Десь за обрій пішло сонцеНастав час МарениЗаглянула ніч в віконцеТа й питає мене:– Чом у смутку твої очі І в скорботі край? Скажи – хто чинить не хоче В Україні рай?Чом в агонії надії, В закордонах люд?– Бо всевладнії злодіїКров народну п’ють…Один був – носив коронуПогнали в РосіюПрийшов інший – вліз на трона І таке ж зло, сіє. Й біля трону, то не люди А бандитська мастьЗвірозмії*, слизькі й лютіГризуться за власть.Гребуть транші й дерибанять Ці гроші...
Читати далі...