Я сподіваюсь всі ми позбулись ілюзій, що до реального лиця й мети бандитів при владі, бандит завжди буде діяти бандитськими методами. Нікого не дивує чому убивають бізнесменів та кримінальних авторитетів в Україні, серед білого дня, в офісах, під'їжджаючи на велосипедах, в центрі міст, також дуже цікава географія вбивств навіть 2012 року. Пошукайте новини з запитом "убили кримінально авторитета, чи бізнесмена " також цікава статистика убивств в Україні "адвокатів, журналістів, правозахисників..." але зараз про криміналітет.

Сподіваюсь нікого в Україні вже не потрібно знайомити з поняттями кримінального світу, головне правило це ніхто не має права займатись "безпрєделом" на території, що належить бандформуванню, тільки банда має право на злодіяння на підконтрольній їй території. Безпредельщики місцеву мафію бояться набагато більше любої міліції, а тим паче коли міліція підконтрольна мафії, тож:

1. Чи є банди в Україні здатні займатись вбивствами та розправами над бізнесменами та авторитетами ?

2. Головна банда України може забезпечити безнаказаність та впевненість своїм кілерам ? (про відкритість убивств)

3. Кому не потрібні конкуренти (джерело небезпеки) кримінальні авторитети та непоступливі бізнесмени ?

4. Чому в Донецькій області тепер не убивають або вже нема неугодних бізнесменів та кримінальних авторитетів ?

5. Хто активно зачищає під себе територію України та видає ліцензії на вбивства ?

Деякі резонансні злочини української банди початку 2012 року, на справді їх набагато тисяч раз більше:

У Дніпропетровську застрелили відомого підприємця У Львові застрелили бізнесмена В центрі Запоріжжя розстріляли кримінального авторитета Під Луганськом застрелили кримінального авторитета

У Донецьку серед білого дня розстріляли адвоката

Всего девять лет прошло после «революции роз», а Грузия уже сделала большой шаг вперед. Хотя стартовые позиции были очень шаткими: глобальная коррупция и пустая казна. Президент Саакашвили собрал команду молодых реформаторов, в которую вошли  этнические грузины, получившие образование на Западе. А реформы начали с ликвидации коррумпированных силовых структур: распустили ГАИ, патрульно-постовую службу и участковых. 16 тысяч человек оказались на улице. В полицию набрали новых людей. Причем, образование не имело решающего значения. Например, полицейскую форму надел сосед консула, который до этого был... парикмахером. Главным условием было: эти люди должны быть морально готовы к работе без коррупции. Теперь только два процента жителей Грузии полагают, что в их стране где-то еще берут взятки, хотя несколько лет назад мздоимство считалось неотъемлемым элементом местной культуры. Коррупционерам в Грузии, если такие еще остались, поживиться просто нечем. Тендеры, например, проводятся в режиме он-лайн, а победителей определяет не человек, а компьютерная программа, в которую заложены все необходимые критерии. Также в Грузии ликвидировали пожарную инспекцию и санэпидемстанции. «Зачем они нужны, если, кроме взяточничества, ничем не занимаются?», В Грузии построили дома юстиции  во всех крупных городах. В этом заведении гражданину оказывают 150 услуг. Грузину не нужно бегать по всему городу и собирать справочки. Все необходимые службы собраны в одном здании. Самая продолжительная процедура - зарегистрировать автомобиль. На это в Грузии уходит целых... 15 минут!  Водительские права можно получить за семь минут. Чтобы открыть свой бизнес, достаточно одних суток. Четыре дня хватит, чтобы купить и оформить земельный участок. В международном рейтинге простоты и удобства ведения бизнеса Грузия за пять лет переместилась со 150-го на 11-е место!

Рекомендую Вам подивитися документальний фільм пов'язаний з українським світорозумінням. http://www.youtube.com/watch?v=WcSiOr5cqG4&feature=youtu.be

В 1957 р. створено радгосп «Золота балка», із заводських конвеєрів якого в 1977 р. зійде перша партія «Советского шампанского»Нині ТОВ «Золота балка» спеціалізується на виробництві ігристих, столових та міцних вин. До складу агрофірми входить п’ять відділень заводи шампанських вин та виноградних соків.
Головний сорт винограду для «Золотої балки» – Аліготе. Крім того культивуються також Шардоне, Піно-фран, Совіньйон, Кардинал тощо.Земля Балаклавської долини та мікроклімат були благо приємними для вирощення винограду. В 1890 р. шампанське, отримане тут Л. Голіциним, завоювало Гран-прі на міжнародній виставці в Парижі.
 



вино Золота балка

У Донецьку поклали вінок з колючого дроту "катові українського народу" оленіву (ульянову)

Попереду ходи йшли чоловік і жінка в національних костюмах з кошиком жовто-блакитних кольорів. За ними молоді люди несли великий прапор України. Учасники акції, багато з яких були у вишиванках і вінках, вигукували різні гасла: «Україна понад усе!», «Кому належить Україна? Українцям! Кому належить Донбас? Олігархам» (після цих слів почувся сміх в натовпі), «Банду геть!» , «Хама на парашу!»

Поклали квіти до пам'ятника Т. Шевченка, після чого представники Української Православної церкви Київського Патріархату, Української греко-католицької церкви, Української Автокефальної Православної церкви провели спільний молебень за Україну.

Донецька краса України    , а заповідники, ландшафти, а Лавра Святогірська ... свята земля ...

Перед початком заходу на площі імені Леніна представники виконавчої служби зачитали організаторам рішення суду про заборону проведення святкової ходи до Дня Незалежності.

Звернення українських письменників до співгромадян у День рідної мови

Шановні співгромадяни, дорогі читачі! Ми живемо в країні, що зветься Україною, -- і стаємо свідками повзучої політичної війни проти цінностей, що складають підвалини української ідентичності. У час цього непростого випробування для кожного громадянина нашої країни ми звертаємося до вас із закликом не мовчати -- і демонструвати свою громадянську позицію скрізь і завжди, де й коли виникає загроза для конституційних цінностей української держави. Пасивна позиція українських громадян сьогодні -- вже завтра може обернутися гуманітарною катастрофою. Країну роз’єднує не мова, українська чи російська, країну роз’єднує провокаційна, агресивна українофобська політика уряду, що старою, як світ, тактикою «розділяй і владарюй» намагається відволікти увагу народу від власних економічних та дипломатичних поразок. Провокації набули характеру лавини. Закриття українських шкіл на Сході України лицемірно видаються за «оптимізацію витрат». З підручників історії вириваються сторінки, залиті кров’ю наших предків, котрі поклали своє життя за те, щоб ми сьогодні жили в незалежній суверенній унітарній державі. Голодомор, геноцид Сталіна проти українського народу, нашу найбільшу національну катастрофу, від наслідків якої Україна потерпає донині, з орвелівським цинізмом називають всього-на-всього наслідком неправильно проведеної колективізації. Зі шкільної програми вилучають «незручні» для влади твори. Тим часом концепція літературної освіти в загальноосвітніх школах дописується невідомими авторами на користь російської літератури, в тіні якої начебто визрівала українська, що є не тільки відвертою історичною неправдою, а й прямим приниженням вартості української літератури та її геніїв. У радіоефірі давно не знайти української музики, телевізійний простір забитий російським «секондхендом», великі книжкові мережі в Україні належать російським власникам, які дбають про інтереси російської книги. Як у колоніальні часи, нас знову намагаються переконати, нібито український творчий продукт, який більшості українців елементарно недоступний, просто «не конкурентний».На 20-му році після розвалу Радянської імперії нам знову намагаються прищепити почуття меншовартості, «неформату» -- неформату всього українського. Ми з повагою і шаною ставимося до культур і літератур усіх національностей України, що творять єдиний український народ. Ми солідарні з російськими, польськими, кримсько-татарськими, єврейськими, угорськими, румунськими, грузинськими письменниками, з письменниками всіх інших національностей, що живуть і творять в Україні, є її громадянами і сповідують її базові конституційні цінності. Ми рішуче виступаємо проти роздмухування ксенофобії, не ділимо людей на чужих і своїх, зцілюємо країну, а не роздираємо її на Схід і Захід, Південь і Північ. Ми не вимагаємо від держави ні дотацій, ні президентських стипендій, ні урядових пенсій, не впадаємо в розпач від того, що держава нічого не робить для промоції української літератури у світі. Але ми -- автори, відповідальні за українське слово, і наш професійний обов’язок -- стати на захист свого читача, котрий хоче читати українською і вибирає українську книгу. Ми гордимося українськими виконавцями, знаними в цілому світі, і хочемо в ефірі чути українську музику й українське слово. Ми наголошуємо на тому, що присутність української мови в інформаційному просторі не може підпорядковуватися незабарній комерційній вигоді власників ЗМІ. Адже українська мова як державна захищена Конституцією України, і, нагадуємо, згідно з Конституцією, «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Ми переконані, що чиновники усіх рангів повинні не лише знати державну мову, але й висловлюватися нею публічно. Ми застерігаємо представників влади та правоохоронних органів від втручання в справи української культури, від запровадження контролю і цензури, від утисків свободи слова. Ми застерігаємо недалекоглядних політиків від негідних для державця замахів на самі підвалини державності -- від внесення змін до Конституції України та спроб переписати Гімн України. Ми відстоюємо право наших дітей на історичну пам’ять -- на правдиве, не «переформатоване» за лекалами радянської ідеологічної кон’юнктури знання про Другу світову війну, Леніна, Сталіна, УПА, Голодомор, героїв Крут, Івана Мазепу, Степана Бандеру, національно-визвольну боротьбу, про події та діячів історії тоталітарного ХХ століття.  Все це -- непорушні й законні права нашого народу. І жодна влада в країні, яка зветься Україна, не сміє в нас їх одібрати.

Посилання на першоджерело

На західному березі бухти розташована Таврійська набережна (колишня вулиця Мармурова), де знаходиться найцікавіша балаклавська пам’ятка – підземний Військово-морський комплекс «Балаклава» або музей «холодної війни» (наб. Таврійська, № 22). На початку 1950-х рр. Йосип Сталін особисто розглянув і власноручно завізував проект будівництва в Балаклавській бухті єдиного у своєму роді підземного заводу з ремонту підводних човнів. Сталін був вражений результатами бомбардувань Японії і шукав способи захисту флоту. Влітку 1957 р. в Балаклаві розпочалось цілодобове будівництво надсекретного “об’єкту 825 ГТС”.   

Дивитись Надсекретний “об’єкт 825 ГТС”

На високому скелястому виступі гори Кастрон знаходяться залишки оборонних споруд фортеці Чембало, заснованої ще в середині XIV ст. генуезцями.
В 1261 р. між Візантією та Генуєю було укладено угоду про передачу Генуї монополії в причорноморській торгівлі та ряду прибережних територій Криму. В 1318 р. на берегах Балаклавської бухти було створено Генуезьку колонію, а в 1357 р. розпочато будівництво фортеці Чембало. Цілком можливо, що генуезці перебудували укріплення, які могли раніше звести греки.
Назву Чембало (Цембало, Цембальдо) засвідчують генуезькі літописці, а також венеціанський мандрівник Йосафат Барбаро, який відвідав Крим в 1437 р.
  

Дивитись про Генуезьку фортецю Чембало

Найголовніша пам’ятка та окраса міста звичайно Балаклавська бухта – одна з найбільш зручних бухт на Чорному морі для швартування кораблів, база підводних човнів, вона вузька (200-425 м) і глибока (до 36 м), а довжина її лише 1,5 км. В Балаклавській бухті не буває штормів. При вході в бухту скелястий берег робить кілька поворотів, тому з боку відкритого моря гавань взагалі не видно.
Греки називали бухту Сюмболон – Лімен. А в «Одісеї» Гомера описано бухту, яка дивовижно схожа на Балаклавську, проте думка дослідників стосовно цього факту неоднозначна.

Вхід в Балаклавську бухту розташований між двома невеликими мисами: на східному березі – мис Георгія (Балаклавський), а на західному – мис Курона (Західний або Батарейний).

 

Дивитись про Балаклавську бухту