хочу сюди!
 

Юлия

45 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 36-45 років

Замітки з міткою «росія»

Для чого насправді потрібні путіну санкційні списки ...

Що до сенсаційного "санкційного кремлівського списку", та як відрізнити в ньому зерно від полови ?, адже в тому списку є різні люди, зокрема й ті, які досі успішно співпрацюють з московитами - олігархи, апологети русскава міра і московського патріархату, колишні регіонали.
Тоді просто беріть будь-якого фігуранта "російського санкційного списку" і подивіться, що саме той "враг маскви" говорив про ту москву років так 5 - 10 тому. 
Чи часом він не волав, що московити то :
- "наш братскій народ"
- "масква наш вєрний стратєгічєскій партньор"
- "славянскім братскім народам нада дружить"
- "не розпалюйте ворожнечю між народами"
- "не провокуйте нашого сусіда" ... 
Головне питання - а для чого взагалі на росії оголосили про той "санкційний список" ?
А мета, з якою оприлюдентй "список" не така очевидна, як здається на перший погляд. Тоді яка ?
Якби хтось ще вчора запитав Вас - "що об’єднує між собою багатьох фігурантів російського санкційного списку ?", то Ви б ніколи навіть не подумали та не відповіли, що вони є ворогами московії ...
Але от зараз, після появи такої фільчиної грамоти "мєдвєдєва-путіна", вже багато хто з населення України переконаний, що у тому "списку" всі дійсно справжні вороги кремля на Росії.
Ну а в самому кремлі путін вже потирає руки, тому що він вдало вкинув яблуко розбрату політикуму в Україні. Тепер справжні агенти кремля, які є в списку путіна, отримали собі індульгенцію і будуть всім казати, що вони офіційні вороги кремля, а реальних ворогів путіна будуть "тролити" через те, що їх не внесли у список ворогів. Все це звісно перетвориться в гризню, яка, за задумкою кремля, буде відволікати увагу Українського суспільства.
Це типова феесбешна операція з легендування своєї агентури в Українському політикумі - робиш перелік своїх агентів, називаєш їх ворогами московії, і для легітимізації "документу" чи "легенди" додаєш у перелік кількадесят справжніх ворогів кремля, щоб в Україні всі дійсно повірили.
Ось і буде Вам відповідь на питання щодо несподіваної появи санкційних кремлівських списків.
#росія #путин #враг #кремль 

Екс-президента Естонії про російську мову.

Журналіст швейцарської газети Der Bund запитав у екс-президента Естонії Тоомаса Хендріка Іловеса, чому російська мова в Естонії не є офіційною.

Про це пише естонське видання Eesti Rahvusringhling.

“А чому російська мова повинна бути офіційною? Ми, наприклад, окуповуємо вашу країну, а через 50 років заявимо, що ви повинні зробити естонську мову офіційною... Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч громадян в Сибір і посилає своїх людей сюди. І тепер, коли ми остаточно здобули незалежність, виходить, що мова окупаційної влади має стати другою державною мовою країни?  Не ставте мені смішних запитань!" -- відповів екс-президент Естонії.

Треба прекращати дивитись на кацапів. Це придурки, нащо нам це?

В них -   "що не день, - то "добрий" день""....

Кожен день вони утворяють якусь дурню....
.
Там 140 млн. придурків. 
.

Причому, всі однакові - від двірника до президента.
 Як клони.

Весь час чудять.
.

Треба завязувати потроху дивитись на все це....

Начорта нам на придурків дивитись???

хай і далі казяться.

В нас своїх справ хватае.

Безцінний досвід - це не хрін собачий!

ВМС США фактически провели для российской ПВО своеобразный краткий учебный курс «Отработка отражения массированной атаки американских крылатых ракет российскими средствами ПВО в сложной помеховой обстановке». Стоимость этого курса для ВМС США составила 89 миллионов долларов. В такую сумму американские СМИ оценивают 59 запущенных крылатых ракет. При этом Министерство обороны РФ не затратило на бесценный учебный курс ни одного цента.
Если учитывать тот факт, что на данный момент в Сирии развернуты все российские компоненты системы обеспечения стратегии преграждения доступа и блокирования отдельной зоны (A2/AD, anti-access/area denial zone), полученный опыт отслеживания групп КРМБ, действующих в боевой обстановке по реальным целям, может оказаться бесценным при дальнейшей боевой подготовке расчетов соединений противовоздушной обороны, а также при модернизации средств радиолокационного обнаружения, РЭБ и зенитных управляемых ракет.

Подробнее: http://vpk-news.ru/articles/36155

Що тут скажеш? Гарне навчання! Стояти і з відкритим ротом спостерігати, як над тобою летть ракети.

КГБ организовал мировой исламский террор.



Генерал-лейтенант Ион Михай Пацепа рассказал о том, как КГБ создало палестинский и мировой исламский террор. Как придумали захватывать самолеты и убивать евреев вдали от Израиля.
Сегодняшний международный терроризм был замыслен в лубянских кабинетах КГБ сразу после шестидневной войны, в 1967 году. В качестве генерала разведки, я был свидетелем рождения этого "дьявола".
Тогда израильская победа опозорила режимы Сирии и Египта -- стран, неуклюже раздутыми «советниками» советской разведки. Вот тогда-то Кремль и решил вооружить враждебных Израилю палестинцев и вовлечь их в террористическую войну против еврейского государства.
Генерал Александр Сахаровский, создавший разведывательные структуры коммунистической Румынии и поднявшийся до уровня главы всей зарубежной разведки СССР, часто пояснял мне: «В сегодняшнем мире, где ядерное оружие сделало невозможным употребление военной силы, терроризм должен стать нашим главным оружием».
В семидесятых годах, только разведслужбы Румынии дважды в неделю отправляли самолёт с военными грузами палестинским террористам в Ливан. После падения коммунизма в Восточной Германии, разведывательные архивы Stasi открыли, что в одном только 1983 году германская разведка отправила в Ливан патронов для АК-47 на сумму 1877600 долларов. Как сообщил Вацлав Гавел, коммунистическая Чехословакия отгрузила тысячу тонн лишённой запаха взрывчатки Semtex-H исламским террористам (эта взрывчатка не может быть обнаружена собаками) – этого количества террористам вдоволь хватит на 150 лет.

Террористическая война, как таковая, была развязана в конце 1968 года, когда КГБ впервые превратило захват пассажирских самолётов в инструмент террора. Эта же тактика использовалась и для атаки в США 11 сентября 2001 года.
Только в 1969 году в мире было захвачено 82 самолёта; эти акты были совершены организациями, которое финансировались из кассы КГБ. В 1971 году, когда я посетил Сахаровского в его лубянском офисе, он привлёк моё внимание к морю красных флажков, пришпиленных к карте мира, висевшей на стене кабинета. Каждый флажок обозначал захваченный террористами самолёт. «Захват самолётов – моё изобретение», - похвастался он.
Политический «успех», связанный с похищением самолётов, послужил для 13-го Отдела КГБ, известного, как «Отдел Мокрых Дел», возможностью расширения операций за счёт организации «публичных казней» -- терактов в аэропортах, на вокзалах и в других публичных местах.
В 1969 году Джордж Хабаш, марионетка КГБ, объяснял: «Убийство одного еврея вдалеке от основного места сражений является более эффективным методом, чем убийство сотни евреев на поле боя, поскольку это привлекает больше внимания».
К концу 1960-х годов КГБ был глубоко вовлечён в массовый террор против евреев, выполняемый руками разнообразных палестинских организаций- клиентов. Вот некоторые из террористических актов, которые следует отнести на счёт КГБ, за то время, когда я всё ещё находился в Румынии: ноябрь 1969 года – вооруженная атака на контору израильской авиакомпании Ел-Аль в Афинах (один убитый, 14 раненных); 30 мая 1972 года – атака на тель-авивский аэропорт Бен Гуриона (22 убитых, 76 раненных); декабрь 1974 года – взрыв тель-авивского кинотеатра (2 убитых, 66 раненных); март 1975 года – нападение на тель-авивский отель (25 убитых, 6 раненных); май 1975 года – организация взрыва в Иерусалиме (1 убит, 3 раненных); 4 июля 1975 года – организация взрыва на Площади Сиона в Иерусалиме (15 убитых, 62 раненных); апрель 1978 года – нападение на Брюссельский аэропорт (12 раненных); май 1978 года – нападение на самолёт Ел-Аль в Париже (12 раненных).

В 1971 году КГБ начало осуществление операции «Тайфун», направленной на дестабилизацию Западной Европы. Банда Баадер-Майнхоф, Фракции Красных Бригад (RAF) и другие марксистские организации- клиенты КГБ развязали волну анти- американского террора, который потряс Западную Европу.
Ричард Уэлш, заведовавший офисом ЦРУ в Афинах, был застрелен в Греции 23 декабря 1975 года. Генерал Александр Хэйг, командовавший силами НАТО в Брюсселе, был ранен взрывом бомбы, уничтожившей его бронированный Мерседес. Генерал Фредерик Кроусен, командовавший силами США в Европе, остался чудом жив после атаки в сентябре 1981 года. Альфред Херрхаузен, глава Немецкого Банка, благожелательно настроенный по отношению к Америке, был убит взрывом гранаты в ноябре 1989 года. Ганс Нёйсель, министр внутренних дел Западной Германии, был ранен во время террористического акта в июле 1990 года.

В 1972 году Кремль принял решение обратить весь мусульманский мир против Израиля и Соединённых Штатов. Как говорил мне Юрий Андропов, что миллиард врагов могут нанести Америке гораздо больший ущерб, чем несколько миллионов -- вот это размах...
Нам предписывалось внедрить в мусульманский мир ненависть к евреям, сходную с той, которую разжигали нацисты, и использовать эту ненависть в качестве оружия массового кровопролития против Израиля и его главного партнёра – Соединённых Штатов. План заключался в том, чтобы никто "в американо- сионистской сфере влияния" не мог больше чувствовать себя в безопасности.
Согласно Андропову, мир ислама был питательным раствором, в который следовало внести и вырастить бациллу смертельной анти-американской ненависти, взращённую на дрожжах марксизма- ленинизма. И действительно, антисемитизм глубоко привился в естественной для него питательной среде ислама. Мусульманам привычен вкус национализма, джингоизма и жертвенности. Их безграмотные, подавленные массы несложно возбудить до точки истерии.
"Ислам помешан на предотвращении захвата нечестивыми территорий Ближнего Востока; он воспримет с готовностью наши лозунги о Конгрессе США как о злобном орудии сионистов, превращающих весь мир в свои владения" -- высказывался Андропов.

В середине 1970-х КГБ приказало моей службе, DIE, наряду с аналогичными службами других восточно-европейских разведок, прочесать страну в поисках надёжных активистов, принадлежавших к различным мусульманским этническим группам, обучить их искусству дезинформации и террористическим операциям и внедрить в страны «нашей сферы влияния». Их задачей был экспорт ненависти к "Американскому Сионизму".
До того, как я навсегда покинул Румынию в 1978 году, мой отдел отправил около пятисот таких скрытых агентов в мусульманские страны. Согласно грубой оценке, полученной из Москвы, разведками восточного блока в исламский мир было заслано в общей сложности около четырёх тысяч таких агентов влияния.
Мы также распространяли сфабрикованную КГБ статью на арабском языке, где говорилось, что Израиль и его главный спонсор США – сионистские страны, намеревающиеся обратить весь исламский мир в еврейскую колонию.
Мы старались завоевать умы людей, понимая, что нам не светит выиграть открытую войну. Трудно сказать наверняка, каковы длительные результаты операции СИГ, но накопительный эффект распространения сотен тысяч копий фальшивок, изображающих Израиль и США смертельными врагами ислама, наверняка были конструктивной мерой для достижения наших целей.

Россия не отказалась от порочного политического курса, лжи, клеветы, разжигания вражды, дестабилизации отношений, продолжения терроризма, как средства политического шантажа. Очень скоро, после прихода к власти, Путин начал возвращать свою страну к привычному террористическому бизнесу.
В марте 2002 года он без лишнего шума восстановил продажу оружия иранскому диктатору, покровителю террористов Айатолле Хаменеи. Россия ввязалась в строительство 1000-мегаваттного ядерного реактора в Бушейре, с корпусом переработки урана, способным производить расщепляющиеся материалы для ядерного оружия. Сотни русских инженеров и техников начали также помогать Ирану в разработке ракеты с радиусом действия более 1250 миль Шахаб-4 - ракеты, которая может служить носителем ядерных боеголовок и угрожать всему Ближнему Востоку и Европе.
После распада СССР Россия оказалась трансформированной беспрецедентным образом, но вера в то, что советское враждебное наследие противостояния будет так же искоренено после холодной войны, как искоренён был нацизм в конце Второй Мировой войны, не оправдалось, к сожалению.

Автор этой статьи - генерал-лейтенант Ион Михай Пацепа (Ion Mihai Pacepa), – самый высокопоставленный офицер разведки стран Варшавского Договора, сбежавший из Советского Блока на Запад, где написал книгу «Красные Горизонты», изданную в 27 странах мира.
Эта статья была опубликована 24 августа 2006 года в NationalReviewOnline.


Рубль та Гривня


Сьогодні у супермаркеті чув розмову двох хлопців років десь 11 - 12 , "сматрі , тут по два рубля , а там они прадаются по трі" .
Розумію , що оці "рублі" у них від мам та пап , але як змінити ситуацію щоб гривню на решті припинили рублями називати ?
Думаю просто перейменувати копійки у рублі , відновити історичну справедливість , бо саме "рубльом" була відрубана частина Гривні.

P.S. Уявляю як після такого кацапня слиною зійдеться від сказу :)

Уряд визнає український борг Росії $3 млрд.

https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xpf1/v/t1.0-9/12348073_1532956043697382_6149633738205606055_n.jpg?oh=0d4391a42dad13953c86a0cff3148c60&oe=5713346E

Україна не може виплатити в грудні $3 млрд за єврооблігаціями, викупленими Росією в кінці 2013 року.
Про це йдеться у заяві Міністерства фінансів України стосовно рішення Виконавчої ради МВФ про визнання "російських облігацій" на $3 млрд офіційним боргом.
"Уряд України бере до уваги позицію Виконавчої ради МВФ, що так звані "російські облігації" є офіційним боргом", – сказано в заяві.
Водночас в Мінфіні сподіваються на продовження надання підтримки від МВФ у випадку не виплати "російського боргу", враховуючи нову політику фонду щодо кредитування за наявності простроченої заборгованості перед офіційними кредиторами.
"Незалежно від їх статусу, єврооблігації, термін погашення яких настає у грудні 2015 року, належать до боргових зобов’язань України, які вона не може сплатити", – сказано в заяві
Крім того, ці облігації включені до периметру угоди щодо реструктуризації державного комерційного боргу, яку Україна провела в листопаді.
Зокрема, умови нових облігацій, випущених в рамках реструктуризації, передбачають, що Україна не може надавати кредиторам, що не погодилися на списання частини боргу (як Росія) кращі умови, ніж уже затверджені.
"Україна, згідно з первинними договірними умовами, не має права здійснювати виплати кредиторам, які відмовилися брати участь у реструктуризації", – сказано в документі.
Крім того, в умовах нових облігацій України, випущених 12 листопада, також визначено, що невиплата за облігаціями, термін погашення яких настає у грудні 2015 року, не означатиме крос-дефолту.
"Україна згодна на добросовісне проведення переговорів для досягнення взаємної згоди стосовно реструктуризації боргу за облігаціями, термін погашення яких настає у грудні 2015 року", – сказано у повідомленні.
Як повідомляв INSIDER, напередодні рада директорів МВФ визнала офіційним борг України перед Росією за єврооблігаціями на $3 млрд, які викуплені РФ в рамках домовленостей між Віктором Януковичем і Володимиром Путіним.
Відгадайте з якої кишені буде оплачений, вкрадений "двічі не судимим проФФесором", борг України? Вірно, з кишені його виборців і "противсіхів".
І такі самі граблі шарахнуть по голові другий раз і по тому ж електорату після втечі нинішніх солоденьких послідовників Партії Регіонів.

Відродження нації.

Світлина від Valentin Melya.


Согодні, незважаючи на те, що Порошенко тимчасово перебудовує Україну на олігархічну корпорацію, фактично, продовжуючи курс узурпатора Януковича, він сам став узурпатором, але приборкати тих, хто вже встав з колін, він вже не зможе. Зростає патріотизм -- цей фактор об'єднує українців. Така позиція, як патріотичні почуття громадянина України, стабільно з 2000 року становила 9%, у 2006-му – 12%, у 2015-му -- 42%! Понад 56% визначилися й із геополітичним вектором нашого розвитку — це шлях у Європу, до вільного союзу європейських держав. І все це відбувається на тлі жахливої економічної ситуації всередині країни та зовнішньої російської агресії! У громадян зростає відчуття своєї належності і своєї відповідальності за Україну!
Це підсумки соціологічного опитування, проведеного іменитим Інститутом соціології НАН України в співпраці із благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» з 24 червня по 18 липня 2015 року. Опитано 1802 респонденти у всіх регіонах країни, крім анексованого Росією Криму й окупованих районів Донецької й Луганської областей. Похибка вибірки при цьому не перевищує 2,3%.
І це, безумовно, тільки початок відродження української нації.

Опитування громадської думки, проведене в липні фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова, продемонструвало абсолютно нову цифру ставлення українців до НАТО.
Якби в Україні цього року оголосили референдум з питання вступу до НАТО, то від тих, хто взяв би участь у голосуванні за вступ до Північноатлантичного союзу, проголосували б «за» 64%! А це більш ніж «серпом по організму» для Путіна і його агентури, яка пробралася у владні структури, а тепер нищить Україну!
Тренькання «не дратувати Росію», «шукати сумнівні компроміси», «розв'язувати питання шляхом діалогу без американців і ЄС» Українська Нація відкидає повністю, але на жаль, не влада, яка у змові з Кремлем. Вже стільки пролито крові, що з мерзенною Росією і її фюрером вести дискусії - це даремно марнувати час! Тому 64% виступають за вступ до НАТО і це лише початок, будуть і 70%, і 80%, і більше.
Розмови про те, що наше місце в стійлі людоненависницького «рускава міра» українців обурює. Треба озброюватися не тільки духовно але і матеріально, будувати на кордоні «китайську стіну» і три оборонні смуги проти ординців. Понад 600 км вже побудовані в зоні АТО. Активізовано будівництво Європейського валу на кордоні з нащадками «Золотої орди».

Обов’язково українцям треба позбавитись московитської скверни з національного інформаційного простору та повернення УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІї до вічно живоносних й незнищенних джерел національної пам'яті, сакральних традицій та звичаїв. Звичайно, не все вдається через російську п’яту колону на Україні, яка застопорила реформи і сичить люттю, намагаючись ловити душі наших співгромадян у свої облудні тенета.
Російські холуї на вічно українських Донеччині й Луганщині провокують кровопролиття. а на території українського Криму російські звірюги створили резервацію для кримськотатарського народу, поставивши його на межу виживання. Усе це в черговий раз демонструє, що територія, яку Петро І-й Скажений перейменував на Росію, не слов’янського походження. Вони є і будуть споконвічними ворогами України і всього цивілізованного світу. Наша країна століттями каралася під московитським чобітом, а позбутися цього ярма і досі не може через чисельну агентуру, яку завжди проштовхують до влади, в тому числі і через вибори, ну дуже, наївних виборців.

Час сьогодні працює не на Росію. Кожен день, тиждень і місяць віддаляє нас від «імперії зла», незважаючи на те, що їхній «засланий козачок» зубами тримається за Росію бо іншого виходу у нього немає. Щоб утримати свою агентуру при владі Росія буде пострілювати на Сході України і ця рана не буде загоюватися до тих пір, поки не зміниться хозяїн трону і не припинуться таємні відносини і торгівля з мракобісною Росією. Ми вже навчилися обходитися без російського газу, а за кілька років могли би стати енергетично незалежною державою, але не з цим президентом.

Якщо хтось має сумніви, то подивіться на «щасливу привабливість» звіроподібного «рускава міра», яка продемонстрована на окупованих територіях, де лугандонівські макаки з гранатами (чудовий вислів Павла Жебрівського!) стали їхньою візитівкою. Крім того, є й суто технічні зміни – на межі виживання опинився «пенсіонерно -совковий актив», який з червоними ганчірками бігав на мітинги «за расєю» і зомбовано вишиковувався голосувати на «рехверендумах», а у результаті Росія їх «кинула».
У свій час, намагаючись зберегти «тюрьму народов» (СРСР), вічно вчорашні в серпні 1991 року відважились на путч, остаточно добивши «імперію зла». Саме це зробив недолугий Путін, розпочавши шлях Росії у небуття. Санкції й галопуючі донизу ціни на нафту, поступово і наполегливо руйнують російську економіку. Не за горами той час, коли почнуться незворотні процеси та революційні настрої в Росії, а це може бути символічна дата – 2017 рік (100 років революції).


Войны, в которых участвовала или поддерживала раша.

Світлина від Valentin Melya.

Войны, в которых участвовала или поддерживала раша в ХХ - ХХI веках!

vova Khvichiya
русско - японская война (1904 - 1905)
русско - персидская война (1909 - 1911)
Первая мировая война (1914 - 1918)
Гражданская война (1918 - 1922)
Первая Советско - Финская война (1918 - 1921)
Вторая Советско - Финская война (1921 - 1922)
Хасанские бои (1938)
Советско- Финская война (1939 - 1940)
Аннексия Прибалтики (1939 - 1940, пр.ав.- Литва, Латвия, Эстония)
Вторая мировая война (1941 - 1945, пр.ав.- "Што?")
Борьба с ОУН - УПА (1943 - 1956)
Индокитайская война (1946 - 954, при поддержке СССР)
Корейская война (1950 - 1953, пр.ав. - при поддержке СССР)
Венгерское восстание (1956)
Вьетнамская война (1957 - 1975, пр.ав.- при поддержке СССР)
Война в Лаосе (1960 - 1973, пр.ав.- при поддержке СССР)
Конголезский кризис (1960 - 1965, пр.ав.= при поддержке СССР)
Гражданская война в Йемене (1962 - 1970, пр.ав.- при поддержке СССР)
Война за независимость Гвинеи - Бисау (1963 - 1974, пр.ав .- при поддержке СССР)
Война в Южной Родезии (1964 - 1979, пр.ав. при поддержке СССР)
Шестидневная война (1867, пр.ав. - при поддержке СССР)
Война на истощение (1967 - 1970, пр.ав. - при поддержке СССР)
Вторжение войск Варшавского Договора в Чехословакию (1968)
Пограничный конфликт на острове Даманский(1969)
Война Судного дня (1973, пр.ав. - поставки оружия СССР)
Гражданская война в Эфиопии (1974 - 1991, пр.ав.- при поддержке СССР)
Гражданская война в Анголе (1975 - 2002, пр.ав . - при поддержке СССР)
Египетско - Ливийская война (1977, пр.ав. - При поддержке СССР)
Война за Огаден (1977 — 1978, пр.ав. - план операции - г.а. В.И.Петров)
Китайско - вьетнамская война(1979, пр.ав. - при поддержке СССР)
Афганская война (1979 - 1989)
Гражданская война в Никарагуа (1981 - 1990, пр.ав. - при поддержке СССР)
Вторая гражданская война в Судане (1983 - 2002, пр.ав. - при поддержке СССР)
Гражданская война в Афганистане (1989 - 1992, пр.ав. - при поддержке СССР)
Конфликт в Приднестровье (1990 - 1992)
Осетино - ингушский конфликт (1992)
Война в Абхазии (1992 — 1993)
Первая русско - чеченская война (1994 - 1996)
Вторая русско - чеченская война (1999 - 2009)
Вооружённый конфликт в Южной Осетии(2008)
российско - украинская война (2014)