хочу сюди!
 

Даша

38 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 20-35 років

Замітки з міткою «философия»

Когда ты уходишь... тебя же стирают.

Ночная прохлада...
Далёкие звёзды...
Летим мы куда-то...
А может всё - грёзы.
И кто всё придумал!
Что он самый умный?!

Хотел показать всем,
Да кто мы такие...
Зачем мы на Свете,
Так часто рвём...   жилы...
Себе и планете -
Она ведь живая!
Как будто, порою...
И в странные Игры
Играет с тобою.
Со мною... со всеми...
И те, кто не в Теме...
Те тоже играют...
Уже не на деньги.
Стремятся достигнуть...
Кто Ада, кто Рая...
Не так уж и важно...
Наверно,  бывает.
Когда ты уходишь...
Тебя ведь... стирают.

И завтра не вспомнят
Тебя с сожаленьем...
Когда -то был Master...
И звали Валерий.
А ночь вновь избавит
От зноя и жажды...
Назад не вернуться...
Родишься однажды.
И дважды не можешь
Войти в ту же реку...
Пусть сильно  захочешь.
Пусть даже...  для смеха.




Як змінити свою свідомість.


Запитання:
якщо програму з комп'ютера видаляють
шляхом деінсталяції, то як видалити обмежуючу свідомість "програму"?

Відповідь: під дією обмежувальної програми, нашу свідомість починає "глючити".
Спочатку ми втрачаємо радість життя, потім виникають розчарування, потім:
депресії, чи хвороби. Люди думають, що і розчарування і хвороби є нормальними, природними явищами, що, так і має бути, що  це і є справжнє доросле життя.

Насправді: і втрати радості життя, і  хвороб - можна запобігти.
Як?
Зрозумівши, що проблеми, депресії та хвороби несуть у собі можливість змінити життя, і у цьому сенсі вони є дарунками Живого Світу кожній людині.

Для де-інсталяції обмежувальної програми у нашій свідомості, необхідно зробити три кроки.

Перший - взнати що це можливо, та захотіти цього. Щось всередині нашої свідомості опирається визнанню духовної природи реальності. Так діє сама обмежувальна програма.

Наступний крок - пошук нових знань. Більшість людей, зацікавившись духовною стороною світу, поринають в езотерику. Насправді, езотерика є досить бурхливим потоком, у якому дуже важко зорієнтуватися, та виплисти на чистий
простір духовної реальності.

Останній крок найважливіший:  зайняти чисту позицію очікування (нагадаю, що позицією називається ставлення людини до світу, до інших людей, до самої себе):

В одній з попередніх бесід ми наводили приклад людини, яка сидить на березі річки та дивиться на воду.
Ця людина знає, що по воді пливуть до неї подарунки - все, чого вона бажає для себе від життя.
Вона знає, що подарунки вже існують, що вони вже належать їй так само, як і ріка,
адже це річка є її життям.
Не потрібно переживати, метушитися, пришвидшувати хід часу, штовхати річку.

МАЄМО ПРОСТО ДОВІРИТИСЯ.

Таке очікування само по собі дарує радість та наповненість, і в якусь мить ви, можливо, помітите, що вже не існує ні вас ні берега, а тільки спокійний та чистий потік життя.

З Повагою,...

О религии, исламе и христианстве посторонними глазами



Прочел сегодня Бертрана Рассела "Почему я не христианин". Двоякое впечатление. Как лекция для рабочих уралвагонзавода - вполне годится. Даже слишком. Ну и многие ученые, наверняка, тоже выразят одобрямс. Мнение Хоккинга на тему Бога - знаю и уважаю, что не мешает мне продолжать размышлять на эту тему самостоятельно.

И размышления, как всегда, перпендикулярны другим. Дело в том, что я, пожалуй, довольно редкий экземпляр в плане религиозной подкованности (из мирских). Подкованности в смысле - первоисточников, а не методичек на тему, как правильно надеть вышиванку и тридцать правил празднования Великодня.

За моими плечами Талмуд (весь), Тора (почти уже вся), Коран (в нескольких переводах). А Евангелия (как канонические, так и нет) и Ветхий завет - даже не в счет.

Не могу сказать, что Бертран Рассел был для меня убедительнее, чем например Къеркегор. Да и толкование христианства у Рассела довольно странное. Къеркегоровское мне ближе.

Чем больше я размышляю о феномене Бога (или даже дьявола или еще какой другой необъяснимой и недоказуемой херни), тем больше склоняюсь к мысли, что это таки побочный эффект от внешнего воздействия. Если бы мозг эволюционировал самостоятельно, то идея религии и Бога (как и дьявола) в нем возникнуть не могла. Нет богов у дельфинов и нет у орангутанов. У слонов нет. Многие, так называемые, животные по уровню интеллекта не уступают человеку, однако феномен религии есть только у человека, что сразу вынуждает делать так: "Оппаньки! А почему?"

Вот видимо и потому, что когда-то на заре формирования мозга произошло некое вмешательство в его структуру и этот баг был либо намеренный, либо случайный.

А карикатуры на пророка и миллион кадыровцев - вообще херня, про которую и писать-то не стоит. О вечном надо думать. Или о приземленном. Но думать, а не плодить сущности.

Кстати, как человек знающий первоисточники, могу со знанием дела заверить, что Коран - это дайджест. Красивый, ритмически скомпонованный и весьма выборочный конспект Талмуда. Местами бездумно надерганные цитаты без понимания того, что они означают, местами свои возвышенные чувства.

Это как студент-хорошист пытается написать рецензию на Евангелие. выходит куда короче и красивее, но смысл теряется. А зато красивее вышло и короче. Впрочем, в Евангелиях я тоже особого смысла не нашел.

Но они хотя бы приравнены к первоисточникам, а не к размышлениям всяких хорошистов на тему.
Map

МАксима Фалеса

Знаете что я хочу вам сказать? Я хочу сказать очень старую мудрую штуку, ее авторство приписывают древнему философу Фалесу. В давние -прадавние времена жили -были "Семь мудрецов". Надо добавить, что происходило это все в Древней Греции (я специально написала Древней с большой буквы, потому что тогда в этой стране жили философы и мудрецы. "Семь мудрецов" -это Фалес, Питтак, Периандр, Биант, Солон, Клеобул и Хилон. Думаю, что только Фалес знаком нам, лично я помню это имя из курса школьной программы по геометрии(кажется). Так вот, эти самые мудрецы оставили после себя краткие изречение, которые назывались "гномы", и в этих гномах они сформулировали некие этические и политические мысли -"максимы мирской практической мудрости" (с). 
Вот что написано в книге о Фалесе из Милета. С его именем связано начало древнегреческой натурфилософии. Он много путешествовал и владел "тайными" знаниями , накопленными вавилонскими, персидскими, финикийскими магами и жрецами.Этот человек предсказал солнечное затмение 25мая 585г до н.э. , и это на мой взгляд, показатель его уровня знаний. Фалес был из знатной семьи  и по своим взгялдам выступал за умеренное правление, был сторонником "золотой середины" и противником крайностей богатства и нищеты. Что это означало на практике - стремление к компромиссу между различными слоями полиса и сохранение полисного единства в условиях обострения классовой борьбы. Правда это что-то напоминает?
Так вот Фалесу приписывают авторство интересной максимы нарвственного и праведного поведения "Не делай сам того, что ты порицаешь в других"

Наскільки реальним є світ, у якому ми живемо?


Запитання:  скажіть, чи не ризиковано під час такого жорсткого режиму правління, як демократія, виходити з кола користувачів реклами? І чому Ви по-правді не кажете, що чекає на тих, хто послухається Ваших порад. В будь якому випадку люди мають право знати правду!

Цитата: кожна людина живе у своїй індивідуальній реальності.

Відповідь: Можливо, наведена цитата поки що залишається для вас метафорою.
Але давайте розглянемо цю тезу, з позиції знань, накопичених Тибетом.

У київському видавництві Софія вийшла книга "Сияющая пустота", авторка - Франческа Фримантл. У книзі, учениця тибетського лами Чогьям Трунгпа Рінпоче описує бачення світу тибетцями. Дозволю собі використати уривки тексту з цієї книжки без виділення наведених цитат.

Тибетська картина світу складається з шести світів:

- світ жителів пекла;

- голодних духів;

- тварин;

- людей;

- заздрісних богів;

- богів.

Людина може існувати у кожному з цих світів безпосередньо: у формі безтілесної сутності в період між смертю та новим народженням, та дотично (косвенно): у людському тілі через переживання психологічної реальності одного з шести світів.

Ми, люди, під час тілесного існування, стикаємося з іншими світами тільки в рамках своєї людської природи: можна сказати, що ми бачимо тільки тіні, чи відбитки цих світів.
Кожний світ обумовлений однією з шести пристрастей, яка володіє нами:

- агресією - пекло;

- жадібністю - світ голодних духів;

- невіглаством - світ тварин;

- пристрасністю - світ людей;

- заздрістю - світ заздрісних богів;

- гордістю - світ богів.

Давайте розглянемо існування психологічної реальності світу жителів пекла. Цей світ породжений безмежною агресією. Від агресії позбавитися дуже важко тому, що вона надає людині надмірну впевненість у своїй правоті. У всіх своїх проблемах ми звинувачуємо інших людей, нам хочеться знищити увесь світ, адже він задає нам стільки болю.

Насправді, світ - це тільки дзеркало, наповнене нашими власними віддзеркаленнями.

Переломлюючись у ньому під різними кутами, наша агресія повертається до нас у потворно перебільшеному вигляді, породжуючи жахливі галюцинації. Ми занурюємося у стан безмежної замкненості, характерної для перебування у пекельному світі.
Ми готові спопелити увесь світ силою своєї лютості, ми намагаємося настрашити свого ворога та позбавити його волі, але замість цього кошмари переслідують нас самих уві сні та наяву. Людина, що знаходиться у цьому стані свідомості, нерідко не помічає своєї агресивності та не усвідомлює, як вона відбивається на навколишніх, їй здається, що страждає тільки вона одна, що саме вона - жертва чужої ворожості. На кожний її вчинок світ відповідає такою самою ненавистю, яка палає в її власному серці.

Так ми створюємо внутрішню реальність, яка перемішується з зовнішньою
реальністю, тепер відрізнити одну від другої стає неможливо.

 
Кожна людина живе у своїй індивідуальній реальності, яка є співзвучною з реальністю одного з шести світів. Жадібні люди живуть життям, наповненим почуттями світу голодних духів, невігласи живуть почуттями тварин.

Світ тварин дуже близький світу людей. Більшу частину свого буденного життя люди зводять у тваринному стані свідомості, приймаючи все, що відбувається з ними, як належне, перебуваючи у напівсонні, не прокидаючись  до духовного усвідомлення.
Як правило, люди з яскраво вираженими рисами тваринної свідомості консервативні, солідні, поважні, та справні, мають чітку систему цінностей та сильне почуття ієрархії.

Головною особливістю тваринного стану свідомості тибетці називають - НЕВІГЛАСТВО.

Невіглаством вони називають небажання визнавати духовну природу реальності.


Тепер  давайте повернемося до запитання.
Коло користувачів реклами в рамках тибетської картини світу відповідає стану свідомості світу тварин, адже тварини в першу чергу направлені на задоволення своїх базових потреб. У цьому своєму прагненні тварини неймовірно терплячі та наполегливі. Це відбувається тому, що їх кругозір обмежений: вузенький світ тварини зводиться до індивідуального виживання та продовження
виду.

Незважаючи на те, що українській "псевдоеліті" вигідно поширювати тваринний
стан свідомості на все суспільство, та перетворювати людей у споживачів, це не відбирає у кожного з нас можливості змінити напрямок свого життя. Було би тільки на це наше бажання.

Тибетці впевнені, що після смерті безтілесна сутність людини залишається у прижиттєвому стані свідомості та створює навколо себе один з шести світів існування. Механізм цього явища нагадує собою процес сновидіння.

Безтілесна сутність людини, наповненої любов"ю, засинає та потрапляє у сновид-ний світ, керований любов"ю.

Так само безтілесна сутність людей, життя яких було наповнене ненавистю, потрапляє у сновид-ний пекельний світ.

Це і є тибетське бачення раю та пекла.

На останок додам, що тибетці вважають наш матеріальний світ, також створеним сумісним сновидінням людей. Саме тому вони називають сном життя непробудженої людини.

Тепер конкретно по суті вашого запитання.

СУТНІСТЮ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ Є ПРОБУДЖЕННЯ - ЗРІСТ СВІДОМОСТІ ВІД НЕНАВИСТІ ТА СТРАХУ  ---  ДО ЛЮБОВІ.

ЛЮБОВ ЦЕ НЕ ПРОСТО ПОЧУТТЯ, АЛЕ РЕАЛЬНО ІСНУЮЧА ФОРМА ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ, ДОСЯГТИ ЯКОЇ МИ МОЖЕМО ЧЕРЕЗ ВІДКРИТТЯ СВОГО СЕРЦЯ.


Саме тому, найгірше, що може статися з нами у житті - не почути про це, або почувши, відмовитися від цього.

З Повагою,...

Розумію, що написане є надто стиснутим, тому буду радий вашим запитанням, щоб детально розкрити тези, які викликають вашу зацікавленість.

Паралели. Цитаты. (Библия и современность)

нет праведного ни одного;                      
так как все согрешили, и все лишены славы Божьей
(Евангелие. послание к Римлянам Гл.3 стихи 10, 23)

«Отсутствие у вас судимости – это не ваша заслуга, а наша недоработка».
Дзержинский.



21%, 4 голоси

63%, 12 голосів

0%, 0 голосів

16%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Личная Свобода.

Говорят и пишут о личной свободе, что часто подразумевает в себе вседозволенность.

Мол если ты держишь себя в каких либо рамках, то ты вроде как уже и не свободен.

 

По мне так все-дозволенность это никакая не свобода, а как раз наоборот.

Если следовать любому желанию плоти, не ставя себе никаких ограничений,

то это более похоже на рабство.

Если поступать и действовать не считаясь с тем, что наши поступки наносят боль

и неудобство окружающим, то в этом случае вы находитесь в рабстве у своих желаний и прихотей.

 

По настоящему свободен только тот, кто понимая, что слова мораль и нравственность не пустой звук, живет по этим внутренним законам, ограничивая свои поступки и действия рамками установленными этими законами.

 

Стихи из сада


Иду я садом - яблоки поспели.
Рука сама их тянется сорвать,
Да, сад не мой, но Бог мне путь тут стелит,
Чтоб научить не трогать чью-то сласть.

И пахнет воздух августом медовым. 
Как тяжело пройти и не украсть.
Тот сладкий плод не вызовет аскомы,
Насытив чрево, даст Душе пропасть.

А ветви ломят урожай обильный,
Но знаю твёрдо - этот сад не мой.
Так пусть моё желанье вовсе сгинет,
Иль сгину я с пропащею душой. 

17.08.15


Как нам, и нашим детям, закрывают Сердце. (перевод на русский)

В Сердце каждого ребенка пылает огонек. Этот огонек является
ощущением радости, он наполняет собой руки, ноги, тело ребенка,
заставляя его бегать, прыгать - отдаваться жизни и наслаждаться ею.

Пока огонь Сердца является главным в нашем теле, мир вокруг - яркий и радостный.

читати українською                    читать по русски

Моя любимая Наринэ

(с) перепост - может, кому-то и правда поможет


"Смешное не пишется, а о грустном не хочется, чтоб не множить печали. 
Поэтому расскажу вот о чём. Однажды Вике позволили увидеть больше, чем нам с вами. Приподняли над миром и показали, как он на самом деле устроен.
Вика говорит, что перед тем, как родиться, мы выбираем себе судьбу. Мы соглашаемся с каждым испытанием, которое выпадет на нашу долю, с каждым человеком, который нам нахамит, с каждым недугом, что нас поразит. Мы сами выбираем тех, кто всегда будет рядом, и тех, кто нас предаст. Мы соглашаемся на те ошибки, которые совершим. На те стихийные бедствия, которые разрушат наши дома, на те войны, которые унесут наших родных.
Мы сознательно на всё это идём.

Ада нет, и рая нет, говорит Вика.
Есть бесконечное чувство свободы и любви.
Наша жизнь — последняя ступень к этой бесконечной любви. Прожил — и долетел. Главное не сдаваться, главное жить.

Буду рада, если кому-то это поможет не то чтобы смириться, но хотя бы на капельку легче переносить эти непростые времена".