Не дам тому гаду пройти у нашу владу
- 06.02.19, 12:33
- Ми любимо тебе, Україно!
Які здобутки і прорахунки України у міжнародній політиці за 2018 рік? На яких напрямках вдалося просунутися, а на яких – «віз і нині там»? Про це Радіо Свобода традиційно наприкінці року запитує експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма» та «Групи стратегічних і безпекових студій» Сергія Герасимчука. «Українська призма» провела щорічне експертне опитування, у якому попросила експертів та журналістів-міжнародників вказати на основні «зради» та «перемоги» України у міжнародній політиці.
– Які успіхи української дипломатії побачили експерти?
–У рейтингу здобутків першу позицію посідає збереження режиму санкцій щодо Росії та солідарність держав Заходу з Україною. Так вважає 42% опитаних. А на другій позиції опинилася така, поза усяким сумнівом історична подія, як рішення Вселенської патріархії про надання Українській церкві томосу на автокефалію.
Про реальну можливість отримати томос як головний здобуток року згадав кожен п’ятий із опитаних експертів (21%).
Позитивні відгуки також отримала діяльність України в Раді Європи та ПАРЄ. Зусиллями української делегації в ПАРЄ вдалося не допустити змін до Регламенту цієї структури, а відтак не дати Росії обійти санкції і повернутися до роботи у Раді Європи.
Понад те, саме ПАРЄ впродовж року ухвалила низку вкрай важливих проукраїнських резолюцій. Здобутки на цій ниві посідають третє місце в рейтингу «перемог» зовнішньої дипломатії – так вважає 7% опитаних.
До того ж, експертна спільнота оцінила й особистий внесок депутатів у захист інтересів України на міжнародній арені. У рейтингу поруч з Ганною Гопко, яка традиційно посідає першу позицію серед активних у питаннях зовнішньої політики депутатів (58%) опинився й Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв (38%). До топ-5 депутатів найбільш активних у просуванні українських інтересів за кордоном експерти також відносять Ірину Геращенко, Мустафу Джемілєва та спікера Верховної Ради України Андрія Парубія.
– А у чому полягав «зовнішньополітичний негатив» 2018 року для України?
– Якщо ж говорити про головні негативні фактори на зовнішній арені, то усі вони пов’язані із агресією Росії проти України.
Впродовж 2018 року Москва не припинила своєї агресії щодо України, продовжує утримувати в неволі українських політв’язнів та військовополонених, а також вдавалась до різноманітних провокацій.
Протидія російській агресії має лишатися пріоритетом зовнішньої політики України
Під кінець року Росія відкрито атакувала українських моряків в районі Керченської протоки. Цей напад призвів до чергової ескалації у відносинах, спровокував нову хвилю міжнародного обурення, став поштовхом для введення воєнного стану у низці областей України.
Експерти суголосно (99% опитаних) вважають Росію найбільш ворожою до України державою. При цьому, майже дві третини опитаних вважають, що зовнішня політика України повною або принаймні деякою мірою відповідає їхнім очікуванням.
Читайте ще: Бруно Лете: Без миру в Україні не може бути миру на європейському континенті
Переважна більшість опитаних (88%) вважають, що протидія російській агресії має лишатися пріоритетом зовнішньої політики України у наступному 2019 році.
Угорщина посіла друге місце у рейтингу найбільш вороже налаштованих до України держав
Доволі прикрим видався рік і для відносин України з Угорщиною. Впродовж року до проблемного «мовного питання» (Угорщина вважає неприйнятними положення статті 7 Закону України «Про освіту») додалося питання незаконної видачі угорських паспортів на Закарпатті. Україна вислала угорського дипломата, причетного до скандалу з видачею угорських паспортів на Закарпатті, а тоді й Угорщина теж не забарилася із відповіддю – вислала українського дипломата.
Будапешту також довелося почекати перш ніж Київ погодився на кандидатуру нового Посла Угорщини в Україні. Призначений на цю посаду Іштван Ійдярто лише нещодавно прибув до Києва.
Що ж стосується блокування Угорщиною діалогу Україна-НАТО, то тут, видається, без американського втручання ситуація взагалі опинилась би у глухому куті.
На цьому тлі Угорщина посіла друге місце у рейтингу найбільш вороже налаштованих до України держав – так гадають більше половини опитаних фахівців (54%).
При цьому 20% опитаних назвали динаміку українсько-угорських відносин найбільшим провалом у зовнішній політиці України. Разом з тим, криза у відносинах з Угорщиною привернула увагу експертної спільноти і, згідно з опитуванням, налагодження відносин із сусідами належить до топ-5 пріоритетів зовнішньої політики України на короткострокову перспективу.
До числа прорахунків можна також з впевненістю віднести продовження будівництва газогону «Північний потік-2».
Цей проект, що містить загрози для енергетичної безпеки та Європи назвали провалом української зовнішньої політики України 10% опитаних.
Так само, 10% вважають, що чимало прорахунків Україна допустила і в ході ескалації в районі Керченської протоки, що призвела до подальшого загострення ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні.
Читайте ще: Протистояння на Азові: Київ не має наміру відступати
– То як же оцінили експерти загалом роботу української дипломатії – негативно чи позитивно?
– Експерти розділилися у своїх думках: 44% оцінили зусилля української дипломатії на «3», і така сама кількість – 44% на «4» за 5-бальною системою.
Основними завданням української зовнішньої політики мають стати протидія російській агресії усіма доступними методами та збереження міжнародної коаліції
Більшість опитаних вважає, що на заваді більшим здобуткам стоїть відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики України (69%), кадрові прорахунки (58%) і недостатня координація між органами державної влади (52%).
Що ж до перспектив, то на майбутнє основними завданням української зовнішньої політики мають стати протидія російській агресії усіма доступними методами та збереження міжнародної коаліції, що підтримує Україну у цій протидії; поглиблення співпраці з ЄС, включно з виконанням Угоди про асоціацію та подальшою інтеграцією; поглиблення співпраці з НАТО включно з інтеграцією; посилення комунікацій з просування іміджу України закордоном (в т.ч. шляхом культурної та публічної дипломатії); економічна дипломатія – просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій і налагодження відносин із західними державами-сусідами та формування політики сусідства.
Опитування проводили з 1 по 14 грудня 2018 року і у ньому взяли участь 120 експертів та журналістів-міжнародників, представників державних та незалежних аналітичних структур і академічних осередків.
07/12/2018 16:58
На Крым распространяется международное гуманитарное право
Аннексия и последующая оккупация Крыма и Севастополя Россией в 2014 году является международным военным конфликтом между РФ и Украиной. Такой вывод указан в ежегодном докладе Международного уголовного суда (МУС) в Гааге, собщает прокуратура АР Крым, передает «Сегодня».
Таким образом, МУС подтвердил квалификацию происходящего на полуострове, которая была дана в 2016 году. Соответственно данной оценке к ситуации в Крыму применимо международное гуманитарное право.
В прокуратуре АРК отметили, что МУС еще не дал своего заключения, могут ли считаться военными преступлениями такие действия в России на оккупированном полуострове, как перемещение и выдворение местного населения, перемещение осужденных, нарушение права собственности и принуждение граждан Украины – жителей временно оккупированной территории к службе в Вооруженных силах Российской Федерации. Но завершить анализ данных вопросов в канцелярии прокурора МУС на предмет их приемлемости для рассмотрения судом обещали в самое короткое время.
В то же время в МУСе напомнили о том, что Украина все еще не ратифицировала Римский статут – главный документ этого международного учреждения.
Как сообщали «Комментарии», Украина передала в Гаагу документы по захвату украинских кораблей Россией
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.
Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.
В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.
Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.
Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.
Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.
Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.
Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.
Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.
"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.
Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.
Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.
Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.
Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.
З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.
Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.
Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.
Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.
"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.
Як змінилися видатки
Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.
Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.
З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.
Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.
Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.
Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.
Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.
Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.
"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.
За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.
Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.
У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.
За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.
Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.
Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.
"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.
Нові старі ризикиВ ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.
Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.
Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.
У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.
Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.
За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.
Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.
"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.
Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низ
У понеділок, 26 листопада, в Україні може бути запроваджений воєнний стан. Рішення має ухвалити парламент. Приводом до цього стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українські кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями.
У ніч на 26 листопада РНБО підтримала пропозиції президента Петра Порошенка просити Раду про запровадження воєнного стану на території всієї України терміном на 60 днів. Приводом до таких дій стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українських кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями. Тепер відповідне рішення має затвердити Верховна Рада, яка збирається на позачергове засідання о 1.
Як відомо, в неділю, 25 листопада, два українських бронекатери «Нікополь» і «Бердянськ», а також рейдовий буксир «Яни Капу» висунулися з Одеси до Маріуполя. Щоб потрапити в точку призначення, кораблям потрібно було пройти через контрольовану Росією Керченську протоку. За твердженнями української сторони, всі відповідні попередження росіянам вони надіслали.
Проте спроба проходу була заблокована російськими військовими, які таранили буксир «Яни Капу». До вечора 25 листопада українські кораблі почали відхід із Керченської протоки, але були атаковані, обстріляні й захоплені російськими військовими. Під час короткочасного морського бою шість українських моряків отримали поранення. Ці події, власне кажучи, й спричинили намір запровадити воєнний стан на території всієї країни.
На що ж розраховувала Україна, відправляючи свої кораблі до Керченської протоки? По-перше, юридично Крим, як і раніше, є частиною нашої країни, тому рух українських кораблів через протоку, теоретично, взагалі не мав зустріти жодних перешкод. По-друге, наприкінці вересня так воно й вийшло – Україна успішно переправила до Маріуполя пошуково-рятувальне судно «Донбас» і морський буксир «Корець» для створення військової бази на Азові. Однак ті кораблі – все-таки не бронекатери з ракетно-артилерійським озброєнням.
Тому можливість конфлікту з імовірністю захоплення українських кораблів все ж можна було прорахувати. Якщо, звичайно, метою морського походу в Керченську протоку якраз і було створення умов, за яких РФ спровокує конфлікт.
Тому що в цьому випадку українська сторона отримує безліч політичних плюсів. По-перше, це чіткий і задокументований доказ агресивних дій саме російських військових (не «зелених чоловічків», «іхтамнетов» або «відпускників»). По-друге, можливість вимагати посилення санкцій щодо Росії. І, нарешті, по-третє «домагатися від міжнародного співтовариства більш активної участі в знятті блокади Азовського моря, яку Росія утримує останні півроку, затримуючи й оглядаючи торгові судна, які прямують до портів Маріуполя й Бердянська, а також із цих портів.
На внутрішній арені правовий режим воєнного стану дозволяє не лише перенести вибори глави держави, які чинний президент Петро Порошенко ризикує не виграти (проведення виборів прямо заборонене статтею 19 закону України про правовий режим воєнного стану), але й на абсолютно законних підставах навести лад у країні «залізною рукою».
По-перше, припинити масові акції протесту «євробляхерів», які активно блокують дороги та прикордонні переходи на західному кордоні, а по-друге, припинити діяльність організацій, політичних сил або засобів масової інформації, які чинна влада вважатиме такими, що загрожують національній безпеці країни. Такі дії допускаються пунктами 8 і 11 статті 8 закону України про правовий режим воєнного стану. При цьому українські моряки послужили своєрідною принадою, що, без сумніву, викликає питання до моральної сторони цієї справи.
Якщо ж жодного «хитрого плану» не було, то похід до Керченської протоки виглядає погано спланованою операцією, яка призвела до втрат кораблів, яких і так мало в українських ВМС, і полону особового складу. І зараз українська сторона поспіхом намагається отримати дивіденди від цієї ситуації. З військової точки зору, конфлікт у Керченській протоці навряд чи призведе до серйозного загострення на лінії розмежування.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
Сьогодні, 4 листопада, стало відомо про смерть радниці міського голови Херсона, громадської активістки Катерини Гандзюк. Жінці було 33 роки. Про це повідомили на сторінці інтернет-спільноті "Хто замовив Катю Гандзюк" в Facebook.
Підтвердив "5 каналу" факт смерті Гандзюк і активіст Массі Найєм. Згодом у Facebook він написав: "Це так. Прохання бути максимально стриманними. Деталі не питайтесь і не дзвоніть. Зараз важливо втримати рідних".
В інтернет-спільноті наголосили, що просять ЗМІ не турбувати родичів та близьких Катерини, а усю інформацію оприлюднять згодом.
Утім, в соцмережах вже повідомляють: попередньо причиною смерті називають відірваний тромб.
Як повідомляв 5.UA, в Херсоні 31 липня напали на керуючу справами виконавчого комітету міської ради, відому активістку Катерину Гандзюк. Її облили кислотою. Речовина потрапила жінці на спину, голову, руку, а також в око. Жінка зазнала опіків 35% тіла. Катерина перенесла понад десяток операцій протягом трьох місяців після нападу. Журналісти і знайомі Гандзюк переконані, що напад пов'язаний з її публічною боротьбою проти проросійських сил в регіоні та корумпованих політиків і представників силових структур. У Гандзюк вже були конфлікти з місцевими правоохоронцями та деякими держслужбовцями.
Правоохоронці спочатку кваліфікували злочин як "хуліганство", але згодом змінили – на "замах на вбивство". Було затримано п'ятьох підозрюваних, четверо з них нині за ґратами. Іще один має цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета. Наприкінці вересня Сама Гандзюк дала інтерв'ю ЗМІ у лікарні. Зауважила, що бачила нападника, і ідентифікувала осіб, затриманих поліцією. Загалом правоохоронці затримали п'ятьох підозрюваних у нападі.
Дивіться також фотогалерею за темою: