Я так ще нікого не кохала,
Я раніш цих почуттів не знала.
Ти – єдиний мій і мій жаданий,
Ти – мій лицар серця, мій обраний.

Я люблю смак твоїх поцілунків.
Насолоджуюсь від щирих подарунків.
Я люблю твої яскраві очі,
Що запалюють пристрастні ночі.

Обійми мене мій любий палко.
Обійми, щоб серцю стало жарко.
Пригорни до себе, мов дитину,
Без тепла твого я, наче гину.

Розкажи усім, що любиш мене.
І проллє проміння світло денне.
Ввечері у місячнім полоні
Зірки падатимуть к нам в долоні.

Загадай бажання в зорепаді,
Загадай, чого нема насправді.
Здійсниться воно чи ні – не знаю.
Знаю те, що Я тебе КОХАЮ.


                                                                                             

Ми в Матриці. Окремі операнди.
Main-функція виконується точно.
До найдрібніших функцій if,
Else, while, goto…Егеж,
Найгеніальніша особа - МОЗОК! -
Той Програміст, компонувальник кодів.

Кохання – збій непередбачуваний, леле!!! -
Між операндами… Нечуване нахабство!
Всі по місцях!
Зкомпілювати заново!... Хутчіш!

Двійковий код - Нулі та Одиниці,
Знов злагоджено вишикувались в шеренги…
Працює! Доти… Знов – кохання!

15.04.2011
by Stepans’ka Marina
(SMG)

ПРИСТРАСТЬ.

***************

Але я

мовчу

у  боротьбі 

постіiйнiй

хочу

і  не хочу

пристрастi

вогненноi

заповнненноi

 душi

і  немає

тепер

спокою

але клятви

не порушу

не зустрінуся

я з тобою.

що за напасть

звідки

і навіщо

мучаєш

мою душу

пристрасть

тим часом

народжується

в мені

перетворена

душа,

тобою

заворожена!

Чи нi??!

 *******

 01.10.2010 р. 23:37 ч. /

Далеко-далеко, на високій недосяжній для
нас Небесній Горі, на її вершині росте з прадавніх часів височенне, могутнє,
розлоге дерево. Древо Кохання. Скільки
людство існує, стільки й росте воно. Непідвладне часу і стихіям, глибоко
вкорінене, товстелезне… На  незліченних
гілках квітнуть впродовж усього року духмяні білі квіти. Малі янголята,
збираючи на квітках медовий нектар до свого столу, запилюють квіти. А ще вони
струшують в торбинки золотий пилок для… Напевне, ми дізнаємося дещо пізніше, для чого янголята збирають золотий
пилок. Щодня безліч плодів зав'язуються з запилених квітів. Щодня достигає
безліч червоних солодких з терпкуватим присмаком плодів. Плоди з Древа Коханя
незвичайні. І насолодитися їх смаком щастить не всім.



 Стиглі плоди розтріскуються на дві частини, з
нерівними лініями розлому. Не буває двох однакових таких ліній. Половини плоду
становлять єдину унікальну пару ключа та замку. І падають на Землю
розполовинені плоди. В долоні чоловікам та жінкам. Кожному по половинці. Вони  доволі тверді
та несмачні. І не пахнуть. Запашними та солодкими стають лише тоді, коли
двоє, чоловік з жінкою, віднайдуть серед багатьох людей на Землі того, хто
тримає частину плоду – пару до тієї частини, яку має він або вона. З'єднуючись,
половини  створюють цільний  плід, лінія розлому зростається і  зникає. Чоловік з жінкою теж з'єднуються, ключ відкриває замок, лунає небесна
неповторна, божественна мелодія… Саме для них. Лише них двох. Отоді-то можна
куштувати плід і насолоджуватись його духмяністю, соковитим, свіжим, солодким
смаком. Отоді-то можна відчути СМАК НЕБЕСНОГО КОХАННЯ. І янголята дарують
закоханим обручки з пилку золотого, зібраного з квіток Древа…


Нерідко бува  так, що єднаються жінки та чоловіки, не
додивляючись до тих половинок плоду, які вони мають. І мулько їм в житті разом.
І відчувають, ніби прірва між ними. Чи вузька
вона, чи широка, та розділяє обох нездоланно. І смак плоду гіркий або
дерев'янистий,
або прісний. І тхне
він чимось неприємним, до відрази… І що то за музика луна?! Дисонуюча мішанина
звуків!..


Найщасливіші серед людей ті, хто з'єднав розполовинені плоди з
Древа Кохання!


А воно росте, квітує, достигають на ньому
червоні плоди… І, розлускуючись на половини, падають в долоні дітям небесним –
чоловікам та жінкам…



28.03.2011


by Stepans’ka Marina (SMG)

Зраджує - виродок.

Чергову спробу реабілітовувати донжуанів або бабників, як їх у нас, зробили американці з Університету Бінгемтона. Джастін Гарсіа з колегами по лабораторії еволюційної антропології і здоров'я оголосили: мовляв, можна не сумніватися - на зради людей штовхають гени. А точніше, мутація одного з них.

Іншими словами, бабник не винен в своїй згубній пристрасті. Оскільки виникає вона не від розбещеності, а зумовлена фундаментальними процесами в організмі. Тобто володіє непереборною силою. Обстеження близько двохсот невірних, доставлених в університет, показало: майже всі - мутанти. У них змінений ген DRD4, який пов'язаний з системою сприйняття задоволення від сексу. Воно, як вважається, виникає, коли в мозок уприскується дофамін - гормон задоволення. А особливі рецептори його сприймають. До гормону задоволення звикають, як до наркотика. Без нього починаються ломки. А як їх припинити? Тільки дозою безладного сексу. Або двома-трьома дозами. - Зраду, як правило, супроводжує ризик, а він лише підсилює сплеск дофаміну, - запевняє Гарсія. І вважає, що дослідження варто продовжити. Щоб пошукати інші гени, які, можливо, теж штовхають чоловіків і партнерів на слизьку доріжку невірності. Не зраджує - теж виродок Учені з Каролінського інституту у Стокгольмі розділяють думку своїх американських колег, що причина, принаймні чоловічих зрад, швидше за все, криється в генах. Але шведи вважають мутантами не бабників, а, навпаки, однолюбів. За їх даними, в хромосомах невірних один з генів (RS3) представлений в своєму повному різноманітті. А у вірних відсутній різновид 334. Що, по суті, є генетичним дефектом. Тобто мутацією. Не виключено, що сама природа внесла корективи в створений нею вид - поголовно хтивий, прагнучий завоювати якомога більше жінок. В результаті змін, що відбулися на рівні. Отже, за шведськими уявленнями вірні чоловіки стоять на еволюційних сходах вище за невірних. Все як у мишей Пошуки генетичних причин невірності почалися давно. І, як повелося, з експериментів на мишах. Благо серед цих тварин є дві дивовижні популяції - лугові полівки і степові. Самці першою украй блудні, злучаються направо-наліво. А ті, що з другої, все своє мишаче життя зберігають вірність одній самці. Учені вирішили розібратися, від чого таке диво походить. І начебто розібралися. - Наші дослідження, проведені щодо простої біологічної моделі, надають доказ, що посилення активності всього одного гена глибоко міняє основи соціальної поведінки, - говорить Ларрі Янг, професор Університету Еморі в штаті Джорджія. Виявилося: у головах вірних і невірних мишей міститься різна кількість рецепторів, що сприймають гормон вазопресин. Його виробляє мозок в одній ділянці, а засвоює в другій. Цей гормон, припустили учені, і породжує відчуття прихильності. І помірності. Для перевірки американські нейробіологи перенесли ген, що відповідає за рецептори вазопресину, від степових моногамних полівок до лугових паскудників. І сталося фантастичне перетворення: миші-казанови поголовно стали вірними «чоловіками». Такі вражаючі результати були отримані ще у 2004 році. Але оскільки відносилися до «простих біологічних моделей», то не створювали упевненості в тому, що їх можна розповсюдити на складніші - на людей. Сумніви розвіяли все ті ж шведи. У недавніх дослідженнях під керівництвом професора Хасса Валума вони виявили вражаючу схожість людей і мишей у частині хімічної природи зрад.

Виявилось, що людський мозок взаємодіє з вазопресином так само, як і у гризунів. У вірних чоловіків гормону знайшлося більше і засвоювався він краще. У зрадників відповідно навпаки. А причина та ж - генетична відмінність одних від інших.

стаття

                                                                                           Кохання - це насамперед спілкування на духовному рівні... 
                                                                                                                                                              Антоніна. 
Я. Не той фінал
    Знову... Знову ти... В думках... У снах....
СЕРЦЕ. Йому нема що робити? Його справа - підтримувати життя на рівні ОК! Пульс норма.
    Я тебе не кохаю...давно... Так.., так..., бо я знаю, як ніхто інший знаю тебе. Мій мозок так вирішив і він не пожартував. Але... це дурнувате серце - Кумедне Мрійляве Дівча... Ні! Це вже занадто так сумувати за тобою.
МОЗОК. Мозок - це все. Мозок говорить, що ти дуриш.., жартома, ласощами, пестощами, примарами, з химерним присмаком хеппи-енду...
Сука. Ти
    Кохання - це завжди викрутаси з твоєю статтю... Її змушують, примушують, гвалтують, боготворять, вимолюють, улюлюкають, випробовують на тривалість, наче ти - корабель"Тітаник". НІ... ВСЕ... ГОДІ...
    Сьогодні він може приїхати тільки о сьомій...
    Три дні потому - на одну годину і щоб одягла червону білизну, а "ні!" - так і нічого не буде... А не занадто??? Чому він вимагає: все.., або...??? Або секс понад усе і ніяких обмежень, або - все! я його більше не...
КОЗЕЛ. ..САМОВПЕВНЕНИЙ І ДУРНУВТИЙ. Віддтрахає, як захоче...і.., відкинувшись на ліжку, і прикриваючи у блажі очі рукою, радісно видихає:
- СУКА!
    Спочатку це  для мене було...більш, ніж образа. І хотілося... вчепитися у горло і душити його... до хрипу.., до посинілого обличчя... І щоб очі його, нахабні очі, перестали жерти моє тіло під час сексу, жадібно..., із несамовитим бажанням торкатися своїм зором потаємних його куточків і доводити до жару кожну його клітинку...
ЙОЛОП... БРЕХЛИВИЙ.
Я НЕ СУКА.
ДУРНУВАТИЙ БЛАЗЕНЬ. Я найкраща в світі коханка. І це він мені не може пробачити...

                                                                                                                    ИЗЕ...

О! ТВОI   РУКИ!  О!  ТВОI  ОЧI!

*********************************

О! Твої руки!...О! Твої  очі!...

Як  не слухняні  мої  вуста....

Cказати   зараз   тобi  так  хочу:

Що, краще  би  iх  не знала  я!...

 

Я-- твоя радість. Ти  в  менi --біль.

Я  розчиняюся   в тобі, Любов!

Я  розчиняюся,  немов  та  сiль.

Я  забуваюся   знов  i  знов…

 

Ці   нiжнi  руки  пестять  мене !...

Помру  в  розлуці, тобi  клянуся!.

Невже  це   доля   знов  обмене?!

Ти  доторкнешся--я  розчинюся.

 

В дощі   чи  у вітрі, в пилку квітки,

Мені   посмiхнешся—я  проявлюся .

" Бувай"!- Непомітно  шепоче звiдти.

Дивлюся  на  тебе – не  надивлюся!

 

Цілую   руки, очі   твої....

А  в серця  ритмi - гімн  про Любов.

Захочеш—слухай   пiснi  моi

А нi --так ні,  повторюю  знов….

 

Заглянеш  в  душу.-Побачиш  Світ.

Квіткою  дивною   квітне  Любов!

Я  з  вiтром  лагiдним  шлю  привiт!

Твій   образ  ясний   хвилює   кров.

 

В  очах  тих  гарних—  смуток,  туга...

О, Боже , дай  мені   духа   сили!--

Стукає  в  скронях:  бiль  та   нудьга

Спокуса  пізнати!- Не встояти! «Мила...

 

Ти--свіжий   вітер,  ковток... води...

Я  непомітно  зірву, мов   квітку...».

Ти  не  дізнаєшся…. Не скажу  тобi

Я  не  тримаю! - То пiдеш   звiдти?

 

У  пилку квітки, в  дощі, чи  у  вітрі:

Мiй  непомітний  шепiт: " Бай"!

Лагiдно  рiднi   вуста  менi   звiдти

Шепочуть  в  останне: «Не звбувай»!

 

*******   / 15.03.2011 г. /

 
(с)

http://www.mypishem.ru/stihi/lirika-lyubovnaja/o-tvo-ruki-o-tvo-och.html