про вибори. Заходимо на їх сайт http://www.ufpr.org.ua/about.php і... вуаля!

Інформація про керівників Фонду:

Пинзеник Віктор Михайлович - Голова УФПР;
Гринів Ігор Олексійович - Голова правління УФПР;
Соболєв Сергій Владиславович - Голова експертної ради УФПР;
Ярема Олександр Йосипович - Виконавчий директор УФПР.

Керівники Фонду - затяті бютівці. Тепер все стає на свої місця. Як-то кажуть: хто платить, той і замовляє музику. Пропоную дружно посміятися (чи поплакати) над витягом із прес-релізу опитування:

За 100 днів до дня виборів рейтинги першого туру розташувалися в такій послідовності: Янукович – 28,7 %, Тимошенко – 19,0 %, Яценюк – 8,2 %, Симоненко – 3,6 %, Литвин – 2,9 %, Ющенко – 2,8 %, Тигіпко – 2,6 %, Тягнибок – 1 %. Решту кандидатів підтримують менше одного відсотка виборців. Порівняно з липнем 2009 року зросли рейтинги в основних двох кандидатів Януковича та Тимошенко на 0,9 % та 2,1 % відповідно. Рейтинг Яценюка впав більше ніж на третину (-4,9 % ). Рейтинги всіх інших претендентів також дещо зменшились за виключенням Тігіпка (+1,7 % ). На другому турі також скоротився розрив між Януковичем та Тимошенко 40,3 % та 32,6 % відповідно. Тимошенко лідирує на Заході та в Центрі України в 16 областях та у м.Києві, а Янукович в 8 областях, Автономній республіці Крим та м.Севастополі. (http://www.socis.kiev.ua/ua/press/reytynhy-kandydativ-u-prezydenty-ukraj..)

Яке співпадіння! Відставання Тимошенко від Януковича скорочується, рейтинги всіх інших кадидатів "дещо зменшились". Звісно окрім Тігіпка, якого вважають технічним кандидатом Тимошенко (+1,7 - справжній прорив!). Мета технології проста, як двері: зробити конкурентів Юлії за вихід у другий тур "непрохідними".

Актуально згадати слова Заступника глави Секретаріату Президента України Марини Ставнійчук, яка теж заявляла про заангажованість опитувань. Щоправда, як представник Президента вона торкалася суто рейтингу Ющенка:

«Таке зомбування існує, суспільству нав`язується така думка широко й масово. А його реальний рейтинг - не скажу, що він високий, та все ж, - близько 8 відсотків, але жодним чином не 2. Не кажучи вже про те, що рейтинги інших кандидатів не набагато вищі», - сказала, зокрема, М.СТАВНІЙЧУК, додавши, що «прем`єр насправді може мати 10-12 відсотків - не так уже далеко від президентського рівня». - повідомляв УНІАН (http://www.unian.net/)

Враховуючи те, як БЮТ пихає нас фаст-фудовими опитуваннями, слова Марини Ставнійчук дуже схожі на правду. До цього необхідно додати: занижають не тільки Ющенка, а й усіх інших кандидатів, які чимось не догодили замовнику. Але викриваючи такі дивні залежності між клієнтом соціологічної служби і результатами опитування, ми маємо змогу дізнатися правду. Значить вихід Тимошенко у другий тур не є такий вже гарантований. Інакше навіщо оплачувати дороге окозамилювання? Чекаємо на біг-бордах нове гасло: "Соціологія є, ВОНА ПРАЦЮЄ!"

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Розмістив у себе копіпаст статті "Штурмовики БЮТ разогнали акцию мирных демонстрантов" , про те, як служба безпеки БЮТ, під час висування Юлі в президенти,  побила на Майдані студентів.

І ось, вчора лічильники  мого блогу, майже одночасно, зафіксували два абсолютно ідентичних пошукових запити:  "штурмовики БЮТ".

Цікаво, що, ще вчора, посилання на статті з цими словами займали 2 сторінки, а сьогодні вже 6 :))

http://www.google.com.ua/search?hl=ru&q=%D1%88%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%91%D0%AE%D0%A2&start=40&sa=N

Не знаю, чи були ті демонстранти проплаченими провокаторами, але власні отморозки Юлі Володимирівні зробили для неї більше лиха, ніж ота сотня студентів. Очевидно, що Юлі Володимирівні непогано було переглянути методи  боротьби з опонентами, бо "служба безпеки" БЮТу плавно перетворюється в "службу небезпеки": небезпеки, як  для суспілсьтва, так і для самого БЮТу!

Ось, наприклад, стаття блоґера anti-yacenyuk від 22 жовтня "Штурмовики Багини" в присутствии Воны избивают стариков

Як бачимо, ярлики "штурмовики БЮТ", "штурмовики Багіні" стійко закріпилися у свідомості українців, тому хочу тільки поздоровити Юлю Володимирівну з цим фактом :)))

Красива картинка, загальний "одобрямс" і правильні гасла - це гарно, але українське суспільство вимагає вже більшого... І якщо Юля Володимирівна не зрозуміє цього, то пролетить вона, "як хванєра над Парижем". Хоча, навіть якщо і зрозуміє...

Штурмовики БЮТ разогнали акцию мирных демонстрантов. Репрессии начинаются?
Тимошенко начала свое восхождение к власти с репрессий против мирных
демонстрантов. Во время митинга-съезда по выдвижению Юлии Тимошенко на
Майдане Независимости 24 октября 2009 г. (в субботу) боевиками службы
безопасности БЮТ был разогнан пикет противников "народного фюрера" (так
Тимошенко была названа в их обращении). "Люди в черном", не
представляясь и не предъявляя документов, задержали, предварительно
изрядно избив, организаторов антиюлианской акции и передали их милиции.
При этом у манифестантов отобрали плакаты и обращения к журналистам. На
вопросы журналистов, по какому праву охрана БЮТ расправляются с
молодежью, милиция лишь разводила руками, ссылаясь на служебные
инструкции и кивая на товарищей в штатском.

По словам АлександраТищенко, одного из участников протеста против выдвижения Тимошенко, "как только мы развернули первый плакат, юлианские штурмовики
набросились на пикет. Первыми повалили на мокрый асфальт девчонок из
КПИ, потом досталось ребятам из Могилянки. Все произошло за считанные
секунды. Мы звали журналистов и требовали, чтобы эти боевики показали
свои документы. Один из охранки Тимошенко сказал, что после победы Юли
нам светит "волчий билет". Типа, "теперь в Украине будет порядок". А
нам такого "порядка" НЕ НАДО! Мы потому и пришли сюда, чтобы не
допустить юлианской диктатуры".

В обращении участников акции к журналистам отмечается, что "ОНА проспала кризис, она спровоцировала инфляцию, в ее окружении люди с сомнительной репутацией... Теперь ОНА за "диктатуру закона". И будут писать эти "законы" люди подобные Лозинскому и Уколову. Это будет еще тот "закон"... Нами всегда правили
"неоднозначные" президенты, но среди них еще не было "гламурного
народного фЮрера". Тем кто способствует президентству Юли было бы
желательно понять к какой пропасти ОНА толкает Украину".

Вот такое начало кампании Юлии Владимировны...

Не пойду отдавать свой голос:
сымут шапку, а то- изнасилуют
помаранчевые, бело-синие.
Пропаду ни за ломаный волос.
Мне приснился лысый дядька,
депутат: почему небритый?%(
со своим золотым корытом,
а на ма`кушке дядьки- дятел.
А в корыте- отрубленный пальчик:
бюллетень мой, а может даже
нос пытливый в донецкой саже,
апельсиновый сладкий мячик.
Я уже целый год не стригся,
не чесал головы немытой.
Голос мой- не тебе в корыто,
моим голосом говорится!
Если был я плешив, колено,
напугал меня б волосатый,
на макушке его сова бы
рокотала... Но я не Ленин.
Могут даже язык вырвать,
головою сыграть в теннис,
откусить незаметно пенис
или выгнать в Москву из Крыма...

Як вже раніше повідомляла "Українська Правда"(http://pravda.com.ua) на сайті Юлії Тимошенко за адресою: http://www.tymoshenko.com.ua/contribute.asp пропонується зробити грошовий внесок на підтримку якогось міфічного громадського руху "Я обираю Юлю!". Мало того, форма заповнення передбачає наступну функцію: "Я хочу вносити зазначену суму щомісяця". Також на цьому сайті можна завербуватися в полюцери - забруднювачів інтернету замовленими коментарями, блогами і статтями. Куди підуть зібрані гроші - невідомо. Припускаю, що оплату цих же полюцерів, а може просто комусь у кишеню.

Само собою виникає питання про моральне обличчя БЮТ і особисто Юлії Володимирівни. Жеваго, Фельдман, Веревський, Васадзе - такі бідні бютівці, що їх грошей звісно не вистачить ненажерливій ЮВТ . Простіше обдирати звичайних громадян, які вже смакують всіма "благами" роботи прем*єр-міністра. І до чого це люди, які заробляють собі на життя тяжкою працею, повинні оплачувати виборчу кампанію кандидатки від олігархічного блоку? Якщо Тимошенко так піклується про народ, то нехай за рахунок вищезгаданих мільярдерів встановить доплату бюджетникам, а не навпаки. Також ми дізналися, що фанів ВОНОЇ в інтернеті вкрай мало, якщо їй так потрібні оплачені прихильники. Воістину, Вона - працює!

Stanislove, спеціально для upu.org.ua