Господь Бог так поспіхом створив цей світ, що, звичайно ж, був несправедливий:
- одним він дав безліч їжі, інші голодують,
 - іншим він дав зручний і гарний одяг, третім нічим прикрити свою наготу,
- третіх поселив як у раю - на курорті, четверті живуть у пустелі або на болотах.
 І лише одну річ Господь розподілив по-справедливості – це РОЗУМ! Адже ніхто не скаржиться, що його в нього немає!

Хочеться, чи ні, але дегустації продуктів харчування залишились єдиним доступним контентом для зйомок. Однак за умов воєнного часу гріх на щось скаржитись — добре, хоч така можливість є, оскільки дехто взагалі не має змоги публікувати, а хтось вже ніколи нічого не напише. Так що годі скиглити. Їжа — це теж цікаво. Особливо, якщо на огляді японська локшина швидкого приготування, вироблена в Польщі (а польська їжа — це смакота). До того ж, з екзотичними смаками.

Скоро настане піст...це можливість для кожної людини щось переосмислити, змінити в своєму житті. Що для вас означає піст? Чи полягає він тільки у відмові від їжі? Чи збираєтесь обмежувати себе в чомусь під час посту?

            Все детальніше вимальовується постать європейця майбутнього - ідеал, до якого готують нас анонімні володарі світу. Ось вона вільна людина! Істота, народжена родителями № 1 та № 2, вільна у виборі всіх життєво важливих речей - від особливостей зовнішності і навчальних предметів в школі до будь-якого модусу статевої поведінки, будь-якого виду мракобісся будь-якої релігії, а, ще й партії в парламент.
             А от у недалекій історичній перспективі до тарганів, що насаджуються європейцям у голови, планують долучити ще й тарганів на їхні тарілки. Під тим соусом, що, мовляв, у світі голод, європейців планують потихеньку переводити на комашину кухню. Про це з оптимізмом говорять деякі спеціалісти в міжнародній організації ООН. Вони наводять цілком раціональні аргументи. Їжі на все стрімко зростаюче населення світу не вистачає. Та ще й білок комах легше засвоюється і більш вітамінізований, ніж білок ссавців, риб тощо. Ну, і звичайно ж (як же без цього в суспільстві, котре вимірює світ грошима!) той залізний аргумент, що вирощування комах економічно ВИГІДНІШЕ, ніж вирощення тварин.
           Менше грошей, а отже суспільної праці, на це витрачається - ось що насправді важливо для євростратегів, а не проблема голоду у світі. Бо ж остання проблема має вирішуватися простим збільшенням виробництва комах у регіонах поширення голоду при умові, що виростити зайву худобину там справді проблематично. Тим більше, багатьом народам Азії та Африки комашина кухня давно звична і до смаку.
           Якщо муха залетіла в борщ, то ця страва сучасному європейцю ввижається як безнадійно зіпсована. Але справа не в тому, що переважна більшість європейців гидує навіть думкою про можливе вживання в їжу комах. Можна припустити, що все, що готують і з апетитом споживають в їжу одні люди, буде придатне і смачне також для інших людей. Можна звісно і визнати слушність науково-обґрунтованих аргументів про споживчі якості м'яса матеріалу комах. Просто дивує та невідворотність переводу європейців на комашину кухню, яка читається в замітці. Бульварний характер видання я розумію. Але ж колись і "райдужну" перспективу теж обговорювали жартома. А що з того виходить тепер?
             При тому, що традиційне сільське господарство Європи працює в режимі "виробити не більше, ніж...", природно-кліматичні чинники, рівень організації с/г в Європі, кількість зайнятого там населення - всі умови свідчать, що воно далеке до піку своїх можливостей, тим не менш, замість того, щоб вирощувати більше худоби, вони розглядають можливість підсадити народ на пташину їжу. Що ж тут скажеш... Таргани в голові - звикайте думати і про тарганів в тарілці.

Не думав, що коли-небудь доведеться робити огляд сухпаїв. Правда, і повномасштабна війна у XXI столітті здавалась чимось фантастичним і безглуздим, але, як бачимо, все можливо.

В принципі, в дегустації сухпаїв немає нічого дивного — раніше сталкери полюбляли їх оцінювати за відсутності вилазок (напевно, через те, що їх було зручно брати в похід або на сталк). Тож чому б і мені не спробувати? Тим паче, від початку повномасштабного вторгнення рашистів набори індивідуального раціону харчування дегустували і письменники-історики, і мотоциклісти, і блогери розважального жанру. Ну і, звичайно, кожен чоловік в країні може зіткнутись з таким продуктом, оскільки у нас триває війна і запросто можуть призвати на військову службу (хоча такі набори дають лише на виїзних навчаннях або завданнях, бо у військових частинах є їдальні, а на фронті — польові кухні). Крім того, це — продукти швидкого приготування. Так що маю повне моральне право спробувати сухпай. Заодно, враховуючи специфічність такої їжі, додаю новий тег "сухпай".