хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «свято»

Святки

Сегодня начинаются святки!

Удивительное время, конец старого года и начало нового. Время разгула тёмных сил. Время, когда души умерших возвращаются на землю. Границы между мирами истончаются и можно заглянуть в будущее…

Но полагаться только на гадание в своей жизни не стоит. В руках человека изменить свою судьбу, если он этого захочет.

Благоприятные знамения говорят о том, что вы на верном пути, если будете продолжать действовать в том же духе, то всё сложится удачно.

Дурные знамения лишь предупреждают вас об опасности. И нужно принять все меры предосторожности, которые только возможны.

Подробности будущего узнавать так же не стоит, оно может измениться совершенно неожиданно.

Я больше всего люблю гадать на воске.

Куди ми котимось?

Після того як проснувшись сьогодні о 12:30 ранку (чи то пак дня), добре по поївши я проседів за компом до 15:30. Потім заставели пелисосити в хаті. В мене виникло питання "Навіщо, сьогодні ж вівторок, я в суботу прибирав?", мені відповіли "Сьогодні Різдво!!!". Я чесно кажучи дуже здивувався. Після того як підключив собі нет, я в часі геть загубився. Потім налинули спогади, згадав як колись все було майже казково. Я дуже чекав цього свята, вчив колядки, дивився мультики про народженя Ісуса, ходив з своєю бабцею до церкви. Як колись все було здорово! А зараз сиджу за компом і думаю як в реалі знайти собі дівчину.

P.S. Вітаю всіх зі святом! Христос народився!

З Різдвом Христовим!

Яскрава зірочка зійшла,
Свята вечеря підійшла.
Кутя, вареники, грибочки,
Квасоля, риба, огірочки.
Нехай лунає в хаті сміх,
З Різдвом Христовим Вас усіх!!!

Мир і щастя в Вашій хаті,
Щоб були усі багаті,
Щоб колядочка лунала,
І кутя щоб смакувала,
Пампушки були рум'яні,
Ну і Ви не дуже п'яні.

З Різдвом Христовим!

Свято вдалося.




*
Болить голівонка нещадно,
І ходить тіло автоматом.
Шалено серце калатає.
Печінка криє розум матом:

-Куди ж ти, розуме, подівся,
Коли рука тяглась за чаркой.
Тепер, ось бачиш, закінчилось
Усе такой великой сваркой.

Хоч добре, що усе скінчилось
Без переломів й мордобою
Нашкодив лиш язик та руки,
Бо не порадились з тобою.

Язик - той зовсім розійшовся,
Хоча і добре заплітався,
Кумі освідчився в коханні,
І до сусідки залицявся.

А ноги зовсім шаленіли,
Кудись самі собой пішли.
І бідне тіло із собою
У дикий танок понесли.

А руки, руки, боже правий...
Ті, пустотливі, рученята...
Усіх дівчаток обіймали
Яких побачать оченята.

За цей двобій з зеленим змієм.
На ранок, все ж, прийшла розплата.
Обличчя втомлено заснуло
У тарілках серед салата.

Надвечір, пам'ять неохоче
Усе це ледве пригадала.
А совість, з сорому червона,
Подітися куди не знала.

Та безсоромне рученятко
Знов за чарчиной потяглося...
Спить розум міцно під наркозом...
Що ж, значить свято удалося...

02 січня 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Від щирого серця. Зі святами!

Хай весни розмаїття малюнків
Прикрашає Вам кожну хвилину,
Клич лелечий запросить в мандрівку,
У казкову і дивну країну:

Березневої повені щастя,
Що приходить так швидко й нестримно,
Барв чарівних, духмяних квітневих,
Що, мов килим, Земля розстелила.
І травневих п'янких поцілунків,
Солов’їних пісень на світанні,
Нескінченних і чистих освідчень,
Найніжніших обіймів кохання!

Літо лагідним променем сонця
Хай веселкою в дощик заграє,
Зазирне в чисті очі-озерця,
На покосах росою засяє:

Червень ягідним соком напоїть,
Усміхнеться рум'янцем на щоках,
Липень медом здоров'я наповнить,
Позове до Купальської ночі.
І серпневим налитим колоссям
Хай багатство душі молодіє,
З кожним роком і сіється й жнеться,
І тому воздається, хто сіє!

Осінь золотом листя кружляє,
Паленіє, мов грона калини,
Хай дощами тривогу змиває,
Стелить синім туманом долини:

Вересневим дзвіночком дитинства
Линуть знову в солодкії мрії,
Загадать зорепаду бажання,
Та спіймать свою зірку Надії!
Пензель жовтня змалює хай вміло
Кожен день в найтеплішу палітру,
Лист минулого хай відлітає
В добрий спомин з листопада вітром...

Зима шати одягне святкові,
Закружля в новорічному вальсі,
Почуття, що нахлинуть раптово,
Хай залишаться з вами назавжди:

Сни, мов пух, нехай будуть грудневі,
Віщим буде січневе гадання,
І збуваються кожні, напевно,
Давні, щирі й палкі сподівання!
Хай лютневі на склі візерунки
Про підсніжники знов нагадають,
Про Любов, що безцінним дарунком,
В серці кожного з нас проростає!




З наступаючим 2009 роком!!!

Народе мій рідний, у ніч Новорічну-
Добробуту, щастя і слави довічно!
Щоб рід український прославив планету!
Бажаємо кожному нового злету!
Щоб кожну оселю засіяли житом,
Щоб краще й заможніше всім стало жити!
Щоб мрії здійснились, роки додавались,
Щоб в кожній родині весілля гулялись!
Замети усмішок, хурделиці сміху,
Застілля святкового всім нам на втіху.

Зі Святами!!!! Вітаю Всіх!!!!!!!!!!!!!!!!!

Дякую рідні всі, що ви є!

Зима гарна на дворі.

Будьте щасливі, здорові!

Хай здійсняться всі ваші мрії, які є!  (і будуть, гарнії, добрі, веселі... )

Зі Святами наступаючими всіх!

Для тих, кому не байдуже ....

Володимир Сосюра.

Любіть Україну, як сонце, любіть, 

як вітер, і трави, і води,  в годину щасливу і в радості мить,  любіть у годину негоди!  Любіть Україну у сні й наяву,  вишневу свою Україну,  красу її, вічно живу і нову,  і мову її солов'їну.  Для нас вона в світі єдина, одна  в просторів солодкому чарі…  Вона у зірках, і у вербах вона,  і в кожному серця ударі…  Як та купина, що горить -- не згора,  живе у стежках, у дібровах,  у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,  і в хмарах отих пурпурових.  Любіть у коханні, в труді, у бою,  як пісню, що лине зорею…  Всім серцем любіть Україну свою --  і вічні ми будемо з нею!

Зоря-Віста

Ця прекрасна Богиня в залежності від пори року та часу добі буває
Зоряницею,Світовою Зірницею, Ранньою, Вечоровою, Денницею.



Час Зорі-Вісти - грудень, коли вона сповіщає про народження Богів і
початок творення Всесвіту. Вона магічнім чином пов*язана з Сонцем і
Місяцем, котрі в різних тулмаченнях виступають або чоловіком, або ж
батьком і чоловіком. Тому Зоря-Вістя - небесна Богиня. Вона на світанку
ключем відмикає небесні ворота і випускає Сонце на небо. А ввечері
чекає на цого повернення.


Вранці вона Сонце вмиває, ввечері йому, втомленому , стелить постіль.

Зоря-Вістя безпосерденьо пов*язана з вечірньою і ранішньою росою.


Міф про це каже так:


Пробуджене Сонце наздоганяє красуню Зорю, вона тікає і перетворяється
на криницю. Сонце купається в тій криниці. і від того хлюпкоту випадає
свята роса, що запліднює Землю. Бджоли п*ють росу і приносять мед,
народжується життя.


До Зорі-Вісти звертаються щоранку і щовечора, цей час вважався
найкращим для магічних дій, але й дуже небезпечним. Люди боялися, що
ввечері Сонце покидає їх назавжди, просили Зорю повернути його зранку
знову на небо.

Окремого свята Зоря-Віста не мала, та найбільше її
пошановували в грудні, на Святвечір. Бо саме Зоря звіщала про
народження нового Сонця й початока нового року.


(За Галиною Лозко)




Їхня служба небезпечна і важка


Сьогодні - День міліції України.

Ви - Той, хто читає цей запис у моєму блозі - можете ставитися до міліції так, як Вам розум і совість підказують.

А особисто я щиро поважаю тих, хто захищає мою безпеку й моє життя від покидьків і, гірше того, - нелюдів.

А вчора й позавчора працівники міліції роздали масу подарунків до Дня святого Миколая вихованцям шкіл-інтернатів. За це їм не треба сказати "спасибі"? На мою думку, треба!

За вас, товариші офіцери, прапорщики і сержанти! Хай Бог допомагає вам у вкрай нелегкій службі й вас оберігає.

(На фото: заступник начальника УМВС - начальник штабу УМВС України у Волинській області Василь Куць і голова ради обласного благодійного фонду "Правопорядок і безпека громадян" Василь Живко роздають подарунки в День Миколая.)

Свято калити

Ой, Калита, Калита,
Із чого ти вилита?
Ой, я з жита сповита,
Ой, я Сонцем налита – 
Для красного цвіту
По білому Світу!

Калита – одне із Сонячних свят, пов’язане із “завмиранням” Сонця взимку. В цей вечір та ніч хлопці мають найбільше права – єдиний раз у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають. Свято вгадування чоловічої Долі, молодіжні гулі, де юнаки та дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя. Усі дівчата печуть Калету – великий корж із діркою посередині або чотирма по боках, оздоблений пташками, зірками, кривульками. Обмащується вона медом, принесеним хлопцями, та обсипається маком – з дівочої складки. Ритуал кусання підвішеної на голубу стрічку Калети, під час якого лунають жарти, сміх, означає прилучення Людини до Бога, очищення, оздоровлення. Кінчається свято тим, що Калети ділять між учасниками дійства. Причому дівкам – задарма, а хлопці – платять дівчатам на стрічки, за те, що Калету місили. Після цього всі сідають за стіл. На братчину готують зокрема узвар, медову воду тощо.


Дійство відбудеться 14 грудня (неділя), початок о 16:00.
Місце проведення: дитячий центр “Червоні вітрила”, вул. Мішина 37А.
Пан Калитинський – Фесун Олексій Васильович.
Пан Коцюбинський – усі по-черзі, хто прийшов Калету кусати  

Підготовчі заняття: 
- 9 грудня (вівторок) о 18:30, вул. Мішина 37А – їхати тролейбусами №№ 8, 9 (с.м. Університет, пл.Л.Толстого), 21, 22 (ст.м.Шулявська).

Довідки по телетону:
8063 748 93 72
Миловида