ну от.. якщо раніше ви могли читати мене уривками.. то тепер все міняється - кожна наступна замітка - є продовженням попередньої... Респект Мурр за комент, що став натхненням на нову Творчість: [Приєднана картинка](ця Хвиля є в Моїх Шпалерах - тека - Природа) Хвилі Любові Коли Серце відкрите, То Любов, як вода, Заповнює простір в середині Нього. І не можна утримати все те, Бо Хвиля - то Сила... Тай не варто! Бо ти відчуваєш, що ти - вже не ти, А все те...

Читати далі...

Та галявина, на якій я рік назад рвав ромашки - зорана і засаджена картоплею... Мож все-таки і справді все не просто так..?

Гаряче літо манить до себе - менше залишається часу на нет, тим більше, що окрім цього блога в мене є блог і сайти - треба всюди встигнути... але що до тих заміток про аріїв і кельів-галів - тема буде продовжуватися. Мета - Згадати українцям, що вони не *тупие хохли*, як комусь може хочеться, а велика нація - найдревніша в Европі, про це ми забули..чи нам допомогли ... але прийшов час згадати і відродити самоповагу до себе.... бо як і людина, яка не поважає себе, ніколи не здобуде...

Читати далі...

Все частіше помічаю, як люди реагують на мою думку про них...Я часто думаю про різних людей. І, здається, вони це відчувають... Бо на протязі 1-3 діб після того, як я про них згадаю, вони намагаються вийти на зв'язок зі мною... Хтось телефонує, хтось в аську стукає, хтось в місті вхитряється зустріти, коли я там десь по своїх справах мотаюсь. Іноді мені це навіть природним здається, і я цим бавлюсь. Згадаю когось, хто мені дорогий, подумаю про нього щось тепле та приємне, і потім тільки чекаю...

Читати далі...

Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи! Бо ти на землі — людина, І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, ука твоя — єдина, Очі твої — одні.                    Василь Симоненко А ви...

Читати далі...

Весняне небо, Світле, тепле, Та зірок не видно, Гасить міста світ... Але знаю точно, Що там вони. І світ небесний Сили надає мені, І тиша ночі Мені спокій принесе. І вже не так, як взимку, Чорний кіт З’являється в мене на шляху, А білий кіт Перебігає мені дорогу. Це щастя, доля, Чи просто випадковість? Не знаю, та радісно мені. Все що може збутись, Що є і вже збулося - Зігріває душу мені. Чи добре, чи погане Чекає мене? Не знаю, але хочу прожити Бо це життя МОЄ!!!! І...

Читати далі...

"-Нам положено 2 куска мяса! -ну так ешь! -так не покладено! -Не покладено, значит не положено!" Про що це я? Ага! Інтернет на роботі відключили! Сказали "не положено! "

Ключовий момент..... передача то фігня )) найцікавіше коли це відбувається насправді, причому незалежно, бажаємо ми того чи ні, планували чи дізналися за 10 хвилин....... часто, дуже часто не хочеться щоб таке ставалося - нехочеться змінювати звичний стиль життя, виходити з за маминої юбки, казати що я вже дорослий..... ой як не хочеться приймати рішення, але як приємно коли ти хочеш прийняти саме таке рішення, коли знаєш що від цього тобі стане краще, що ти комусь допоможеш, що ти зробиш ще...

Читати далі...

Сьгодні після граду-дощу ....раптом заспівали птахи..і вже не так як до того...і стало зрозуміло, що Весна вже поруч!... [Приєднана картинка] Люблю весну, та хто її не любить,Коли життя цвiте, як пишний сад. I, мов у снi, шепочуть листя губи, I квiти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть рiки, Коли рида од щастя соловейI І заглядає сонце пiд повiки У тишинi задуманих алей... Люблю, коли блукає мiсяць в травах, Хатини бiлить променем...

Читати далі...