Сцилла, Харибда - и я
- 13.02.09, 13:05
Сподобалась цитата з фільму "Знайомтесь, Джо Блек"
"Так, в житті бувають падіння, але звідти є лише єдиний шлях - нагору!"
Кажуть, коли людина на щось налаштована, то постійно бачить навколо себе підтвердження того, що відбувається в голові. Зараз у мене в житті відбувається реальне падіння. Воно може бути будь-яким в глибину. Це падіння я влаштував собі спеціально, щоб посунути себе з того місця, на яке потрапив не за власним бажанням, а просто за течиєю життя.
Коли опинюсь достатньо низько, тоді зможу обрати собі новий напрямок нагору. Цього разу - свідомий.
До того-ж, кажуть, коли один раз подолав якусь вишину, наступного разу вона покоряється набагато простіше.
Перевірю! Обов'язково тепер перевірю!
... і з вами поділюсь своїм досвідом (-:
Коли існують тисячі регуляторних правил, зникає будь-яка повага до Закону.
За минулий тиждень:
- Зробив афішу з анонсом на наступні три тиждні та рекламні буклети і флаєри для свого проекту "Клуб Бізнес-Кіно"
- Знайшов та почав розробляти ще три місця для майбутніх філіалів мого Клуба
- Підтримав свого партнера словом та справою. Передивились нашу спільну стратегію подальшої співпраці. Він передивився окремо для себе, а я - окремо для себе. Результатами, нажаль, не поділились один з одним. Маємо виправитись. Правда, як не намагався, всеж не вберіг його від того стресу, через який він захворів та втратив можливість активно працювати... Хех, Дмитрик, тримайся, я в тебе вірю, ти обов'язково швиденько одужаєш... Точніше, у тебе є час похворіти лише до понеділка, а далі я будь-яким чином витягну тебе з ліжка!
- Телефонував подругам... у них нема на мене часу... Що-ж, я маю куди витрачати свій час, окрім як на очикування невідомо чого та навіщо (-:
- Налагоджую тісні стосунки приятелями, які зараз зайнялись активним розвитком їх новопридбаного проекту - піцерії... Якщо я вірно їх оцінюю, то найближчим часом вони будуть розширюватись до мережі піцерій. І у мене є можливість мати якусь частку прибутку на правах спів-засновника...
- Двічи вдалось побачитись із мамою!!! Велике досягнення... справді! Моя мама, як завжди - неперевершена та найкраща в світі! Я дуже її люблю!
- Домовився за поїздки в лютому до Київа, Мінська, Коломиї та Кривого Рогу. В кожному з цих міст маю цікаві плани із користю на майбутнє.
- Спав не більше 5 годин кожної ночі. Піздно лягаю, рано прокидаюсь... Хех... після звільнення з роботи моє безтурботне життя зкінчилось! Слава Богу!
- Багато спілкував з братом про життя... Зараз чомусь здається, що я просто змарнував свій час на пусті балачки із ним, бо ніяких змін з його боку не бачу. Взяв собі на замітку, що більше не стану ні про що серйозне із ним спілкуватись, коли він випивший, або під травкою... навіть, якщо він мені казатиме, що вже протверезів, і все сприймає серйозно... Наркоманам вірити - себе дурити.
- Прочитав більше 3000 сторінок тексту. Переважно - статті з інтернета. Навчився читати швидше. Декілька разів поривався шукати матеріали для тренування швидкочитання.... але щось так і не зробив цього.
- Взагалі, весь цей тиждень я більше слухав та розмірковував, ніж виражав свої думки. Освідомлено замкнувся в собі і працював на прийом. До речі, дуже й дуже ефективно! Мабуть, раз на місяць потрібно приділяти хоч один тиждень на "чистий прийом"
- Кожного дня зі мною траплялось безліч цікавих подій (деякі з них можна навіть назвати пригодами). Але писати про них тут і зараз я не стану. Кому цікаво - ті знають, як запитати (-:
відтепер і на майбутнє я робитиму підпис до кожного запису в своєму блозі , який має виглядати приблизно так:
Залишається привітати всіх вас з початком другого місяця року, і мабуть на цьому завершу запис.
Бажаю вам всього найкращого, любі друзі, приятелі та шановні читачи!
Бережіть себе. До скорих зустрічів!
Делегирование полномочий: берем рюкзак и взваливаем его на плечи друга
|
Почав робити зарядку вранці та ввечорі, більше рухатись та харчуватись здоровою їжою (як і обіцяв всесвіту на 19 січня) - в результаті схуднув приблизно на 6 кіло за цей тиждень, почуваюсь бадьорим настільки, що іноді хочеться бігати замість того, щоб ходити (до речі, семе так я і роблю - більше бігаю, ніж ходжу пішки)
Підкачав прес, по трішки таскаю гантелі... під жиром ще не дуже помітно, але це поки-що... скоро буду накачаним як Леонідас з фільму "300 спартанців".
Вчора трішки прихворів (начебто мала бути ангіна, але я не дуже розбираюсь - зігрівся чаєм, проспався та сьогодні вже одужав)
Сьогодні маю занести свою заяву про звільнення в відділ кадрів... не знаю, навіщо це робити... заради збільшення макулатири на планеті?? Мені від них нічого не потрібно...
Сьогдні має відбутись якнайменше - дві важливих розмови із людьми, з якими я маю намір співпрацювати... Попереднє відчуття, що в першій розмові пійде про припинення взаємодії, а в іншій - про фінансові питання співпраці... Хмм... і чому я називаю ці дві розмови важливими? Не знаю. Скоріш за все ці розмови дійсно важливі, але не для мене, а для тих людей. Для мене пусті балачки, які ні до чого не призведуть (зараз все поміняється, але лише на деякий час, коли я сам вирішу, що час поміняти справи на такі, які потрібні мені, а не їм)
А ще я з самого ранку отримав довгоочикуваний дзвінок, на який розраховував вже місяць... Варто було "відпустити цю думку", та перестати піклуватись про те, як же пійде та справа, як вона пішла найкращим для мене чином (таким, на який я і розраховував пару тижднів тому).
Що-ж, тепер я маю ще більше можливостей реалізувати себе... Зі всіх сторін.
УРА-УРА-УРААААААААААААА!!!!
(паганих новин на сьогодні не буде)
...без дівчини, без жінки, без коханої...
можливо я не зовсім точно підрахував, можливо не рівно 1000, ну ±10 днів, але вже майже три роки я в цьому статусі - холостий та одинакий парубок.
три роки тому я робігся із своєю коханою дружиною. півтора роки взагалі не міг дивитись на дівчат, а будь-яке нагадування про існування кохання доводило мене до істерики...
потім я трішки одужав, і ще один рік присвятив митарствам, в пошуках другої половинки - нікого собі не знайшов. як завжди, одні відгортались від мене, від других відгортався я сам.
останні півроку я просто самотній - немає такої дівчини, яка б мені телефонувала, чекала б на мене, згадувала, тероризувала та піклувалась про мене.
але саме ці останні півроку я знаю, що все гаразд. Те, що я не зайнятий ніким, не означає, що мене має обліпити купа закоханих прихильниць. Та і не потрібно... бо серед натовпу я можу не збагнути відразу, де ж та сама, моя єдина, кохана, жадана, та, яка буде зі мною всю решту мого життя, та окрім якої мені ніхто не буде потрібний для щастя!
навіщо поспішати? я наполегливо придивляюсь, бо маю зробити один-єдиний, але вірний вибір на все останнє життя!
тисяча днів позаду... і десятки тисяч днів попереду!
кохана! у нас із тобою ще безліч часу! я шукатиму тебе та чекатиму на тебе скільки завгодно!