хочу сюди!
 

Наталія

43 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 39-48 років

Замітки з міткою «вірші»

Дорога

Повсякчасно шукаючи відповідь,Ми блукаєм в тенетах життя.І уже несила нам вибратись.І вже мрієм про забуття.А та відповідь ближча не сталаВід ста тисяч безсоних ночей,І надія, така занепала,Не розпалює пломінь очей.А ми далі все йдем і спіткаємось,Розбиваюче серце у кров.А ми далі ідем і ховаємось,Коли поряд проходить любов.Йдем, очі вп'яливши в землю, зітхаючи,Вже забувши, навіщо живем,Все спочатку щораз починаючи,Сподіваючись на ліпше ... тихцем.

Як би індіянцем в Америці жив...

* Як би індіянцем в Америці жив. У племені весело б жив не тужив. Тоді мабуть вийшло усе там само, Мене б там назвали "Велике гальмо". Не міг зрозуміти, чому так було. Ще зранку почув, аж надвечір "дійшло". Не маю багатства й пошани не маю. Де інші їдять, я лиш рот роззявляю. Коли покохав я дівчину чудесну Її так возніс, мов царицю небесну. Та інший з’явився з товстим гаманцем. Тихенько зібралась й пішла похапцем. Любов закінчилась дівчини немає. А я все ...

Читати далі...

Забутий келих у руці...

* Розваги, друзів і вина Для себе кожен тут знаходить. Щоденно дівчина одна В цей храм веселощів приходить. Сьогодні знов сама прийшла. Весь вечір знов когось чекає. Сердитим поглядом очей Всіх кавалерів відганяє. Забутий келих у руці... Така задумлива личина... Сидиш зажурено сама... Кого чекаєш ти, дівчИна? Чекаєш, зараз підійдЕ, У твої очі ніжно гляне. Промовить - Я тебе знайшов- И довгождана мить настане... 7 травня 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Як минуло чотирнадцять...

* Як минуло чотирнадцять, То з такой нагоди Отримала подарунок В бога, чи в природи. Випирають груденята І стрункіші ніжки. Та й задок вже штаненята Розпирає трішки. Далі краще...І в сімнадцять Квіткой розцвітала. Зрозуміла: - Підкоряти Світ пора настала. Із примруженого ока Бісики пускала. Серед статі чоловічой Вже пригод шукала. На отой призИвний погляд Скільки ж їх злетілось... Закрутилось,завертілось... Й далі покотилось... Всі беруть тебе,сердешну, Спереду...

Читати далі...

Ворожка.

* Карими очима Дивишся стрОжко. Чи не поворожиш Ти мені ворОжко? Розкажи про долю, Що мене спіткає, Про мою кохану, Що мене чекає. Може не чекає, Може не нудьгує. У чужих обіймах. Іншого цілує. Тільки серце каже Ліпшої не мати. І тому про зраду Краще вже не знати. Про таке дізнатись Мабуть ні до чого. І тому ворожка Не кажи нічого. 8 травня 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Донецька реальність. Злі вірші.

* Розпахали, сплюндрували Вже давно степів немає. Нищить sapiens природу Зовсім жалості не має. Замість степу террикони, З труб заводу сірий дим Найбруднішим в світі місцем Став давно наш рідний дім. У ранковому повітрі Тільки сірки запах чую. Степовий вінок чудесний Вже ніколи не відчую. І немає вже надії В те, що люди схаменуться Й чари тих степів Донецьких Знов назад до нас вернуться. Тільки в небі серед диму Тепле сонечко зосталось. Те, що sapiens зоветься, Ще до ...

Читати далі...

Літо наступило.

* Літо наступило. Сонечко пече, Аж в очах тьмяніє Й по спині тече. Чом ти,моє сонечко, Так жорстоко грієш. Та чому сердешних нас Зовсім не жалієш? Ми тебе чекали У зимовий холод Чом своїм теплом ти б’єш Як ковальський молот. Де ж ти, моє сонечко, Зиму зимувало. Чом своє жорстке тепло Там не вгамувало. 2 Червня 2007 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Молитва.

* І знову у безмежному відчАї Впаду з благанням перед богом ниць: -За що жорстоко так мене караєш? Живу порядно я, а тягне до блудниць. Навіщо, боже ,з мене ти смієшся? Ти сам до них мої думки звертаєш. Слухняно підкоряюсь твоїй волі, А ти мене за це іще й караєш. Не можу зав’язати плоть на вузол, Завжди ходити, опустивши очі, Коли навколо так яскраво сяють Принади і опуклості жіночі. То що ж мені з бідой такой робити? До тебе із питанням я звертаюсь. Після гріхів тяжкИх...

Читати далі...

Чарує й лякає жіноча природа...

* Чарує й лякає жіноча природа Могутня та сила Жіночая врода. Вона надихає, вона окриляє, А також безжалісно й легко вбиває. Поети жіночу красу оспівали. Вродливих жінок за красу повбивали. Але і жінки у боргу не зостались, З за них скільки люду з життям вже розстались. З дворянами тілом своїм торгувала, З за влади Павла-чоловіка вбивала. Німкеня-блудниця царицею стала, Розгульна пора у палацах настала. Невільниця Настя в гаремі султана Для нього дружиною кращою стала...

Читати далі...

Вогонь каміна відблиском своїм...

* Вогонь каміна відблиском своїм Малює кришталеві визерунки. У келихах, наповнених вином, Неначе залиша свої чарунки. Твої напіврозтулені вуста. Що на палкі чекають поцілунки, Немов благають знов відчути смак Мого кохання випитої трунки. Жагуча пристрасть хвилею м'якой В туманний вир кохання піднімає. На всьому світі лИше ти і я... Все інше більше значення не має. Гойдає хвилей і п'янить любов З свого полону нас не відпускає. Та цей полон жаданніший за всі. Ніхто у світі...

Читати далі...