[Приєднана картинка] Подаруй мені літо!... Я не знаю, кому і навіщо пишу.. Просто так безкінечно хочеться тепла, турботи,ніжності… Просто мої очі продовжують з надією шукати в очах інших розуміння… Просто вони втомились його не знаходити… Мої руки втомилися бути самотньо-холодними… Їм просто хочеться щоб їх зігріли.. Просто, дивлячись на цей казково-багряний захід сонця, хочеться чогось справжнього,щирого, теплого… ...як Літо… Тож, подаруй мені його!(_КоШеНяТкО_)

[Приєднана картинка] Як завжди,сиджу уночі Перед аркушем паперу (обов ` язково, вирваним зі щоденника – така вже традиція) На столі тремтить свічка, У плеєрі грає меланхолійна пісенька, пишу… Кому?... Куди?... А головне: Навіщо?... Та,яка різниця?! Хтось,можливо,і прочитає… А може і ні… Комусь хочеться стати найкращим, Комусь – першим… Хтось бажає віллу і авто, А хтось – спокійну і затишну хатину в селі… А я хочу бути вітром… Він вільний...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Дівчина з очима кольору неба Вона була звичайною дівчиною зі звичайного маленького міста, таких міст в Україні є сотні а дівчат мільйони. Вона нічим не відрізнялася з основної маси таких же як вона. Її життя котилося по звичайному плану, який в суспільстві сприймався як стандарт звичайного життя. Веселі шкільні роки, потім вступ до Вишу – п’ять років юнацького безумства і звичайна рутинна робота після випуску по...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Життя неможливе без кохання,кохання неможливе без болю,біль неможливий без рани,рана неможлива без насилля,неважливо,духовне воно чи фізичне,але воно веде за собою сльози,думки про самогубство і,невдовзі,сам акт суїциду. Дуже часто виникає питання «Навіщо ми живем?».Я ні разу не чула гідної відповіді на нього. Ми народжуємось,ростемо,вчимося,закохуємось,одружуємось,спимо,народжуєм дітей,старієм,бачим внуків,помираємо.. Але іноді наше життя здається...

Читати далі...

Мужчине хочется быть рядом с мудрой женщиной. Той, которая примет его таким, какой есть, поддержит, попросит помощи, проявит слабость, позволит о себе заботиться, не станет навязывать свое мнение..И никому не хочется быть мужем «умной», той, которая замучает советами, лишит возможности принимать решения и брать ответственность, для которой собственная правота важнее отношений с другими людьми.Чем мудрость отличается от умности?- Умная женщина, обнаружив ошибку мужа, ткнет его носом. И напомнит, ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Женился ноутбук на аккумуляторной батарее. Выбирал самую-самую: высоко­качественную, высокопродуктивную, высоко­эффективную, с большим внутренним объёмом и потенциалом. И всё для того, чтобы питала она его как можно лучше и как можно дольше. Без подзарядки. Не любил ноутбук отвлекаться на всякие там подзарядки, считая их батарейкиным вздором. Так они и жили: ноутбук питался всем на зависть, а батарейку свою не подзаряжал. «И так хорошо работает», — думал он...

Читати далі...

Цим запитанням, чисто «гороскопічним» на перший погляд, може задатися й християнин, якщо тільки міркуватиме він про древо, що всередині нас. Не думати про нього, мабуть, небезпечно і навіть злочинно.Усередині кожного з нас росте і розвивається дерево. Воно неодмінно має розквітнути й дати плоди, причому, не обов'язково у свій природний час. Нерідко явити плід треба, незважаючи на терміни, — за вимогою долі й потреби ближнього, щоб не бути проклятим, як неплідна смоковниця.Всередині одних людей...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Равнодушие – это безразличное отношение к проблемам, неприятностям и горестям другого человека.Сначала равнодушие возникает по отношению к совершенно посторонним людям. Потом переходит на круг поверхностных знакомств, далее захватывает приятелей человека, в итоге незаметно подминает под себя и отношения с друзьями и родными. Нередко равнодушие изначально возникает как безразличие к страданиям животного, постепенно переходя на людей. Это как нравственно-психологическая...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Удар за ударом, ногою, ще раз ногою, рукою, ще ногою… Вона принишкла й удавала мертву, точнісінько як зараз показують про деяких тваринок. Закуталася ковдрою, й щосили мружила очі, вдаючи міцний сон. Її щелепи були затиснуті, губи поблідли від цього. Але вона не здавалася й щосили вдавала ніби не помічає мене! - Вставаааай! Роби щось! Паскудо! Подивися на малих! Вони вже не встають третій день! Роби хоч щось! Бодай щось! Вона вкуталася ковдрою з головою, міцно...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Горить свіча на столі… Так ніжно,рівно, гаряче… Від найменшого подиху здригається,майже гасне… А якщо піднести до її полум`я руку, стає тепло… потім – гаряче… а потім – зовсім пекуче… І ти прибираєш руку – щоб не обпектись… Потім думаєш: «Нащо я поліз до вогню?!!...» І гасиш свічу… Але,згасивши,ще досить довго бачиш її пекучий образ… Це ж треба, лише з твоєю появою можу порівнювати себе з вітром, сльозою,а...

Читати далі...