хочу сюди!
 

YuLita

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 43-55 років

Замітки з міткою «економіка»

Нафтогаз отримає $1 млрд інвестицій від Китаю


Державна експортна кредитна агенція КНР Sinosure та НАК «Нафтогаз України» уклали Меморандум про надання групі Нафтогаз страхової квоти на $1 млрд, що дозволить залучити боргове фінансування та прямі інвестиції з КНР в межах цієї суми, – повідомили у Департаменті з комунікацій НАК «Нафтогазу України».

У компанії звертають увагу, що отримання страхового покриття Sinosure не вимагає державної гарантії, а отже Нафтогаз не збільшуватиме навантаження на державний бюджет України для залучення $1 млрд інвестицій в галузь.

  • На першому етапі під страхове покриття Sinosure буде залучено біля $160 млн для фінансування чинних контрактів АТ «Укргазвидобування» з китайськими корпораціями, що постачають бурове обладнання та здійснюють бурові роботи «під ключ».
  • На другому етапі ще близько $800 млн планується спрямувати на інші проекти групи Нафтогаз, які найближчим часом будуть узгоджені з китайською стороною.

Група Нафтогаз вже має досвід успішного співробітництва з Sinosure. В 2018 році завдяки страховому покриттю від Sinosure для Укргазвидобування було придбано 13 бурових верстатів вартістю біля $140 млн з відстроченням платежу на 5 років. Верстати придбано у китайської компанії Honghua International, що входить до державного аерокосмічного концерну КНР.

Цитата

" Нам вдалося за цей час створити одну з найуспішніших економік Європи!" Порошенко П. О.
25.01.2018 р. Давос.

Україна приєднається до ОЕСР

Україна приєднається до Організації економічного співробітництва та розвитку
14 лютого, 2019 - 22:42
Фото: Reuters

Україна розпочне діалог з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з підготовки дорожньої карти для вступу до цієї організації.

Про це заявив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко під час презентації звіту "Оцінка ОЕСР реформи державних підприємств у секторі вуглеводнів України" у Києві у четвер, передає агентство Інтерфакс-Україна.

"Україна має стати членом ОЕСР. Це непростий виклик для нас, однак він стане поштовхом до розвитку рівноправного партнерства з Україною для інших країн ОЕСР", - зауважив Саєнко.

Уряд наразі розглядає можливість централізації певних функцій корпоративного управління і створення професійного органу з функцією координації державних підприємств, повідоми міністр.

"Ми маємо створити методологічний центр в уряді, який зможе допомагати профільним органам управління правильно формувати завдання для менеджменту і наглядових рад підприємств, допомагати з методикою оцінки їх роботи. Ще одним важливим завданням цього органу буде розбудова ефективної зв’язки між органом управління та наглядовою радою з менеджментом підприємства для досягнення балансу між відповідальністю і повноваженнями", - додав він.

Відповідно до кращих практик країн-членів ОЕСР і керівних принципів цієї організації з корпоративного управління на державних підприємствах така інституалізація функції власника сприятиме просуванню реформи управління державною власністю, підвищить рівень експертності Уряду, допоможе вчасно виявляти та вирішувати проблеми, підвищить якість послуг з корпоративного управління на замовлення держави.

Це дозволить Україні швидше подолати етап переходу від директивного радянського типу управління до сучасного управління через постановку завдання і оцінювання.

У свою чергу заступник директора Департаменту з питань фінансів та підприємств ОЕСР Матільда Меснар наголосила, що сьогоднішня дискусія продемонструвала, що реформа корпоративного управління має велике значення.

"Всі присутні мають погодитися, що Україна зробила суттєвий прогрес і має значні досягнення на шляху розвитку корпоративного управління. Ми раді, що ОЕСР зробила свій внесок в цей процес, і із задоволенням будемо підтримувати Україну в подальшому реформуванні", – резюмувала вона.

ОЕСР об'єднує 35 найбільш економічно розвинених країн світу у співпраці в рамках спеціалізованих програм. Країни-члени виробляють дві третини світових матеріальних цінностей та послуг.

ОЕСР у спеціальному звіті "Оцінка ОЕСР реформи державних підприємств у секторі вуглеводнів України» відзначила прогрес в реформуванні корпоративного управління у секторі підприємств державної форми власності в Україні та надала низку рекомендацій державі – як власнику та акціонеру компаній та безпосередньо одному зі стратегічних державних підприємств НАК "Нафтогаз України".

https://day.kyiv.ua/uk/news/140219-ukrayina-pryyednayetsya-do-organizaciyi-ekonomichnogo-spivrobitnyctva-ta-rozvytku

А теперь слайды

Ну что, голожопики мои, босоногие, а-ля пол-вареника.
Я, конечно, понимаю, что канать под голодранцев – наше любимое занятие, национальная забава просто. Лаптеногие по жизни щуку-исполнительницу ждут, лёжа на нетопленной печи, а мы всё время последний хрен без соли доедаем и плачем навзрыд на тему «Нету денежкав вапще».
Тут сегодня глава НБУ пресс-конференцию дал, где подробно расписал, почему «нету денежкав» - это несколько субъективненько.
А вот объективненького он принёс много и даже на слайдах показал, кому читать лениво.

В общем и целом, на конец 2018 у нас не всё так грустно, как ожидалось на старте.


Макроэкономические показатели стабильно ползут вверх и сейчас они на пике за последние 7 лет.
По итогам трёх последних кварталов рост ВВП составил 3,8%. По прогнозам НБУ в целом экономика вырастет на 3,4%


Впервые за пять лет инфляция уменьшилась до однозначного числа в 9%


Курс гривны в течении года показывал хорошую такую стабильность и даже укрепился на 1,4%.


И это без золотовалютных вливаний в стабилизацию.
Причем впервые курс гривны не колеблется синхронно с российской валютой. Т.е. Нацбанк продемонстрировал возможность сглаживать излишние колебания. И даже после открытой агрессии РФ в Керченском проливе и введении военного положения валютный рынок не ударился в ожидаемую панику.
Мы теперь всё же больше на коне, чем конь на нас

На сегодняшний день имеем наибольший объем международных резервов за последние пять лет. Почти 21 миллиард долларов.


Впервые за пять лет банковская система стала приносить прибыль!
Казалось бы, ну как банковская система может быть убыточной? А вот так, как была при «стабильности» Януковича и попередників.

Причем растёт и доверие к самой банковской системе: за год гривневые депозиты граждан увеличились на 15%.


Банки наконец-то активизировалось в кредитовании. Объём выданных гривневых кредитов за год вырос на 31%.


И что я вам хочу сказать, котики пушистые.
Таки война-войною, а обед по расписанию.
Мы потихоньку выбираемся из канавы, в которой борсались очень много лет. И пусть мы пока ещё в самом начале пути, пусть в грязи и с кирпичом многолетней «дружественной к РФ» политики, но худшее позади.
Вся эта «макроэкономика» через год-два-три проявится-таки в наших с вами микро-кошельках. Я недавно в группе провела опрос на тему «Как вы оцениваете своё материальное положение относительно 12-го-13-го года».

100 человек ответило «лучше», 15 - «хуже», 39 – «не изменилось».
Да, это конечно не показатель, не репрезентативно и всё такое. Просто маленький мазок в картине, которую мы все вместе рисуем. Там буде перемога, добробут, смачна їжа та цікаві подорожі, а також розумні люди, яких неможливо купити за жменьку крупи.

Мы пока ещё рисуем не очень умело, только учимся. Но нам очень нужно это всё сделать. Всем, кто планирует здесь жить и растить своих детей. Причем за нас этого не сделает никто. Главное не спешить, отставить панику и загнать популистов под плинтус. Там им будет комфортно распределять поровну подплинтусную пыль, играть в социализм и бесплатный сыр без мышеловок.

Татьяна Худякова

Дефіцит бюджету України

Дефіцит бюджету України: як змінювався показник із 2010 до 2018 року
 19 грудня 2018, 19:00

У 2019 році дефіцит державного бюджету України передбачається на рівні 90 мільярдів гривень. Відзначимо, що останні вісім років країна жила з хронічним дефіцитом головного кошторису країни. «Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювався дефіцит бюджету з 2010 до 2019 року.

Нагадаємо, що в 2019 році бюджет передбачає доходи в сумі 1 трлн 26 млрд 131,8 млн грн, у тому числі доходи загального фонду – 928 млрд 507,9 млн грн і доходи спеціального фонду – 97 млрд 623,9 млн грн. Витрати передбачаються в сумі 1 трлн 112 млрд 130 млн грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 трлн 5 млрд 767,5 млн грн і витрати спецфонду – 106 млрд 362,4 млн грн. Відповідно, дефіцит бюджету очікується в межах 90 млрд грн.

Крім того, до кошторису закладені певні ризики щодо недовиконання дохідної частини, зокрема за статтею доходів від приватизації, сказав у коментарі «Слову і Ділу» економіст Андрій Новак. Мінфін очікує від великої приватизації надходження в розмірі майже 17 млрд грн, однак її можна додавати до дефіциту бюджету, оскільки, як правило, в рік виборів, приватизація не відбувається.

«Бюджет розвитку країни»: чого очікувати в 2019 році?У БПП заявили, що держбюджет на 2019 рік буде вкрай складним через те, що прийде час виконувати зовнішні фінансові зобов'язання, повертати гроші, які брали більш ніж 10 років тому. Ухвалити кошторис мають сьогодні, 22 листопада.22 листопада 2018, 16:10

З боку видаткової частини є ризик того, що в разі підвищення цін на газ більше коштів знадобиться й на виплату субсидій населенню.

До того ж, наступного року сума погашень за зовнішніми боргами майже вдвічі вища, ніж у 2018-му (4,3 млрд дол., або 3,3% ВВП), а за внутрішніми боргами – на 30% вища, ніж цього року.

При цьому прогнозований дефіцит бюджету в 2019 році на 11,6% більший, ніж у 2018-му (80,6 млрд грн).

Максимально дефіцит головного кошторису країни зріс у 2013 році – на 80,3% – й склав 70 млрд грн проти 38,8 млрд в 2012 році.

Найвідчутнішим скорочення дефіциту бюджету (на 33%) було в 2011 році. Якщо в 2010-му він становив 52,6 млрд грн, то наступному року зменшився до 35,3 млрд грн.

Детальніше – на інфографіці.

Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила трирічне бюджетне планування.

Також ми повідомляли, що на початку 2018 року дефіцит держбюджету збільшився на 1,4 млрд грн порівняно з прогнозом Мінфін.

Звітує прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня, шановні колеги!

Ми ввели дуже правильну систему, вже, можливо, навіть, традицію про те, щоб кожен квартал звітувати про те, що відбувається в країні, як розвивається країна, які є проблеми, виклики і завдання. І сьогодні вчергове я буду презентувати і звітувати перед вами за 9 місяців нашої колективної діяльності.

Насправді цей звіт – це не є бравада про успіхи. Це є те, що зроблено фактично в Україні, які стоять перед нами завдання і виклики. Але дуже важливо, щоб люди розуміли, де ми знаходимося, які перед нами стоять завдання, яка реальна ситуація, і я думаю, що це є найголовніше. І, найголовніше, ми маємо бути відкритими і прозорими для людей з точки зору нашої діяльності.

І тому сьогодні я хочу в рамках засідання Уряду розпочати цей звіт за 9 місяців з конкретних цифр економічного зростання і відповідним чином інвестицій, які йдуть сьогодні в економіку, і взагалі який є тренд.

Ми маємо в ІІ кварталі зростання 3,8% ВВП при плані 3%. Це означає, що номіналом за два роки, 2017-2018 рр., ми виробимо продукції і кінцевих послуг на 1 трлн більше, ніж це було за попередні періоди. Таким чином, йдеться про те, що сьогодні у нас знижується, в тому числі, і кількість безробітних, але ми розуміємо, що одночасно має збільшуватися і зарплата, про яку я скажу трошки пізніше.

Інвестиції, зростання в будівництві 5,7% за цей період - це теж є достатньо позитивний показник. І зростає український експорт, це означає, що продукція, яка вироблена українськими руками, все більше і більше досягає міжнародних ринків, що є достатньо конкурентним і необхідним для розвитку нашої економіки.

Так зараз виглядає по 9 місяцях держбюджет, по доходах, по обсягах місцевих бюджетів без врахування того, що ми направляємо в місцеві бюджети з центрального бюджету. Йдеться про плюс 225 млрд ми додаємо до місцевих бюджетів на виконання функцій держави, а це на 27 млрд більше, ніж минулого року.

І найголовніше, що ми ухвалити стратегію поводження, управління державним боргом. Вона є достатньо системною, достатньо якісною, при її виконанні можливо буде досягти тієї мети, яку я ставлю перед собою, яка стоїть перед нами як перед державою – це зменшення боргового навантаження на Україну, особливо яке було створено в 2005-2013 рр., плюс 50 млрд дол.

Це сьогодні величезний тягар на державному бюджеті. Ви тільки подивіться, якщо йдеться, наприклад, що всі місцеві бюджети 188 млрд, то тільки на обслуговування зовнішніх та внутрішніх боргів, державного боргу ми маємо витратити 188 млрд. Це колосальний ресурс, який відволікається від економіки, від того, що міг би бути переданий реально людям на підвищення зарплат, пенсій та всього іншого. Сьогодні ми вимушені просто обслуговувати цей борг.

Хотів би декілька цифр сказати про надходження до бюджету. Одним із джерел є митні платежі. Я хотів би провести кілька порівнянь, але хочу сказати, що в цьому році порівняно з 2017 роком вже почалося зростання – плюс 22% до факту 2017 року. Думаю, що до кінця року будуть більш оптимістичні цифри, хоча, погодьтеся, зростання 22,8% – це є достатньо непоганий показник. Усього залучено 231 млрд.

Але що дуже важливо? Коли йдеться про те, що ми посилили вимоги і зробили достатньо жорсткі адміністрування по митниці, що це дало в абсолютних цифрах на день? Це офіційна інформація. Коли хтось говорить про те, що нічого не відбувається і немає боротьби, то насправді в мене відповідь тільки єдина. Я не хочу виправдовуватися, хочу просто сказати про реальні цифри. Щоденно до того, як ми розпочали посилену боротьбу з контрабандою, ми отримали 1 млрд 338 млн на день до державного бюджету, а зараз показник виріс до 1 млрд 757 млн на день. От вам різниця, трошки менше 400 з плюсом мільйонів щоденно надходить від тих посилених заходів щодо боротьби і протидії контрабанді.

Переконаний в тому, що ще в цій сфері є дуже багато резервів, які можливо використовувати, але ми також зараз будуємо нові термінали по сканерах. Це означає, що ситуація буде все більше й більше якісною. Хоча нам протистоїть цілий контрабандний світ, який займається «сірим» імпортом і десятиріччями звик на цьому заробляти сотні мільйонів і мільярди. Фактично наше завдання – направити їхні тіньові кошти до державного бюджету, що врешті й відбувається.

Управління державною власністю, що теж є дуже важливим напрямком, а я говорю про те, що нам потрібно залучати інвестиції в державне управління, державну власність, і ми затвердили вже 10 об'єктів великої приватизації, великих підприємств, на які ми будемо залучати найкращі інвестиції, які є сьогодні в Європі і в цілому в світі.

Йдеться про те, що раніше можливо це було робити, використовуючи міністерства, чиновників та всіх інших. Зараз ми від цього відмовилися. Ми найняли найкращих у світі топ-радників, які визнані в усьому світі, і вони будуть нам допомагати робити пакетні пропозиції для залучення інвестицій у державну власність.

Але дуже важливо ще є й те, що ми запровадили систему електронних торгів для малої приватизації. Зверніть увагу, буквально за декілька місяців ми вже провели 203 успішні аукціони. Це 203 об’єкти, для початку, які абсолютно конкурентно були продані.

І це означає, що на цих 203 об’єктах (у більшості з них) будуть створені нові робочі місця, нові підприємства малого і середнього бізнесу. Це означає, що якщо ми будемо йти так далі, ми побачимо, що все більше й більше буде створено таких стійких невеликих підприємств, які будуть мати достатньо непоганий рівень, у т. ч. у яких буде непоганий рівень зарплати.

Крім цього, отримано доходи в бюджети – 280 млн грн. Але що важливо? Електронні торги дають у середньому підвищення ціни вдвічі. Якщо стартова ціна, умовно кажучи (я умовно говорю), – 10 млн, то по завершенні торгів – це вже 20 млн грн надходить до бюджету.

Але навіть максимальний лот виріс у 32 рази внаслідок цих електронних торгів. Тобто ринок сам визначає, скільки це коштує і скільки люди готові за це заплатити.

Ще одна річ. Ми зробили, в тому числі, електронну форму для оренди державного майна, провели певні заходи щодо виведення з тіні. Так от, хочу вам сказати, що вже зараз ми виконали план по надходженню від оренди 2018 року. Ми вже мобілізували 1 млрд 75 млн. І це ще не кінець. Ми бачимо там серйозні резерви.

Це теж державне майно, яке використовувалося неефективно, яке в держави бралося за копійки, а потім кінцевому споживачу, кінцевому користувачу втридорога надавалося в оренду. І це означало, що ці кошти осідали в тіні. Ми будемо це викорінювати.

Ми формуємо професійний менеджмент компаній, який має підвищити прибутковість державних компаній. Зараз ми вже маємо: «Укрзалізниця», «Укренерго», «Укрпошта». Ми сформували незалежні професійні наглядові ради за цими підприємствами. Щоб не чиновник наглядав, а іноді дивився в кишеню, хто йому хабар дасть, а незалежні професійні наглядові ради.

І ми бачимо результат по державних підприємствах. За 2017 рік ми вже отримали 44,4 млрд грн доходу, коли раніше вони були повністю збиткові. Ці всі кошти йдуть доходом у державний бюджет. І потім через державний бюджет перерозподіляються на потреби держави і людей.

Важливий аспект – це детінізація зарплати. Ви пам’ятаєте про те, що я говорив, що дуже важливо, щоб заробітна плата в країні виплачувалася відкрито, публічно і легально.

Що це дає? В першу чергу, це захищає інтереси працюючої людини. Так чи інакше, рано чи пізно вона прийде до Пенсійного фонду за пенсією. Якщо вона отримувала свою заробітну плату в «конверті», це буде означати тільки єдине – що їй не буде нарахована пенсія і вона не зможе забезпечити своє життя вже в непрацездатному віці.

Окремо хочу сказати, що ми провели перевірки, хоча ми майже їх не проводили до вересня. Зараз ми проводимо їх більш масштабно, і тут є свої показники того, що підприємці почали оформлювати своїх людей на роботу, найманих працівників. В принципі я вважаю, що це вигідно і самій людині, яка наймає, роботодавцю, тому що він має легальну угоду, людина несе матеріальну відповідальність, і в принципі є регламентовані правові угоди, які не дають можливість якимось чином і в тому числі робітнику зловживати по відношенню до роботодавця. Так працює весь світ.

50 тис. працівникам, внаслідок цих перевірок, з мінімалки підвищена зарплата, тобто легалізована для них. Це означає, що у них буде більше відрахувань ЄСВ у Пенсійний фонд і буде більша пенсія. Додатково створено 47 тис. нових робочих місць, які теж легалізовані. І це тільки початок. Я вважаю, що резервів більше.

Ми в цьому році в агропромисловому комплексі розпочали ряд нових програм, зокрема питання підтримки поголів’я в країні. Ми почали підтримувати вирощування великої рогатої худоби в особистих домогосподарствах, тобто в селянських подвір’ях – там, де люди, просто не маючи коштів на утримання ВРХ, фактично не вирощували, не заводили худобу і т. д., що було надзвичайно негативно.

Тому ми вирішили, що ми надаємо в цьому році, і треба зберегти ці програми на майбутні роки, кожній родині, яка буде вирощувати теля, ми даємо підтримку 2,5 тис. грн на кожну голову для цих домогосподарств.

Що ми отримали зараз? Це тільки початок цієї програми. Ми вже отримали 103 тис. громадян, які вже отримують цю допомогу. Але ми вважаємо, що ця цифра зросте в 5-7 разів. Ми так це передбачаємо і ми йдемо до цього. Це тільки початок.

Ми впроваджуємо далі програму підтримки виробництва української сільгосптехніки. Зверніть увагу, що 2,7 тис. агровиробників прийшли і купили українську продукцію, яка вироблена українськими руками, і за це ми їм компенсували частину вартості цієї продукції.

Також ми прийняли рішення про підтримку агропідприємств, в тому числі на утримання корів. І ми вже маємо 1 тис. 200 агропідприємств, які отримали цю підтримку від держави. Я вважаю, що це треба продовжувати. Тваринництво є величезним сегментом в агропромисловому комплексі, яке може забезпечувати нам і стабільні ціни на внутрішньому ринку, і відповідну якість, і підвищувати наш експортний потенціал. Ми будемо продовжувати фінансування цих напрямків. Хоча наголошую що це тільки початок, ми тільки розпочнемо.

Що мене тут не влаштовує? Ми передбачили 1 млрд на підтримку фермерства. Зараз є багато бюрократичних проблем, які ми маємо спільно – фермери, Мінагрополітики та Уряд – врегулювати, щоб ця програма стала на широкі колії і щоб ми почали серйозно використовувати цей ресурс в інтересах розвитку українського фермерства.

Кожна програма, яку ми розпочинали, розпочиналася з мінімуму і потім набирала своїх обертів, так само, як програма виробництва сільгосптехніки. Це були десятки підприємств, це був маленький обсяг. Я навіть пам’ятаю, після півроку роботи цієї програми ми говорили, що вибірка мала, ніхто цим не цікавиться, але процес пішов, почали виробництво, і його треба тільки утримувати.

Енергетична незалежність. Це цифри, які ми мобілізували як видобуток державного газу в Україні і загального вугілля. Але ще є приватний видобуток, який дорівнює плюс 4,5 млрд куб. метрів. Це орієнтовно біля 20 млрд. Але вони продають його на вільних ринках, він не має відношення до державного.

Накопичено достатній рівень запасів газу в сховищах. Це означає, що опалювальному сезону нічого не загрожує.

Ми виділили 400 млн грн на «теплі кредити». На останньому Уряді ми виділили ще 100 млн грн. Тобто це в сумі буде 500, але це було не за 9 місяців, а відбулося в жовтні. За 9 місяців 400 млн ми направили на «теплі кредити» й акумулювали ці кошти, дали можливість акумулювати 1,1 млрд на «теплі кредити», тобто на енергомодернізацію.

З наступного року в нас впроваджується в дію новий європейський відкритий державний фонд енергоефективності. Ми розраховуємо, що в наступному році ми зможемо з різних джерел акумулювати у ньому державні кошти, кошти наших європейських та міжнародних партнерів, які виділені, по яких прийнято рішення, це не фантазія, і плюс фінансові установи, місцеві бюджети. Я думаю, що це буде сума приблизно 14 млрд грн, які будуть спрямовані на те, щоб утеплювати будинки ОСББ (багатоповерхівки), на нормальні індивідуальні пункти, щоб було якісне тепло, і воно максимально ефективно використовувалось – вікна, дахи, фасади будинків утеплені і т. д. Це дуже серйозні заходи, які будуть давати до 60% економії споживання тепла.

Що стосується ще одного питання. Я б хотів прокоментувати, я чув про те, що починають зараз говорити, що або в цьому році або в цьому опалювальному сезоні ще буде підвищена ціна газу в країні на 35%. Я хочу абсолютно чітко сказати – ні в цьому році, ні в цьому опалювальному сезоні більше ціна на газ підвищуватися не буде. Крапка. І це обов’язково. І це рішення, яке є абсолютно твердим.

Що стосується соціального захисту, то хочу підтвердити, що наша програма субсидій, яку ми розширили зараз і спростили доступ до неї, дасть можливість захистити всіх тих, я це підкреслюю, хто буде потребувати цього захисту. І найголовніше, у кого є сьогодні невисокі доходи, вони вже є на субсидіях, і будь-яке підвищення зараз взагалі вас ніяким чином не торкнеться. Тобто ми тут захистимо, і тут проблем теж не буде. Тому я просив би враховувати цих два важливих аспекта.

По дорогах, я говорю про факт 9 місяців, що вже відремонтовано, це тисячі кілометрів доріг державного значення. Але роботи ще продовжуються і будуть завершені. Звісно, ця цифра підвищиться, тільки 80% плану робіт виконано, якщо дозволить погода, ми це зробимо більше. Але сюди треба додати місцеві дороги, місцевого значення, дороги в містах і т. д., це будуть тисячі кілометрів, які відремонтовані внаслідок державної підтримки і реформи децентралізації.

Окремо хотів би сказати про «соціальний ліфт», про який ми дуже часто чуємо, коли говорять про те, що треба створювати «соціальні ліфти» для того, щоб звичайні люди могли приходити у владу працювати. Я абсолютно з цим згоден, це правильно. І я хочу сказати, що такий ліфт ми створили. Цей ліфт має назву «нова державна служба в Україні». Це абсолютно публічний, абсолютно відкритий добір людей, які мають бажання і якості працювати в державній владі.

Хочу вам сказати, що ми провели 1093 конкурси, на які претендують 25 тис. людей. Це 25 тис. людей не по блату, це 25 тис. людей по публічних відкритих конкурсах, які дають можливість проявити свої здібності і піти працювати в державний сектор. Це перше, що ми зробили, і ми рухаємося в цьому питанні далі.

Окремо хотів би сказати, що дуже важливо мінімізувати контакт людини з чиновником, тобто всі державні послуги ми маємо перевести в електронний формат, і вони мають надаватися тільки в центрах адміністративних послуг, які вже створені. Біля 800 центрів надання адміністративних послуг у країні створено.

Але дуже важливо розвивати дистанційні послуги, щоб можна було в мережу Інтернет зайти і оформити. Зараз можливо оформити допомогу на дитину. Зараз можливо оформити навіть субсидію і багато інших послуг. Фактично 90 електронних послуг сьогодні вже є в доступі для того, щоб людина могла, не виходячи зі свого помешкання, роботи чи просто під час подорожі, в електронному варіанті отримати ті чи інші послуги. І цей перелік буде постійно розширюватися.

Ми не можемо похизуватися тим, що ми маємо величезні рівні в рейтингах по багатьох позиціях, але є й ті, в яких ми маємо лідируючі позиції, в тому числі, що стосується відкритих даних. Ми стали однією з найбільш відкритих країн, де доступ до даних є абсолютно простим і необмеженим.

Децентралізація продовжується. Що дуже важливо? Що через механізми створення об’єднаних і самодостатніх громад вже на території громад живе 7,1 млн людей. І фактично ми маємо зараз 838 створених громад. Але не по всіх ще проведені вибори. Тобто фактично процес пішов у незворотньому напрямі. Треба децентралізацію підсилювати. Є багато технічних питань, які потрібно ще вирішувати. Але в цілому ця реформа є достатньо успішною.

Окремо хотів би сказати про медичну реформу. Зверніть, будь ласка, увагу, я чую зараз, що багато хто... Люди, я з вами абсолютно згоден, з кожним українським громадянином, що охорона здоров'я є в поганому стані. Я з цим згоден. Я навіть не сперечаюся. І ви праві.

Але коли про це говорять політики, я дещо іноді слухаю це і просто розумію, що вони хочуть сподобатися своїм майбутнім виборцям. І тому розказують їм, як усе погано.

Насправді ми розпочали фундаментальні зміни. Їх дуже важко зараз відчути. Дуже важко, тому що, коли ми говоримо про будівництво доріг, дуже просто побудувати кілометр дороги. Дуже просто! Я приїду, скажу: «Ось дорога. Ось проект. І ось ми її побудуємо за, умовно кажучи, тиждень». І люди побачать, що за тиждень це відбулося.

Але в медицині так неможливо. Це все потребує часу, зусиль. Багато є неоднозначних питань. Багато є проблем. І тому нам треба розпочинати ці зміни, щоб прийти врешті-решт до результату. І ми їх розпочали. Я розумію навіть те, що ми їх розпочали і можемо на себе накликати дуже багато негативу. Але питання не в негативі, а питання в тому, що врешті-решт отримають люди.

Так от, я хочу сказати, якщо продовжувати цю медичну реформу, через два, три, п'ять років люди отримають нову якість медицини в Україні. Я в цьому глибоко переконаний з точки зору інфраструктури і так далі.

Але є ще один аспект, який треба сьогодні враховувати – це медична освіта, тому що для того ми можемо створити лікарні, амбулаторії, техніку, але треба готувати якісні професійні кадри, які приходять лікувати. Погодьтесь, що це дуже велике і серйозне завдання. Але я глибоко переконаний у тому, що ми можемо його реалізувати.

Так ось, 20 млн українців вже сьогодні отримали свого персонального лікаря. І найголовніше, що ці лікарі, а їх десятки тисяч сьогодні по Україні, почали отримувати за цих своїх пацієнтів, клієнтів абсолютно нову зарплату. Якщо раніше вона була 5-6 тис. на місяць, то сьогодні такі лікарі вже починають отримувати від 12 до 18 тис. Погодьтесь, що це зовсім нова мотивація для лікаря. Але він отримує не просто так фіксовану зарплату, а він отримує за кожного з вас кошти. Тобто він має до вас ставитися з повагою, компетентно, він має дбати про ваше здоров'я, щоб ви від нього (а ви вже маєте право це зробити) не перейшли до іншого лікаря. І таким чином це все буде давати йому можливість отримувати постійну зарплату саме за послугу, яку він надає вам.

Тому цей процес розпочався. 623 медзаклади вже мають прямі договори зі Службою здоров'я. Пам'ятаєте, ми розпочинали, було 159 закладів, були сотні тисяч людей, які починали входити в програму. Вже це мільйони.

А на наступний рік буде нова програма – безкоштовні аналізи, УЗД, дослідження з 1 липня наступного року для всіх українських громадян вже в лікарнях. Це буде ще один дуже важливий крок щодо якості.

Програма «Доступні ліки». У нас були сотні аптек, якщо ви пам’ятаєте. Зараз, дивіться, 7 тис. 937 аптек вже працюють в цій загальній системі програми. І ми виписали вже з початку року 14 млн рецептів, за декілька років функціонування програми, по-моєму, 25 млн рецептів. Тобто фактично люди отримали можливість доступу до безкоштовних якісних ліків для того, щоб отримати необхідне лікування.

Кожна програма, яку ми розпочинали, вона розпочиналась з нуля. По кожній був скептицизм, хтось казав, що буде добре або недобре. Але всі вони почали працювати. Найголовніше завдання – розширити перелік людей, які їх отримують і потребують цих ліків, і довезти буквально до села, туди, де сьогодні є проблеми доставки цих ліків. Ми цим питанням сьогодні займаємося, тому що маємо подбати про всіх людей незалежно від того, де вони живуть – в маленькому селі чи у великому місті.

Дошкільна освіта. Вже за 9 місяців нам вдалося спільно з місцевими органами влади в тому числі, і ми це фінансуємо з державного Фонду регіонального розвитку (кошти від децентралізації), зменшити чергу в дитсадки і збільшити кількість на 16 тис. місць у дитсадках. Як ви пам’ятаєте, до 2020 року в Україні має бути нульова черга до садочків, а це означає, що кожна українська дитина має право і має бути забезпечена можливістю навчатися у нормальному дитячому садочку, і ми з вами маємо це забезпечити і забезпечимо.

«Нова українська школа» затверджена, ми починаємо її впровадження і будемо продовжувати в наступному році.

Інклюзія в освіті є дуже важливою, особливо в дитсадках, і створюються такі групи, в тому числі інклюзивні ресурсні центри, які повністю адаптовані для особливих потреб.

Ще одна позиція – ініціатива Мін’юсту «Чужих дітей не буває». Вона, можливо, ініціатива Мін’юсту, але в моєму серці, як і в більшості людей, думаю, вона займає особливе місце. Йдеться про те, що чужих дітей не буває, це правда. І багато речей було прийнято Парламентом за ініціативою нашого Уряду про те, щоб максимально посилити вимоги до батьків, які забувають про своїх дітей. Сьогодні ми маємо вже достатньо серйозні результати, коли батьки, які кидають свою дитину напризволяще, починають поважати свою дитину через те, що держава приділила цьому значну увагу.

З початку року ми маємо 3,6 млрд сплачених аліментів і стягування аліментів – приблизно 100 млн на тиждень. Ми маємо таку цифру, коли 100 млн на тиждень від батьків переходить дітям як заборгованість.

Агрорейдерство. Ми з ним серйозно працюємо, і тут потрібно подякувати Нацполіції. Окремо працюють штаби Мін’юсту, Мінагрополітики, в облдержадміністраціях. Якщо десь щось відбувається – одразу реагують. Але треба віддати належне Нацполіції. Я хочу подякувати всім працівникам Нацполіції за те, що наші хлопці, спецпідрозділи одразу виїжджають на місця, коли «псевдоздорові» хлопці починають розмахувати не дай Бог зброєю або ще чимось, нападати на якісь врожаї або землі. Вони зразу приїжджають, обличчям у підлогу або землю, заарештовують, і дякую українським судам, що одразу ці люди йдуть до в’язниці на декілька місяців як запобіжний захід. Я вважаю, що це абсолютно правильно, в країні треба наводити порядок і там, де потрібно, застосувати розумну силу, її треба застосовувати, бо нікому не дозволено приїжджати на агропромислове підприємство і починати там наводити безлад. Тому всім дякую і вважаю, що треба по закону далі і продовжувати наводити порядок і не тільки в цій сфері.

Окрема тема – це безоплатна правова допомога. В цьому році більше 400 тис. українських громадян отримали її безоплатно. Це дуже важливо, бо іноді у людини стається якась біда, юридичні проблеми, і їй не було куди йти. Зараз вона може йти з ініціативою Мін’юсту в такі центри отримувати правову допомогу безкоштовно абсолютно. Я вважаю, що це теж є достатньо позитивний крок, який запроваджений нашим Урядом.

Про обороноздатність. Хотів би підкреслити, що ми вже профінансували 118 млрд грн. Окремо було вироблено 2 тис. 57 одиниць нового і відновленого озброєння, яке передано вже на Збройні Сили України. Тобто фактично всі програми формуються і фінансуються відповідно до тих розписів, які були забезпечені, які були затверджені.

Але треба сказати сьогодні і про соціальний захист наших воїнів. Ми розподілили 667 квартир, які вручаються їхнім родинам, і це є теж важливий аспект, тому що житло має надзвичайно важливе значення.

Ви знаєте, що створюються нові умови для військовослужбовців, які служать, безпосередньо виконують свої обов’язки, це йдеться про планування будівництва нових казарм. І також виділення, як закон передбачає, майже 20 тис. ділянок нашим воїнам АТО.

Але хотів би також сказати, згадав за земельні ділянки і про те, що, як ви пам'ятаєте, 31 січня 2018 року у цій залі я пообіцяв, що ми передамо ОТГ землю поза межами населених пунктів. Можу сказати, що до кінця року ми максимально це виконаємо, і там, де все буде технічно можливо, всі отримають ці землі, і ми вже їх передаємо, системно, постійно, і це слово, яке було вам дано, я говорю сьогодні головам ОТГ, воно буде додержано і ви отримаєте цю землю.

Відновлення сходу. Зрозуміло, що проблем є дуже багато по сходу, і тут не про все сказано, що було зроблено і буде робитися. Це і будівництво нових доріг, які, в тому числі, ведуть на схід, це і відновлення інфраструктури КПП. Звісно, хочу сказати, що давно це потрібно було зробити, зараз ця робота відбувається, але в нелюдських умовах люди перетинають лінію розмежування. Так бути не повинно. Є відповідне доручення, яке голови адміністрацій виконують. І ми коштами теж це забезпечили.

Багато є питань по відновленню житлових будинків і приватного житлового фонду внаслідок обстрілів, інших подій. Нам треба це все відновлювати. І ми цим питанням теж займаємося і допомагаємо.

Зрозуміло, що ми маємо бути готові до того, коли буде звільнений український Донбас для того, щоб його відновлювати. Але це вже будуть зовсім інші масштаби. Ми розуміємо, які руйнації там відбулися внаслідок російської агресії і російського війська, атаки російського війська.

Окремо, колеги. Дев’ять місяців пройшло. Ми вже маємо, завершено 29 нових українських фільмів. Я вважаю, що це в принципі дуже прекрасна динаміка, яка стала можливою за рахунок підтримки держави.

Вперше запускаємо 17 серіалів. І це буде абсолютно вже нова акторська школа. Це буде вже країна кіноіндустрії. Я думаю, що кіноіндустрія може нам приносити достатньо серйозні доходи, в тому числі і до державного бюджету. І в бюджеті місцевих розвивається дуже багато супутньої інфраструктури. Це уже важливий напрямок, який теж буде формувати частинку національної економіки.

Але дуже важливо, що, по великому рахунку, ми маємо прекрасні таланти, які мають розвиватися. І в цьому контексті ми створюємо такі умови підтримки кінематографа.

І завершу я на спортивних змаганнях, які сьогодні реалізуються. Але хочу також зазначити, що ми почали відновлювати й спортивну інфраструктуру.

Фактично в кожній області відбувається будівництво спортивних об’єктів, їх реконструкція з часткою фінансування держави. Так чи інакше відновлюємо спортивні зали, відновлюємо спортивні стадіони. Робимо інші заходи по спортивній інфраструктурі. Масовість спорту має бути забезпечена, щоб люди мали доступ до спортивної інфраструктури.

І, по великому рахунку, це вже ми говоримо про професійний спорт. А ще ми говоримо про масовий спорт. І дуже важливо, щоб ми мали серйозне коло заохочених до масового спорту. Все ж таки це здоров’я людей. Це зовсім інший рівень.

А те, що ми можемо пишатися нашими спортсменами, їхніми досягненнями, думаю, що ні в кого немає сумніву.

Завершуючи короткий звіт за 9 місяців, зрозуміло, я сказав не про все. У нас є багато й інших питань, є багато викликів і проблем. Але що дуже важливо?

На мій погляд, ми маємо зараз десятий місяць, який доходить до завершення. Наше завдання – планово, якісно завершити 2018 рік. Але треба також дивитися і в 2019 рік. І тут ключове значення в 2019 році має збалансований правдивий національний бюджет 2019 року. Такий бюджет ми подали до українського Парламенту. Він був ухвалений в першому читанні. Зараз він доопрацьовується до другого читання спільно з українським Парламентом, і я маю надію на те, і треба так зробити, щоб до 1 грудня Україна отримала збалансований абсолютно реалістичний Державний бюджет.

Це буде означати єдине, що після ухвалення бюджету ми будемо абсолютно прогнозовано і якісно дивитися у 2019 рік, який є непростим з огляду, в тому числі, на політичні баталії і політичні виборчі кампанії. Але я хочу сказати, що претенденти на позиції будуть змагатися за свій власний рейтинг і за своє місце в політиці, а ми будемо з вами, як завжди, боротися і змагатися за успіх України і за стабільність в нашій країні.

Тому крок за кроком, я думаю, що ми будемо долати всі проблеми і вибудовувати ту якість життя, яку заслуговують всі українці.

Дякую за увагу!

Дума про кредити та економічне зростання з рання

Кредит від МВФ, держбюджет, інвестиції та економічне зростання України в оцінках Світового банку

Тривалі переговори України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) нарешті принесли довгоочікуваний результат. Кредитний транш в розмірі майже $4 млрд. має надійти на початку наступного року відразу по прийняттю українськими парламентаріями держбюджету-2019 та погодження рішення Виконавчою радою організації. Ці кошти є критичними не тільки для фінансування зовнішнього боргу держави, пік виплат по якому припадає на наступні два роки і становитиме майже третину бюджету, що без додаткових валютних ресурсів здійснити буде практично неможливо, але і для позитивного сигналу іншим потенційним міжнародним донорам та поліпшення інвестиційних настроїв в цілому. Зокрема, за ходом переговорного процесу України та МВФ пильно спостерігає наш інший важливий партнер – Світовий банк (СБ). То ж наскільки важливою для України є дана фінансова підтримка, на що необхідно звернути увагу керівництву, щоб покращити інвестиційну привабливість країни, наскільки збалансованим буде бюджет 2019 року та яку ціну за це повинні заплатити українські громадяни «ЕН» розповіла економіст представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач.

Кредит від МВФ, держбюджет, інвестиції та економічне зростання України в оцінках Світового банку

Світовий банк  нещодавно презентував прогноз економічного зростання щодо України. Та чи не занадто оптимістичні цифри на поточний і наступний рік, враховуючи, що країна увійшла в передвиборчі перегони, коли рівень політичного популізму буде зростати і  країні буде не до реформ? , інформують Економічні Новини.

Прогноз на 2018 рік ми не вважаємо оптимістичним. За результатами першого півріччя, економіка України зросла на 3,5%. На кінець року ми прогнозуємо 3,3%, тобто ми закладаємо певне сповільнення темпів економічного зростання у другому півріччі. Цього року ми мали аномально ранній врожай, але протягом другого півріччя ситуація буде вирівнюватися. Порівняно з минулими роками ми можемо побачити навіть незначне скорочення, оскільки сам по собі врожай не рекордно великий. Окрім того, логістичні проблеми в Азовському морі мали негативний вплив на промислове виробництво, насамперед на металургію. Наприкінці серпня ситуація дещо покращилася і затримка суден через Керченський міст, за інформацією великих гравців, становила майже 4 дні, що вже не так критично. Але обсяги виробництва в літні місяці було втрачено.

Що ж стосується 2019 року, то в наш базовий сценарій ми закладали прискорення впровадження реформ і відновлення співпраці із міжнародними кредиторами. Ми не вважаємо, що цей сценарій є нереалістичним, оскільки Україні на наступний рік потрібно погасити близько 7% ВВП зовнішнього і внутрішнього державного боргу. І якщо не буде додаткового притоку валюти в країну, то фактично це має фінансуватися з резервів. На сьогодні резерви країни становлять $16,6 млрд. Це еквівалент 2,6 місяців покриття імпорту наступного року, що  є не дуже комфортним рівнем. Саме тому ми думаємо, що без додаткових запозичень від МВФ, СБ, від Євросоюзу (ЄС) ситуація на валютному ринку може суттєво погіршитися, що небажано у рік виборів. В України просто немає кращої альтернативи, ніж впроваджувати реформи, передбачені програмою МВФ та інших міжнародних партнерів. Можливо, такий сценарій оптимістичний, але реальний відносно того, що нікому невигідно допускати «гойдалки» на валютному ринку, дестабілізувати резерви і банківську систему в цілому.

Які ще показники бралися за основу в прогнозі?

Читайте: "Відвертий прорахунок": Озвучена серйозна помилка України в переговорах з МВФ

Протягом двох років ми бачимо великі темпи зростання внутрішнього споживання – 6,7% та 4,2%. Це дає певний поштовх для розвитку галузей, які орієнтуються на внутрішній попит. Ми не очікуємо, що у передвиборчий рік буде зменшуватися внутрішній попит. Тим паче, що з’являються додаткові важелі його стимулювання: як зовнішні (зростання надходжень від заробітчан), так і внутрішні. Тому цей фактор  впливатиме на зростання економіки.

Крім того, за нашими оцінками, наступного року, найбільшим із факторів, які роблять внесок у зростання ВВП, буде чистий експорт. Не тому, що ми очікуємо, що країна зможе більше експортувати. У нас досить стримані прогнози щодо цін на український експорт і щодо його попиту, а за рахунок очікуваного сповільнення темпів росту імпорту проміжних товарів.

Протягом останніх двох років імпорт зростав високими темпами через так звані проміжні або інвестиційні товари. Це було пов’язано з відносно високими темпами зростання капіталовкладень в основний капітал. І в рік виборів традиційно в Україні інвестиційний попит суттєво знижується.

Читайте: Місія МВФ завершила роботу в Україні. Підсумкові заяви

Тому ми закладали невисокі темпи зростання інвестицій в основний капітал. Якщо на цей рік ми очікуємо близько 10%, то на наступний рік – лише 4%. Таким чином навіть при збереженні нинішніх тенденцій в експорті, де темпи зростання залишаються на рівні 1%, через скорочення імпорту проміжних товарів, внесок чистого експорту в економічне зростання збільшується.

В цілому важливо розуміти, що зростання на 3,5% – це недостатньо високий показник, якщо порівнювати з падінням, яке економіка бачила протягом кризи.

Чинники, які сьогодні впливають на показники росту економіки в Україні відомі. Проте війна на Донбасі триває вже не перший рік. Як Ви оцінюєте спроби держави диверсифікувати свої ринки?

Основна роль має належати приватному сектору. Держава має створити умови, які б стимулювали приватний сектор переорієнтовуватися з традиційних сировинних ринків на нові, з більшою доданою вартістю. 20 років у нас була одна структура економіки і одні напрямки для експорту, потім стався великий шок. Ми спеціально досліджували цю тему. Тому під час нашого останнього економічного огляду ми підготували спеціальну аналітичну записку щодо потенціалу України у сфері зовнішньої торгівлі. У ній сказано, що протягом останніх років структура економіки суттєво не змінилася і тільки зараз відбуваються перші трансформації. Нова економіка проти старої починає розвиватися швидшими темпами. З’являються нетрадиційні промисловості. Наприклад, виробництво дротів для автомобілей. Це саме той випадок, коли Україна починає повноправною мірою брати участь у світових ланцюжках створення доданої вартості. Але на сьогодні цей потенціал абсолютно нереалізований. Таких прикладів, як із дротами, має бути більше.

Що повинна робити держава для покращення інвестиційних настроїв? Забезпечити верховенство права та справедливу систему судочинства, серед іншого завершити побудову антикорупційних інституцій. Майже всі опитування інвесторів показують, що першочерговою умовою для виходу на український ринок є ефективна система протидії і боротьби з корупцією. І, звісно, потрібна також дієва банківська система.

Відновлення довіри інвесторів та поступова якісна зміна структури економіки і будуть відповіддю на те, як Україні бути менш  чутливою до зовнішніх потрясінь.

Яка Ваша оцінка інвестиційної привабливості України на сьогодні і чи можна ситуацію в найближчі роки переломити в кращу сторону?

Все впирається в незавершеність зазначених реформ, навіть якщо Україна має певні конкурентні переваги, як от: дешеву робочу силу, кваліфікованих людей, земельні ресурси. Поки немає базової гарантії прав власності і довіри до системи держаних інституцій, ситуацію з недостатністю інвестицій буде неможливо переломити найближчим часом. Крім того, економічна стабільність також є важливою складовою інвестиційного клімату. Якщо інвестори очікують, що протягом наступного року з якихось причин в Україні буде макроекономічна нестабільність, волатильність на валютному ринку, в банківській системі, ніхто не інвестуватиме навіть за умови створення Антикорупційного суду. Ніхто не любить нестабільності і непередбачуваності.

На минулому тижні представники МВФ і українська влада досягли домовленості в рамках економічної політики по введенню нового 14-місячного угоди Stand-By (SBA) на $ 3,9 млрд., що замінить програму розширеного фінансування (EFF), затверджену в березні 2015 року, яка повинна була завершитися в березні 2019 р. Наскільки цей момент є визначальним для співпраці України та СБ?

Хоча ми й тісно співпрацюємо з МВФ, СБ не розглядає партнерство з Україною через співпрацю з МВФ. Але для СБ є дві основні умови: макроекономічна стабільність і виконання повною мірою узгодженої матриці реформ. На сьогодні в Україні макроекономічна стабільність в середньостроковій перспективі без програми МВФ неможлива. Тому динаміка нашої співпраці пов’язана і залежить від того, наскільки Україна зможе реалізувати заходи, направлені на підтримання макроекономічної стабільності. Ми бачимо, що відбувається в Аргентині, Туреччині… Інвестори не дуже схильні інвестувати в країни, що розвиваються, особливо в країни з високими потребами у фінансуванні. Ринки зовнішніх запозичень без програми МВФ фактично закриті для України. То ж позитивно, що сторонам вдалося домовитися щодо подальшої співпраці.

Для нас також важливо, щоб наш пакет реформ був ухвалений парламентом і підписаний президентом. Тут фактично більшість наших домовленостей виконані.

Наскільки підвищення тарифів на газ на догоду МВФ в нинішніх економічних умовах себе виправдовує?

Тарифи – дещо ширша історія, ніж просто передумова збалансованості бюджету. Природний газ –це товар. Держава є його власником і має зобов’язання перед своїми громадянами використовувати ресурс найбільш ефективним чином. Що держава може з цим газом зробити? Може віддати його населенню. Може продати його на зовнішніх ринках. Як ефективний власник держава має вибирати найвигідніший варіант. Тому вважається, що для ефективного використання газу на благо всіх жителів України, його ціна на внутрішньому ринку має відповідати ціні на зовнішніх ринках.

На сьогодні це не так. Ми перебуваємо в тій в ситуації, коли один товар має дві різні ціни, що створює величезні ризики для корупції. Від цього не виграють ні люди, ні країна, ні бюджет. Навіть якщо склалося так, що НАК «Нафтогаз» має позитивні грошові потоки без підняття тарифів на газ і фіскальна ситуація, на перший погляд, не страждає, фундаментально не правильно створювати розрив в ціні між одним і тим самим продуктом. Ідея не тільки фіскальна, але структурна, економічна. Ресурс, яким володіє Україна, має мати справедливу цінність.

Тоді що можна сказати про механізми соціального захисту держави?

Друга сторона медалі – те, що держава має захищати людей, котрі не можуть сплачувати цю ціну. Житлово-комунальна субсидія від самого початку створювалася, щоб захистити вразливі версти населення. Програма існує з 2015 року. Але за останні три роки вона покрила таку кількість домогосподарств, що стала дуже дорогою для бюджету. Тому нині стоїть питання щодо її ефективності. Ідея ж була не в тому, щоб підняти ціну на газ і всім дати субсидію, а захистити тільки тих, хто цього потребує. Всі інші мають сплачувати справедливу ціну. За таким принципом працює весь світ. Наразі необхідно покращити таргетування житлово-комунальної субсидії, щоб вона максимально допомагала саме вразливим категоріям громадян.

Однією з умов продовження співпраці України з міжнародними кредиторами значиться, в тому числі створення Антикорупційного суду. Чи є реальні зрушення в цьому напрямку, окрім прийняття відповідного  закону?

Ідея в тому, щоб це був виокремлений спеціалізований суд, який би розглядав саме справи, пов’язані з корупцією високопосадовців. Адже часто, коли проводяться певні розслідування, такі справи застряють в судах через перевантаження іншими справами, які не менш важливі, але мають іншу специфіку. Задумка в тому, щоб зробити повністю завершену вертикаль з моменту подання декларації, розслідування можливих зловживань до моменту забезпечення справедливого суду. Ухвалення закону про Антикорупційний суд – це одна з реформ, яку ми підтримали своєю програмою. Зараз іде робота з його впровадження. Ми сподіваємося, що це буде зроблено, оскільки це одна з передумов забезпечення притоку іноземних інвестицій в Україну і покращення інвестиційних настроїв. Без цього взагалі дуже складно говорити про стале економічне зростання.

Що Ви можете сказати про проект державного бюджету на 2019 рік?

Важливо дотримуватися фіскальної дисципліни. Цього року в першій половині півріччя ситуація була досить складною, оскільки певні джерела надходжень в бюджет не виконувалися. В липні були навіть проблеми з виплатою пенсій. Це відбувається тому, що інколи плани доходів можуть бути досить нереалістичними.

Тому в роки, коли треба забезпечити потребу у зовнішньому фінансуванні, дуже важливо, щоб бюджет був із реалістичною дохідною частиною, а видатки відповідали наявним фінансовим можливостям, щоб дефіцит не перевищував 2,5% від ВВП.

Ми позитивно оцінюємо проект бюджету, поданий на розгляд парламенту. Дохідна частина виглядає досить реалістичною і краще прорахована, ніж торік. Видаткова частина не роздувається, хоча могла б бути більш структурною. Зростання видатків на заробітну плату у рік перед виборами утримано в межах 12%, що дорівнює зростанню номінального ВВП. Деякі інші видаткові частини також в межах норми. Наскільки вдасться за нього проголосувати в такому вигляді – питання. Але спроба зробити гарний реалістичний бюджет є. Дуже важливо, щоб ті, хто голосуватимуть за цей бюджет, розуміли, це є критично важливий документ, який має допомогти нам уникнути негативних економічних явищ, як-от дефолту, падіння резервів, нестабільності на валютному ринку. І щоб на його основі запрацювала програма міжнародних донорів.

Сьогодні активно ведуться розмови про заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Яке підводне каміння може ховатися за цією пропозицією?

Це все можна обговорювати на експертному рівні. Але світовий досвід показує, що в перший рік, коли відбувалися такі зміни, втрати дорівнювали втратам від скасування податку на прибуток. А в Україні це більш ніж 2,5%ВВП. І якщо його скасують наступного року, — це щонайменше мінус 2,5% ВВП. Шалена сума. Є різні оцінки скільки Україна може отримати від введення нового податку, що компенсувати ці втрати. Але для України це новий податок, тому реалістично передбачити, скільки отримає в цьому випадку бюджет країни, наразі практично не можливо. Крім того, це досить екзотичний податок, який використовується лише в невеликих країнах із маленькою часткою державного сектора. Естонію часто згадують як позитивний приклад. Однак естонський бюджет не перенавантажений соціальними видатками, як-то: зарплатами бюджетникам, видатками на медицину, освіту, субсидіями. І введення цього податку відбувалося паралельно зі скороченням видаткових статей. В Україні, якщо подивитися на видаткову частину бюджету, то у 2019 році не плануються такі фундаментальні скорочення, які б компенсували можливі втрати. Такі реформи, на нашу думку, потрібно робити більш виважено і системно.

Можна розглядати, яким  чином вводити цей податок в Україні. Але робити це в рік, коли дохідна частина бюджету і так крихка, видатки незрозуміло куди різати, а позитивний ефект від цього для економіки під питанням, поки ризиковано. Це питання можна обговорювати в експертних колах, але вносити як серйозну пропозицію для бюджету 2019 року небезпечно.

Було сказано, що після відновлення співпраці з МВФ Україна може отримати бюджетні гарантії від СБ на суму $ 800 млн. Куди планують направити ці гроші і під які умови вони надаються? Як взагалі відбувається розподілення робити в світі між СБ і МВФ?

МВФ направляє свої гроші зазвичай в резерви Центробанку і допомагає боротися з макроекономічними кризами, проблемами з  валютним курсом, платіжним балансом. Світовий банк – longterm developing partner, тобто довгостроковий партнер. Ми дуже тісно працюємо з МВФ, намагаємося, щоб наші програми доповнювали одна одну. Але наш мандат – підтримувати структурні реформи на довгострокову перспективу, які б допомагали країні ефективно долати бідність. Наші програми називаються позикою на політику розвитку. У попередні роки ми зробили чотири таких позики: дві загальні і дві на реформи банківського сектора. Сумарно майже $2,5 млрд. позик з 2014 року. Наші гроші йдуть до бюджету. Уряд має право розпоряджатися ними як завгодно після того, як програма реформ ухвалена. Цього разу ми робимо фактично ту ж саму позику на політику розвитку, тільки у формі гарантії.

Цей інструмент не новий для СБ. Він активно використовується іншими країнами в регіоні, що допомагає, з одного боку, збільшити обсяг запозичень, з другого – зменшити вартість цих запозичень, зробити певний орієнтир для інших інвесторів. Тобто в даному випадку ідея в тому, що Україна під гарантію СБ зможе залучити відносно дешеві ресурси, порівняно з іншими опціями, які наразі існують. 283 times, Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО 22.10.2018 

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма

Чергова місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Роном ван Роденом наприкінці минулого тижня прибула в Україну. До 19 вересня представники Фонду обговорять з українським керівництвом питання економічної політики, щоб оголосити свій вердикт щодо надання чергового кредитного траншу нашій державі в розмірі $2 млрд. Шанси отримати трохи грошей перед початком виборчих перегонів у країні експерти оцінюють неоднозначно. Хоча в уряді та Нацбанку України налаштовані оптимістично. Для простих же українських громадян прогнози в будь-якому разі вимальовуються невеселі. Адже заради отримання траншу необхідно буде підняти і без того непосильні тарифи на газ для населення.

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма для українців

Відповідно до програми розширеного фінансування, яка діє з березня 2015 до березня 2019 року, Україна може претендувати на отримання $17,5 млрд. На сьогоднішній день країна отримала тільки $8,8 млрд чотирма траншами. Останній – в розмірі $1 млрд – надійшов трохи більше року тому, інформують Економічні Новини.

Існує загроза електоральних втрат

Незважаючи на неповне виконання зобов’язань України перед кредитором, фінансову допомогу таки було надано. Нині ж у Фонді проявляють принциповість. Каменем спотикання на сьогоднішній день є створення антикорупційного суду, підвищення ціни на газ, а також збалансованість держбюджету України, щоб дефіцит не перевищував 2,5% від ВВП. Якщо по першому пункту справа хоч трохи зрушила з місця, коли парламент прийняв закон про Антикорупційний суд, який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії (щоправда, поки що невідомо, коли він реально запрацює), то по іншим є принципові розбіжності. Ситуація ускладнюється ще й наближенням президентських і парламентських виборів, які мають відбутися в наступному році. Адже реалізування подібних непопулярних заходів загрожує електоральними втратами для діючої влади.

Проте джерела в уряді повідомляють, що ціну на газ для населення хочуть збільшити на 40%. Мовляв, прем’єр-міністр Володимир Гройсман готовий погодитися на таке підвищення, але триває дискусія щодо конкретних розмірів індексації. Кредиторам раніше пропонували розтягнути підвищення цін на газ на кілька років, індексуючи ціни на 10% кожні три місяці протягом декількох років. Тепер же уряд має намір торгуватися з Фондом про індексацію цін на блакитне паливо в діапазоні від 25 до 40% і готовий погодитися на 40% зростання «прайса».

Читайте: Нова сесія Ради: вікно можливостей або суцільний популізм?

Водночас в МВФ нібито наполягають на приведення цін на газ для населення до рівня імпортного паритету (на сьогодні це додасть до вартості 60%). Зазначимо, вартість «блакитного» палива для населення прив’язана до курсу долара, і, відповідно, у разі його зростання вона також підвищується, а отже, зростає і вартість опалення, обтяжуючи платіжки споживачів.

Нагадаємо, наприкінці серпня Кабмін ухвалив рішення продовжити до 30 вересня спецзобов’язання «Нафтогазу», і газ населенню все ще відпускають по 6957 грн. З 1 вересня вартість газу для промислових споживачів зросла до 8,3-9,6 тис. грн за тисячу кубометрів. Якщо додати витрати на транспортування і ПДВ, то тисяча кубів може обійтися в 10-11 тис. грн.

Таке підвищення не може пройти непомітно для українського споживача. Тому частина негативу повинна забрати на себе девальвація гривні, вважає фінансовий експерт Олексій Кущ. «Це потрібно для того, щоб в жовтні-листопаді показати населенню, що без кредиту МВФ нацвалюта просто обвалиться. Тобто, уряд і хотів би зберегти ціни на газ колишніми, але ситуація є критичною і потрібно домовлятися з МВФ, в іншому разі – колапс. Лякатимуть курсом і по 36, і по 40. Ця технологія вже запускається в маси. Сам же кредитний транш подадуть як неминучість, а не як перемогу», – зазначив експерт.

Читайте: КМУ відмовився підвищувати ціну на газ для населення

Уряд вводить в оману громадян?

У свою чергу член колегії Держагентства з енергозбереження Марія Яковлєва нагадує, що чинний Меморандум з МВФ не містить «вимог», на якому постійно наголошує українське керівництво. У документі згадується виключно про вибір економічної політики, яка дасть змогу повертати гроші кредитору. «У Меморандумі немає вимоги підняти ціну на газ для населення. Там написано, що ціна на газ для потреб населення встановлюється на рівні повного покриття витрат на видобуток з урахуванням прибутку на розвиток. У ціні на газ для населення враховано покриття собівартості 1700 грн/тис. м куб. і прибуток 3200 грн/тис. м куб., або 185%. «Укргазвидобування» задекларувало за 2017 рік 30 млрд. грн. чистого прибутку», – заявила експерт.

За її словами, в разі підвищення ціни на газ до 10 000 грн/тис. м куб. з ПДВ держава отримає таку картину в держбюджеті: фонд субсидій збільшиться з 71 млрд до 120-125 млрд. грн, а дефіцит – з 81 млрд до 130-135 млрд грн. З іншого боку, «Укргазвидобування» збільшить і без того «казково неймовірний» чистий прибуток з 30 млрд до 70-80 млрд грн.

Яковлєва переконана, що уряд сьогодні може знизити ціну на газ мінімум на 1500 грн/тис. м куб, при цьому «Укргазвидобування» отримає повне покриття витрат на видобуток (це умова з МВФ) плюс 100% – у рентабельність, яка дасть змогу й надалі розвивати видобуток. «В результаті зменшиться кількість субсідіантів, знизиться в розмірах фонд субсидій щонайменше з 71 млрд до 45 млрд грн і пропорційно зменшиться дефіцит держбюджету з 81 млрд до 55 млрд грн», – сказала вона. Яковлєва також вважає: щоб повернути заборгованість перед МВФ, в першу чергу, треба здійснити аудит боргів.

Наприкінці 2017 року Нацбанк України прогнозував, що в 2018 році наша країна зможе претендувати на два транша, в I і III кварталах, на загальну суму $3,5 млрд. Але згодом визнав, що про перший квартал вже не йдеться. А очікувана сума зменшилася до $2 млрд, яку сподіваються отримати до кінця року.

«Ми прогнозуємо, що переговори будуть успішними, і ми досягнемо консенсусу щодо отримання чергового траншу до кінця року», – заявив голова правління Нацбанку України Яків Смолій. Він також назвав успішну співпрацю з МВФ ключовою умовою зниження інфляції.

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма для українців

За словами заступника голови головного фінансового регулятора Олега Чурія, співпраця з МВФ дасть змогу Україні вийти на зовнішній борговий ринок і розмістити більш «довгі» цінні папери й за нижчою ставкою. «Ми очікуємо, що Мінфін зможе розмістити євробонди на суму приблизно $1,5 млрд. Це досить суттєва сума, яка надійде в резерви і дасть змогу країні здійснювати зовнішні виплати, а Нацбанку – операції на валютному ринку», – сказав він.

Чурій також звернув увагу на те, що вартість запозичення на зовнішньому ринку залежить не тільки від МВФ, а й від ситуації на світових ринках. На думку фахівця, у Мінфіну буде можливість вийти з позикою, яка їм необхідна для фінансування і поточних виплат за боргами, і дефіциту бюджету.

Чи можна обійтися без траншу

Нагадаємо, раніше МВФ надав Україні дворічну відстрочку з виплати платежів, але тепер вона закінчилася. У 2017 році ми виплатили перші $1,268 млрд. У 2018 потрібно віддати $4,5 млрд, або 135 млрд. грн, якщо рахувати за передбаченим курсом на кінець року. Ще до $2,6 млрд – майбутня сума виплат іншим іноземним кредиторам. Разом ми отримуємо суму, яка дорівнює $7,1 млрд.

Золотовалютні резерви Нацбанку на початок 2018 року становили $18,8 млрд, або приблизно 540 млрд грн. Виходить, за рік Україні потрібно віддати закордонним кредиторам майже 40% золотовалютних запасів. І це, не рахуючи внутрішніх боргових зобов’язань України, разом з якими виплати в 2018 році мають становити до $9 млрд, або половину всіх золотовалютних резервів країни. Тим більше, 2018 рік – це тільки початок великих виплат за зовнішніми боргами. У наступному, 2019 році, сума зросте ще більше. Тільки МВФ потрібно буде повернути $5,5 млрд. Якщо Україні доведеться розраховувати тільки на свої сили, країну очікує дефолт.

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма для українців

Тим часом, на думку керівника Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліло, на сьогоднішній день Україна може обійтися без чергового траншу макроекономічної фінансової допомоги, якщо переговори не завершаться успішно. «Останнім часом Україна показала готовність і здатність обговорювати умови МВФ, а не просто їх беззастережно приймати, як це було раніше. З іншого боку, і сам Фонд теж розуміє, що нині Україна втягується у складний передвиборчий період, коли навряд чи можна очікувати здійснення якихось непопулярних реформ. Це стосується і тарифної політики, і земельної реформи, про яку в МВФ говорили, але домовленості за цими умовами не досягали”, – зазначив експерт.

Жаліло вважає, що в переговорному процесі з МВФ українська сторона все ж «має підстави для пошуку компромісу. Так, він справедливо зазначає, що Україна може закривати свої зовнішні фінансові розриви і без грошей Фонду.

Економічний експерт Олексій Дорошенко вважає, що Україна, швидше за все, отримає транш від МВФ в цьому році, хоча це мало допоможе нашій країні. «Якщо ми говоримо про підвищення ціни на газ, наймовірніше, воно відбудеться. Але цей 1 мільярд доларів для нас не такий важливий», – зазначив він.

На думку експерта, внутрішні причини ризиків для нацвалюти і економіки країни в цілому теж дуже важливі. Наприклад, готується відставка прем’єра Гройсмана, що може докорінно підірвати стійкість гривні й економіку в цілому. «Якщо вона відбудеться, то ми побачимо, як відразу долучається друкарський верстат, гроші йдуть на соціальні виплати. Повірте, що це відразу ж підштовхне інфляцію тільки в цьому році на 2%», – резюмував Дорошенко.ited 906 times, 1 visits today)

Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО

Аграрна Україна стає світовим брендом

Це найбільший контракт в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України - Президент про угоду між компаніями Mriya Farming PLC та SALIC

12 вересня 2018 року - 13:23

Це найбільший контракт в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України - Президент про угоду між компаніями Mriya Farming PLC та SALIC

Президент Петро Порошенко вважає підписання угоди купівлі-продажу акцій між компаніями Mriya Farming PLC та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company щодо продажу компаній Mriya Holding Cyprus Limited та Mriya Trading Cyprus Ltd надзвичайно важливою подією, оскільки є свідченням якісної зміни інвестиційного клімату в нашій державі, відновлення віри інвесторів та їх готовність вкладати кошти в Україну.

«SALIC є власністю суверенного фонду Саудівської Аравії, і він сьогодні є одним із найбільших інвесторів в сільськогосподарський бізнес по всьому світові. І рішення сьогодні прийти в Україну є яскравою демонстрацією того, що Україна на сьогоднішній день готова приймати таких інвесторів і створила для цього всі необхідні умови», - наголосив Глава держави під час церемонії підписання угоди між компаніями Mriya Farming PLC та SALIC, яка відбулася в Адміністрації Президента.

Петро Порошенко назвав важливим той факт, що сьогодні реалізовується у конкретні кроки інтерес наших арабських партнерів та плани інвестицій в Україну з боку найбільших світових інвесторів, який був засвідчений під його візиту до Саудівської Аравії.

«Сьогодні це є найбільший контракт, найбільша купівля в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України. Сьогодні це перша знакова інвестиція суверенного фонду Саудівської Аравії і суверенного фонду всіх країн світу в українські активи», - також підкреслив Президент.

«Сьогодні це перша інвестиція такого масштабу після початку російської агресії в 2014 році, що означає відновлення віри інвесторів в Україну, в основні галузі української економіки», - особливо акцентував Глава держави.

Петро Порошенко звернув увагу, що цей контракт не означає купівлю української землі. «Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в український аграрний комплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, підвищенню експорту, підвищенню надходження валютної виручки, створення високооплачуваних нових робочих місць», - констатував Президент.

За його словами також було проведено переговори з інвесторами, під час яких досягнуто домовленості про те, що підписання зазначеної угоди, -  це лише початок «надзвичайно важливого процесу» і надалі обсяг інвестицій, в тому числі SALIC і з боку суверенного фонду, в Україні будуть зростати.

«Дуже важливо, що внаслідок цього контракту, внаслідок того, що сьогодні відбувається, ми відновлюємо діяльність надзвичайно великого холдингу, відновлюємо його платоспроможність, відновлюємо довіру інвесторів, і це є яскравим прикладом ефективної співпраці українського Президента, Уряду, Національного банку України, Інвестиційної ради при Президенті України», - також сказав Петро Порошенко.

Глава держави розповів про важливі для української економіки події, які відбулися останнього місяця. Зокрема, про надходження 200 млн доларів з боку компанії Bayer з інвестиції в насіннєвий завод, 450 мільйонів доларів від компанії NBT з Норвегії, яка інвестувала у відновлювальну енергетику.

Також Президент анонсував відкриття наступного тижня в Миколаївській області переробного виробництва, згадав нещодавнє відкриття магазину H&M, початок польотів лоукостера Ryanair з українських аеропортів. Петро Порошенко також зазначив, що вчора надійшов перший локомотив General Electric, а сьогодні вранці відбувся запуск проекту IKEA в Україні.

«Це події лише одного місяця, це темпи розвитку України і результати імплементації реформ», - наголосив Президент.

Глава держави також зауважив, що минулого року було розпочато процес, а сьогодні вже підписується документ.

Керуючий директор компанії SALIC Халед Аль-Абуді зауважив, що це не перша інвестиція в Україну, але вперше в такому масштабі. «Ми налаштовані і в подальшому продовжувати нашу діяльність, і ця угода із компанією «Мрія» є відновленням діяльності агрохолдінгу. Ми налаштовані на те, щоб підвищити ефективність виробництва… І це не є останньою нашою інвестицією в Україну. Ми розглядаємо можливості інвестування в інші сектори», - наголосив він.

Керуючий директор компанії SALIC висловив сподівання, що інші інвестори з Саудівської Аравії зацікавляться Україною.


https://www.president.gov.ua/news/ce-najbilshij-kontrakt-v-silskogospodarskomu-sektori-za-vsyu-49526


Економіка України інтегрується в світову економіку

IKEA дуже знаковий бренд – Президент на зустрічі з головним виконавчим директором IKEA у Південно-Східній Європі привітав рішення про прихід в Україну

12 вересня 2018 року - 11:43

IKEA дуже знаковий бренд – Президент на зустрічі з головним виконавчим директором IKEA у Південно-Східній Європі привітав рішення про прихід в Україну

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з головним виконавчим директором IKEA у Південно-Східній Європі Стефаном Вановербеке привітав рішення про відкриття магазину IKEA в Україні.

Глава держави зауважив, що нарешті завершено 13-річну процедуру входження IKEA на український ринок.

«На жаль, це могло відбутися принаймні 10 років тому. Але інвестиційний клімат не дозволив IKEA прийняти правильне рішення у той час. І лише зараз, після того, як була налагоджена ефективна робота, і тоді, коли IKEA знайшла надійних партнерів за сприяння держави, констатуючи покращення інвестиційного клімату, було прийнято це надзвичайно важливе рішення», - наголосив Президент.

«Чому це так важливо? Бо IKEA — дуже знаковий бренд. І мені дуже імпонує ваш слоган як створення кращого повсякденного життя. Це оптимальне співвідношення ціна, якість і надійність», - додав Петро Порошенко. Він відзначив, що в Києві відкриється магазин IKEA нової концепції - так званий city store, який також впроваджується в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Стокгольмі, Мадриді, Копенгагені тощо. Президент зауважив, що мільйон потенційних споживачів вже чекають відкриття IKEA.

«Я теж чекаю. Але я чекаю, коли буде наступний, другий, етап, коли IKEA прийме рішення щодо розміщення тут власного виробництва. Україна для цього має все – сировину, деревину, високопрофесійний персонал, унікальні торгівельні угоди з ЄС і багатьма іншими країнами і всі умови для виготовлення якісної конкурентоздатної продукції», - додав Глава держави.

Глава держави наголосив, що нині продовжується робота для покращення інвестиційної привабливості країни. Зокрема, нещодавно шведський бренд H&M запрацював в Україні, а також було підписано угоду про інвестиції у відновлювальну енергетику з боку норвезької компанії. Президент розповів, що ще планується рішення щодо інвестицій саудівської компанії у аграрний сектор та очікується прихід бренду Decathlon.

«Інвестиційний бум, який на сьогоднішній день відбувається, є яскравою ознакою довіри до України з боку світових інвесторів», - зауважив він.

У свою чергу, головний виконавчий директор IKEA у Південно-Східній Європі Стефан Вановербеке зазначив: «Віримо, що Україна важлива країна в Європі. І ми бачимо, що це правильний час для IKEA бути тут». За його словами, перший магазин в Києві буде відкритий наступного року.

https://www.president.gov.ua/news/ikea-duzhe-znakovij-brend-prezident-na-zustrichi-z-golovnim-49522