Вся увага України прикута до спектаклю, що розігрується у Печерському районному суді, де йде процес над колишнім прем’єр-міністром і одним з лідерів «помаранчевої революції» Юлією Тимошенко, пише The Independent.

Перший акт драми завершився у п'ятницю, коли Ю.Тимошенко нарешті було пред'явлено звинувачення. Вона відмовилася визнавати себе винною, назвавши всю справу «сфабрикованою за наказом президента». Український уряд наполягає, що «процес Тимошенко» — частина масштабного плану боротьби з корупцією, проте, як відзначає видання, «запропоновані їй звинувачення незвичайні, оскільки сконцентровані не на зловживаннях, спрямованих на особисте збагачення, а на газовій угоді з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним від 2009 року, у результаті якої Україна втратила 118 млн фунтів». В ході процесу суд і звинувачення неодноразово порушували процедуру, за що отримали попередження від Єврокомісії і Держдепартаменту США. За твердженням команди Ю.Тимошенко, ця справа не окремий випадок, а «частина скоординованого наступу на опозицію напередодні майбутніх у наступному році парламентських виборів». Вісім членів колишнього уряду знаходяться під вартою, ще трьом заборонено залишати країну. Екс-міністр економіки отримав притулок у Чехії після того, як зазнав переслідувань на Україні. Юрій Луценко, колишній міністр внутрішніх справ, був заарештований напередодні Нового року озброєними людьми. «Як і у випадку з Тимошенко, звинувачення, що пред'являються йому, пов'язані в основному з політичним курсом, а не з особистими зловживаннями», — пише газета. На думку брата Луценка, справжньою причиною переслідувань стала порушена ним під час перебування головою МВС справа проти Бориса Колеснікова — близького соратника найбагатшої людини України Ріната Ахметова, а також проти колишнього губернатора Харкова Євгена Кушнарьова та інших представників оточення В.Януковича. «Але якщо метою нещодавньої кампанії було знищення політичних опонентів В.Януковича, то її наслідки, схоже, виявилися прямо протилежними, — відзначає автор статті Олівер Пул. - Українці проклинали нездатність лідерів „помаранчевої революції“ виконати свої обіцянки. Уряд Тимошенко було спаплюжено підозрами в політичних чварах і неналежному поводженні. Програвши В.Януковичу, Ю.Тимошенко не змогла згуртувати навколо себе опозицію. Однак сьогодні вона знову зображує жертву гонінь і повертає собі ореол лідера нації». «Ми в Україні мали досвід життя в Радянському Союзі, коли не було свободи взагалі», — сказала Ю.Тимошенко в інтерв'ю The Independent. «Ось чому я повинна тепер боротися за ці цінності: верховенство закону, свобода слова, справедливість». «Прохання про інтерв'ю у президента В.Януковича або члена його адміністрації не отримало відповіді до того моменту, як газету було відправлено у друк. Проте раніше у Страсбурзі голова держави чітко дав зрозуміти, що подання навколо Тимошенко закінчиться «швидко». Потім він додав, що люди зможуть побачити «хто правий, а хто винен, і ми зможемо робити висновки». Якщо Ю.Тимошенко буде визнано винною, то їй загрожує до 10 років позбавлення волі і відсторонення від участі у парламентських виборах наступного року і президентських виборах у 2015 році. Якщо ж її виправдають, то це означає, що В.Янукович зіштовхнеться з набагато більш небезпечним політичним противником, ніж якби драми, що розгортаються зараз в Печерському районному суді, не мали б місця», — резюмує автор статті.

http://www.independent.co.uk/news/world/europe/trial-puts-yulia-tymoshenko-back-in-the-spotlight-2319929.html

Америка - це ВАМ не Україна. Там, якщо доведуть провину, то ВОР сидітиме за ГРАТАМИ!!! 

Американська компанія Universal Trading & Investment Co., Inc (UTICo) подала позов проти екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, вимагаючи від неї виплати боргів компанії "Єдині енергетичні системи України" на суму $18,3 млн. Позовну заяву UTICo було подано до суду у Нью-Йорку на початку липня, повідомляє Kyiv Post.

Як пише видання, цим позовом UTICo намагається через Тимошенко добитись виплати боргу компанії ЄЕСУ, яка у 90-х роках була посередником у продажу середньоазійського і російського газу в Україну і Східну Європу та яку певний час очолювала Тимошенко.

UTICo також звинувачує Тимошенко у тому, що вона приховувала прибутки та активи ЄЕСУ від кредиторів, виводячи їх в офшори і під власний контроль. Зазначимо, що перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін 21 липня також заявив про наявність у прокуратури доказів про виведення прибутків ЄЕСУ від торгівлі газом у офшори. У позові UTICo значиться, що Тимошенко перешкоджала стягуванню боргу з ЄЕСУ, і додається, що «за законами Нью-Йорка, присуджений борг може бути стягнений з особи, у якої знаходяться гроші боржника». Такою особою UTICo вважає Тимошенко. Нардеп Сергій Власенко, який у БЮТ займається правовими питаннями, не зміг прокоментувати цей позов проти Тимошенко в американському суді, пояснивши, що через судові перипетії в Україні наразі ще не ознайомився з ним. Як відомо, сама Тимошенко нещодавно подала позов до суду в Нью-Йорку проти Дмитра Фірташа, співвласника компанії RusUkrEnergo. Видання зазанчає, що нью-йоркський позов обернувся несподіванкою для Тимошенко, оскільки дозволив UTICo подати зустрічний позов напряму проти Тимошенко.  У власній позовній заяві UTICo зазначає, що у разі наявності будь-яких відшкодувань на користь Тимошенко за позовом проти Фірташа, UTICo звертається з клопотанням накласти арешт на частину цих відшкодувань у розмірі до $18,3 мільйонів, плюс законні відсотки, до закінчення судового слухання у справі «UTICo проти Тимошенко». Компанія UTICo, яка заснована у штаті Массачусетс в 1993 році, займається консалтинговою діяльністю, а також надає брокерські та колекторські послуги. ЧИТАТИ ГОЛОС АМЕРИКИ >>> ТИСНИ ТУТ Загалом комерційні стосунки двох компаній розпочалися в 1993-94 роках, коли UTICo на прохання ЄЕСУ шукала для компанії Тимошенко покупців на різну продукцію за 2% комісійних від вартості контракту. UTICo знаходила покупців та надавала послуги зі стягуванням грошей з її боржників, але ЄЕСУ так і не заплатила комісійні цьому брокеру. Начебто саме за це і за репутаційні втрати UTICo вимагає $18,3 мільйонів тепер у Тимошенко. З електронного реєстру судових рішень США видно, що справа між ЄЕСУ і UTICo вже роками тягнулась в американських судах.

Владі не вдалося переконати ані українців, ані світову спільноту, що справа Тимошенко не є політичною

Судовий процес нал екс-прем'єр-міністром породив чимало запитань. Тимошенко ін­­кримінують перевищен­­ня служ­­бових повноважень під час підписання газових угод із Росією в січні 2009 року. Обвинувачення стверджує, що вони завдали великої матеріальної шкоди Україні. Питання про перевищення, як і про шкоду, є дуже спірним і сумнівним. Звіс­­но, було б значно краще, якби Росія продавала нам той газ по $100 або навіть по $50. Однак, як сторона обвинувачення буде доводити, що Тимошенко мала змогу у перемовинах із монополістом домогтися нижчої ціни, але, керуючись приватними інтересами, не зробила цього? Крім того, переговори відбувалися в ситуації, що цілком слушно мо­­же бути визначена як форс-ма­­жор, адже точилася розпочата Кремлем газова війна проти України, що доповнювалася енергетичною блокадою багатьох держав Євросоюзу. Між іншим, останні тоді не виявили жодного бажання підтримати нашу країну, хоча це цілком відповідало б Будапештському протоколу про гарантії Україні у зв’язку з її добровільною відмовою від третього у світі за потугою ядерного арсеналу. Чи можна було за таких умов досягти ліпшого результату? У зв’язку з цим виникає питання вже до Януковича: чим він керувався, підписуючи харківську капітуляцію у квітні 2010-го, за якою російські війська контролюватимуть на­­шу територію ще 40 років, перебуваючи в Криму, використовуючи десятки тисяч гектарів курортної землі, тисячі об’єктів, інфраструктуру тощо задурно? Які тут збитки? Чомусь не рахують.

Політична мотивація процесу над Тимошенко вже давно не викликає сумнівів. Як кажуть у Європейському Союзі, в Україні сформувалася система, коли той, хто програв вибори, повинен сідати на нари. І немає значення, що ніхто не може знайти в діях Тимошенко якусь особливу корисливість. Навряд чи нинішня влада, що судомно розшукує найменший компромат на екс-прем’єрку, приховувала б такі факти, якби вони були. Деякі прихильники цього режиму і патологічні «противсіхи» стверджують, що Тимошенко мала політичну користь досягти домовленостей у газових питаннях із Путіним, щоб виграти президентські вибори. Але вона їх програла значною мірою через ті угоди, які постійно використовували про­­ти неї опоненти. Якби Тимошенко тоді, 2009 року, кинула всі ті справи на Ющенка (цікаво, що б він робив?), а сама на знак протесту проти шантажу Крем­­ля і саботажу Віктора Андрійовича оголосила свою відставку, то була б сьогодні президентом України. Отже, московські газові угоди – це її по­­літичний провал, політична по­­милка, що має тягти за собою політичну й моральну відповідальність, але ніяк не кримінальну. Політично екс-прем’єрка вже відповіла на президентських виборах. І не тільки за дорогий газ, а й за загравання з Путіним, за проросійські ілюзії. Те, що інкриминують Тимошенко, взагалі не може бути об’єктом розгляду з позицій кримінального права. Бо тоді за контракти з Росією треба притягти до відповідальності всіх керівників українського уряду за 20 років незалежності включ­­но з Віктором Януковичем, який був прем’єром двічі: за Кучми і за Ющенка. Але регіонали ще й досі п’яні від відчуття абсолютної влади, тому юридичний абсурдизм їх не зупиняє. Однак регіонали помилилися, переоцінили свої можливості й не дуже ретельно прорахували всі наслідки. Пого­­дившись (бо Янукович обіцяв це у Страсбурзі) на телетрансляцію наживо із залу судового засідання, позбавили себе простору для маневру. Адже тепер оцінки ними цього процесу кожен мав змогу перевірити особисто, ввімкнувши телевізор. Власне кажучи, влада вже зрозуміла свою помилку: суд заборонив трансляцію.

Сьогодні вже лунають заклики з боку опозиції до структур Євросоюзу вчинити щодо організаторів нинішнього явно політичного процесу так, як це роб­­лять щодо російських чиновників, причетних до розправи над юристом Сєрґєєм Магнітскім. Понад двісті тамтешніх високопосадовців потрапи­­ли до списку нев’їзних до країн Заходу осіб. У Конгресі США готуються навіть ухвалити відповідний закон. Згадані російські діячі зберігають у західних банках свої «трудові» мільярди, мають там нерухоме майно, вчать своїх дітей, лікуються в клініках тощо. Тож переляканий Владіслав Сур­­ков, перший заступник гла­­ви президентської адміністрації РФ, особисто відвідав США, вмовляючи не приймати того документа.

Європейські політики не мають жодних ілюзій щодо "печерського правосуддя", як, до речі, й щодо «басманного» і «хамовницького» (райони Москви і назви районних судів) у Росії. Трансляція наживо із залу судового засідання ще раз підтвердила їхні найгірші думки. Тож у регіоналів є підстави замислитися. Оракул правосуддя з ПР Володимир Олійник у програмі Євґєнія Кісєльова «Велика політика» на телеканалі «Інтер» уже висловлював обурення з приво­­ду підготовки опозицією спис­­ку суддів і слідчих, які через справу Тимошенко можуть стати не­­в’їзними на Захід.

Пастка для влади

Головне і для нинішньої влади найнебезпечніше – процес про­­ти екс-прем’єрки створює прецедент. Тепер жоден президент, жоден олігарх, жоден політик не зможуть почуватися в безпеці. Починається ера політичної вендети. Коли ПР утратить вла­­ду, а колись це таки станеться, то кільком тисячам регіональних «патриціїв» доведеться негайно тікати з України, бо на них чекатиме страшна помста тих, кого вони душать сьогодні. Себто цивілізований, мирний і законний перехід влади від однієї політичної сили до іншої стане неможливим. Програш на виборах означатиме звинувачувальний вирок і конфіскацію майна (як відомо, ГПУ, не чекаючи результатів процесів, уже наклала арешт на майно Тимошенко і Луценка). Відповідно Партія регіонів, побоюючись відповідальності, на смерть стоятиме за свою владу. А наслідком може бути перехід від мирних парламентських форм політичної боротьби  в суспільстві до зовсім інших.

Vox populi

Позиція громадян України що­­до «тріумфу правосуддя» у виконанні панів Кірєєва і Вовка була яскраво продемонстрована в студії «Шустер LIVE» на «Першому національному». Там на вимогу Леоніда Кравчука провели голосування: «Чи можна вважати те, що відбувається у справі Тимошенко в Печерсь­­кому суді, правосуддям?» 84% присутніх відповіли «ні». А якщо це не правосуддя, то що?

Однак було ще одне запитання: «Чи правильно поводиться в суді Тимошенко?» Тут уже 60% заявили, що неправильно. Це чудова демонстрація не найкращих особливостей української ментальності. Адже друга думка цілковито заперечує першу. Якщо немає правосуддя, немає чесного й об’єк­­тивного суду (як зазначили 84% респондентів), то як «прави­­ль­­но» має поводитися жертва розправи? Вона повинна своєю скромністю і лагідністю узаконювати беззаконня? Ми ще раз переконуємося в тому, що є істотні відмінності між українським та європейським мисленням. Останнє ґрунтується на багатовікових традиціях арісто­­телівської логіки, що давно увійшла в усі клітини розуму пересічного європейця. Якщо на Заході А = В, а В = С, то й А = С, що нікому не спаде на думку спростувати. Проте це не для українців, які охоче погоджуються з тим, що А = В, а В = С, але явно не поспішають зробити єдино можливий висновок: А = С. Сказавши «А», наші співгромадяни можуть дуже довго не казати «Б». Як можна «правильно» поводитися на вами ж визнаному неправильному суді? На жаль, така ментальна риса вже завдала і ще завдасть нам багато шкоди. Це принципова алогічність, усвідомлена чи неусвідомлена відмова від обов’язку мислити послідовно, а отже, відповідально, вияв дуже небезпечної духовної інфантильності, яку жоден державний народ не може собі дозволити, а в ХХІ столітті й поготів. Це те, що об’єднує ук­­­­раїнців із росіянами і різко відрізняє від поляків із їхньою багатовіковою католицькою школою з притаманним західному християнству логіцизмом і суворою дисципліною думки. Хоча дистанція від інтимних логічно-інте­­лектуальних форм побутування культури до повсякденної поведінки великих мас пересічних людей величезна, однак абсолютно не випадково, скинувши комунізм, поляки не переобрали своїм президентом генерала Войцеха Ярузельського. Як і те, що українці, проголосивши незалежність, обрали главою держави партократа Леоніда Кравчука. І це зумовило багато особливостей розвитку нашої країни впродовж останнього 20-ліття. Що ж, поляки вчинили логічно, українці – алогічно. І далі роблять саме так. Це стосується і «пе­­черсь­­кого пра­­восуд­­дя». Тимошенко, заявляючи, що не вважає цей суд судом, демонструє своє небажання брати участь у тому, що вона сприймає як комедію. Себто вчиняє логічно й послідовно. Чого не можна сказати про її критиків, які ставляться до цього процесу не краще, ніж сама екс-пре­­м’єрка. І як вона має поводитися там, де суддя відмовляється задовольняти 99% клопотань, де їй постійно затуляють рота, де прокурори щоразу вимагають позбавити її слова і хочуть, щоб казала те, що потрібно обвинуваченню, геть забувши, що за українськими законами жодна людина не зобов’язана свідчити проти себе.

Історичні паралелі

Приблизно так поводилися підсудні російські народовольці, радянські дисиденти на судових процесах у СРСР, коли всі розуміли, що рішення вже заздалегідь прийнято.

Поведінка Тимошенко є майже ангельською порівняно, наприклад, із діячем Комінтерну болгарсь­­ким комуністом Георгієм Дімітровим на процесі в Лейпцигу, де його судили нацисти. Коли останні 1933 року взяли владу в Німеччині, їм конче треба було дискредитувати комуністів як конкурентів у робітничому русі та соціалістичній агітації. Для цього влаштували підпал Рейхстагу, найвищого законодавчого органу країни, виконавцем яко­­го виступив психічно неадекватний голландець Ван дер Люб­­бе, що страждав на комплекс Герострата. Але в організації злочину звинуватили Георгія Дімітрова, який на той час перебував на території Німеччини. То був такий самий однозначно політичний процес, як і той, що нині веде Кірєєв. Дімітров поводився демонстративно зухвало. Він знущався із суддів, звертаючись до головуючо­­го, як нещодавно нагадав народний депутати Андрій Шкіль, «Ваша песиголовосте!», ображав, не доби­раючи слів, Германа Ґерінга, зрештою зовсім його зацькувавши й переможно проголосивши: «Ви боїтеся моїх запитань, пане прем’єр-мініст­­ре!» Як відомо, обіймаючи багато інших посад, Ґерінг був ще й пре­­м’єром Пруссії. Болгарин кепкував, іронізував, відверто сміявся з того суду, швидко перебравши на себе всі функції прокурора й зробивши підсудними всю верхівку Третього Рейху. Нацисти проклинали той день і час, коли вирішили його судити. Проте якщо на початку 30-х років минулого століття в Німеччині ще зберігалися залишки і пережитки європейської правової традиції, то вже пізніше ця країна дедалі більше нагадуватиме СРСР. На тому нацистському суді Дімітров практично безперешкодно казав усе, що хотів. До залу могли проникнути журналісти і просто цікаві люди, судді реагували на аргументи підсудного й справляли враження правників, здатних ухвалювати незалежні рішення.

Дімітрова виправдали, й ніякий Ґерінг чи Гітлер не зміг нічого змінити, адже процес був змагальним і захист чесно переміг обвинувачення. Нацистські бонзи проковтнули поразку, але, треба віддати їм належне, не стали «грати в Чапаєва». Програли – значить програли. А тут на випадок невдачі в Печерському суді проти Тимошенко готується купа паралельних кримінальних справ…

Дещо пізніше, після тріумфу Дімітрова, аналогічні політичні процеси розпочалися в Москві. Судили «ворогів народу» з найвищого керівництва ВКП(б), армії та радянської держави. Але всі вони як ніч від дня відрізнялися від того, що відбувався в Лейпцигу. Московські псевдосуди демонстрували цілковиту відрежисованість від початку до кінця, там не могло бути несподіванок. З кожним обвинуваченим попередньо змістовно попрацювали у в’язницях і робили це й далі до оголошення вироку. Дехто з жертв судової розправи, наприклад Крестінскій і Бухарін, якось спробували виступити в стилі Дімітрова, але забули, що це не нацисти сидять за столом судової президії. Обвинувач Андрій Вишинський негайно зробив перерву, з підсудними «щі­­льно» поспілкувалися майстри тюремної справи, і після перерви вони вже казали те і так, як було потрібно катам від «юстиції». Використовувалися сильнодіючі засоби впливу:тортури (здебільшого на початковій стадії процесу), шантаж і залякування (погрози знищити родину, заарештувати близьких людей, помститися родичам то­­що), а також обіцянки багатьом від «імені партії» зберегти життя за умови доброї поведінки на суді. Звісно, їх обдурили. Якби Дімітрова судили в Москві, не було б жодного шансу на його виправдання. Але якби він поводився в Лейпцигу «правильно» в українському розумінні цього слова, то не мав би його й там…

Певна річ, печерський процес у жодному разі не можна порівнювати з лейпцизьким. За суттю, формою і стилістикою, за панівним духом у судовому засіданні він значно більш подібний до московських. А поведінка Тимошенко таки ближча до дій Георгія Дімітрова, а не до виступів у сталінській Москві нещасних, переляканих і зламаних людей, які тремтіли за долю своїх дружин та дітей, не знаючи, що з ними можуть зробити (хоча й здогадувалися, і це додавало їм жаху). Ми живемо в ХХІ столітті, вже відійшли в минуле і СРСР, і Рейх, є світова громадськість, що має можливість спостерігати виставу в Печерському суді, є хоч і фрагментарне, але якесь громадянське суспільство в Україні. І від цього не можна абстрагуватися. Бо історія покарає тих, хто не зважає на такі суттєві обставини.

Точка зору
Тиждень поцікавився думкою європейців щодо судового процесу над екс-прем’єр міністром Юлією Тимошенко та загалом ситуації в Україні
Ганне Северінсен
колишня заступниця голови Ліберальної групи в ПАРЄ та колишня співдоповідачка Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи щодо України: «Справжньою метою є не дозволити Тимошенко виступати як лідеру опозиції та балотуватися на наступних виборах»
– Ціла Європа ще пам’ятає морозний січень 2009-го, коли Газпром скористався своїм становищем монополіста, щоб натиснути на Україну, перекривши постачання газу до Європи і захопивши її в крижаний полон. ЄС благав і тиснув на тодішніх президента Віктора Ющенка і главу уряду Юлію Тимошенко, аби ті дійшли якогось рішення з російським прем’єром Владіміром Путіним.
У результаті з’явилася газова угода від 19 січня 2009 року, яку привітав увесь світ, оскільки відновився потік російського блакитного палива і газова торгівля формалізувалася у прозорому договорі між російським Газпромом та українським Нафтогазом. Довгий час стояло питання: навіщо двом країнам знадобилося зливати мільярди доларів у газові операції через RosUkrEnergo і що сталося з тими коштами?
То як ця газова угода перетворилася на кримінବльну справу проти екс-прем’єрки? Дуже розмите звинувачення у «зловживанні посадовим становищем» можна застосувати проти будь-якого (колишнього) міністра, з яким не погоджується чинний уряд, отже, чимало з екс-високопосадовців зараз за ґратами або весь час проводять на незрозумілих допитах. 
Схоже, звинувачення полягають у тому, що Юлія Тимошенко не мала повноважень від свого уряду. Але формально переговори проводилися між двома державними компаніями, а не урядовцями. Той факт, що укладення угоди 2009 року не потребувало повноважень від Кабміну, підтверджують два окремі офіційні листи, підписані торік (коли Янукович уже був президентом) заступником генерального прокурора і чинним міністром юстиції.
Окрім того, з огляду на деякі особливості ситуацію можна назвати форс-мажором – загрозою національній безпеці, життю і здоров’ю людей, яка призвела б до звинувачень Тимошенко у бездіяльності. Під час допиту голова Нафтогазу сам сказав, що Україна була на межі катастрофи, тому що газотранспортна система ніколи за 70–80 років свого існування не функціонувала так, як у січні 2009-го. До того ж і становище в Європі було таким складним, що в деяких країнах люди замерзали до смерті.
Отже, справа абсурдна, і очевидно, що справжньою її метою є не дозволити Тимошенко виступати як лідеру опозиції та балотуватися на наступних виборах. З грудня їй забороняють пересуватися країною і виїжджати за кордон. Вона пройшла тривалі допити, а тепер кожен день проводить або в суді, або в прокуратурі. Тому мені зрозуміло, що, напевне, ду¬¬же важко виявляти повагу до суду, де головує недосвідчений суддя і чітко видно, що він залежить від президента й готовий повторювати все за прокурором. Те, як судова система обслуговує державну владу, нагадує радянські дні.
 Аманда Пол
аналітик Центру європейської політики: «ЄС не може допустити, щоб його відносини з Україною формувалися крізь призму судової справи над Тимошенко»
 – На жаль, багато гравців у Євросоюзі використовують суд над Юлією Тимошенко як перешкоду інтеграції України до ЄС. Для тих держав, які заперечують саму думку про перспективу її  вступу до Союзу, це чудове виправдання.
 ЄС не може допустити, щоб його відносини з Україною формувалися крізь призму судової справи над Тимошенко. Це було б надто короткозоро і шкідливо для його цілей у цьому регіоні.  Якщо активніше долучати Україну до європейської спільноти, зокрема завершити переговори і підписати угоди про асоціацію та глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі, а також чесно  підходити до лібералізації візового режиму для неї, вона з часом ставатиме дедалі сучаснішою і демократичнішою. Це особливо важливо зараз, коли Росія більше тисне на Україну,  ставляючи її перед вибором: або здати їй газотранспортну систему, або зіткнутися з перспективою банкрутства, коли Москва підніме ціни на газ у жовтні до суми, яка виявиться не по  кишені Києву.
 Леонідас Донскіс
депутат Європарламенту від Литви: «Тимошенко і члени попереднього уряду заслуговують на справедливий суд»
 – Ми (євродепутати) підписали на попередньому пленарному засіданні резолюцію щодо цього. Внаслідок зусиль українського посольства в Брюсселі деякі члени парламенту з моєї групи  – «Альянсу лібералів і демократів Європи» (ALDE) – не хотіли коментувати цього питання, оскільки вважали, що ми втручаємося в рішення суду суверенної держави. Однак більшість  наголошувала на тому, що, хоча Україна і є демократичною країною й другом ЄС, суд був політично мотивований; відтак я і багато моїх колег стверджували, що вона і члени попереднього    уряду заслуговують на справедливий суд, а не зведення старих політичних рахунків і розпалювання ворожнечі між Януковичем та екс-прем’єркою. Таких виявилася переважна частина, і  ми ухвалили резолюцію, де висловили занепокоєння політичною мотивованістю справи. Загалом це має заохотити Україну поводитися як справді демократична держава та член  символічного клубу демократичних країн.
 Реймон Кудерс
голова групи дружби з Україною в сенаті Франції, член правлячої партії «Союз за Народний Рух»: «Якщо держава не відповідає сутності європейського проекту, угода про асоціацію  може бути відтермінована»
 – Стосовно угоди про асоціацію, яку сьогодні обговорює з Європейським Союзом український уряд, усе дуже просто. Є правила, яких треба дотримуватися. Якщо стандарти правової  держави порушуються, зокрема впродовж судових процесів, якщо не дотримано формату демократичного життя, переговори можуть бути відтерміновані, зупинені або й скасовані. Не  думаю, що питання про можливе кандидатство України в ЄС постане найближчим часом. По-перше, не поспішає Київ. По-друге, Європейський Союз перебуває нині на стадії не так  розширення, як консолідації, а саме фінансової. По-третє, до цієї перспективи ревниво поставилася б Москва. Отже, такий проект якщо й виникне, то нескоро. Натомість має шанси політика добросусідства на основі угоди про асоціацію, якщо її буде укладено.
Александра Ґужон
доктор політології, викладач Бургонського університету (місто Діжон, Франція), автор книжки «Політичні революції та боротьба за ідентичність в Україні та в Білорусі»: «Якщо судити,  то всіх прем’єр-міністрів України»
 – Не можна сказати, що проблеми української опозиції не цікавлять французький політичний клас. Навпаки, нині Європейський Союз обговорює угоду про асоціацію з Україною. І  політичні кола намагаються зрозуміти, що відбувається. З одного боку, президентські вибори 2010 року загалом були визнані демократичними, влада мирно перейшла від одного  політичного табору до іншого. З іншого – ми бачимо: не вщухають протести опозиції, опоненти влади скаржаться на системні утиски.
 Французька преса досить зважено коментує українські події. Можна побачити як досить критичні матеріали про судовий процес над Тимошенко, так і інтерв’ю Віктора Януковича в  часописі Le Monde, де він виправдовує дії своєї команди. У наукових колах зазначають, що Тимошенко, можливо, не була ідеальним прем’єром, але сумніваються, щоб її попередники та  наступники діяли принципово інакше.
Нам, напевно, дещо бракує інформації про сутність звинувачень. Але очевидно, що перший непрозорий і тому суспільно не вигідний контракт на постачання газу підписувала не Юлія Тимошенко. Отже, вона не може сама відповідати за всі негаразди українського газового ринку. Якби підхід до справи справді був неупередженим, поряд із нею треба було б садовити на лаву підсудних усіх прем’єрів України, зокрема і Януковича.
Таке враження, ніби нинішня українська влада здійснює політичну помсту за поразку в Помаранчевій революції. Імовірно, йдеться також про бажання послабити опозицію напередодні парламентських виборів.
http://www.ut.net.ua/Politics/26885

Чоловік і дружина мітингують по різні боки від Тимошенко Акції проти Юлії Тимошенко під Печерським судом проводить Катерина Смірнова, чий чоловік Павло Нусс приймав участь в акціях екс-прем'єра. Про це повідомив у своєму блозі журналіст 5 каналу Олександр Аргат. Як відомо, Катерина Смірнова - керівник громадської організації "Тимошенко – до відповідальності". Організацію було створено 24 червня - у день першого судового засідання у справі Тимошенко. Метою створення організації Смірнова називає захист судді Родіона Кірєєва. "Суддя Кірєєв потребує підтримки, адже на нього дуже тиснуть Тимошенко та її захисники", - сказала Смірнова. Представники цієї організації у чорних футболках завжди присутні на судових засіданнях по справі Тимошенко. Чоловік Смірнової - Павло Нусс - учасник "Податкового Майдану-2010", де виголошував палкі "антиянуковичівські" промови та стояв пліч-о-пліч з Тимошенко. ВСЮ СТАТТЮ З ВІДЕОЗАПИСАМИ ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ >>>>>> ТИСНИ Тепер запитання до Вас, шановні ДРУЗІ.

ЯКЩО ЧОЛОВІК, майже права рука Тимошенко по ПІАРЗАХОДАМ, то на кого працює ЙОГО ДРУЖИНА???

Додаткова інформація для роздумів. Америка, яка так "підтримує" Тимошенко і "вболіває" за ВОНУю..... передала ПРОКУРАТУРІ УКРАЇНИ матеріали по справі Лазаренко зі "СОПОДЄЛЬЩІКАМІ"...

Президенту України Віктору Януковичу Від трьох американських друзів України

Після перемоги на чесних та відкритих президентських виборах в лютому 2010, ви можете пишатися чималими здобутками для вашої країни

Ваша правляча більшість в парламенті прийняла таку необхідну пенсійну реформу; нескінченні чвари, що характеризували адміністрацію вашого попередника нарешті позаду; ваш уряд домігся значного прогресу, наблизившись до завершення перемовин, щодо зони вільної торгівлі та угоди про асоціацію з Європейським союзом.

Проте вашим досягненням загрожує небезпека, якщо ви та ваш уряд не припините нехтувати правами людини та демократичними принципами. Для тих, хто бажає вашій країні добра і процвітання, такі тенденції видаються тривожними.

Кримінальне переслідування колишнього прем’р-міністра Юлії Тимошенко, яку ви перемогли в другому турі президентських виборів минулого року, є свідченням погіршення ситуації в країні.

Її справа стала приводом для розгляду міжнародним співтовариством як брутальне порушення законодавства з метою переслідування головних політичних опонентів.

[ Читати далі ]

І це не єдиний привід до занепокоєння. Міністр внутрішніх справ уряду Тимошенко Юрій Луценко перебуває за гратами з грудня минулого року. Він також став жертвою підозрілої підвищеної активності прокуратури.

Ваші представники говорять, що розслідування проводяться проти більше, ніж 400 нинішніх чиновників, але жоден з цих випадків не торкається осіб з таким політичним статусом.

Поцедура проведення таких кримінальних розслідувань не викликає довіри ні в Україні, ні за кордоном. Чотири різні кримінальні справи було порушено проти Тимошенко.

Служба безпеки України та Генеральна прокуратура, здається, вийшли з-під контролю і намагаються зачепитися за будь-що, що може буте використане як звинувачення проти Тимошенко з метою позбавити її права участі в майбутніх виборах.

Європейський суд з прав людини буде розглядати цю справу. І це лише доводить те, що порушення українського судового законодавства відбувається з політичними цілями і є нехтуванням європейськими нормами та цінностями.

Пане президенте, Ви повинні покласти край цьому негайно. У відповідь на зростаючу критику у зв'язку зі справою Тимошенко, ви нещодавно вирішили припинити будь-які втручання у процес розслідування. Так, такий крок міг би бути доцільним, але лише у разі справедливої та неупередженої процедури судового розгляду справи.

Проте, за браком авторитету, нездатність зупинити ці переслідування може лише зашкодити вашим намаганням приєднатися до ЄС і позбавити вас цієї важливої рівноваги у відносинах з Росією.

Вибіркові переслідування – не єдина проблема. Місцеві вибори у жовтні минулого року відбувалися з грубим порушенням демократичних стандартів, ламаючи позитивну п’ятирічну тенденцію проведення чесних і справедливих виборів.

Служба безпека бере на себе занадто велику відповідальність, зважаючи на необгрунтований тиск співробітників служби на громадських активістів (українських та іноземних), а також журналістів.

Парламент погруз у бюрократії. Корупція і досі залишається величезною проблемою на всіх рівнях влади. Політика в галузі освіти, релігії та мови лише посилює суспільну ворожнечу та чвари і зовсім не сприяє національній єдності.

 

Ми не є прихильникамии попередньої адміністрації, хоча давно підтримуємо Україну. Нескінченні чвари між президентом Віктором Ющенком і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко мали паралізуючий вплив на політику.

Той період характеризувався економічною кризою і неефективним управлінням. Корупція і тоді була величезною проблемою, зважаючи на газову угоду з Росією у 2006 році. Тому зовсім не дивно, що адміністрація не виправдала очікувань учасників Помаранчевої революції у 2004 році. П'ять років після Помаранчевої революції були періодом втрачених можливостей. І Україна не може дозволити собі рухатися в неправильному напрямку ще п'ять років. Саме тому ми закликаємо Вас втрутитися і припинити ці антидемократичні дії, доки не стало надто пізно і ви не змушені відмовитися від членства в ЄС та припинити переговори.

Тривалі тривожні тенденцій у вашій країні ведуть Україну до клептократії та авторитаризму. Це загрожує катастрофічними наслідками для країни. І це зовсім не те, для чого вас обрав народ.

Зараз час продемонструвати ваше вміння керувати країною, пане президент. І, як кажуть на Заході: якщо ви опинилися в ямі, то в першу чергу потрібно перестати копати, тобто потрібно припинти робити те, що ще більше ускладнює ситуацію. Ще не пізно, але часу у вас майже не залишилось. Девід Кремер, Деймон Вілсон, Роберт Нурік http://www.kyivpost.ua/opinion/op-ed/pane-prezidente-ne-kopajte-sobi-yamu-25463.html

Заявления Госсекретаря США Хиллари Клинтон, а также других лиц относительно политизированности судебного процесса в отношении лидера партии "Батьківщина" Юлии Тимошенко являются предвзятыми. Об этом сказал заместитель председателя фракции Партии регионов в Верховной раде Вадим Колесниченко;меня возникает встречный вопрос: почему чиновники США не выражают беспокойство относительно того, что в пяти европейских странах в отношении бывших чиновников возбуждены уголовные дела. Получается, что в Европе можно возбуждать уголовные дела, а в Украине нельзя? Мы что, папуасы?», — отметил Колесниченко.Парламентарий добавил, что суд в отношении Тимошенко происходит по закону, а призывы относительно отвода судьи по данному делу являются безосновательными. 

Всі статті  |  Версія для друку  ::  Додати  |  Редагувати Когда смотришь на это судебное действие в Украине по так называемым делам Тимошенко и Луценко, то становится совершенно понятным почему в Европейском суде Украина занимает одно из ведущих мест в Европе по количеству поданных жалоб на неправомерное решение украинских судов -около 4 тысяч жалоб. А сколько незаконных приговоров,когда люди не находят ни средств  ,ни сил обжаловать эти неправосудные решения. Всем видно, что обвиняемая сторона не имеет никаких реальных шансов защищаться : - невозможно добиться защите отстранение от ведение процесса судьи, который неопровержимо  и очевидно  стоит на позиции необъективности и предубежденности к обвиняемой. Он выносит решение по ходатайству стороны защиты о недоверии к нему с такой же необъективностью и предубежденностью, как и по другим вопросам. И это как по делу Тимошенко, так и по делу Луценко.  Возникает юридический казус, когда норма конституции по обеспечению для подсудимой справедливого и и объективного суда не обеспечивается именно потому,что это вопрос решает тот, кто эти нормы нарушает. И нет инструментов эту беззаконие остановить, в корне задушить его.  Надежда на аппеляционный суд при такой форме защиты не имеет практической перспективности их необъективное решение уже в Украине не может быть обжаловано. Даже в Советском Союзе был Верховный суд республик, СССР, да и в ЦК КПСС поступало много жалоб и они там решались, а теперь отменена юрисдикция ВСУ в части пересмотра жалоб на справедливый суд, эти ребята превратили его в методологический орган по разъяснению правил судопроизводства. - сторона защиты лишена открытости суда и теперь беззаконие судей и прокуроров творится в кулуарах, удаляются из зала суда депутаты ВР, позволяющие отдельные реплики или аплодисменты - запрет судьи Киреева вести  дело Тимошенко  защитнику и депутату Власенко  из-за того, что он не сел, когда судья этого требовал есть не только неадекватной реакцией на мелкое событие ,но есть грубое нарушение закона, которое не предусматривает за такое - запрет защитнику защищать свою подзащитную ,закон предусматривает денежные штрафы, удаление на одно заседание. Еще больше удивление вызывает действие судьи в том, что он за это требует в адвокатской ассоциации лишить Власенко лицензии на адвокатскую деятельность. - судья откровенно отнимает право защите ознакомится с делом, не дал он этим законным правом воспользоваться Титаренко, доведя его до сердечного приступа и после этого судья подал на Титаренко жалобу в ассоциацию адвокатов о нарушение норм адвоката. Не дает о предоставленной нормой закона правом на ознакомление адвокатов Сирого и Плахотнюка. И этот беспредел видят все, это никто не хочет остановить. А ведь Янукович гарант конституции. ВР должна эти вопиющие нарушения Конституции рассматривать иначе народ не понимает зачем пишется основной закон. - не допустил судья к делу американских адвокатов, а в 2005 году на заседании ВСУ были допущены со стороны Януковича иностранные адвокаты из США и Швейцарии. Они активно участвовали в процедуре судебного заседания  выступали, задавали свидетелям вопросы. Что сталось теперь, почему нельзя привлекать американских адвокатов Тимошенко? - еще одно вопиющее нарушение норм закона - по просьбе защиты не приобщаются документы, которые представляет в свою защиту обвиняемая- документы международных аудиторов, признанных во всем юридическом мире. Хотят иметь только доказательства стороны обвинения.

ДРУЗІ! Пропоную Вашій увазі одну публікацію. 

Ми маємо сьогодні  ЗЛОЧУННУ ВЛАДУ і це безумовно!!! Але що нам МОЖЕ ВТЮХАТИ ЗАВТРА КРЕМЛЬ на заміну цій владі? Люди, думайте головою, а не емоціями.

Зачем Медведчуку Министерство обороны?

Очевидно, что в Москве опять сделана ставка на давних лоббистов Кремля. И в частности, на Виктора Медведчука. Последний, как известно,  имеет весьма тесные взаимоотношения с Владимиром Путиным, которого большинство политологов видит следующим «четырнадцатилетним» президентом Российской Федерации. Правда, после дрейфа Медведчука в сторону Тимошенко, прямое его возвращение в большую украинскую политику времен Януковича  маловероятно. В то же время, судя по той медиаактивности, которую Медвудчук демонстрирует в последнее время, не исключено что он  готовится пройти в парламент по мажоритарному округу, где попытается сформировать свою группу влияния. А публичные отрицания этих планов, сделанные в одном из последних его интервью, являются лишним тому подтверждением. В любом случае, Москва пока делает ставку на продвижение сильных креатур Медведчука на ключевые государственные посты.

В любом случае, приходится признать, что Кремль избрал новую тактику обеспечения собственного влияния на политическую ситуацию в Украине. Несколько разочаровавшись в жесткой позиции президента Януковича, Москва возобновила свой бесконечный проект по внедрению в окружение президента прямых лоббистов, чья компрометирующая зависимость  не вызывает у нее сомнения. В данном конкретном случае речь идет о Билоконе и Олейнике, которые, судя по всему, подконтрольны Медведчуку. И возможное назначение которых существенно подрывает влияние иных групп. Одновременно с этими назначениями следует ожидать, как минимум, ослабления влияния группы того же главы АП.

И последнее. Пророссийская группа Медведчука, как это ни парадоксально, до сих пор завуалировано, но, тем не менее, лоббирует интересы Тимошенко. Вне зависимости от перспектив Юлии Владимировны попасть в тюрьму, политический потенциал у данной фигуры огромен. При удачных кадровых манипуляциях в силовых структурах, Медведчук сможет не только ослабить давление на лидера оппозиции, но и полностью (изнутри) разрушить всю систему обвинения Тимошенко. Учитывая особые отношения Тимошенко с Кремлем, лоббисты Медведчука смогут получить всестороннюю поддержку, в том числе и из Москвы.

Сергей Власенко привез из-за границы, как сам утверждает, “достаточно интересные факты” в доказательство невиновности своей подзащитной Юлии Тимошенко. Раскрыть козыри защитник, народный депутат от БЮТ обещает на заседании Печерского суда Киева. Сейчас он готовит ряд новых ходатайств, в том числе о возвращении дела на дорасследование с целью проведения новых очных ставок.

О том, кто проводит аудит и анализ газовых контрактов Тимошенко, насколько самостоятелен суд в принятии решений и почему в судебный процесс вмешалась его бывшая супруга, Власенко рассказал в интервью ЛІГАБізнесІнформ по возвращении в Киев. - Судя по всему, вы уже в Киеве… Давно вернулись из поездки за границу?

- Да, я в Киеве. Вернулся. - Что вы делали за рубежом, какие доказательства невиновности Тимошенко в газовом деле собирали? Нашли, что хотели?

- Десять дней, которые меня не было на судебном процессе, я действительно провел за сбором доказательств, причем не только за границей, но и в Украине. Мне кажется, мы собрали дополнительно к тому, что есть в материалах дела, достаточно интересные факты. Все они свидетельствуют об абсурдности обвинений, которые выдвигаются Тимошенко, – на мой взгляд, они их полностью опровергают. Больше о том, что именно мы собрали, вы узнаете в рамках ходатайств, которые мы заявим в деле. Это будут ходатайства об истребовании документов, о допросе свидетелей, которые не были допрошены по непонятным для нас причинам, о приобщении к материалам дела тех документов, которые есть в нашем распоряжении, о возвращении дела на дорасследование с целью проведения очных ставок. - С кем следует провести очные ставки, и что за недопрошенные свидетели?

- Могу привести такой пример. Директивы, незаконность подписания которых инкриминируется Тимошенко, касаются всех четырех контрактов, подписанных между Нефтегазом и Газпромом. Речь идет о контракте купли-продажи природного газа в 2009-2019 году, о контракте по транзиту природного газа через территорию Украины в этот же период, а также о договорах, по которым Газпром и Газпромэкспорт переуступили свои права требования по отношению к компании Росукрэнерго и передали права кредитора по этим требованиям Нефтегазу.

Так вот, из четырех контрактов три, насколько я помню, подписал Игорь Диденко – тогда первый зампредправления Нефтегаза Украины. При этом я могу абсолютно уверенно утверждать, что Диденко не был допрошен в рамках дела Тимошенко. Что сделала прокуратура? Она взяла протокол допроса Диденко из другого дела (причем датированный датой до возбуждения дела против Тимошенко), просто подшила к материалам и сказала: “Все, Диденко допрошен”. Процедура с точки зрения уголовного процесса совершенно абсурдная. Даже если Диденко подтвердит хотя бы один из пунктов, которые изложены в протоколе его допроса в рамках другого дела, то придется как минимум проводить очную ставку между Диденко и Ющенко, который говорит другие вещи. Точно так же необходимо проводить очную ставку между Тимошенко и Ющенко, и между Тимошенко и Азаровым, который также был допрошен по этому делу в качестве свидетеля.

- А как вы оцениваете освобождение из СИЗО двух других фигурантов газового дела – экс-таможенников Макаренко и Шепитько? Есть версия, что их выпустили за содействие следствию в деле против Тимошенко…

- Ни Макаренко, ни Шепитько, насколько я помню, не были допрошены в рамках уголовного дела, возбужденного против Тимошенко по газовым директивам…

На самом деле у меня сложилось стойкое впечатление, что это дело вообще толком не расследовалось, прокуратура просто сгребла какие-то документы, которые так или иначе относятся к переговорам с Россией в конце 2008 – начале 2009 годов, по папочкам разложила, назвала это материалами уголовного дела, человек 60 допросила и быстренько, с нарушением закона, передала документы в суд. Если бы это дело рассматривал хотя бы минимально беспристрастный суд, то, поверьте, как минимум дорасследование было бы гарантировано на миллиард процентов.

- Вы рассчитываете на то, что доказательства, добытые вами за рубежом – насколько известно, в США…

- Это ваше предположение…

- О том, что вы были в США, говорила Тимошенко.

Да, я действительно был, в том числе, в Соединенных Штатах, где, в том числе, общался с представителями компаний Covington & Burling LLP и BDO.

- Почему выбор пал на эти компании?

- Covington & Burling LLP – одна из крупнейших юридических компаний США с офисами в нескольких странах. В Вашингтоне она считается номером один-два, не ниже. Это очень авторитетная юридическая фирма, которая имеет достаточно серьезных клиентов и очень серьезный вес в юридическом сообществе. Бывший партнер Covington & Burling LLP на сегодня – генеральный прокурор США (он же – министр юстиции США Эрик Холдер, экс-сотрудник Covington & Burling LLP, – ред.). BDO – авторитетная аудиторская компания с офисами в более чем ста странах мира. Не понимаю, почему эти фирмы называют лоббистскими, – к сожалению, некоторые наши журналисты не всегда компетентны в том, о чем пишут.

- Аудит по газовым делам эти компании уже провели?

- Они его заканчивают. Это у нас экспертизу, извините, могут склепать за один день, а потом всей стране гордо рассказывать: смотрите, у нас здесь есть экспертиза. Нормальные специалисты должны разобраться с документами, с информацией. Как правило, это требует времени. У нас дело против Тимошенко по обвинению в подписании газовых директив было возбуждено 11 апреля, очень жестко и активно его начали расследовать с середины мая, уже 24 мая было завершено следствие, а 17 июня дело передано в суд. Такие темпы не совсем адекватны нормальной работе нормальных специалистов.

Мы за аудитом и анализом по газовым делам обратились к этим компаниям, если мне не изменяет память, в начале или середине мая. Соответственно, нормальным аудиторам и юристам, чтобы проанализировать достаточно большой объем информации и документов, нужно время. Я еще раз говорю: они – не наша Генеральная прокуратура. Итогом работы будут юридический анализ, официальные аудиторские заключения, выводы и отчет по результатам работы. Но у меня уже есть предварительный юридический анализ газовых контрактов.

- И когда с ним можно будет ознакомиться?

- В суде.

- В ближайшую пятницу, на которую назначено рассмотрение дела Тимошенко?

- Почему в пятницу? Я частично наблюдал за процессом, – у меня в машине стоит телевизор, и я в поездках могу наблюдать за тем, что происходит. Так вот, исходя из моего понимания событий, в пятницу судья должен решить всего два вопроса. Первое: допустить к участию в деле того защитника или защитников, которых выберет себе Юлия Владимировна вместо Николая Титаренко. Второе: принять решение, сколько времени дать вновь вступившему в дело защитнику на ознакомление с материалами дела. Больше суд не может никаких решений принять. Иначе это будет абсурд. Защитник должен ознакомиться с материалами дела, чтобы получить возможность защищать клиента, он же не просто манекен, которого допустили озвучивать ходатайства. Если он не видел материалов дела, о чем он может вести речь в процессе?

- А почему вы решили, что с новым адвокатом суд не поступит так же, как с предыдущим? Есть ли основания думать, что ему дадут месяц-два на изучение дела?

- Любому защитнику должны предоставить время для ознакомления с материалами дела. Это прямая обязанность суда, в соответствии с частью 2 статьи 289 УПК, у суда нет альтернативы. Не предоставляя время на ознакомление, суд грубо нарушает закон.

Хотя, честно говоря, я просто возмущен поведением судьи, который не знает основ уголовного процесса. Статья 289 УПК была принята в 1960 году и вступила в действие в 1961-м, в Советской Украине, которая, как и весь СССР, была далека от демократии. Но даже там были заложены какие-то демократические принципы, обеспечивающие хотя бы минимальное право на защиту. В УПК четко сказано, что вновь вступившему адвокату судья обязан предоставить время, достаточное для ознакомления с материалами дела. Не два часа, а “достаточное время”. Судья себе берет по семь дней на написание постановления, а защите дает два дня на изучение всех материалов дела!

- Суд по делу Тимошенко самостоятелен в принятии решений?

- Нет, конечно. А что, не видно? Мой опыт мне говорит, что судьей управляют извне. Да, судья, может быть, принимает какие-то процедурные решения самостоятельно. Но в целом – нет.

- В чем это проявляется?

- Ну, например, в понедельник судья ушел в совещательную комнату на два с половиной часа, чтобы принять решение о принятии отказа Тимошенко от защитника. Позиция номер один: для этого судье не обязательно уходить в совещательную комнату. Но я понимаю, что молодой судья Киреев этого не знает. Второе: на принятие и письменное оформление решения (об отказе от защитника, – ред.), которое он по закону обязан принять, без альтернативы, ему надо 15 минут, а не два с половиной часа. После этого судья выходит из совещательной комнаты и говорит: “Тут мне через канцелярию передали письмо…”. И зачитывает какой-то бред. При этом у меня вопрос: как ему в совещательную комнату кто-то что-то передает? В простонародье это называется нарушением тайны совещательной комнаты, это грубейшее нарушение в рамках процесса.

Зачем ему было сидеть больше двух часов по решению, которое требует в устном режиме пяти минут? На самом деле он должен был, не выходя из зала судебного заседания, сказать: “Я принимаю заявление Тимошенко об отказе от защитника и даю три дня на поиски нового” – все.

Плюс к этому, он вдруг озаботился отсутствием второго защитника. Да он должен был озаботиться этим еще в начале судебного заседания! Неужели судья не знает, что обязан в начале каждого судебного заседания проверять явку участников процесса?

- Кстати, в пятницу в суде мы увидим второго защитника – Власенко?

- Если не произойдет ничего экстраординарного, надеюсь, что да.

- На орбите судебного процесса по делу Тимошенко внезапно появилась ваша бывшая супруга – Наталия Окунская. Когда все думали, что вы еще за рубежом, она подала заявление о том, что вы в Киеве и вводите суд в заблуждение. Это сведение личных счетов или ее втянули в политику?

- Партии регионов просто стало явно не хватать одной “черной” технологии – Инны Богословской. Валерия КОНДРАТОВА ЛIГАБiзнесIнформ