Вчора добираюсь додому.. ніч майже, щось близько десятої.. тихо, тепло.. от таке, по-справжньому тепле повітря навколо, що огортає приємністю й ароматами літа.. коли пахне ще квітами й травою, але й пилом.. краса.. тихий перестук копит моєї кобили.. Подумалося - от чому не всі вечори такі?
І світлячки над дорогою, там, в траві))
Вдома не втрималась, взяла меншого брата, показати дитині, що таке той світлячок))) і пішли їх фотографувати.
Ось що в мене вийшло:
Такі в нас СВІТЛЯЧКИ)))) Вони не літають, на жаль. Але всерівно - вночі - КРАСА!!!