хочу сюди!
-
-
43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-45 років
Замітки з міткою «кохання»
Вероника Тушнова. Не отрекаются любя...
- 25.09.10, 14:36
Не отрекаются любя.
Ведь жизнь кончается не завтра.
Я перестану ждать тебя,
а ты придешь совсем внезапно.
А ты придешь, когда темно,
когда в стекло ударит вьюга,
когда припомнишь, как давно
не согревали мы друг друга.
И так захочешь теплоты,
не полюбившейся когда-то,
что переждать не сможешь ты
трех человек у автомата.
И будет, как назло, ползти трамвай,
метро, не знаю что там.
И вьюга заметет пути
на дальних подступах к воротам...
А в доме будет грусть и тишь,
хрип счетчика и шорох книжки,
когда ты в двери постучишь,
взбежав наверх без передышки.
За это можно все отдать,
и до того я в это верю,
что трудно мне тебя не ждать,
весь день не отходя от двери.
Ведь жизнь кончается не завтра.
Я перестану ждать тебя,
а ты придешь совсем внезапно.
А ты придешь, когда темно,
когда в стекло ударит вьюга,
когда припомнишь, как давно
не согревали мы друг друга.
И так захочешь теплоты,
не полюбившейся когда-то,
что переждать не сможешь ты
трех человек у автомата.
И будет, как назло, ползти трамвай,
метро, не знаю что там.
И вьюга заметет пути
на дальних подступах к воротам...
А в доме будет грусть и тишь,
хрип счетчика и шорох книжки,
когда ты в двери постучишь,
взбежав наверх без передышки.
За это можно все отдать,
и до того я в это верю,
что трудно мне тебя не ждать,
весь день не отходя от двери.
1
Над почуттями треба працювати.
- 22.09.10, 21:56
Люди часто приймають перші враження чи то перші почуття як такі що триватимуть уже завжди.Так саме завжди!...від тепер і назавжди!Хтось правда може сказати, що ні я реаліст, я тверезо оцінюю і не кажу "на завжди" але "на довго" чи "деякий час". Насправді ж мало хто оцінює одразу, а більшість і по упливі декількох днів а той більшого проміжку часу пепреконані що "це" триватиме завжди. Люди знайомляться на вечірках і після них йдуть разом додому з упевніність, що люблять ну і звісно з надією що полюбили їх)))). Приїжджають з відпусток і розказують з якими класними людьми познайомились і затоваришували, тепер вони будуть друзями...
Задумайтесь, ваш найкращий друг чи найкраща подруга, вони одразу стали дайкращими, чи завжди такими були і чи взагалі одразу стали друзями. Будь які почуття це результат тривалих стосунків.
Моя подруга каже що ніколи не ведеться на ці перші емоції, що це не справжні почуття.Але ж це не правда! Вони справжні! Мама обіцяла хворому сину, що він у неділю вже піде кататись на санках.Проте минув тиждень прийшла неділя а він ше не повністю одужав. І мама каже синові,який вже після сніданку одягається, що він не піде ще сьогодні на вулицю.В цю мит світ для нього валиться, він кричить "ти збрехала...".Мама починає йому обіцяти всяке різне, пропонує його улюблені блінчики а у відповід "ненавижу блінчики", включає мультфільми у відповідь "ненавиджу мультфільми" і так далі. Скажете це все не справжнє, але він справді в цей момент вірить що ненавидить це все і вірить що в житті більше не їстиме тих блінчиків, чи не дивитиметься того свого улюбленого мульфільму а навіть можливо більше ніколи не промовить слова до мами. Він в це твердо вірить, для нього це справжнє. А хіба познайомившись з дівчиною, хлопець пригає через огорожу в чужий квітник по квіти з думкою, що більше з нею не зустрінеться, що це він робиьт лише сьогодні, для розваги?...
Та це не пролема, якщо ти вільний, якщо тебе хтось не чекає, не надіється на тебе. Але й в противному випадку варто підійти до справи трохи з головою, в противному випадку можеш скривдити її(його) або сам отримати зранення, і як результат такі люди зраджують в подружжі,розлучаються...
Проблема в тому що ми не любимо сусідів, колег по роботі, родичів проте легко сходимось з чужинцем в барі. Ми не хочемо трудитись над почуттями, ми привикли що любов це іскра яка спалахує... відповідно колисьь гасне.Ну і тоді ми розходимось і шукаємо нове джерело іскри.
Насправді любов ж не миттєве почуття, це вогонь який потрібно підтримувати,звісно спочатку є період закоханості коли організм виробляє ту класну "наркоту" яка дурманить розум і як кажуть вчені рівень інтелекту закоханих падає на 30 процентів, а для "справжніх почуттів" одного погляду мало. Не завжди можна з пршого погляду визначити яка в хлопця зарплата)))
4
Я знову бачу твої сльози...
- 16.09.10, 18:23
- Творческая Masterская
"Я перестала плакати дощем,
Рясним і чистим, наче спрагле літо,
Скупа сльоза та ще на серці щем,
Душа черства. І як з цим далі жити?
Я перестала слухати весну,
Найгірше – просто чути перестала
Її красу, безмежно-голосну,
Що почуття промінням лоскотала.
Як віртуоз-скрипаль, по нервах біль,
Щоб все згадати, щоб усе відчути.
Я перестала вірити тобі,
А ніби зовсім перестала бути… " Angel W
http://blog.i.ua/community/2051/537736/І як мені вернути почуття?!.. Тебе мені... як повернути?! Як згадую... твої слова... Не можу знову я заснути. Як повернути літо нам?!.. Бо вже настала... в душах... Осінь... Як дати знову міць крилАм... З тобою так злетіти хочу! Я хочу ВЕсну повернуть... І повернути смак Бажання... І лише... тільки лиш... Кохання... Я знаю... допоможе нам. Коли ж ту зустріч нам чекать?!... Коли торкнуся рук я милих?! И знов почуємо слова... Що для Кохання берегли їх. Коли ж ти скажеш : "Я люблю?!" Тобі говОрю це давно я... Я знову бачу твої сльози... То сльози щастя... між дощу.
Master
7
І зігрівались від обіймів душі...
- 09.09.10, 17:05
- Творческая Masterская
"Я пропадаю без обійм твоЇх,
без щирих слів, що щастям серце повнять,
без вуст п’янких, що медом мене поять,
моя душа холодна, ніби сніг.
Порожній звук - відлучені серця,
життя повз нас біжить, як пізній потяг,
і в нім осінніх днів останній потяг,
який ми не збагнули до кінця…" Angel W
http://blog.i.ua/community/2051/532952
Я думав ти мене давно забула... І серце оповило все журбою. І сум туманом хижим в душу прокрадався. Та голос, мов почув твій, і одразу схаменувся. Кричала то душа твоя... безгучно розідравши простір... Кричала із останніх сил, благала лиш зігріти... І кригу розтопити , шо на душі створилась. І враз... у мене відросли, немовби, крила... І сила вітру понесла мене до тебе. Далеку відстань подолав миттєво. І в ту ж секунду зміг я обійняти, Такую рідну ... та зеленооку, Що ніжно-ніжно на мене дивилась. І цілував вуста твої та очі, і пестив я такі ласкаві руки... І зігрівались від обіймів душі... Серця від поцілунків... запалали... Master
8
Похмуро було
- 05.09.10, 13:35
Цілий ранок зі мною хмурою
і тихою осінь була...
через те, що учора грубістю
на дзвінок твій відповіла.
І вночі з тягарем - у койку
і удень покалічена мовби
І навіщо така відвертість,
якщо серце налилось злобою!?
І не стримавшись месседж відправила
Пересиливши своє Я
І заграло у грудях серце
Як веселка після доща. :)
5
Одна старшого віку пара перед тим, як поїхати на відпочинок, пішла до лікаря на перевірку.
Оглянувши й переслухавши чоловіка, лікар сказав:
- У вас із здоров'ям усе в порядку. Може маєте якусь медичну причину, яку б хотіли обговорити зі мною?
- Так, лікарю, - відповів чоловік. - Коли я маю секс із своєю жінкою перший раз, я зазвичай пітнію і мені гаряче. А коли другий раз, то мені дуже холодно.
- Це цікаво, - сказав лікар. - Я постараюсь це з'ясувати, а тоді ми з вами повернемось до цієї проблеми.
Після того лікар оглянув жінку того чоловіка і сказав:
- У вас із здоров'ям усе в порядку. Може вас щось турбує і ви б хотіли обговорити це зі мною?
Жінка відповила, що не має ніяких нарікань.
- Тоді я хочу вас дещо запитати, - сказав лікар. - Вашого чоловіка турбує, чому він гарячий і спітнілий після першого сексу, а мерзне, коли робить це вдруге. Чи можете ви це пояснити?
- О, дуже просто. - відповіла жінка. - Один раз ми кохаємось у липні, а другий зазвичай у грудні.
(с) З журналу "Всесміх" (Канада)
8
"Я б до нього приходила в сни, берегла їх від смутку й печалі, Я б летіла до нього в піснях, що дарує весна й солов’ї, Та чи буде він шепіт весни, серцем слухати, дивлячись в далі, Чи шукатиме він в її снах мої очі і вірші мої? Чи мене він покличе в політ, викладаючи зорями стежку, І чи буде любити мене, не любив як нікого ніхто? Хто ж мені, підкажіть, відповість на питань нескінчену мережку?.. Я ж люблю його… Серце лише розбивати не хочу я знов... " Oliviya
Мені сняться чарівнії сни, вони інколи ледь кольорові. В них приходить відлуння Весни - найчарівніша жінка у світі. Вона палко цілує мене, дуже ніжно торкаючись скроні. В її синьо –блакитних очах... лиш для мене буяють там... квіти. В моїх синьо – смарагдових снах... бачу очі її волошкові. Мені сняться чарівнії сни, де вона по стежинці із зірок... Що, як краплі роси, в блискотінні своїм мерехтять. Прямувала ходою легкою… на крилах кохання і мрії... І співала, щось тихо... Розчув лише ледве:"Ти мій"... Що кохає мене, усім серцем своїм в те я вірю. Я прокинувся вранці, із радісним подивом вірші побачив... І розчулено мріяв, в сподіваннях своїх знову очі твої малював. Тії вірші Кохання принесла до мене... зовсім юна Весна!!! Але в них лише твою я посмішку... рідну пізнав. Але чомусь... в ній сум, гіркота. Твоє серце в журбі, смутком все оповито... тріпоче. Воно Щастя, Любові та Долі щасливої хоче. I кохає так сильно, як тільки у цілому світі можна кохать. Хіба можу я Віру її у Кохання... та Щастя... зірвать?! Master
4
Слова я твої, моя мила.
Іздалеку дуже почув.
Мені ти хотіла намисто
Дарунком віддати із снів.
Мене ти жадала кохати,
І сонечком бути ясним.
Пісні колискові співати...
Як хочу... почути той спів!
Як хочу з тобою радіти,
А Смуток й Печаль відганять...
І літо з тобою зустріти,
І разом з тобою літать.
Любов подарує нам крила...
І вітром підніме до зір…
Ok! будем разом щасливі,
Стрибнем … у Любові цей вир?!
Іздалеку дуже почув.
Мені ти хотіла намисто
Дарунком віддати із снів.
Мене ти жадала кохати,
І сонечком бути ясним.
Пісні колискові співати...
Як хочу... почути той спів!
Як хочу з тобою радіти,
А Смуток й Печаль відганять...
І літо з тобою зустріти,
І разом з тобою літать.
Любов подарує нам крила...
І вітром підніме до зір…
Ok! будем разом щасливі,
Стрибнем … у Любові цей вир?!
10
