Лірика сум, омана, біль все змішалося ...
- 04.11.09, 21:01
Нестримано гірським струмком
Сльози їдучі по щокам лила
Він залишив тебе, неначе все лиш сон
А ти його кохала, кохала!
І вщент розбившись, на маленькі скельця
Твоя душа волає в далечінь
Що її без нього в цьому світі не живеться
Життя без нього, що гіркий полин!
Та він не чує в іншої обіймах
В тенетах іншої солодких наче мед
Кохання наче птах його в руках не втримать
І не сказати, як воно вчинить наперед!
Його кохання вже втекло від тебе
І він пішов, ні слова не сказавши...
3