Попри це, перспективи реального отримання Україною цих грошей від Росії відповідно до перемоги в Стокгольмському суді виглядають досить далекими і туманними, інформують Економічні Новини.

Судова тяганина може затягнутися надовго

Так, у коментарі Економічним новинам колишній міністр економіки Віктор Суслов припустив, що судова тяганина між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» триватиме ще дуже довго. «Якісь європейські суди прийматимуть рішення на нашу користь, якісь –їх блокуватимуть… Таким чином будемо ще довго ходити навколо цього питання», – каже він.
Такої ж думки дотримується і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Подальша ситуація розвиватиметься так: «Газпром» знову звернеться в якийсь суд, ми, у свою чергу, подамо скаргу в якийсь суд – і так триватиме ще дуже довго. Роками. Перспектив отримати гроші від Росії абсолютно ніяких», – сказав він в коментарі Економічним новинам.
До теми «ходіння по судах» зазначимо, на фоні провалу в суді Швеції «Газпром» «похвалився» тим, що англійський суд 13 вересня скасував рішення про арешт активів «Газпрому» у Великобританії та Уельсі в межах виконання рішення арбітражу Стокгольма щодо спору з «Нафтогазом». Також у своєму офіційному повідомленні «Газпром» зазначив, що має намір домогтися перегляду рішення шведського суду.

Тим часом, намір «Газпрому» «домогтися перегляду рішення шведського суду» вважає абсурдним Юрій Вітренко. «У цьому рішенні чітко зазначено, що воно оскарженню не підлягає», – сказав він.
Також перемогою «Газпрому» Юрій Вітренко не вважає і рішення англійського суду. Навпаки – бачить у цьому виграш для України. «Не знаю, чи ви чули, але у процесі арешту активів «Газпрому» у Великобританії відбулася приємна несподіванка – були заарештовані (заморожені) акції Північного потоку 1, які там несподівано знайшлися. «Газпром» був вимушений формально зобов’язатися перед судом не відчужувати ці акції і тримати їх в Англії до розгляду справи в англійському суді щодо примусового стягнення його активів у Британії. Таким чином, рішення суду про замороження активів було замінено на це зобов’язання перед судом з боку «Газпрому». І він тепер має вирішувати – або погасити перед нами заборгованість (з відсотками та компенсацією витрат), або з острахом чекати на рішення англійського суду щодо продажу акцій Північного потоку-1 в рахунок погашення боргу», – написав він у соцмережі. Попередні слухання у суді Лондона призначені на лютий 2019 року.

Читайте: «Нафтогаз» повідомив про арешт голландських активів «Газпрому»

У самому НАК «Нафтогаз» повідомили, що на заборгованість російського газового монополіста нараховуються відсотки – приблизно, 500 тисяч доларів у день. «Газпром може легко зупинити ці нерозумні втрати. Банківські реквізити «Нафтогазу» йому відомі. А поки ми продовжуємо процес примусового стягнення», – зазначили в «Нафтогазі». Станом на 13 вересня цього року, згідно з офіційним повідомленням НАК «Нафтогаз» на заборгованість «Газпрому» перед «Нафтогазом», були нараховані відсотки в сумі 104 млн доларів.

Арешти активів «Газпрому» як інструмент тиску

Тим часом, Олександр Охріменко вважає, що тільки арештами активів «Газпрому» у різних країнах світу «Нафтогаз» «ситий не буде». «Арешт – це ще нічого не означає. Для того, щоб це майно конфіскувати і продати на аукціоні, знову таки потрібні рішення суду. Окремі. По кожному пункту. Причому ці рішення мають бути конкретні – що саме це майно можна конфіскувати і продати на аукціоні. На все це може піти десятки років», – каже він.

Читайте: "Нафтогаз" почне торгувати автогазом вроздріб

Про те, що рішення про арешт закордонних активів «Газпрому» та їх подальше виконання буде прийматися в кожній конкретній юрисдикції з урахуванням практики місцевих судів щодо виконання арбітражних рішень, говорить і відповідальний адміністратор Арбітражного центру при російському Інституті сучасного арбітражу Андрій Горленко.

За словами президента Українського аналітичного центру, європейська судова система побудована таким чином, що там немає швидких рішень. «Те що Апеляційний суд Швеції скасував призупинення рішення Стокгольмського суду – це звісно добре. Але тільки для іміджу України та її позицій у світі. Дієвого механізму отримання виграних у Стокгольмському суді грошей немає. Тут можна сперечатися, можна сваритися, можна робити якісь заяви… Просто не існує механізму, як це зробити. Все можна вирішити, тільки якщо сісти за стіл переговорів. Навіть люди, які судяться щодо бізнесу, знають, що краще домовитися. Але у разі конфлікту між «Нафтогазом» і «Газпромом» – хто може сісти за стіл переговорів? Можливо, через років 5-10…», – говорить Олександр Охріменко.
Зазначимо, на фоні прийнятих судових рішень у Швеції і Лондоні представники «Газпрому» минулого тижня не приїхали на раніше заплановану тристоронню консультацію ЄС-РФ-Україна в Брюссель, де мали на експертному рівні обговорити питання транзиту газу через газотранспортну систему України після 2019 року і потреби Євросоюзу в газі. Ще раніше голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв заявив, що «Нафтогаз» не готовий одночасно обговорювати з РФ транзитний контракт та мирову угоду за позовами в арбітражі.

Тим часом, юрист-міжнародник, який спеціалізується на діяльності енергетичних компаній, Алан Райлі, радить росіянам після поразки у шведському суді виписати «Газпрому» чек. «Це буде вихід, який дасть змогу зберегти обличчя. Якщо ж ні, то репутаційні втрати будуть великими. Коли один європейський суд за іншим ухвалює рішення не на вашу користь, я, як юрист, просто сказав би керівництву «Газпрому»: стоп! Коли ви вже у ямі, не копайте глибше», – каже він.

У свою чергу зазначимо, що сам факт «заморожування» активів «Газпрому» по всьому світу, вже сам по собі не дає російській компанії можливостей для фінансових маневрів. Втрата репутації також б’є по фінансах. Сьогодні ринкова вартість компанії оцінюється в $55 млрд, тоді як боргові зобов’язання вже перевалили за $54 млрд. Це при тому, що десять років тому вартість російської монополії оцінювалася в $342 млрд.

Арешт активів «Газпрому» як єдиний шлях до стягнення боргу

Про те, що для Росії («Газпрому») нічого не платити Україні («Нафтогазу») – це принципове питання, – говорить в коментарі Економічним новинам голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Арештувати активів «Газпрому» по всьому світі реальніше, ніж отримати гроші від Росії напряму. Я думаю, не віддавати гроші «Нафтогазу» для «Газпрому» є питанням принципу», – сказав він.

На відміну від тих, хто скептично ставиться до можливості стягнути із «Газпрому» $2,6 млрд через арешти активів «Газпрому» по всьому світу і їх подальшої реалізації, Андрій Новак переконаний, що тільки таким шляхом «Нафтогаз» може повернути собі свої гроші. «Лише через реалізацію арештованих по всьому світі активів «Газпрому» можна буде назбирати ту суму, яку «Газпром» має повернути Україні», – каже він.

У тому, що арешт і реалізація активів «Газпрому» таки принесуть гроші «Нафтогазу», переконаний Алан Райлі. «Думаю, «Нафтогаз» таки отримає 2,6 млрд доларів. Цілком зрозуміло, що активи «Газпрому» у ЄС перевищують цю суму», – каже він.

Експерт з енергетики Михайло Гончар також позитивно оцінює успіхи України і подальші перспективи щодо стягнення з Росії виграних через Стокгольмський суд грошей шляхом накладення арештів на активи «Газпрому». «За ініціативою української сторони активи «Газпрому» уже арештовані у Нідерландах, Великій Британії та Швейцарії. Тепер треба йти ескалаційним шляхом далі й посилювати тиск на російську сторону. Наприклад, «Нафтогаз» може арештувати трубну продукцію, що перебуває у чотирьох європейських портах. Вона призначена для будівництва «Північного потоку-2». Таким чином, ми завдамо ще одного удару по «Газпрому» та ускладнимо будівництво газопроводу», – каже експерт.
Зазначимо, раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що після запуску газопроводів Північний потік-2 і Турецький потік транзит російського газу через Україну скоротиться в 10 разів

Автор: Надия Михальчук

http://enovosty.com/uk/ekonomika-ukr/full/1709-aresht-aktiviv-gazpromu-chi-zmozhe-naftogaz-zneciniti-nacionalne-nadbannya-rosii

У Нідерландах задовольнили позов «Нафтогазу» і заарештували акції російського «Газпрому» в компанії BSPC – операторі газопроводу «Блакитний потік». Про це повідомляє «Інтерфакс».

ФАКТ. Окружний суд Амстердама також наклав арешт на погашення заборгованості компанії «Блакитний потік» перед російською газовою компанією. Судове рішення було винесено ще 30 травня 2018 року, проте тоді не повідомлялося, які саме активи були заарештовані.

У звіті «Газпрому» говориться, що компанія зараз оскаржує в судах Швейцарії, Нідерландів і Великобританії дії «Нафтогазу», який визнає і приводить до виконання рішення арбітражного суду від 28 лютого 2018 року. Тоді суд ухвалив, що російська компанія повинна виплатити українській 2, 56 мільярда доларів за недопоставку газу для транзиту.

Відзначимо, що BSPC (Blue Stream Pipeline Company B.V.) – спільне підприємство російського «Газпрому» і італійської Eni по будівництву та експлуатації газопроводу «Блакитний потік». Газопровід проходить через РФ до Туреччини по дну Чорного моря.

Читайте також: Газ: Молдова може припинити співпрацю з Газпромом

За матеріалами: Інтерфакс

Члени правління НАК "Нафтогаз України" отримали винагороду в сумі 127,7 млн грн за 2017 рік. Про це йдеться у річному звіті "Нафтогазу", передають "Українські новини".

Зокрема, голова правління Андрій Коболєв отримав минулого року винагороду в розмірі 47,1 млн грн, перший заступник голови правління Сергій Коновець - 15,2 млн грн, перший заступник голови Сергій Перелому - 17 млн грн, Юрій Колбушкін - 14 млн грн. 

Також вказано, що винагорода для членів правління НАК Олега Прохоренка (голова правління "Укргазвидобування") та Миколи Гавриленка (гендиректор "Укртрансгазу") становила 24 млн і 10,4 млн грн відповідно, а у виносці зазначено, що вони не отримують винагороду як члени правління.

Загальна компенсація управлінському персоналу в складі 6 членів правління і 9 директорів у 2017 році склала 214 млн грн з урахуванням заробітних плат і додаткових поточних премій (в 2,46 рази більше, ніж у 2016 році).

Згідно з інформацією, загальна сума винагороди в 2017 році зросла у 2,5 рази порівняно з 2016 роком. 

Нагадаємо, що в 2018 році Спостережна рада НАК "Нафтогаз" вирішила виплатити премії на суму 46,3 млн дол. працівникам, які доклали зусиль для перемоги у Стокгольмському арбітражному суді в спорі з "Газпромом" стосовно транзитного контракту.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловився з цього приводу, заявивши, що це "перебір". 

Згодом Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом виплати преміїкерівництву Національної акціонерної компанії "Нафтогаз".

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Коболєва не притягатимуть до відповідальності за виплату премій керівництву "Нафтогазу".