Lonesome Road. Глава 4. На грани жизни и смерти
- 26.07.20, 11:25
Журналисты болгарской редакции “Радио Свобода” провели расследование, согласно которому ко взрывам на объектах в Болгарии, где производится оружие и боеприпасы, в 2014-м году, могли быть причастны разведчики ГРУ МО РФ. В течение 2014 года произошли четыре таких взрыва, один из которых в Горни Лом, северо-западнее Софии на границе с Сербией. Там погибли 15 человек.
21 марта и 14 апреля 2015 года в поселке Иганово произошли взрывы на Вазовском машиностроительном заводе "Сопот", где производятся противотанковые боеприпасы, зенитные ракеты и другое оружие.
По данным расследователей Bellingcat, гражданин России Владимир Моисеев (псевдоним Владимир Попов) въезжал в Болгарию в марте, сентябре, ноябре и декабре 2014-го и один раз в 2015 году. Даты поездок совпадают с датами взрывов. В Черногории этот же человек разыскивается в связи с возможной причастностью к неудачной попытке переворота в 2016 году.
С февраля и апреля 2015 года расследователями были зафиксированы визиты в Софию других российских граждан - Дениса Сергеева (псевдоним Сергей Федотов) и Сергея Лютенкова (псевдоним Сергей Павлов).
Еще один гражданин РФ Егор Гордиенко (псевдоним Георгий Горшков) прибыл в болгарский город Бургас во второй половине апреля 2015 в одно время с Сергеевым. Это было в то же время, когда болгарский торговец оружием Эмилиан Гебрев, который был связан с взорванными объектами и складами, был, предположительно, отравлен. Генеральный прокурор Болгарии Сотир Цацаров в 2018-м году по этому поводу заявил, что один из “солсберецких братков” (Чепига или Мишкин) также находился в Болгарии в апреле 2015 года.
Премьер-министр Чехии Андрей Бабиш назвал россиян Александра Мишкина и Анатолия Чепигу подозреваемыми во взрывах в Чехии. В настоящее время они разыскиваются британскими властями за отравление Скрипаля новичком и были идентифицированы в 2019 году BBC и Bellingcat как подчиненные Дениса Сергеева (псевдоним Сергей Федотов).
Если в Болгарии отличились офицеры ГРУ, то в Чехии ситуацию активно раскачивали их коллеги из СВР. Еще 5 июня 2020 года премьер-министр Чехии Андрей Бабиш и бывший министр иностранных дел Чехии Томаш Петржичек дали совместную пресс-конференцию. Два российских дипломата были объявлены персонами нон-грата с требованием покинуть Чехию, в связи с “нанесением вреда российско-чешским отношениям”.
По словам Бабиша и Петржичека, в апреле 2020 один из российских дипломатов в Праге сообщил чешским спецслужбам об угрозе отравления рицином чешских политиков. Это и стало отправной точкой скандала. Информация была ложной, однако, чехи восприняли ее как достоверную, имея доверие к своим российским коллегам.
Угрозы отравления появились на фоне дискуссии о сносе памятника маршалу Коневу в Праге. По распоряжению властей Праги памятник Коневу, который был установлен на площади Интербригады в районе Прага-6, был снят с пьедестала 3 апреля. В ответ на это российские следователи возбудили уголовное дело по статье об осквернении символов воинской славы (ч. 3 ст. 354.1 УК).
По всей видимости, эта ситуация и послужила толчком к тому, чтобы один из российских дипломатов (вероятно, разведчик, работавший под дипломатическим прикрытием) тайно сообщил своим чешским коллегам, что представители другой российской спецслужбы готовят отравление политиков, ответственных за решение по памятнику.
После получения такой информации, чешские спецслужбы немедленно организовали круглосуточную охрану всех должностных лиц, которые могли оказаться под ударом. Это, конечно же, стало причиной серьезных непредвиденных трат чешского бюджета.
После того как ложь российского дипломата-разведчика раскрылась, по словам бывшего главы чешского МИД Томаса Петржичека, чешская сторона пыталась договориться с посольством РФ полюбовно. Однако “подход россиян” и их хамское поведение не оставлял выбора. Два дипломата были выдворены.
Один из них был тем, кто “настучал” в правоохраниельные органы Чехии об угрозе отравлений. А второй - тем, на кого “настучали”. Сергей Нарышкин, после их выдворения, объявил, что высылка российских дипломатов была “гнусной и подлой провокацией со стороны чешских властей” и пообещал чехам вендетту. Однако, позже в российском издании “Коммерсантъ” появилась подробная информация о высланных из Чехии дипломатах.
Это были Андрей Кончаков, руководитель “Российского центра науки и культуры” и директор “Россотрудничества” в Чехии, а также Игорь Рыбаков, подчиненный Кончакова. Он занимал формальную должность начальника отдела "Россотрудничества" или что-то вроде этого.
По данным, слитым российским журналистам, Игорь Рыбаков родился в Омске в 1971 году, в 1992-95 годах работал корреспондентом компании «ТелеОмск», затем перешел на службу в Омское управление ФСБ.
С 2001 по 2007 год он занимался бизнесом. Затем поступил на дипломатическую службу в Межгосударственном фонде гуманитарного сотрудничества государств-участников СНГ. А с 2014 работал в “Россотрудничестве”, окончив Академию ФСБ и курсы повышения квалификации в Дипломатической академии МИД.
По мнению журналистов, именно Рыбаков написал донос на своего начальника Кончакова в правоохранительные органы Чехии, которые на основании его доноса, обеспечили государственную охрану как минимум трем чешским чиновникам. Впоследствии было выяснено, что Рыбаков дезинформировал своих чешских коллег, преследуя какие-то свои цели.
Вероятно, именно он сообщил, что, якобы, в Чехию “прибыл сотрудник российских спецслужб с целью отравления чешских политиков веществом рицин”, в качестве мести за решение демонтировать памятник Коневу.
Скорее всего, речь шла именно о Кончакове. Их обоих впоследствие и выгнали из Чехии. В отношении Кончакова следует сказать, что руководящие должности российской организации “Россотрудничество” за границей, обычно занимают представители СВР России для ведения разведдеятельности под дипломатическим прикрытием. Однако, очень вероятно, что Рыбаков является сотрудником другой спецслужбы. Предположительно ФСБ. Скандал разгорелся в тот период, когда Нарышкин и Бортников перестали быть политическими партнерами.
Таким образом, невооруженным взглядом видно, что российские разведслужбы уже очень давно "испытывают терпение" чешской администрации. Будем надеяться, что теперь их не спасет и чешский президент Милош Земан, который уже успел заявить, что “не все так однозначно”. Ряд чешских политиков уже высказали свое негодование, по поводу его очередного пророссийского демарша.
https://censor.net/ru/blogs/3261869/kak_rossiyiskie_razvedchiki_zadolbali_chehov?fbclid=IwAR3sAowG7Rr2tFzzXKbgF_4HVE3HER6RY_gy4MQ6AEPCekqoS90Btlhztk8
Источник: https://censor.net/ru/b3261869
Художник Георгій Ключник у карикатурі зобразив власне бачення провокативної поведінки на засіданні Ради безпеки ООН російського постпреда Володимира Сафронкова.
Сафронкова, який "відзначився" грубим порушенням дипломатичного етикету, Ключник зобразив у військовій формі.
"Подивися на мене, очі-то не відводь, що ти очі відводиш?", – сказав Сафронков до колеги з Великобританії Меттью Райкрофта під час обговорення ситуації в Сирії.
http://24tv.ua/skandalniy_vistup_rosiyanina_na_radbezi_oon_zobrazili_u_vluchniy_karikaturi_n805799
Никто не смеет оскорблять Россию!- заявил представитель РФ Владимир Сафронков на заседании Совбеза ООН - Никто, пока для этого здесь есть я!
Россия, по мнению экспертов, не способна дать отпор страдающему от перенаселения южному соседу и может потерять Дальний Восток и Сибирь, отмечает издание ELISE.COM.UA.
В уезде Цзяинь провинции Хэйлунцзян интенсивно идет прокладка двух автотрасс 114-километрового участка Хэйхэ Цзяинь и 103-километровой автодороги Суйбинь Цзяинь. Об этом пишет Свободная пресса. Открытие движения на всей протяженности этих автотрасс планируется 1 октября этого года. Также у границ с РФ начато строительство ряда автодорог второго класса. Собеседник «СП», которого издание именует «экспертом по проблемам Китая», Александр Аладдин уверен – это подготовка к войне. Ранее Аладдин обращался в Конституционный суд с просьбой пересмотреть соглашение с Китаем о передаче Китаю островов на Амуре. Он считает, что это угроза стратегической безопасности Хабаровска, Дальнего Востока и самой России в будущем.В направление к границам России Китай уже ведет строительство широкополосных дорог на бетонной основе, чтобы они выдерживали нагрузку при переброске тяжелой техники и вооружения, – заявил Аладдин в интервью «Свободной прессе».
– С вводом в эксплуатацию этой транспортной инфраструктуры, Китай сможет беспрепятственно перебрасывать войска и технику вдоль всей границы с Россией, и вести наступательные операции по стратегически важным направлениям». Отдать южному соседу острова на Амуре было стратегической ошибкой, уверен собеседник «СП».При начале военных действий китайская армия будет в Хабаровске через два – три часа, потому часть острова Большой Уссурийский принадлежит Китаю, а другая часть России с выходом в центр Хабаровска, – говорит Аладдин. – Раньше на острове был укрепрайон, в случае военных действий он прикрывал город, теперь его нет, он ликвидирован. Город остался без прикрытия, при взятии города будет взят железнодорожный мост на Амуре и перерезана железная и автомобильная дороги, Дальний Восток будет отрезан от России.
Не будет предисловий.
В принципе невозможно впечатлить читателя чем-то новым по поводу катастрофы с питьевой водой в оккупированном Россией Крыму: тема за годы оккупации изучена-исчерчена вдоль и поперек и оккупационными, и украинскими экспертами. Наличие проблемы признано всеми независимо от того, кто и какие выводы делает, причины называет и пути решения предлагает.
Пост не об этом.
Пост о том, что крымчан, абсолютно вне зависимости от отношения к событиям 2014 года, местные "власти" и демонстративно водят за нос дурят и буквально ставят на колени перед фактом: отныне вы никто и ничто, и звать вас никак.
И касается это в первую очередь бытового водоснабжения.
Потому что факты никуда не делись. А они говорят о том, что по состоянию на 2013 год из всей пресной воды, которая добывалась в самом Крыму, а также той, которая поступала на полуостров по каналу, на бытовые нужды населения использовалось лишь 10, от силы 15 процентов.
Остальная вода предназначалась в основном для нужд промышленности и сельского хозяйства.
И всем воды хватало с избытком.
Таким образом даже перекрытие Северокрымского канала Украиной практически ничего в домах крымчан изменить не должно было.
Но почему-то изменило.
Уже несколько лет весь Крым, практически за исключением лишь одного Севастополя, круглый год живет по графику водоснабжения. И не просто графика, а 2 часа в сутки грязной зловонной воды "на всё про всё".
Но весь ли Крым так живёт? Все ли в одинаковой мере делят бытовые неудобства?
И вот тут начинается самое интересное.
Крымчане внезапно обнаружили выросшие заборы с колючей проволокой, преградившие привычный доступ к морю и излюбленным зонам отдыха, обозначившие появление на полуострове новых хозяев жизни. Под ковш экскаватора пускают реликтовые леса и заповедные зоны, варварски уничтожается и перекраивается естественная береговая линия в интересах новых собственников, у самих крымчан по беспределу отбирается частная собственность.
Так вот там, за этими заборами, пресная вода есть. Да-да, оказывается, что она там в таком изобилии, что хватает не только на водоснабжение дворцов, но и на фонтаны и пятидесятиметровые бассейны с трамплинами, горками и частным аквапарками, и на КРУГЛОСУТОЧНОЕ обновление воды, потому что хозяева очень любят чистоту.
И даже на аквариумы с крокодилами.
К этим участкам тянутся новейшие инженерные сети водо- и электроснабжения, в то время как в Ленинском районе Крыма вследствие изношенности системы водоснабжения в грунт уходит до 80% всей перекачиваемой воды.
Той воды, что для обычных крымчан подается по графику, по два часа в сутки. Воды, которая хуже качеством той, которой новые хозяева жизни смывают в своих дворцах, построенных на отнятой у крымчан земле, свои унитазы в отделанных мрамором туалетах.
За примерами далеко ходить не надо. Просто погуглите фото крымского дворца кума Путина Виктора Медведчука или усадьбы одного из самых омерзительных пропагандистов Путина Дмитрия Киселева: их полным-полно в сети, как и усадеб остальных "особо приближенных к императору", которыми они кичатся друг перед другом в российских гламурных медиа.
Это еще не говоря о гостиницах и жилых комплексах, которые строятся за деньги окружения Путина, и на содержание которых не жалеют ни средств, ни крымских ресурсов. Это не учитывая прорвы той же воды, экспроприированной у крымчан на проживание/пропитание гигантского военного контингента, которым Россия нафаршировала полуостров чтобы "грозить НАТО", и 300 тысяч новоприбывших в Крым обитателей всевозможных дыр континентальной России.
И когда в очередной раз снова по трубам в квартирах крымчан зашипит и забулькает желто-бурая, остро пахнущая сероводородом жижа, с помощью которой предлагается и помыться, и приготовить еду, это и есть то, что тоненькой золотистой струйкой на их головы льется из-за высоких заборов с колючей проволокой.
Хотя и до сих пор кто-то считает это "божьей росой".
https://m.censor.net/ru/blogs/3281388/krym_voda_shrdingera?fbclid=IwAR1UtyoNPp05GE_xTnBkLuILSysj-xXIbj160_yZCxgeEivoBEKLY_L7GhA
Про це заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, повідомляє видання Delfi.
За його словами, причина відмови видати візу була технічною, але вона розкриває і політичний контекст.
"Причина технічна, але вона розкриває і політичний контекст. Паспорт виданий за кілька місяців до анексії Криму і цей факт, разом з іншими, говорить про те, що Росія до анексії Криму готувалася послідовно, завчасно, і ця анексія не має нічого спільного з уявними порушеннями прав російськомовних, а фіктивний референдум, результати якого світова спільнота не визнає, був димовою завісою для заздалегідь спланованого захоплення сусідньої території.
Подібні факти в черговий раз з усією виразністю підтверджують те, що побічно було визнано і самою Росією", - наголосив міністр.
За його словами, є підстави думати, що чиновники, які видали паспорт, знали про те, що Крим буде анексовано.
"Передумови так думати є. Зараз важко гадати, чи знали вони. Але факт, що документ, у якому вказується, ніби Крим - це Росія, виданий за три місяці до проведення так званого референдуму - робіть висновки самі, що це може означати.
Це означає, що готувалися ретельно, послідовно і всебічно", - сказав Лінкявічюс.
Нагадаємо, МЗС Литви оприлюднило паспорт російського громадянина, виданий у грудні 2013 року, в якому Крим позначений як частина РФ.
Богдан Гордасевич: Мене завжди смішило і дратувало посилання на референдум в Криму як визначальну дефініцію, бо ясно було, що все вже визначено в Кремлі заздалегідь у тому числі і результати цього абсолютно не контрольованого міжнародними спостерігачами референдуму, але довести не міг, а тапер - прошу. Є докази.
В російських ЗМІ спостерігається нове загострення риторики РФ щодо Білорусі. Акценти схожі з тими, що використовувалися Кремлем в довоєнний період до України аж до заперечення державності, культурній і етнічної самобутності. Причому пропагандистська машина використовує в своїх інтересах навіть вуличну активність білорусів, що зросла останнім часом, стверджуючи, що, конфліктами з Москвою, глава РБ Олександр Лукашенко, довів свій народ до бідності, а люди були б щасливі приєднатися до Росії.
Нагнітанню обстановки останні події дійсно сприяють. Так в кінці лютого Олександр Лукашенко провів десять днів в Сочі, де, як це неодноразово бувало, мав намір зустрітися з Володимиром Путіним. Однак прес-секретар господаря Кремля Дмитро Пєсков заявив, що візит мінського гостя носить приватний характер, зустріч глав держав не планується. При цьому спікер нібито випадково переплутав ім’я по батькові Лукашенко, що виглядало відвертим знущанням. Як і його твердження про те, що всі про все домовляться.
Хто кличе Путіна в БілорусьТим часом домовиться не можуть вже давно. З'ясування відносин між російською та білоруською елітами, яке почалося через небажання других надавати свою територію для відкриття авіаційної бази першим, неприєднання Мінська до контрсанкцій Москви і ембарго української продукції, а також розбіжностей в нафтогазовій сфері, які тривають з середини минулого року. Причому градус протистояння поки лише підвищується. У той же час в Білорусі спостерігається різке падіння виробництва, починаючи з 2012 року в країні практично припинилося зростання ВВП, а протягом останніх двох років відзначається його падіння в середньому на 3-5%. Незважаючи на те, що протягом другого півріччя 2016 року Білорусь недоотримала від Росії 6 млн. тонн нафти, влада заявляє, що за перше півріччя 2016 року падіння ВВП склало 2,5%, а за підсумками всього минулого року — 2,6% (тобто, ВВП в другій половині 2016 року впав нібито на 0,1%). Насправді ж реальне падіння ВВП Білорусі за весь рік становить близько 5%. Такої складної економічної ситуації в країні не було з часів перебудови. Як наслідок, сьогодні в Білорусі виникає проблема з виплатою пенсій, зарплат (пенсії звичайних громадян становлять $ 50-150, зарплати, які пропонують на біржі праці — $ 100-200, а не $ 500, як заявляється офіційно. Люди виходять на вулиці.
Ось свіжий приклад того, як протестні акції під національними лозунгами (в РБ - ознака політичної прозахідної опозиції) використовуються російською пропагандою: "Конкретно в Гомелі серед протестувальників дуже популярна позиція, що Білорусь взагалі повинна вступити до складу Російської Федерації, щоб цей соціально-економічний бардак припинився. Люди відкрито і жорстко звинувачують вище керівництво країни в тому, що через свій флірту із Заходом і спічі про "низалежнасти и суверенитет" уряд зіпсував відносини з Росією, від чого й виникла важка економічна криза в регіоні. Реальна позиція людей — інтеграційна і проросійська, але сили, здатні очолити протест в такому контексті, в Білорусії відсутні. Тому люди підуть, зціпивши зуби, але підуть — за націоналістами. Більше їх інтереси захищати, як виявилося, нікому".
Отже, в одному абзаці перед нами і "загроза націоналізму", і "російськомовні, що страждають" (повторення "українського сценарію" — традиційна для росЗМІ страшилка), і натяк на бажаність "Путін, прийди". Прозора така загроза Лукашенко: "роби, як кажмо, а то ...". І якщо раніше антибілоруські і (або) антилукашенківські випади на російських ресурсах мали несистемний, епізодичний характер, то вже приблизно півроку спостерігачі бачать ознаки кампанії, і йде вона по зростаючій.
Попередня така "війна" закінчилася вступом Білорусі до Митного союзу, чому спочатку Лукашенко пручався.
За словами редактора білоруської версії сайту команди InformNapalm і цивільного активіста Дениса Івашина, нинішня антибілоруська кампанія в російських ЗМІ має багаторівневий характер. Провідні інформаційні агентства і основні телеканали РФ проводять проти Білорусі здійснюють інформаційно-психологічну кампанію з метою створення та нагнітання образу ворога і країни, що не відбулася ("failed state") як для свого внутрішнього російського споживача, так і для середньостатистичного білоруського обивателя.
"В даний момент він обмежується створенням спецрепортажів різних телеканалів, перш за все, "Вести.ru", ОРТ, LifeNews про білоруську дійсність і значні протестні виступи населення, що мають загальнореспубліканський характер і спровоковані антиконституційним декретом №3 "про попередження соціального утриманства". Ці репортажі покликані ґрунтовно підірвати довіру до існуючої влади і багато в чому сприяють радикалізації ситуації в країні", — розповів Івашин "Апострофу".
Другим ешелоном антибілоруській пропаганди виступає пантеон інформаційних інтернет-ресурсів. Серед них слід назвати інформаційне агентство Regnum, ресурси EurasiaDaily і "Імперія" опального в Білорусі Юрія Баранчика, що живе нині в Москві. Окрему роль відіграє тут і ресурс персони нон грата в Білорусі — Кирила Авер'янова-Мінського — "Супутник і погром". Крім створення образу ворога всі ці ресурси планово здійснюють проти Білорусі інформаційну війну, заперечують саме існування самобутнього білоруського народу зі своєю історією, культурою і мовою. За аналогією з Кримом висувають претензії про "незаконну передачу" Білорусі Російською Федерацією Вітебської, Могильовської і Гомельської областей в 20-х роках минулого століття і закликають мало не до знищення білоруської держави.
Ймовірність вторгнення та кримський сценарійРеакцією влади Білорусі на ці ворожі дії став арешт в грудні 2016 року низки білорусофобов — авторів інформаційних проросійських проектів, що знаходяться на території Білорусі, і заборона судовим рішенням на території держави з січні 2017 року ресурсу "Супутник і погром".
"З огляду на тісні контакти Юрія Баранчика з членами так званого "Ізборського клубу", відомого своїм шануванням Путіна, який виділяв на його розвиток спеціальний президентський грант, а також відомі висловлювання наближеного до Путіна, генерал-лейтенанта запасу, який прослужив понад тридцять років в органах зовнішньої розвідки КДБ і СЗР РФ Леоніда Решетнікова (нібито білоруської мові 90 років, її створили більшовики, а незалежної Білорусь бути не може), можна сміливо говорити про те, що багато в чому антибілоруська пропаганда санкціонована вищим військово-політичним керівництвом РФ, що веде відкриту гібридну війну проти Білорусі поки тільки засобами другого ешелону російських інформаційних ресурсів", — резюмує Івашин.
Відзначимо, однак, що пробні інформаційні "постріли" в Білорусь були вже і на Першому каналі, і на ТВЦ, і на "Звездє". Не так давно білоруські журналісти, політики і політологи повідомляли і про запрошення їх до студії програми "Вечір з Володимиром Соловйовим" поговорити про те, хто може змінити Лукашенко. І, хоча сам Соловйов потім спростував таку інформацію, але комусь же ця провокація знадобилася...
Росії в принципі потрібна слабка залежна від неї Білорусь, — констатує в коментарі "Апострофу" білоруський публіцист Северин Квятковський. "Звичайно, це потрібно і на випадок конфлікту з Заходом, щоб можна було легко ввести в РБ свої війська. Але і взагалі Росії не потрібні сильні самостійні сусіди. Тому РФ використовує будь-які способи і ситуації для досягнення своєї мети. В цьому випадку протестні настрої в Білорусі і збіднення населення".
Впровадження в свідомість тези "Білорусь пішла шляхом України" має, на
думку білоруського письменника і публіциста Віктора Мартиновича, дві
мети. "По-перше, попередити, що Кремль незадоволений відновленням
контактів між Білоруссю і Заходом, просто позначити позицію. По-друге,
підготувати свою громадську думку до можливого погіршення (різкого)
відносин. Я поки не можу повірити в те, що прибуття влітку 2017 року
2000 вагонів солдатів і техніки для навчань "Захід-2017" закінчиться
окупацією. Військові експерти, яким я довіряю, мене запевняють, що цих
сил не вистачить для будь-якої наземної операції, але і без окупації
проблем — маса. 600 мільйонів боргу висить, віддавати нічим. Тому
населення Росії має бути готове до різкого похолодання у відносинах,
коли борг не віддають, це називається дефолтом. 2017-й рік буде
жорстким", — сказав він "Апострофу".
Лютневі протести в Гомелі активно використовуються російською пропагандою Фото: Радыё Свабода
Судячи з усього, найближчим часом стихійні і організовані акції протесту в Білорусі будуть тільки наростати, оскільки базису під ними з кожним місяцем буде все більше. У свою чергу, перебуваючи в ситуації, коли партнер не платить за кредитними зобов'язаннями, Кремль буде тільки посилювати тиск на Мінськ, а те, які вимоги, під які умови і гарантії він поставить Лукашенко, як далеко і в чому готові піти обидві сторони передбачити зараз не уявляється можливим. Але вже зараз з великою часткою ймовірності можна стверджувати: що б не сталося в подальшому, цілий дивізіон російських ЗМІ розповість, як у всьому винна Білорусь. Хоча, чого взагалі можна очікувати від цих "недодержав, населених, недонародами". Чи то інша справа у нас.