хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «ющенко»

Андрій Парубій: Я вийшов з "Нашої України"

Андрій Парубій

Влада Януковича ставить під загрозу державний суверенітет України. Виклики, які постали перед Україною, вимагають рішучих дій. Першочергові:

1. Найголовніше – об'єднання опозиції та реальна боротьба.

2. Перемога на парламентських виборах.

3. Закон про імпічмент. Імпічмент Януковичу.

4. Обрання українського Президента.

5. Повернення України на європейський шлях.


На жаль, я не бачу для себе можливостей реалізувати цей курс, перебуваючи в "Нашій Україні".

22 січня об'єднана опозиція відзначала День Соборності на Софійському майдані. Вважаю, Віктор Ющенко мав бути там. А не біля Януковича.

Я мав неодноразові жорсткі дискусії на Президії партії з головою Віктором Ющенком стосовно об'єднання опозиції. Але наші погляди розійшлися. В "Нашій Україні" багато патріотичних і порядних людей, але я вичерпав свої можливості впливу всередині партії. Тому сьогодні я написав заяву про вихід з "Нашої України". Час розмов минув, прийшов час відповідальних рішень.

Переконаний, сьогодні моє місце там, де об'єднана опозиція, де справжня боротьба. І я зробив свій крок. Цей крок
не проти когось, а задля наближення української перемоги.

3 лютого 2012 р.

Политический базар.






Евгений Матвеев, 2011.

73%, 8 голосів

27%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Оранжевый» реванш?

Бывшие лидеры Майдана заявляют о своей будущей победе на выборах в Верховную Раду
Артем Ивановский
3.02.2012
«Полевой командир» Майдана Юрий Луценко, находящийся ныне под судом по букету уголовных статей, 31 января выступил с громким заявлением о том, что на Украине уже в нынешнем году произойдет «оранжевый» реванш. «Нас, тех, кто против Януковича и его режима — 88%», - такие данные собственной социологии озвучил Луценко. Любопытно отметить, что подобные демарши со стороны «оранжевых» в последнее время случаются все чаще. Так, 28 января депутат Верховной Рады от фракции «БЮТ-Батькивщина» Остап Семерак на пресс-конференции в Харькове объявил, что на парламентских выборах 2012 года объединенная оппозиция может победить в большинстве мажоритарных округов: «Мы определили 150 округов, где, на наш взгляд, мы можем победить. Мы понимаем, что в других 75 округах имеем меньшие шансы, но кандидаты от объединенной оппозиции там будут выставлены». При этом он подчеркнул, что для «антидемократической, антисоциальной и антиукраинской власти» результаты нынешних выборов «являются вопросом жизни или смерти». Был обнародован и примерный сценарий «второй оранжевой революции»: «Я прогнозирую, что если мы будем иметь в парламенте большинство, то вскоре состоятся досрочные президентские выборы, а вскоре - не исключаю, что и парламентские». Естественно, дальше последуют денонсация Харьковских соглашений, удар по русскому языку и тому подобное. Заметим, что упомянутая этим Остапом Бендером из БЮТа «объединенная оппозиция» существует исключительно в его воображении. Однако наиболее занимательным событием украинской политической жизни в последние недели стала попытка Виктора Ющенко восстать из политического небытия. Напомним, что 10 января в некоторых украинских масс-медиа появилась следующая информация: «Неназванный источник в партии «Наша Украина» сообщает, что экс-президент Украины Виктор Ющенко может выдвинуть свою кандидатуру по мажоритарному округу в Тернополе. По словам источника, от имени экс-президента сейчас ведутся переговоры с ВО «Свобода», чтобы они не выставляли против Ющенко своего сильного кандидата по мажоритарному округу». Все это якобы происходит «в формате «Комитета сопротивления диктатуре», где представители ряда оппозиционных партий проводят переговоры с целью выдвижения на мажоритарных выборах согласованных кандидатов от оппозиции». В качестве комментария отметим, что Тягнибок скорее примет российское гражданство, нежели уступит Ющенко, которого считает «ставленником евреев и олигархов», хоть один мандат. Тем более, что «Свобода», именуемая «всеукраинским объединением», в действительности не выходит за рамки трех западноукраинских областей, и по этой простой причине едва ли пойдет на какие-либо реверансы в сторону поблекшего «оранжевого вождя». Тем не менее, Ющенко предпринимает воистину титанические усилия для того, чтобы в нынешней мутной воде (экономический кризис, бесконечные коррупционные скандалы и т.п.) благополучно выплыть на политическую поверхность. Скажем, 29 января он в лучших традициях эпохи своего президентства выступил с «обращением к нации» по случаю 94-й годовщины боя под Крутами. Размахнулся он весьма широко: решил перетянуть на себя лавры лидера, объединившего все оппозиционные силы: «Задача всех украинских патриотов - не выяснять между собой, кто первый в оппозиции, а объединять усилия для реализации общих действий ради защиты украинской сути нашей Родины». Что следует, с точки зрения Ющенко, считать «украинской сутью», он не замедлил разъяснить, используя историческую ретроспективу: «В этот день мы чтим героизм украинской молодежи, которая погибла в неравном бое под Крутами, отстаивая с оружием в руках Украинское государство. Эти молодые ребята тогда, в холодном январе 1918 года, показали всей нации пример беззаветного служения украинскому делу. Именно благодаря этому подвигу, который осуществили украинские патриоты под Крутами, было задержано быстрое продвижение российских войск к столице Украинской народной республики».  Как известно, в бою под Крутами участвовали около 300 человек, в большинстве — студентов, вооруженных практически одними только винтовками, поэтому каким образом они могли «задержать продвижение» хорошо вооруженных и намного превосходящих по численности войск? Но дело даже не в этом. Главное, что цифра 300 — это наглядный показатель той высочайшей народной поддержки, которой пользовались идеологические предшественники Ющенко. Однако, проводя в своем спиче параллели между Центральной Радой и «оранжевым» режимом, он был абсолютно прав, ибо Грушевский, Винниченко, Дорошенко столь же погрязли в коррупции, интригах, грызне за портфели, как Ющенко, Тимошенко, Порошенко, Турчинов в краткий период своего нахождения у руля государственной власти. И участь молодых парней, отдавших свои жизни за политические амбиции таких же «оранжевых» вождей в бессмысленной братоубийственной войне, достойна сожаления...  Следует также упомянуть еще одно предвыборное шоу с участием экс-лидера Майдана. Из нафталина была вновь извлечена затертая до дыр история с его «отравлением». 24 января бывший руководитель следственной группы по делу об отравлении Виктора Ющенко Галина Климович выступила со следующим «сенсационным» заявлением: «Преступление против Ющенко было совершено. Отравление - это факт, что не требует доказательства. Доказательства требуют люди и мотивы, а также время и место». Но попытка политтехнологов Ющенко вновь запустить эту заезженную пластинку вызвала откровенные издевки даже в рядах его бывших соратников. Так, бывший заместитель министра внутренних дел и начальник главного следственного управления МВД Петр Коляда, занимавший этот пост в бытность Луценко министром, не смог во время свидетельских показаний на суде над своим бывшим начальником удержаться от язвительных комментариев: «В так называемое отравление (Ющенко) я не верил и не верю. Просто нужно закусывать водку правильно, селедкой и огурцами». Впрочем, прошло то время, когда Ющенко взбирался на политический Олимп с помощью красивых слов и суицидального самопиара. Его лицедейство вызывает только насмешливое презрение даже в среде национал-демократов.

20 января известная «оранжевая разоблачительница» - газета «Украинская правда» - опубликовала скандальную статью весьма примечательного содержания. Приведем небольшой фрагмент: «Экс-президент Виктор Ющенко пока не собирается освобождать государственную дачу в Конча-Заспе. Об этом говорится в ответе руководителя Главного управления обеспечения доступа к публичной информации администрации президента Дениса Иванеско на запрос «Украинской правды». «По нашей информации, Ющенко В.А. не обращался с вопросом о высвобождении указанного помещения. По состоянию на 16.01.2012 года бывшим президентом Ющенко используется государственная дача в доме отдыха «Конча-Заспа» в соответствии с постановлением Верховной Рады «Об обеспечении, обслуживании и охране президента» от 04.01.1992», - сказано в официальном письме из Администрации президента». В этой связи можно вспомнить, что еще 1 сентября прошлого года в интервью украинскому телеканалу «1+1» жена экс-президента Катерина Ющенко сообщила, что они с семьей переезжают с государственной дачи в Конча-Заспе в новый дом. По некоторым причинам мы немножко опоздали, но не можем дождаться, когда переедем в свой дом», - рассказала она тогда. Прошло еще полгода, но Ющенко по-прежнему «немножко опаздывает» с освобождением государственной президентской дачи. Для завершения этой примечательной картины добавим еще один штрих: Виктор Ющенко — принципиальный борец с льготами для чиновников высокого ранга. Так, 22 августа 2007 года он во всеуслышание объявил, что выступает за отмену льгот для государственных служащих. «Убежден, что из категории госслужащих никто не должен иметь льгот и преференций. 

Убежден, что самая большая льгота – это зарплата», - таков был дословный текст заявления Ющенко.

Стоит ли удивляться тому, что под руководством таких вот «вождей» «оранжевая» революция закончилась именно тем, чем и закончилась? Вероятно, у имиджмейкеров Юлии Тимошенко просто закончились идеи. Так или иначе, но 17 января некий кандидат медицинских наук В.И. Белоус опубликовал в украинском интернет-издании «Главком» «сенсацию» под следующим заголовком: «Тимошенко отравили таллием. Спецслужбы использовали этот яд для ликвидации Щекочихина и Литвиненко». Пан Белоус нарисовал для впечатлительных читателей картину ужасающего маккиавеллиевского заговора: «Все, что творится вокруг Юлии Тимошенко, наводит на мысль, что и решение Печерского суда относительно ее заключения, и решение Апелляционного суда, и начатые новые судебные дела являются заказными для прикрытия факта отравления. Чтобы на свободу она вышла только мертвой». Далее «кандидат наук» анализирует известную ему информацию о симптомах болезни Тимошенко и сопоставляет ее с симптомами отравления таллием: «Начиналась болезнь с признаков простуды и проявлений ангины (будто бы из-за сырости и холода в камере СИЗО). Так начал проявляться самый ранний синдром талотоксикоза - синдром поражения открытых слизистых оболочек, носоглотки и дыхательных путей. Состояние здоровья продолжает ухудшаться. На бледной коже появляются точечные кровоподтеки и синяки. Начинают беспокоить носовые кровотечения, загрудинные боли (проявления кардиососудистого синдрома)... На показанном видео из медицинской палаты СИЗО внешний вид больной почти схож с внешним видом больного Литвиненко (разница в проявлении алопеции)». Таким образом, плагиат был слишком явно налицо, что дало повод председателю фракции Партии регионов Александру Ефремову заметить: «Мне показалось, что эта история очень сильно напоминает историю с «отравлением» Виктора Ющенко». Тем не менее, из Брюсселя пообещали прислать для «лечения» Тимошенко целый взвод врачей. Возникает резонный вопрос: чего ради оппозиция разыгрывает подобную клоунаду, если «оранжевые» господа так уверены в своей победе на выборах? Ответ прост: именно потому, что в действительности они ни в чем не уверены. Более того, отвратительная, присущая только истинным либералам (достаточно вспомнить телефонные разговоры Немцова) грызня внутри «объединенной оппозиции» с каждым днем принимает все более серьезные масштабы. Причем речь идет не только о разногласиях, скажем, между Яценюком и чугунноголовыми националюгами из «Свободы». 30 января на страницах влиятельного украинского издания «Сегодня» появилась информация о том, что в Блоке Юлии Тимошенко возник конфликт между двумя его лидерами Александром Турчиновым и Андреем Кожемякиным. Более того, по словам отдельных членов парламентской фракции БЮТ, этот конфликт возник и даже привел к образованию в этой фракции двух групп, ориентирующихся на разных лидеров. Конечно, пресс-служба БЮТа немедленно опровергла эту информацию. Но дыма без огня, как известно, не бывает. Однако на что необходимо обратить особо пристальное внимание при оценке внутриполитической ситуации на Украине, так это не на электоральные перспективы оппозиции, а на ее полное идеологическое банкротство. Именно в этом заключается главная причина истерических заявлений о «второй оранжевой революции» и появления в прессе высосанных из пальца «сенсаций» на тему «отравления» Тимошенко. Бывшие вожди Майдана понимают, что они проигрались в пух и прах. Что им просто нечего сказать людям. «Евроинтеграция», их главный козырь, бит даже не Януковичем, а самим объективным ходом истории. Ситуация в Европе складывается таким образом, что самым неискушенным в политических и экономических вопросах людям становится ясно — никакой «интеграции» не будет. Углубление долгового кризиса в Евросоюзе начинает ускоряться - это подтверждают реальные события. Авторитетное рейтинговое агентство Fitch понизило рейтинги сразу пяти государств Еврозоны - Италии, Испании, Бельгии, Словении и Кипра. К примеру, только внешний долг Италии сегодня составляет порядка 1,9 трлн. евро. Однако это еще цветочки на фоне информации о том, что сегодня вероятность дефолта Португалии оценивается экспертами крайне высоко – в 71%! Только по официальным данным в ЕС 23 миллиона безработных. Так что о каком-либо расширении Евросоюза и речи быть не может… Все это объективно не оставляет Украине никакого иного выбора, кроме интеграции в Таможенный союз и прочие, осуществляемые под эгидой России проекты. Заметим, что украинское руководство вполне отдает себе отчет в особенностях сложившейся ситуации. 31 января Виктор Янукович заявил, что говорить о возможности присоединения Украины к Таможенному союзу можно будет не раньше, чем через год. При этом он подчеркнул, что пока неизвестно, как повлияет на ситуацию в ТС вступление России во Всемирную торговую организацию. Кроме того, по словам Януковича, еще не вступило в силу соглашение о создании зоны свободной торговли между странами СНГ, а Украина инициировала его одновременную ратификацию парламентами стран СНГ. «На эти вопросы ответов пока нет. В ближайшее время мы увидим результаты. Если это будет нам выгодно, и будет соответствовать нашим национальным интересам, мы будем рассматривать варианты решения этого вопроса», - заявил глава украинского государства. Таким образом, при условии взвешенных позиций сторон, преодоления имеющихся на сегодня  разногласий никаких препятствий для членства Украины в Таможенном союзе не останется. Ибо в Европе Украину никто не ждет.
Специально для Столетия

Правильно, але не справедливо

Ну ось. Дочекалися.
(В Україні посадили першого олігарха)

Тут я маю зазначити олігарха в нашому розумінні, а не класичному.

Тому спробую визначити, що я маю на на увазі під цим терміном:
Олігарх це той, хто заробивши гроші будь-яким чином, надалі інвестує їх у владу, щоб за допомогою влади отримати ще більші бариші. Яким чином створився цей прошарок суспільства?
Перше і головне, яким чином добуті перші гроші — вихідний капітал. Більшість наших олігархів сформувалася в буремні 90-і роки, коли відбувався розпад комуністичної системи.
1.Отже першочерговий доступ до грошових потоків і запасів мали представники так званої номенклатури — більші чи менші партійно-комсомольські бонзи. Вони успадкували майно почилих в Бозі КПРС та комсомолу. Вправніші — наклали руку на капітали профспілок — “школи комунізму”. Немалі прибутки принесли вправних ділкам і похідні структури компартіїї та її апарату — будинки відпочинку, бази, санаторії та іже з ними, включно з розподільниками (згадайте систему постачання “дефіцитом” в совіцькій системі, “магазини об'їдків”) — це також хтось вдало приватизнув. Отже перший шляхгроші партійно-номенклатурних структур, вкрадені в людей і повторно вкрадені першими “демократизаторами”.
2.Демократизація СРСР пішла шляхом створення “альтернативних шляхів набуття власності” — за відсутності розробленої законодавчої бази — безмежне поле для різних аферистів та пройдох. Росли, як на помийці різноманітні отруйні грибочки “пірамід”, “трастів” та інших МММ-ів, які потім скористалися приватизацією і маючи невеликі капітали і величезне нахабство (прикрите “кришою”, як правило) скупили всякі, також аферистичні, (але це афера державного рівня!) “цінні папери” — ваучери, сертифікати та інший мотлох, яким держава старалася обдурити простих громадян і на цій базі заснували суперкорпорації, не дуже переймаючись вкладниками “цінних паперів” та їхніми п рибутками — дивідендами. Другий шляхгроші людей, вкрадені за допомогою аферистичних махінацій переважно колом “наближених” до номенклатури пройдох.
3.Але чому ви вважаєте, що тільки члени компартії могли розікрасти все, не допустивши до корита й інших? — спитають мене. Відповім — Звичайно ні!
В невизначеному полі законодавчої сумятиці та недорозуміння, кримінальні клани також вдало могли “відмити” криваву грошву і вступити на шлях “капіталізації”. А потім також — скуповувати сертифікати, набувати у власність підприємства і т.д. Широко це пішло в Донбасі, але і в інших теренах не надто відставало. Третій шляхгроші вкрадені раніше, відняті та набуті шляхом прямого грабунку (рекет) людності, зокрема перших хто повірив в “ринкову економіку” і рвонув на ринок заробляти, мотаючись в Польщу, Югославію та Прибалтійські республіки головним чином за товаром.
Ви можете назвати ще способи набуття стартового капіталу, які були вдало використані в Україні і стали “стартовим майданчиком” для створення супербагатства в знедоленій і пауперизованій країні? Я не можу. Є синтези цих способів, але інших — не бачив. Винятком можуть служити хіба супергонорари “зірок”, але і вони були тільки складовою частиную п. 2 класифікації, наведеної вище. Найвправніші багатії використали всі три шляхи набуття капіталу і саме з них утворилися “олігархи”. Розшифровувати детально не буду, хіба трохи — щодо першого репресованого олігарха трохи пройдусь.
Попереджаю — я не юрист, але як і більшість людей, прекрасно розумію, шо таке справедливість і знаю, що хоча слово “юстиція” і озанчає “справедливість” латиною, але спільного з нею має небагато. Всі знають про суд “по закону” (ius) і “по справедливості” (людський) і знають, що далеко не завжди вони співпадають. Люди оправдовують відвертих грабіжників Кармелюка чи Робін Гуда, бо ті грабували “по справделивості”, але засуджують законопослушного Понтія Пілата, котрий юридично був абсолютно невинною людиною і навіть “умив руки” — грав “на публіку...” . Отже я зараз виступатиму “по справедливості” хоча цей метод підлий по своїй суті і веде до простого аргументу “...а у вас негрів лінчують...” при апроксимації (в ньому принйнято вносити як приклад третіх осіб).
Юля Володимирівна Тимошенко дуже цікава постать в українському політикумі. Це олігарх, який має значну популярність між людей, причому з позитивним знаком. Схильна до популізму і демагогії, прекрасний дискутант і розумна пані, вона викликає певні емоційні почуття, і як вродлива жінка, і як успішний політик. Ось такий синтез, при всій її брехливості (вона й досі на вказала своєї національності публічно!) ми її таки любимо. Свій капітал вона здобула переважно на синтезі п. 1 і п. 2 моєї класифікації, п. 3 менше присутній, але вона настільки ностальгічно і розчулено згадує стартовий проект — відеосалон, що я не можу не згадати, завдяки якій продукції і популяризації яких цінностей приносили вони прибуток. Тільки не треба мені доводити, що то був виняток - “не треба нас дурити, ми ще не зовсім п'яні” - так казали ми в молодості. А створення “Єдиних систем” взагалі неможливе без п.1, навіть теоретично — головою Січеславщини тоді був Лазаренко... І необхідно капіталу салон на його створеня не дав би при найкращих виторгах і прокатах. Навіть якби він захопив монопольне право демонстрації “Титаніка” - не вигоріло б! Отже без п. 2 нікуди!
ТО чи “по справедливостісидить ЮВ?
Звичайно! ТАК! Не можу її прем'єрство відносити до якогось винятку в нашому процесі зубожіння. Вона не виділялася більшою зажерливістю ніж інші прем'єри, але і меншою — також. Отже вона винна як і всі інші наші очільники в зубожінні народу і держави. Тож сидить заслужено.
І навіть приємно — Україна таки правова держава! Перші особи держави таки можуть сісти. Демократія! Торжество справедливості!!!
? Звичайно НІ! Має похибку сама черговість “посадки”! Бо більше за неї завинили принаймі ще 2 особи. Їх би й посадити першими, а потім вже заповнювати “жіночі зони”! Ці особи — Леонід Кравчук і Віктор Ющенко.
Перший прийшов до влади на хвилі національного піднесення — здобуття віками омріяної Незалежності. Національне і громадянське піднесення давало підвалини для побудови Української України — Незалежної Соборної Держави Українського етносу “без холопа і тез пана” за влучним висловом Ярослава Стецька. Натомість перший Президент потратив свій термін на розбудову і заснування системи корупційної влади колишньої номенклатури. Своє бездарне президенство він ознаменував гучними скандалами — навколо “Бласко” та смішними — йдеться про “хатинку” — шале в Альпах... Словом “номенклатурний націоналіст” Л.М. Кравчук винен в першу чергу в тім, що знецінив ідею незалежності України. Кари гідний злочин! Люди доведені до розпачу його економічними експериментами, проголосували за добре зрозуміле і звичне зло — парторга великого підприємства — Кучму. Про цього я говорити не хочу ніц. Тільки зазначу, що його дві каденції закінчилися практично повстанням — “помаранчевою революцію”. Щоб довести Українців до рішучих кроків, треба їх допекти так, як нікого в світі! 
І на хвилі цієї карнавальної “революції” до влади приходить бухгалтер Ющенко Віктор Андрійович. Були всі підстави очистити Державу від нечисті, реалізувати популярний лозунг “Бандитам тюрми”, ліквідувати залишки окупаційної ідеологічної мішури. Якщо друге ВА ще якось робив (видється, щоб усунути конкурентів із “старшого покоління”), то щодо першогонічого абсолютно. Навпаки, колишні, ще кучмівські злодюжки, посіли чільні місця в економіці та розкраданні країни. Він зберіг весь апарат корупції і тілки посилив його “новою кров'ю” своїх “поплічників-кумів”. Його видатна своєю безхребетністю каденція закономірно закінчилася псевдообранням на Президента “сильної руки” — Януковича В. Ф. Тут доречно відзначити, що його основним конкурентом була таки теж “сильна рука” — Тимошенко Ю. В.
І вже те, що Ющенко знецінив, девальвував національні ідеї варте щонайжорсткішої кари! Не меншої кари гідне й те, що посилив та укріпив ряди корупціонерів в Україні.
Отже, те, що Тимошенко посадили — цілком правильно, логічно, несправедливо тільки те, що саме її посадили першою... Зважимо на пом'якшувальні обставини — вона не етнічна Українка, жінка, і не обнімала всієї повноти омріяної нею влади. А віддуватися приходиться їй.

Це — НЕСПРВЕДЛИВО!

Наливайченко: слабые нервы «чекиста»

Моя последняя статья.

Никто не верил, что украинская оппозиция сможет выступить единой командой в 2012. Все ждали – когда начнется публичная грызня за «жирные» округа на Западной Украине? У кого первого сдадут нервы и кто первый плюнет на приличия командной игры?

Склока и предательство как обычно пришли из Партии Ющенко. Теперь о  единых  кандидатах от оппозиции на мажоритарных округах можно забыть.

Полный текст:

Наливайченко, Ющенко, Банковая – одна игра на троих?

Наливайченко действует в унисон со своим политическим отцом Виктором Ющенко, которого давно уже обвиняют в работе на регионалов

Чорновіл вважає Любодруза мерзотником

Народний депутат Тарас Чорновіл вважає екс-президента Любодруза кримінальним злочинцем і мерзотником.

Про це він заявив у неділю в ефірі Радіо Свобода.

"Коли сьогодні садять в тюрму ЮВТ, то я можу сказати, що це було б лише частково справедливо у тому випадку, якби за півроку до цього в цій тюрмі з терміном аналогічним або більшим вже би сидів Любодруз", - вважає депутат.

За його словами, Ющенко перевищив свої повноваження, коли втрутився в хід газових переговорів з Росією.

"Він робив це в корисливих цілях, бо в його інтересах було повернути в систему "РосУкрЕнерго", - зазначив Чорновіл, додавши, що "це є його "кормушка", це є його портмоне, звідки він брав свої гроші".

"Я вважаю, що Любодруз – кримінальний злочинець. Це моя особиста думка. Я про це знав і раніше, про ці його здатності", - сказав депутат.

"Можливо, я був неправий, коли я в 2004 році підтримав Януковича, тому що мені важко сказати, яким би був Янукович, якби він тоді став президентом. Але я дуже добре знав, що таку дрібнокримінальну постать як Любодруз і такого мерзотника допускати до влади не можна в принципі", - зазначив він.

За словами Чорновола, Любодруз "створив сам факт злочину, після якого Україна на невигідних умовах підписала договір".

"Після того він свою вину постарався перекласти на інших, у тому числі на ЮВТ, і це в чомусь, все ж, справедливо. Після того він фактично започаткував кримінальне переслідування, яке успадкував Зек і став його реалізовувати", - сказав депутат.

"І останнє: Віктор Ющенко – єдина в Україні постать публічного масштабу, яка не просто підтримала вирок, а підтримала його без застережень", - підкреслив Чорновіл.

За його словами, навіть президент Віктор Янукович "почав заявляти, що цей вирок шкідливий для України".

"Тільки Любодруз однозначно аплодував і казав, що він це схвалює, що він цим дуже задоволений. Як на мене, це дуже добра відповідь усім тим, хто пробував створити собі казочку про гарного, доброго європейського президента. Я вважаю, що він мерзотник", - підсумував Чорновіл.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/16/6675522/ 

5%, 1 голос

10%, 2 голоси

5%, 1 голос

80%, 16 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Кравчук: Из Ющенко — такой президент, как из меня курица

Экс-президент Украины Леонид Кравчук считает, Виктор Ющенко стал президентом случайно, не имея для этого необходимых качеств.

«Из Ющенко – такой президент, как из меня курица. Я не ходил на Майдан, потому что я знал, что они пустозвоны. Я говорил, а мне не верили», — сказал Л.Кравчук в интервью «Радио Свобода».

«Обмануть людей можно очень просто. Виктор Ющенко нормальный человек, только он ненормальный Президент. Не каждый может быть президентом. Он случайно был избран президентом. Как человек он нормален. Он, скажем, провозглашал украинские лозунги, он говорил о Голодоморе. Он говорил о языке, он говорил о европейском выборе. Говорил и верил в это! А сделать не мог!» — заявил экс-президент.

Главной же причиной неудач В.Ющенко Л.Кравчук считает, что у того «не оттуда руки растут».

Зеркало недели

Ющенко. Як виглядає паскуда з потилиці.

Тут нема про що і писати. Народ все каже.