хочу сюди!
 

Лана

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 40-57 років

Замітки з міткою «війна»

Отож і воно, що ООН бездіяльно!

Пятниця, 8 травня 2020, 19:12 • Саша Картер • 9900

МЗС Німеччини: наша нездатність встановити мир в Україні - підриває довіру до Радбезу ООН
МЗС Німеччини: наша нездатність встановити мир в Україні - підриває довіру до Радбезу ООН

КИЇВ. 8 травня. УНН. Нездатність Ради Безпеки ООН покласти край війнам в Лівії або Сирії або встановити мир на Близькому Сході і в Україні підриває довіру до ради і міжнародної спільноти в цілому. Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас на спеціальному засіданні на високому рівні за формулою Аррії з нагоди 75-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, передає кореспондент УНН.

“Наша нездатність покласти край війнам в Лівії або Сирії або нездатність встановити мир на Близькому Сході і в Україні підриває довіру до цієї Ради (Безпеки ООН — ред.) і міжнародної спільноти в цілому”, — сказав Маас.

За його словами, пандемія COVID-19 нагадала всьому світу, як активна діяльність може врятувати життя. Міністр зазначив, що це справедливо для кожного конфлікту.

“Ми повинні усунути грубі причини, чи то реакція на слабке управління, порушення прав людини або зміна клімату”, — підкреслив він.

Як писав УНН, ООН заявила, що настав час вирішити конфлікт в Україні.

Джерело: УНН

Усі розіп'яті за Правду- воскреснуть!

«До смерті сина я могла перейти на російську у відповідь. Після – принципово не переходжу». Історія закатованого 18-річного активіста

18-річного Юрія Поправку закатували у Слов'янську весною 2014 року
18-річного Юрія Поправку закатували у Слов'янську весною 2014 року
ПОДІЛИТИСЬ
  • 10201

18-річний Юрій Поправка – перший закатований під час російської агресії на Донбасі активіст. Його вбили у між 17 та 20 квітня 2014 року. «За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін», – розповідає сьогодні мама Юрія. У річницю загибелі юнака Радіо Донбас.Реалії нагадує його історію.

(Ця стаття вперше була опублікована у грудні 2019 року)

Передісторія. «Візитівка Яроша»

Весною 2014 року події в Україні розвивалися більше ніж просто стрімко. У квітні у захопленому російськими гібридними силами Слов’янську з’явилася інформація про так званий пасхальний розстріл. Тоді бойовики угрупування «ДНР» під керівництвом російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) заявили, що бійці «Правого сектору» розстріляли їхній блокпост прямо на Великдень, 20 квітня.

Напад тоді намагалися «повісити» на групу активістів Майдану, серед яких були 18-річний Юрій Поправка, 25-річний Юрій Дяковський та 22-річний Віталій Ковальчук. Насправді ж вони не могли навіть теоретично розстріляти блокпост поблизу Слов’янська, адже 20 квітня двоє з трьох хлопців уже були вбиті.

Через два роки, навесні 2016-го, тепер уже екслідер «Правого сектору» Дмитро Ярош в інтерв’ю «Цензор.Нет» розповів, що напад на блокпост бойовиків угруповання «ДНР» й справді був. Тоді ж народилася «візитівка Яроша» – її й справді знайшли на місці бою. Поправка, Дяковський і Ковальчук не були причетні до тих подій – вони потрапили у полон орієнтовно 17 квітня.

За словами Яроша, у великодньому бою загинув 31-річний киянин Михайло Станіславенко. Його тіло перепоховали уже після звільнення Слов’янська. Також під час перестрілки був поранений 25-річний боєць «Правого сектору» Ярослав Антонюк із позивним «Бурий». Хлопець отримав першу групу інвалідності.

Юрія Поправку, Юрія Дяковського, а також незнайомого з ними депутата міськради Горлівки Володимира Рибака закатували ще до 20 квітня. Їхні тіла кинули у річку Торець. 18-річного Поправку поховали під Києвом 28 квітня. А з 25-річним Дяковським попрощалися у рідному місті Стрий аж 8 травня.

Віталій Ковальчук – єдиний з групи активістів Майдану, хто вижив після полону. За його словами, йому пощастило, адже погодився перейти на російську мову і сказати, що ходить до храму Московського патріархату. Дяковський та Поправка під час допитів продовжували говорити українською. І обидва заявили, що не визнають ніякої іншої церкви, окрім (тоді ще) церкви Київського патріархату.

Майже через шість років після вбивства Юрія Поправки Радіо Донбас. Реалії зв’язалися з його мамою Ярославою Поправкою. Жінка виховує двох малюків, семи і двох років, але не перестає наголошувати, що має троє синів. Нижче – її монолог.

Кати з «Оплоту»

«Ми в родині, – розповідає жінка, – ніколи не насаджували Юрі ненависть до російської мови. Та й правила говорити лише українською не було. Мова – його свідомий вибір. До смерті сина я могла перейти на російську у відповідь. Після трагедії – принципово не переходжу. Тепер це і мій свідомий вибір.

Юрій був активістом Майдану. Перед трагедією він запевнив близьких, що їде до друзів у Харків
Юрій був активістом Майдану. Перед трагедією він запевнив близьких, що їде до друзів у Харків
Хлопці не були підготовлені, але були вкрай патріотично налаштовані, і просто не могли змиритися, що хтось захоплює їхню країну

Весною 14-го разом з іще чотирма активістами Майдану Юра таємно поїхав партизанити під Слов’янськ. Хлопці не були підготовлені, але були вкрай патріотично налаштовані, і просто не могли змиритися з тим, що хтось захоплює їхню країну. Мені він сказав, що їде до друзів у Харків. Врешті, виявилося, що у Харкові вони просто пересідали до активістів Автомайдану, які погодилися підвезти хлопців до Ізюму. Далі всі п’ятеро йшли по навігатору. Ледь не одразу їх група попалася бойовикам: двоє дивом втекли, троє – Дяковський, Ковальчук і мій Юра, – потрапили в полон.

За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін

Тоді я ще цього не знала, і почала пошуки сина. Пам’ятаю, як дзвонила на його мобільний, а слухавку знімав якийсь дядько і відповідав російською, що Юру вбили.

Дуже важко було, коли мене покликали на впізнання у Києві. Слідчий показував жахливі фото після катувань і якогось часу у воді. Перед смертю над Юрою знущалися – йому, зокрема, розрізали живіт. Я досі не знаю, як таке взагалі могли зробити люди.

Палачі, виконавці катувань, також встановлені. Це – громадяни України, жителі Харкова й члени «Оплоту»

За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін.

Палачі, виконавці катувань, також встановлені. Це – громадяни України, жителі Харкова й члени «Оплоту» – проросійської організації і бійцівського клубу одночасно. Є інформація, що їх уже немає в живих. Але я, певно, до кінця життя думатиму, як же люди, у яких є діти, змогли до смерті закатувати чужих дітей.

Коли тіла знайшли, столичні слідчі сказали, що у Слов’янськ ніхто з них не поїде. Мовляв, забирайте самі. Я вже почала збиратися і думати, на кого нам із чоловіком залишити меншого сина, аж тут подзвонив мій брат Андрій Тарасенко. Він був рятувальником, працював у ДСНС. Щоб геть не втратила глузд, мене посадили на сильнодіючі заспокійливі: і перевозку тіла, і організацію поховання, здебільшого, взяв на себе брат. Пізніше він і сам героїчно загинув. Влітку 2015-го Андрій ліквідовував пожежу на «БРСМ-Нафта» під Києвом. Як завжди, поїхав рятувати інших, але сам не повернувся.

Андрій Тарасенко, дядько закатованого активіста, загинув в результаті трагедії на нафтобазі під Києвом
Андрій Тарасенко, дядько закатованого активіста, загинув в результаті трагедії на нафтобазі під Києвом
З дня прощання з сином я пам’ятаю, як намагалася якомога більше його торкатися. Щоб запам’ятати деталі

За ці майже шість років без Юри я говорила з десятками людей. З випадковими свідками, з безпосередніми учасниками подій, з тими, хто також був у полоні. Всі вони єдині у тому, що у сина був шанс жити, якби він все-таки перейшов на російську мову і збрехав, як хотіли кати, що ходить у церкву Московського патріархату.

Готуємося до свята Побоїща поміж бандформувань

1 Травня 1941 року, парад, незручна правда для Росії – відео доказ
60 887
9957

1 травня 1941 року. Парад на “Краснай площяді”, Москва.
Так, очі вас не обманюють – це високопоставлені офіцери Рейху на пропагандистському параді своїх союзників з червоно-фашистського СРСР.

А перед цим:

– з щоденника Геббельса: “Росіяни (СРСР) поставляють нам навіть більше, ніж ми хочемо мати. Сталін не шкодує зусиль, щоб подобатися нам. У нього, мабуть, достатньо причин для цього”

– “Выписка из решения Политбюро ЦК ВКП(б)”: ПЗЗ/176, 03.06.41г

1. Разрешить Наркомвнешторгу из особых запасов произвести поставку в
Германию во исполнение договора: – меди 6 000 тонн, никеля 1 500 тонн,
олова 500 тонн, молибдена 500 тонн, вольфрама 500 тонн

2. Разрешить УГР выдать Наркомвнешторгу 300 тонн молибден-концентрата с
содержанием металла 51 % в обмен на ферромолибден по коэффициенту
содержания. “Пост. СНК № 1461-532сс. 3/VI-41г” (Прим.11*)

– Сталін 28.09.1939р.: “Если Германия попадет в тяжелое положение, то она может быть уверена, что советский народ придет Германии на помощь и не допустит, чтобы Германию задушили. Советский Союз заинтересован в сильной Германии и не допустит, чтобы Германию повергли на землю” (Прим.8*)
– Літвінов: “…Германия занимает первое место в советском экспорте…” (Прим.9*)

А росіян (та інші національності на жаль) кидали потім тисячами тон у атаку бездумно не шкодуючи.

А потім були концтабори сталіна втрати немислимі.

Жертвами війни й окупації в Європі стали:

– СРСР – понад 27 мільйонів осіб; (40% усіх жертв);

-Польща – 6 мільйонів;

-Югославія – 1,7 мільйонів;

– Франція – понад 600 тисяч осіб;

– Греція – понад 400 тисяч осіб;

– Нідерланди – 200 тисяч чоловік;

-Бельгія – 8 тисяч осіб;

– Албанія – понад 7,5 тисяч осіб;

– Люксембург – 5 тисяч осіб.

У боротьбі проти Німеччини і Японії загинуло 360 тисяч англійців, понад 400 тисяч американців, понад 40 тисяч австралійців і новозеландців, понад 30 тисяч канадців.

Війна на порозі?

Валерій Прозапас

Військові все голосніше заявляють про нарощування РФ своїх сил та засобів вздовж кордонів з Україною.

В зведеннях Штабу ООС давно зникли обережні минулорічні формулювання часів надії на "перемир'я" та "скоре припинення війни", тепер чітко звучать звіти про дії "російських збройних формувань" та "російських окупантів".

Навіть НГШ Хомчак нещодавно заперечив словам головногомандувача про "провокацію" біля Золотого, назвавши дії окупантів "підготовленою воєнною операцією".

Тепер Головне управління розідки МО публічно повідомляє про критичне зібльшення московських підрозділів на окупованому Донбасі, в Криму та вздовж некотонтольованих ділянок українського кордону.

Мова йде про близько 90 тисяч солдатів, 1100 танків, 2500 бойових броньованих машин, 1 600 артилерійських і ракетних систем, 340 бойових літаків і 240 бойових вертольотів тощо - це без урахування воєнно-морських сил, засобів протиповітряної оборони, розвідки, стеження та зв'язку.

Концентрація таких потужностей відбувається явно не з наміром "прєкратіть стрєлять-пострєлівать".

І росіяни стріляють, проводять постійні навчання, відправляють своїх штатних спеціалістів на Донбас та в Сирію, переозброюють свої військові частини.

Про все це йдеться в доповіді ГУР МО та в інтерв'ю його представника Вадима Скібіцького - обов'язково послухайте і почитайте, щоби порівняти з прекраснодушними заявими "нових ліц".

Що б там не бачив Зеленський "в глазах Путіна" і не які б картинки не малював в своїй голові - Москва явно готується до широкомаштабних військових дій, при чому не просто з Україною, а схоже зі всією Європою, тим більше що по факту гібридно це і робить в Сирії.

Українське суспільство має знати цю правду, яку доносять наші військові - і розуміти ризики нехтування загрозою від путінської Росії, а не перебувати в теплій ванні фантазій недолугого керівництва держави, яке свідомо замовчуює цю тему.

 

 Volodymyr Ariev
Це цитата з даних головного управління розвідки міноборони:

«Росія зосередила на кордоні з Україною майже 90 тисяч військових, 1100 танків, 2500 бойових броньованих машин, 1 600 артилерійських і ракетних систем, 340 бойових літаків та інше озброєння та техніку.»

Це майже як вся армія Польщі, половина танків Німеччини, і в півтора рази більше бойових літаків, ніж має Франція.

А тепер увага: якщо Путін прямо заявляє претензії на південний схід України, його посіпака Сурков каже про примусове «братство», а на кордоні зібрано стільки військ ворога, то з цього всього точно не буде симпозіуму любителів природи.

Зеленському, як актору, варто хоча б Чехова згадати. Там, де про сцену, рушницю і неминучий постріл. І припинити слухати заангажованого «миротворця» Єрмака. Бо недалекоглядний чи боягузливий головнокомандувач - це найгірше, що може статися з країною за таких умов. Армія вже здатна дати відпір ворогу, якщо у неї на руках не виснутиме страх і невпевненість президента.



 

Третього не дано!

Шість років тому – 1 березня 2014 року – рада федерації Росії під головуванням Матвієнко дала дозвіл Путіну на використання військ проти України. Так почалася чергова загарбницька війна Росії, яка триває по сьогоднішній день, забравши життя понад 13 тисяч українців.

Є лише два способи зупинити цю розв’язану Кремлем війну. Один, який вимагає Путін – підняти руки і здатися, виконавши Мінські домовленості, формулу Штайнмаєра і всяку іншу нав’язану нам зовні дурню, суть якої одна – капітуляція і розвал України.

Другий шлях – гідно боротися і перемогти, добившись справедливого миру і повернення наших територій – Криму і Донбасу.

Третього не дано!

Дякую всім захисникам України, які мужньо відбивають російську агресію.

Дякую всім, хто в найважчому 2014 році організовував оборону проти ворога.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Як турки мочать іхтамнетів в Сирії.

Пропоную вашій увазі супервідео про те як Ердоган відповів путлеру за вбивство своїх вояків в Сирії.Дивіться,це варто побачити!
Оригінал:
Пояснення:

Ситуація з фронту на сході країни на 23 лютого 2020 року

Ситуація на сході країни на 23 лютого 2020 року даними РНБО України, прес-центру ООС, Міністерства оборони, журналістів і волонтерів.

Обстановка на лінії зіткнення істотних змін не зазнала. Російсько-окупаційні війська продовжували обстрілювати позиції підрозділів Об'єднаних сил із заборонених мінських домовленостей мінометів калібрів 120 і 82 мм, вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Луганське напрямок

Тут противник відкривав вогонь тричі.

Так, близько 15:00 з боку населеного пункту Сміливе, а близько 22:00 з боку Сентянівка окупанти випустили по 10 мін калібру 82 мм по опорних пунктах підрозділів Об'єднаних сил, обладнаних поблизу Кримського. Щоб пригасити активність ворога, наші захисники застосували штатний піхотне озброєння.

Ще 10 хв згаданого калібру розірвалися в період з 16:20 до 16:40 На наших позиціях неподалік Новолуганське, тут ворог також відкривав вогонь з великокаліберного кулемета і стрілецької зброї.

Донецьке напрямок

Там враховано 8 прицільних ворожих обстрілів. В районі Новомихайлівка російсько-окупаційні війська вночі за півгодини випустили 9 хв з 120-го міномета.

На підступах до Мар'їнці двічі за добу - вночі і ввечері - стріляли ворожі станкові і ручні протитанкові гранатомети, кулемети і стрілецьку зброю.

Після 8:00 противник 40 хвилин з станкових протитанкових гранатометів, кулеметів великого калібру і стрілецької зброї вів вогонь по військовослужбовцям Збройних Сил України, які виконують бойові завдання у Красногоровки.

До вечора нашим воїнам довелося відповідати на 20-хвилинний обстріл з автоматичного гранатомета і стрілецької зброї, який ворог влаштував неподалік Старогнатівці.

Вечірньої пори окупанти з гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів обстрілювали опорні пункти підрозділів Об'єднаних сил в районах Лебединського, Водяного і Гнутове. Всі ці обстріли мали тривалість 20 хвилин.

Вчора, 22 лютого, в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої один український захисник отримав поранення.

Обстановка на сьогодні, 23 лютого

З початку поточної доби до 12:30 російсько-окупаційні війська тричі, кожен раз по 20 хвилин, вели вогонь на Луганському напрямку.

Близько 7:00 противник з гранатометів різних систем, кулеметів великого калібру і стрілецької зброї обстрілював захисників Майського.

З 09:30 окупанти випустили 5 мін калібру 120 мм, відкривали вогонь з станкового протитанкового гранатомета і кулемета по нашим опорним пунктам поблизу Кримського.

Після 10:00 2 міни 120-го калібру розірвалися на позиціях підрозділів Об'єднаних сил у Орехово.

За наявною на даний момент інформацією, втрат з нашого боку немає.

Миритися чи здаватися? Здаватися через миритися?

Росіяни та організатори Мюнхенської конференції склали план припинення війни в Україні
 
П'ятниця, 14 лютого 2020, 

Три міжнародні організації у співпраці з Російською радою з міжнародних справ оприлюднили свій план припинення війни в Україні.

Документ був поширений 14 лютого у Мюнхені на Мюнхенський безпековій конференції, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

До участі у розробці документа, як стверджується, залучали також окремих українських експертів, але формуванням пропозиції не займалися українські організації – на відміну від російської РРМC.

Документ уникає згадок про напад Росії на Україну і стверджує, що "конфлікт в та навколо України" став наслідком "катастрофічних прорахунків", і у якості реакції на нього пропонують кроки для "завершення конфлікту на Донбасі та створення перспектив для конструктивного діалогу, в тому числі щодо Криму". Щоправда, основною ідеєю плану є відновлення співпраці з Росією без відновлення Україною суверенітету над Кримом.

Оприлюднена пропозиція містить кілька гуманітарних кроків, які підтримуються всіма сторонами, однак у ній відсутні будь-які ключові вимоги, що звучали досі від України.

Організатори пропонують такі 12 кроків:

  1. Відновлення роботи Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню на Донбасі за участі українських та російських військових
  2. Створення "нормандського формату" на рівні військових
  3. Відкриття доступу для СММ до всієї території Східної України (про Крим не згадується) та нових пунктів пропуску через лінію дотику
  4. Вирішення питання безвісти зниклих
  5. Запуск програми розмінування
  6. Запуск програми відновлення Донбасу із залученням міжнародних донорів, при цьому Росія може стати однією зі сторін, що з доброї волі інвестують у відбудову регіону.  
  7. Відновлення торгівлі між Україною та Росією на принципах ЗВТ.
  8. Поступове зняття санкцій з Росії (у документі має назву "зміна санкційного режиму") із розробкою відповідного плану (зараз, як відомо, передбачається що санкції мають бути зняті лише в разі повного виконання "Мінська"); із контексту випливає, що йдеться про послаблення тиску на РФ щодо деокупації Донбасу
  9. Пошук та деактивація небезпечних джерел радіації у зоні конфлікту на Донбас
  10. Діалог у державах НАТО щодо взаємної безпеки, "для подолання речей, які розділяють" (у документі прямо не уточнюється, про що йдеться і чи має Росія бути частиною такого діалогу)
  11. Визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС та Росією із розвитком людських та економічних зв’язків.
  12. Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію. Зазначається, що предметами цього діалогу мають стати питання історії, національної пам’яті, мови, ідентичності та меншин.

У документі зазначається, що у його розробці брали участь троє українських експертів: Василь Філіпчук, Олександр Чалий та Олексій Семеній. Їхня роль у даній роботі в документі не уточнюється.

Як відомо, Василь Філіпчук у 2017 році вже пропонував контроверсійний план, який передбачав відмову України від прагнення членства у НАТО, офіційну відмову на тривалий період від мети членства в ЄС, визнання Криму "спірною територією" тощо.

Один з ініціаторів мюнхенського “плану миру в Україні” відреагував на критику документу

КИЇВ. 16 лютого. УНН. Генеральний директор Російської ради з міжнародних справ (РРМС) Андрій Кортунов, який є одним з ініціаторів скандального документу “Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні”, вважає, що не варто вбачати у цьому документі “мюнхенську змову”. Про це Кортунов розповів у коментарі DW, передає УНН.

Відповідний документ був розповсюджений на Мюнхенській конференції та викликав негативну реакцію Києва.

Кортунов розповів, що ініціаторами цього документу були Російська рада з міжнародних справ, європейський аналітичний центр European Leadership Network та американська організація Nuclear Threat Initiative, що опікується питанням запобігання ядерній загрозі.

“Зрозуміло, що цей документ подобається не всім, але мені здається, невірно вбачати в ньому якісь зловісні політичні задуми, як це визначили в апараті (п’ятого президента України Петра) Порошенка — як мюнхенську змову. Я хочу підкреслити, що політика — це мистецтво можливого, як казав Бісмарк, і автори цього документу виходили з того, що можливо на сьогодні”, — зазначив Кортунов.

Щодо пункту цього документу відносно початку національного діалогу про українську ідентичність, у тому числі з Росією, він додав, що це було б корисним для України. “Україна є дуже плюралістичним суспільством і для неї такий діалог був би корисним. Щодо участі інших країн-сусідів — це питання до українського керівництва, наскільки воно готове до такого діалогу”, — сказав гендиректор РРМС.

Серед “12 кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні”, зокрема, було запропоновано відновлення роботи Спільної центру з контролю та координації з питань припинення вогню на Донбасі, створення в рамках “нормандського формату” групи з діалогу у військовій сфері, розробка нових заходів довіри і підвищення рівня безпеки для населення в районі пунктів пропуску, розв’язання проблеми безвісти зниклих і початок процесу розмінування тощо. Документ також закликає до скасування санкцій проти Росії залежно від реалізації мінських домовленостей.

Ввечері 14 лютого, після критики як зі сторони України, так і зі сторони міжнародних експертів, документ приховали на сайті зробивши його недоступним. Проте вже наступного дня 12-кроковий “план миру в Україні” повторно з’явився на сайті Мюнхенської конференції.

Міністерство закордонних справ України наголосило, що заява “Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні” не є офіційною позицією держав. Пізніше на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи від 26 американських експертів, дипломатів та аналітиків.

Володимир Зеленський розкритикував цей документ, зазначивши, що без України не можна обговорювати будь-які плани щодо припинення війни на Донбасі і повернення окупованих територій. Критиці документ піддав і п’ятий президент України Петро Порошенко.

А цих яким чином виміняємо? У нас вже нікого немає?!!!

У ПОЛОНІ БОЙОВИКІВ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЩЕ БЛИЗЬКО 300 УКРАЇНЦІВ - ЛУТКОВСЬКА
30 Грудня 2019 15:41

Представник України в Тристоронній контактній групі Валерія Лутковська повідомила, що в полоні терористів залишаються ще 300 українців.

Про це повідомляє "Укрінформ".

"У нас на сьогодні є дійсне підтвердження про близько сотні осіб, які мають документи – їх родичі показують, що слідчий ізолятор приймає передачі і видає відповідні довідки… Я об’єктивно розумію, що ще близько 200 осіб там знаходяться без документів… Тому я так приблизно припускаю, що ще по 300 людям ми будемо вести переговори”, - сказала Лутковська.

Вона також зазначила, що з 300 ув’язнених приблизно 100 осіб є "підтвердженими" (у них є документи). Водночас ще близько 200 осіб знаходяться в полоні у бойовиків без документів.

Нагадаємо, 29 грудня у Майорську на Донеччині почався процес обміну полоненими "всіх на всіх".

Раніше Красногвардійський райсуд Дніпра випустив із під варти українку Дар'ю Мастікашеву, підозрювану у державній зраді, для обміну з Російською Федерацією.

Також в Одесі суд звільнив понад 10 російських терористів.

В рамках підготовки до обміну суд Харкова звільнив обвинувачуваного у потрійному вбивстві.

Крім того, виконавців теракту біля Палацу спорту у Харкові засудили на довічне і одразу звільнили.

Список 76 звільнених українців, утримуваних в ОРДЛО

Великий обмін: названо імена всіх звільнених українців
Великий обмін: названо імена всіх звільнених українців

КИЇВ. 29 грудня. УНН. Служба безпеки України оприлюднила список 76 звільнених українців, утримуваних в ОРДЛО. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу СБУ.

“Під патронатом Президента України Володимира Зеленського забезпечено повернення 76 українців до рідних та близьких. Це результат процесу взаємного звільнення утримуваних громадян”, — йдеться у повідомленні.

За інформацією СБУ, у результаті обміну на Батьківщину повернулися, зокрема: 12 військовослужбовців (три з яких знаходились у місцях позбавлення волі на території ОРДЛО з 2015 року), 64 цивільних (сімнадцять з яких утримувались з 2015–2016 років).

“Обмін — підтвердження того, наскільки важливим для Президента України є захист кожного українця, який опинився в скрутних обставинах через російську агресію”, — підкреслив Голова СБУ Іван Баканов.

Раніше Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова у Facebook повідомила, що з ОРДЛО мають повернутись 80 осіб.

Перший автобус із 25 звільненими, серед яких жінки, вже прибув до КПВВ “Майорське”.

Попередньо стали відомі їх імена.

Звільнення утримуваних осіб завершилося — з ОРДЛО повернулося 76 утримуваних українців.