хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «україна»

Вітаю З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ))))))))

Всіх вітаю з чим чудовим історичним святом!!!!!!!applauseapplauseapplausebokali
Нехай живе наша ненька Україна вільно і незалежно ще сотні років!!!!!
Нехай подолає всі труднощі (з допомогою свого чудового народу)!!!!!!!
СЛАВА НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ!!!!!!!!!!!!!!preyapplauseapplausebokali

(залпи гармати)

УРА!! УРА!!!!!! УРА!!!!!!!!applauseapplauseapplause



Організація «Патріот України» на захисті українських дітей

http://sna.in.ua/?p=4808#more-4808

Пізнього серпневого ранку група бійців Васильківського осередку Організації « Патріот України» вийшовши з кінотеатру «Дружба» помітили знервовану та заплакану дівчину яка не знала куди подіти немовля яке несла на руках. Як з’ясувалося дівчина поверталася з міліції куди ходила скаржитись на свого чоловіка, батька своєї дитини. Виявляється п’яний «татусь» в очах якого вже бігали зелені чоловічки в присутності компанії подібних до нього суб’єктів душив не тільки матір своєї дитини а й саму дівчинку восьми місяців. Матері з дитиною якимсь чином довелось втекти від п’яної компанії і вона побігла шукати захисту до райвідділу міліції. Черговому по райвідділу було байдуже до проблем молодої матері та її немовляти. Дівчина з немовлям на трагедію якої ніхто з міліціонерів не звертав уваги, просидівши безрезультатно більше години в міліції пішла куди очі глядять.

Почувши трагічну історію молодої матері та її дитини бійці Організації «Патріот України» зразу ж вирушили до помешкання цієї родини. П’яні друзяки горе-батька миттєво полишили цю квартиру. Після розмови з бійцями Організації «Патріот України» дехто з цієї компанії хотів вийти через вікно але все ж таки знайшов двері. Горе-татусь після інтенсивної виховної бесіди на колінах просив пробачення у дружини та своєї восьми місячної донечки. На ранок чоловік пішов на роботу яку до цього часто прогулював, як відомо він вже більше тижня не вживає алкогольні напої. Васильківський осередок Організації «Патріот України» пильно спостерігає за цією родиною та готовий в будь який час стати на захист матері та дитини адже здорова та міцна родина є запорукою величі Нації та Держави!

до дня незалежності

Вирішив до дня незалежності виставити тематичну фотопідбірку степи України :)
[ Читать дальше ]

З Днем народження,Україно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!








Є в світі край червоної калини –

Земля веселки і співучих солов’їв

З ім”ям прекрасним і величним Україна.

Я їй сьогодні віддаю низький уклін.

 

Лиш тут таке безкрає синє небо,

Лани квітучі і березові гаї.

МилУють очі і серця красуні-верби,

І саме тут найкращі пишуться пісні.

 

Моя країна – це вишневії сади,

Це мальовничі спогади дитинства.

Це -  джерело цілющої води,

З якого сила і енергія береться.

 

Тебе в віках Господь благословив,

Золотокупольна свята наша столице!

На наші землі благодать свою пролив,

Щоб ми могли у вірі укріпИться.

 

В цей день святковий, в сонячну годину

Я миру й щастя тобі хочу побажати.

Ти у моЄму серці, Україно!

Його тобі сьогодні хочу я віддати.heart

 

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

 

З днем незалежності України ! ! !

 З днем незалежності України! З днем незалежності України! З днем незалежності України!  З днем незалежності України! З днем незалежності України! З днем незалежності України! :::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: Вітаю всіх друзів з нашим спільним українським святом - днем незалежності України! Добробуту нам і процвітання! Слава Україні!:::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: З днем незалежності України! З днем незалежності України! З днем незалежності України!  З днем незалежності України! З днем незалежності України! З днем незалежності України! Рейтинг блогов

Люблю тебе,Україно!


Я злечу білокрилою чайкою,

Проросту в чистім полі калиною.

В синім небі дзвінкою веснянкою

Пролунаю над Україною.

 

Я проллюся осіннім дощиком,

Спраглу землю напОю надією.

І віддам їй любов пророщену

Із зерняток, посіяних мрією.

 

 Поєднаюсь з гірськими струмочками,

Що пливуть з джерела життєдайного.

Упаду золотими листочками,

ПрокладУ між серцями райдугу.

 

Я полину до Бога молитвою,

Для Вкраїни долі благатиму.

Всім життям і душею розкритою

Її славне ім’я прославлятиму.

Похвала князю Острозькому

Цей панегиричний (хвалебний) твір було написано староукраїнською - руською мовою (Ђ=і) 

після перемоги русько-литовсько-польских військ, під командуванням гетьмана Костянтина Осторзького, над московітами, під Оршею (8 вересня 1514 р).

Як бачимо, руськими воїнами в 16 ст. були сучасні українці. Сучасні росіяни були московітами - "москвічами"... Присвячується всім апологетам теорії "єдінава народа" та "рускава міра" (так співпало).

 

 

Индикт 2, августа 1 день, в лЂто 7023 году Василей Иванович,

великий князь московскый,

преступив докончаніє и крестноє своє цЂлованіє,

от меншаго на болъшоє зло подвигнулся,

имЂя ненасытную утробу лихоимЂніа:

некоторыи городы, очину и дЂдину великаго,

славнаго государя Жикгимонта короля полского

и великаго князя литовского и руского,

княжати пруского, жомоитского и иных,

почал поседати, и славный великий град Смоленскъ взялъ.

Бо нетъ пущаго человеку, как въжделенє чужого имЂніа:

и кроткаго, и смирЂнаго немилостива и некротка чинить!

Оный великославный король Жикгимонтъ

свою правду  держалъ єму непорушно и невыступно въ всем,

и видячи єго насилованиє

и хотячи боронити своєє очины — Литовскоє земли,

вьзма Бога на помочь и свою правду перед собою иміа,

зъ своими князи и паны и храбрыми

вдатными витязи своєго двора кралевского

напротивъ єго пошелъ, помянувше слово пророчьскоє,

што Господь гръдымъ противится,

а смиренным милость и помощь посылаєть.

И пришед, и стал в Борисо†на великой рЂце БЂрезыни,

и напротивъ неприятЂля своєго

великого князя московского отправил и послал своєго великаго воєводу

и славнаго и великоумного гетмана князя Костянтина Ивановича Острозского,

пана виленского, старосту луцкого и бряславльского и иных,

маршалка Волынскоє земли,

c некоторыми велможами,

князи и панырадами своими,

и з своєго двора вдатными и храбрыми вои литовскыми и рускыми.

И в то врЂмя приєхали до великого короля Жикгимонта

на помоч панове лядскии и дворяне вдатныи, рицери коруны Полскоє.

И вси посполе, возма Бога на помоч

и вооружени бывше господаря своєго Жикгимонта наукою,

сміло дръзнуша и поидоша навпротивку

много множества людей великого князя московского.

Оным же в то ж врЂмя будучим на Дрюцких поліх,

и вслышавши силу литовскую,

оттоля отступиша за Днепръ, реку великую.

Успомянем слово великого Нифонта,

как пишеть к вЂрным христіаномъ:

«Тайну цареву годно таити» — рекучи —

«рады господарьскоє замкнутоє негодно всим повЂдати;

але дЂло и храбрость мужства доброго

и смЂлого человЂка годно всим объявляти,

абы напотом иншии тому вчили и смЂлость мЂли».

Как же и въ нынЂшнеє врЂмя случися нам видЂти того доброго

а храброго воина пореклом стратилата

князя Костянтина Ивановича Острозского,

навышшего гетмана литовского.

Напрьвій Божею помочю и приказанєм и наукою господаря своєго

великого короля Жикгимонта слушноє исправленьє войска,

братскоє любовъноє соєдинение ласкаве злучил и поставил.

И како преиде до реки Днепра под Оршою,

градом каменым, и виде,

яко бысть не борзо преходимъ путь водный.

И яко богобоязливый муж и справца воєнный

тот славный великый гетман князь Костянтинъ Иванович

бегъ до церквий святои живоначалнои Троици

и к святому великому чюдотворцу Христову Николе и пад, помолися Богу.

И въспомяну справу и смЂлость храброго Антиоха

и великого гетмана царя Александра Македонского;

како он войску персидскому реку Арсинарскую прейти повелЂ:

пръвіи сквасишася, а последніи, яко по суху, преидоша,

так теж и он передним людем плыти повелЂ,

a послЂдніи вже яко по броду преидоша.

И тако спішно на великом поли рошском

напротиву москвич въоружишася.

О великий вдатныи витязи литовскии!

уподобилися єсте своим мужством храбрым македоняном,

справою и наукою князя Костянтина Ивановича,

второго Антиоха, гетмана войска македоньского!

И так своєго человічьства смЂлость вказал яко храбрый рыцарь

и вЂрный слуга своєго господаря:

c тыми велико-многомножными вои литовскыми,

не щадячи  самими себе на великоє множество

людей неприятілских сягнули и вдарили,

и множество людей войска єго поразили

и смерти предали — на осмъдесят тысяч!

A иных живых въ плЂнъ поймали  —

их же имЂн здЂ вписати не вмістихом.

Так своєю вЂрною послугою господарю своєму

великому королю Жикгимонту радость вчинил:

напръвЂй церкви божьи христианьскии,

и многих мужей и жон от их насилованья оборонилъ.

Зді исполнилося слово святого отца Єфріма:

«Силный изнеможе, а здоровый разболЂся,

а радовый ся въсплака, а дръжай погуби».

МнЂ ся грЂшному видить:

ныне все то ся стало великому князю Василю московскому.

Помянем слово пророка Исаия,

сына Амосова, што пророчьствовал о послЂдних днех,

провидевъ Духом Святым, так рече:

«За умножениє злобы людей и многыи их неправды

пролиєтся кров их яко вода силна;

хоробрыи и гръдыи от мЂчов падуть:

одинъ ратный справедливый погонитъ несправедливых 100,

а от ста побЂгнет 1000, и плоть их будет на снЂдь звЂрем и птицам,

и кости их на позор всякому животу».

Ныне тым пророчьством подарил Бог

князя Костянтина Ивановича, навышшего гетмана литовского —

што єго справою и зражениємь войска плъков

и єго смЂлого сердца и рукы сягненьєм

люди Московського побили;

и тых збитых плоти звЂри и птици ядять,

по земли кости волочачи,

а стоплених водами рыбы клюють.

О пречестная и премудрая главо!

Како тя нареку и похвалю?

Коротъкостию языка моего

и художством ума моєго

не могу ся домыслити,

кую славу и честь въздати

твоего справленію дЂлу!

Мужества твоєго крЂпость

равна єсть великому царю индійскому Пору,

котрому ж многи цари и князи

противній быти не могоша.

Єго ж дьлу и чести

обличность твоєго велможства показується,

как же нынЂ милостію Божією

и теж щастьєм великославного господаря Жикгимонта,

короля и великого князя

таковому силному пану,

великому князю московскому,

отпоръ вчинили єсте своихъ рукъ дЂломъ,

и з храбрыми рыцери оными

вдатными витязи,

c князи и c паны и з дворяны господарьскыми,

великого княжества Литовского и Руского

и c пособлю великославных и шляхотных рьцарей,

вдатных панов поляков, посполите

съ всими своими  добрыми помочникы и вЂрными

яко одны от добрых вой своє мужство показали єсте,

и многыи замкы столечныи и мЂста славныи

великого княжества Литовского и Руского привпокоили єсте.

За што ж ты, великославный гетмане, от господаря твоєго

великоє и высокоє чести достоєн єси!

Прировнани єсте великым храбрым рыцерем

славнаго града Родоса,

которыи иж своим мужством

многии замки христіаньскии

от поганских рук впокойны чинять, —

вашего мужства отпором

такорому силному пану

тоє ж славы и чести сподобили ся єсте

тою вашою послугою

господарю своєму

великому королю Жикгимонту

радость вчинили єсте.

За таковый вчинок не толко здЂшних великых столечных городов —

на них сЂдети достоин єси,

але и самого Божьяго града Ієрусалима достоин єси владети.

Мужства твоєго крЂпость

от Востока до Запада слышати будет —

не токмо єдиному собЂ,

але и всему княжеству Литовскому

тую славу и высокость мужства вчинил єси.

Єще ти приложу смЂлости и храбрость:

уподобился єси сыну Ровоавову Авию,

што воєвал на десять коленъ Ізраилевъ

и въбил з них силных людей за єдинъ день пять сотъ тисячь.

Єго ж дЂлу и ты наслЂдникъ явися,

москвич избиваа, не в цЂлый день,

але въ дни 3 годины на осмъдесят тисячъ побил!

И тако мужства ти храбрость подобна Тигранису,

царю арменскому, о котром же премудрый философ Фролос от Ливия пишеть:

пришедши Тигранис, царь арменский,

и сьсеклъся съ Антиохом и измог войско єго

и самого из града выгнал,

Антиоху бьжавшу пред ним в Перекую сторону.

Тако и ты, честная и вЂлеумнаа главо,

сътвори сЂчу з великим князем Васильєм московскимъ

и побил войско людей єго, и самого выгнал з града Смоленска,

великому князю Василю пред тобою бежавшу у Московскую сторону,

у свои восточныи грады.

Князю ж Костянтину бывши под Смоленьском

и от Смоленска възвратившуся, и взял грады тыи,

которыи вже служили великому князю московскому:

Мьстиславль, Кричевъ, Дубровну.

И повелЂ им по пръвому служити

великому княжству Литовскому,

а сам поиде в Литовскую землю къ господарю своєму

великому королю Жикгимонту. Король же,

услышавши приєханьє єго

и всих вой своих литовских и рускых вдатных витязей,

принял их з великою честию

у своєм столечном градЂ Вилини дек. З день,

на святого пророка Софониа.

Великославному господарю

королю Жикгимонту Казимировичу

буди честь и слава на вЂки,

побЂдившему недруга своєго

великаго князя Василіа московского!

А гетману єго вдатному

князю Костянтину Ивановичу Острозскому

дай Боже здоровьє и щастьє впред лЂпшеє!

Как нынЂ побил силу великую московскую,

абы так побивал силную рать татарскую,

проливаючи кровъ их бессурменьскую!

Трохи про цензуру в Інтернеті

Кілька місяів тому створив це відео і розмістив на І.ЮА ролік. Сьогодні з подивом побачив "замочок" на своєму відео - ЩО Це як не ЦЕНЗУРА??? П.С. На Ютуб наша політсили жодного впливу немають;)

З нагоди 19-ї річниці Незалежності України

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

Участь Глави держави в урочистостях з нагоди 19-ї річниці Незалежності України

До уваги представників ЗМІ!

Прес-служба Президента України та Головне управління з питань комунікацій проводять акредитацію на урочисті заходи з нагоди 19-ї річниці Незалежності України за участю Президента України Віктора Януковича.

23 серпня, понеділок

ПУЛ 1:

10.30 – Церемонія підняття Державного Прапора України на площі перед Адміністрацією Президента України (вул. Банкова, 11).

Захід транслюватиметься у прямому ефірі.

Представники ЗМІ запрошуються з 8.30 до 10.00. Вхід з боку вул. Інститутської.

ПУЛ 2:

12.30 – Церемонія відкриття будинку-музею Т.Г.Шевченка Шевченківського національного заповідника (м.Канів, Черкаської обл.).

Захід транслюватиметься у прямому ефірі.

Представники ЗМІ запрошуються на 11.30. Автобус для акредитованих представників ЗМІ вирушає о 9.00  (на розі вулиць Лютеранської та Круглоуніверситетської).

16.00 – Урочистий прийом з нагоди 19-ї річниці Незалежності України в Українському домі (вул. Хрещатик, 2).

Захід висвітлюватиме прес-служба Адміністрації Президента. Відеоматеріали будуть надані за допомогою відеоперегону.

24 серпня, вівторок

ПУЛ 3:

9.00 – Молитва за Україну у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Захід транслюватиметься у прямому ефірі.

Представники ЗМІ запрошуються з 7.30 до 8.30.

ПУЛ 4:

9.30 – Церемонія покладення квітів до пам’ятників Т.Шевченку та М.Грушевському в Києві.

Представники ЗМІ запрошуються з 8.30 до 9.00.

ПУЛ 5:

10.00 – Урочистості з нагоди 19-ї річниці Незалежності України на Майдані Незалежності в Києві.

 Захід транслюватиметься у прямому ефірі.

Представники ЗМІ запрошуються з 8.00 до 9.30.

Акредитовані телеоператори та фотокореспонденти будуть запрошені для висвітлення заходу на спеціальний майданчик (подіум навпроти сцени). Відстань до сцени складатиме близько 25 метрів. Інші представники ЗМІ матимуть можливість працювати за майданчиком для фотокореспондентів та телеоператорів.

Акредитація представників ЗМІ проводиться до 15.00 21 серпня ц.р. за телефонами: 255-78-44 та 255-74-02.

Коментар Богдана Бо: Це офіційна інформація і прошу мені пояснити, що означає оте "ПУЛ"? Заходи типу лотів на біржі? Ринкова економіка перевипирає і пучить? А часовий режим "пульок" 3 і 4 такий, що як то кажуть "галопом по святим місцям"? Якби в "молоко" не відстрілятись... Також чому зовсім не деталізовано 5 пульку? Ще самі не знають, що там за фігня вийде? Тепер моє бачення свята, яке висловила інша людина з ніком Лагус http://blog.i.ua/community/662/483357/:
Я - українка !

          Нація – це спільнота людей, що історично виникла на базі спільної мови, території, економічного життя і психічного складу, які проявляються у спільній культурі.

          Націоналізм – ознака здоров"я  нації. Це любов до своєї землі і своїх предків, прагнення добробуту для свого народу і своєї Батьківщини.

          Люди, які зацікавлені в тому, щоб народ перетворився в сіре безвільне стадо без роду і племені, уміло і послідовно навіюють громадянам негативне значення цього поняття, переконуючи нас в тому, що ми нездатні дати собі раду без їхнього втручання.

          Останнім часом від українців все більше чути нарікань на те, що ми не такі і все у нас не так, і світла в кінці тунелю  не буде.  З цим необхідно боротись. Кожна людина впливає на те, що її хвилює, з чим вона взаємодіє через думки і образи. Руйнівні та негативні почуття, емоції  й висловлювання  створюють перепони і формують невдачі, а позитивні – навпаки.  Куди думка – туди і енергія, те і зміцнюємо.

          Для критики і паплюження у нас достатньо недоброзичливців, залишимо це їм.  А для нас, за будь-яких обставин хаяти свій Рід, свій Народ, свою Батьківщину – ТАБУ !!!  Не варто також вважати, що українці  гірші чи кращі за інших, а просто любити своє і старатись поважати чуже.    Закликаю не розділяти людей за національностями, а розрізняти їх за людськими якостями, згадайте про українців, які волею долі, розкидані по світах. Якщо людина будь-якої національності визнає нашу державність, культуру і не байдужа до України, вона безперечно заслуговує на нашу повагу і визнання.

          Нам необхідно припинити звинувачувати всіх підряд, а направити свою енергію на зрощування в собі стержня самоповаги та спокійної світлої гідності  і концентрувати увагу на  кращих рисах нашого народу, прагнути всім серцем і беззаперечно вірити у зміни на краще (звичайно і діяти, коли настане час)

           Будуть дієвими і з часом наберуть вагу навіть самі крихітні кроки:

-  Якщо ви розмовляєте українською, прослідкуйте, щоб ваша мова стала «чистішою». Якщо зазвичай говорите російською, для початку, бодай кілька речень на день скажіть по-українські, пробуйте перекладати хоч нескладні тексти, прочитайте україномовну книжку.

-   Намагайтесь з повагою відноситись до валюти своєї країни, адже держава друкує гроші з портретами своїх героїв та видатних діячів. У якій валюті ви тримаєте заощадження, ту країну і зміцьнюєте.

-   У кого ще нема, придбайте український прапорець, придбайте український одяг, або хоч будь-який його елемент, вивчіть та співайте гімн України і завжди стоячи.

-   Це наша Земля, посадіть на ній дерево, квіти, не забруднюйте навколишнє середовище.

          Зараз головне відкинути дріб"язкові докори і образи, будемо сильними духом і великодушними. Давайте єднатись, підтримувати і шанувати один одного, бо ми того справді варті! heart  

ТВОРІТЬ ДОВКОЛО СЕБЕ АКТИВНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОСТІР ДОБРА!

ВІТАЮ ВСІХ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!

СЛАВА  УКРАЇНІ!             ГЕРОЯМ    СЛАВА!

Трипільська цивілізація

Творцями трипільської культури були племена, що просунулися з Балкан та Подунав'я у Прикарпаття (територія сучасних Румунії, Молдови та України). Пам'ятки її дослідники поділяють на етапи

  • Початковий: 5300—4000 до н. е. (румунське Прикарпаття)
  • Ранній: 4000—3600 до н. е. (Прутсько-Дністровське межиріччя)
  • Середній: 3600—3100 до н. е. (Дністро-Бузьке межиріччя)
  • Пізній: 3100—2500 до н. е. (Дністро-Дніпровське межиріччя)

У другій половині VI тисячоліття та у першій половині V тисячоліття до н. е. племена трипільської культури розселювалися в басейні Дністра і Південного Бугу, де дослідники виявили багато ранньотрипільських поселень. За цього періоду вони розташувалися здебільшого по низьких місцях біля річок, але виявлено також поселення, розміщені на підвищених плато. Житла будували у вигляді заглиблених землянок або напівземлянок, а також переважно наземні,підлогу і вогнище або печі з припічком зміцнювали глиною; стіни споруджували з дерева або плоту, обмазаного глиною. На ранньому етапі розвитку трипільської культури з'являються також наземні прямокутної форми будівлі на стовпах з обмазаними глиною дерев'яними плетеними стінами, що мали солом'яну або очеретяну покрівлю. У поселеннях, розташованих на підвищених плато, план розміщення жител наближався до форми кола чи овалу.

Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство, полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю (однозернянку, двозернянку, полбу), ячмінь, горох. Землю обробляли з допомогою мотик, зроблених з рогу оленя, каменю або з кістки та з палиць-копалок з загостреними кінцями. Урожай збирали з допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Жінка ліпила посуд, виробляла пряжу, одяг тощо і відігравала в суспільному житті значну роль. Чоловіки полювали, стерегли худобу, виробляли знаряддя з кременю, кісток та каменю. У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози. Відомий домашній кінь. Для поповнення м'ясної їжі за цієї доби мало велике значення полювання на оленя, дику свиню та козулю. Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі статуетки, модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. Таким орнаментом вкривали також більшість статуеток. Статуетки, модельки жител та амулети мали ритуальне призначення і були пов'язані з хліборобськими культами. Серед досліджених ранньотрипільських поселень виявлено, хоч дуже рідко, різні вироби з міді, переважно прикраси: браслети, кільця, гачки тощо, а в поселенні біля села Корбуни в Молдавії знайдено великий скарб мідних речей, переважно прикрас, котрий датовано першою половиною V тисячоліття до н. е.

На середньому етапі розвитку племена трипільської культури посідали величезні простори лісостепу від Східної Трансільванії на захід до Дніпра на схід. Вони розселилися в районі сточищ Верхнього і Середнього Дністра, Прута, Серета, Південного Побужжя та Правобережжя Дніпра. Поселення цього періоду значно більші за розміром (що свідчить про збільшення кількості населення) і розташовані на підвищених плато біля річок та струмків. Наземні житла в них будовані по колу або овалу. Житла в плані мали форму видовженого прямокутника й будувалися на фундаменті з розколотого дерева, покладеного впоперек, на нього накладався товстий шар або кілька шарів глини. Плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки в середині житла обмазували глиною, з глини будували печі на дерев'яному каркасі, припічки, лежанки коло печі. З глини робили ритуальні жертовники в житлах, круглі або у формі хреста (с. Коломийщина, Володимирівка, Майданецьке, Тальянки). Разом зі збільшенням населення збільшувалися посівні площі. Скотарство також було розвинене більше, ніж раніше, але полювання далі мало допоміжне значення. Знаряддя праці вироблялося з кременю, каменю та кісток тварин, мотики для обробки землі з рогу оленя. У поселеннях виявлено клиновидної форми та провушні сокири з міді. Почалося видобування міді із родовищ на Волині та у Подністров'ї. Рівня ремесла досягло гончарство. Характерним для кінця цього періоду став монохромний спіральний орнамент, нанесений чорною фарбою на жовтувато-червонуватому ангобу. Посуд різних форм ліплено руками, можливе застосування повільного гончарного кола. Типові великі грушовидні та кратероподібні посудини для збереження зерна, миски, горщики, біконічні посудини та ін. (с. Володимирівка, Сушківка, Попудня, Шипинці); також з глини виробляли культові схематизовані жін. статуетки, фігурки тварин, модельки жител. Суспільний лад племен Т. к. за цього періоду лишався далі матріархально-родовим. До сер. доби Т. к. відносять поселення, що їх виявив В. Хвойка б. с. Трипілля, Верем'я, Щербанівка та ін.

За пізнього періоду Т. к. значно поширилася територія, заселена трипільцями: на землі сх. Волині, сточища p. Случі й Горині, обидва береги Києва. Подніпров'я та степи півн.-зах. Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями ін. культур. Значно зросло значення скотарства. Скотарство напівкочового характеру складалося переважно з дрібної рогатої худоби (вівці, кози). Помітного значення набув кінь (Усатове). За цього періоду, на думку деяких фахівців, складається патріархальний лад. Під впливом контактів з племенами ін. культур, коли на початку III тисячоліття до н. е. степ. зону, півд. райони Лісостепу Сх. Европи та Дніпровського басейну займали скотарські племена т. зв. ямної культури, що посувалися з степів Поволжя та Подоння в пошуках нових пасовищ, у культурі пізньотрипільських племен зникає багато рис, характеристичних для Т. к. попереднього часу. Змінюється характер житлобудівництва, зникає спіральна орнаментація в мотивах розпису посуду і типові трипільські його форми, натомість з'являється новий тип посуду, орнаментованого відтисками шнура, схематизується антропоморфна пластика. З'являється новий тип поховання в ямах з насипом та без насипу з кам'яною обкладкою навкруги і витворюється обряд поховання, подібний обрядові сусідніх патріархальних племен ямної культури. Усатівські племена зах. районів Півн. Причорномор'я та нижнього Подністров'я (сс. Усатове, Галеркани, Борисівка, Маяки та ін.) були асимільовані носіями ямної культури, відтак праіндоєвропейцями. Іст. доля ін. пізньотрипільських племен була різна; зміни в їх культурі Сер. і Гор. Подністров'я пов'язані з появою на цій території племен культури кулястих амфор (ран. бронза).

                                                                                                                                       Матеріал взято з Вікіпедії