хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «вибори»

At

At

Використайте!





Хоча "сіль" далеко не в Виборах, а ЗНАЧНО глибше ..., але незалежно від Вашого ставлення, сумніву чи віри в них - ОБОВ'ЯЗКОВО проголосуйте! Навіть, якщо на Вашу думку нема за кого, все рівно ВИКОРИСТАЙТЕ Ваші бюлетені!
І не забудьте паспорт, ВЛАСНУ ручку (фломайстер) і перейти на зимовий час!podmig

Та пам'ятаймо, що "Сила в єдності"!

Хворе суспільство або Ми самі гідні тих, кого вибираємо

Хворе суспільство
або
 Ми самі гідні тих, кого вибираємо

En tout cas le diable n'y perd rien 
 (при усіх обставинахбіс нічого не втрачає)




Строго кажучи, усе у цьому світі повторюється. І наші проблеми далеко не нові. Щоб зовсім глибоко в історію не занурюватися, можна провести порівняння з історією Візантії, держави близьке по духу, яке безпосередньо вплинуло на формування історичної основи сучасної України. 

 Політичні сили Імперії - партії, які також розрізнялися суспільством за кольором власних атрибутів, не мали скільки-небудь істотних відмінностей в ідеологічному плані. Крім того, більш вражаючу схожість мають і методи брудної політичної боротьби, і глибина бюрократизму (у поганому розумінні цього слова) влади, і її ж корумпованість на тлі повного небажання еліти вирішувати життєво важливі питання устрою держави не оглядаючись на особистий інтерес.
Проте, цікавіше провести аналогію з державою яка примудрилася збудувати нормальне демократичне суспільство. Тому, у продовження історичного екскурсу, з метою провести аналогії партійного будівництва в інший історичний період, так і згадуються мудрі слова Отто фон Бісмарка. ("Думки і спогади", МОСКВА - 1940)

"Озираючись назад на ці події, я бачу в них сумний доказ того, до яких меж нечесності і повної втрати патріотизму доводить у нас партійна ненависть політичні партії. Нехай щось подібне мало місце і ще де-небудь, але я не знаю іншої країни, в якій єдине національне почуття і любов до спільної батьківщини створювали б розгулу партійних пристрастей такі слабкі перешкоди, як у нас. Слова, що вважаються апокрифічними, вкладені Плутархом у вуста Цезаря про те що краще бути першим в жалюгідному гірському селі, ніж другим у Римі, завжди справляли на мене враження чисто німецької ідеї. Занадто багато хто серед нас діє в громадському житті саме так, і шукають село, а якщо не можуть знайти його географічно, то фракцію, або ж підфракцію і кліку, де вони могли б бути першими".
 
Саме тому усі наші партії не мають ідеологічної основи, а якщо бути точними, членів партії об'єднують суто меркантильні інтереси, а звідси і масові переходи з однієї партії в іншу (чи метушня по фракціях) в залежності від політичної кон'юнктури, і часті зміні партійної точки зору на одні і ті ж питання.
 
"Партії відрізняються один від одного не стільки своїми програмами і принципами, скільки тими особами, які стоять, подібно кондот’єрам, на чолі кожної з них і прагнуть завербувати собі за можливості більшу свиту з депутатів і кар'єристів-журналістів, що розраховують прийти до влади разом зі своїм вождем або вождями. Принципові програмні відмінності, які змушували б фракції до взаємної боротьби і ворожнечі, не настільки сильні, щоб пояснити ту пристрасну боротьбу, яку ці фракції вважають потрібними вести один проти одного". 

Те, з яким розлюченням партійні глашатаї ведуть боротьбу, викликає у думаючих людей у кращому разі, посмішку, а в гіршому… При цьому ми ж прекрасно розуміємо, що за формулюваннями і фразами, які потім нескінченно цитують як політичні анекдоти, стоять "ідеологи" партійних лідерів, що "вибудовують" картинку - вигляд вождя і його партії в сприятливому ракурсі. І про це писав Бісмарк:

"Партії групуються не лише в залежності від тих або інших економічних інтересів, вони борються на користь вождів фракцій, які змагаються один з одним, у відповідності до їх особистої волі і їх видів на кар'єру. Питання зводиться не до відмінності в принципах, а до того, Кифин ти або Павлів"?

І вже як наслідок та боротьба, яку ми нині спостерігаємо, а головне її результати, нічого спільного з нормальним розвитком країни не має. Той бруд, який виливається з екранів телевізора, динаміків приймачів і сторінок газет, для тих, хто виливає, логічний і виправданий. Адже переможців не судять, і для досягнення мети виправдані усі засоби.

"У політиці, як і в області релігії, вірянин - невіруючому іншого аргументу окрім одного повторюваного на тисячі ладів : мої політичні переконання правильні, а твої - помилкові; моя віра угодна богові, твоя невіра веде до прокляття. 
Хто в якій-небудь іншій області, окрім партійної боротьби, охоче узяв би на себе роль безсовісного наклепника? Але як тільки людина може виправдатися перед власною совістю і своєю фракцією тим, що виступає в партійних інтересах, так будь-яка підлість вважається дозволеною або хоч би простимою".



Чим не сучасна Україна! Правда з однією поправкою: події, що коментуються Бісмарком, відбувалися близько 150 - 130 років тому. А що у нас. Чи ми вчимося демократії? Говорять, що розумний вчиться на своїх помилках, а мудрий - на чужих. Сучасна Україна (правильніше сказати соціум) не вчиться взагалі: ні на своїх помилках, ні на чужих. 
Те, що відбувається в політикумі України - взаємна недоброзичливість партій і їх вождів, готовність жертвувати інтересами країни заради партійних і особистих інтересів, є вірною ознакою політичного кар'єризму, а точніше - злочином по відношенню до суспільства, яке їх обирає. 
А оскільки самі вибираємо, то самі і винні. А якщо не розуміємо, що робимо, то хто нам лікар.

Дмитро Новицький, 
20 лютого 2010 р.




Феномен місцевих виборів у Полтаві

Новообраному міському голові Полтави Олександру Мамаю за рахунок власного авторитету вдалося не тільки перемогти на виборах міського голови. За рахунок його авторитету вдалося провести більшість депутатів до Полтавської міської ради та 10 депутатів до Полтавської обласної ради від невідомої до недавнього часу на Полтавщині політичної партії «Совість України».

Місцевий підприємець понад два роки тому створив громадське об’єднання «Наш дім – Полтава». Під егідою цього об’єднання протягом всього цього часу надає підтримку пенсіонерам продуктами харчування, будує дитячі майданчики, робить екскурсії та ряд інших культурних і спортивних заходів для дітей. При цьому отримує перепони від тодішньої міської влади Полтави.

Тодішній міський голова Полтави Андрій Матковський, маючи бажання піти на другий термін, починає дублювати ініціативи О.Мамая – роздає продуктові набори та будує дитячі майданчики.

Протягом останніх півроку Андрій Матковський розпочинає справжню війну проти Олександра Мамая: Полтавським міськвиконкомом створюються перешкоди у спорудженні дитячих майданчиків; у школах забороняють возити дітей на екскурсії; засоби масової інформації, наближені до А.Матковського, починають розповсюджувати різний «компромат» на О.Мамая. Також «пускаються в хід» деякі тодішні депутати міської ради та кандидати на міського голову, які намагалися створити скандальні ситуації.

У війну проти Мамая намагається втягтися ще один кандидат на посаду міського голови – колишній голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев. Свою критику він чомусь спрямовує тільки проти одного кандидата, а його команда намагалася перешкоджати вуличним концертам, які проводилися на підтримку О.Мамая.

Натомість, Олександр Мамай не встряє у жодні скандали, а продовжує свої соціальні та дитячі ініціативи.

31 жовтня Олександр Мамай переконливо перемагає на виборах міського голови Полтави, розгромлюючи вщент тодішнього міського голову Полтави Андрія Матковського. Перший набирає 62%, а другий – 15%. Нікому невідома команда О.Мамая «Совість України» здобуває більшість у міській раді, а команда А.Матковського «Всеукраїнська партія трудящих» не здобуває жодного місця.

Перемогу Олександра Мамая і його команди на виборах нинішній голова Полтавської облдержадміністрації, лідер обласного осередку Партії регіонів Олександр Удовіченко називає «феноменом», який треба вивчати.

А феномен, дійсно, таки є. Він полягає у тому, що на наборах до міської ради зовсім не проходять члени команди Андрія Матковського, які балотувалися від Партії регіонів, Всеукраїнської партії трудящих, «Народної влади». З великими зусиллями потрапити до міської ради вдалося тільки декільком членам команди А.Матковського під прапорами «Батьківщини».

Ряд політиків, аналітиків та журналістів «ламають голови» над феноменом перемоги Олександра Мамая. Дехто вже встиг приписати йому «купівлю виборців». На мою думку, це не так. Адже, аналогічну «купівлю виборців» тільки ще й з залученням адмінресурсу проводив А.Матковський і отримав всього 15 відсотків.

Все значно простіше і нічого приписувати нікому не потрібно. Справа в тому, що для багатьох полтавців не є секретом у тому, що серед усіх кандидатів Олександр Мамай чи не єдиний зовсім не мав антирентингу, а його основний конкурент Андрій Матковський мав найбільший антирентинг, здобувши його під час своєї мерської каденції. Більше того, рейтинг О.Мамая штучно піднімав сам А.Матковський, створюючи йому різні перешкоди і при цьому маючи найбільший антирейтинг.

Тобто, феномен Олександра Мамая полягає в тому, що за два роки він здобув собі найбільший рейтинг і при цьому зовсім не мав антирейтингу, а його основний конкурент, діючий на той час мер Андрій Матковський мав найбільший антирейтинг, який через «війну» з Мамаєм спрацював на користь останнього.

На своїй першій прес-конференції нинішній міський голова Полтави пообіцяв не тільки не втратити, а й примножити здобутий кредит довіри, отриманий від полтавців. Як буде насправді – полтавці зможуть побачити через якийсь час. Але хотілося, щоб Олександр Мамай працював на користь місцевої громади і не повторював помилок Андрія Матковського. Адже, пан Матковський теж мав високий рейтинг довіри від полтавців на минулих виборах, але втратив його за час свого правління Полтавою.

Тарас Токар,
активіст ВГО Альянс «Майдан».

Після виборів...

Я ще досі під впливом всього того що відбулось - неприємні відчуття від поразки, від розуміння, що ті хто називався моїми друзями, приятелями та добрими знайомими - мене не підтримали. Досі намагаюсь зрозуміти, як люди можуть бути такими лицемірними (не впевнений, що саме так це слово звучить українською, але доки не пригадав кращого синоніму...), продажними, брехливими, злорадними, песиместичними та байдужими...

В моєму світі, який я щодня бачу за рожевими окулярами власного оптимізму, таких людей не буває взагалі... а тут, під час виборів, їх з мене зняли та замінили на інші, в яких вся країна стала брудною, чужою, дуже-дуже хворою... 

Сумно стало так, що перший час аж руки опустились, нічого не хотілось робити. Але це ненадовго, бо після суму цей образ викликає у мене жаль, та ще більше бажання чимось допомогти в ций ситуації, спробувати покращити її, щось робити і робити без зупинки - до самої перемоги.

Завдяки участі у всіх передвиборчих процесах, спілкуванню з багатьма людьми, я отримав достатньо досвіду, який тепер можна буде впровадити в життя.

Напевно, все це було не даремно. Дуже хочеться в це вірити... І радує те, що відповідність того у що я вірю до реальності завжди в першу чергу залежить від мене самого (-:

Несите рояль!



Дмитро "Калинчук" Вовнянко

ДО НОВИХ ПЕРЕМОГ

Головний висновок цих виборів – зміна парадигми в мисленні людей, від готовності іти за дивовижним хлопчиком з дудочкою в країну вічного блага (не буду уточнювати хто ходив за таким хлопчиком), до старого, надійного принципу, відомого всім програмістам: «Працює – не ремонтуй». Саме цим пояснюються те, що у всіх крупних містах більшість взяли чинні мери. Звісно не скрізь мені подобається такий вибір, але столиця відверто порадувала.

Взагалі, якщо на те пішло – я прибічник дуже нудних виборів, коли з чинним міським головою змагається керівник департаменту, міський голова міста поменше, або керівник ОДА (тобто професіонал) – як це відбувається у Львові. Але – не з нашим щастям і не нашим тяжінням вірити у солодкі казочки популістів.

Другий висновок – теза «нових облич» уходить у минуле. Це помітно не тільки по зелених, а й по інших політсилах, які намагалися використати образ «хорошого хлопця» патріотично чи помірковано проросійського штибу. Все. Не працює. Зеленським дискредитовано повністю. І буде дискредитуватися ще дужче, тим більше чим довше Зеленський лишатиметься президентом. Що саме собою – дивовижно. Я повторю те, що не раз писав – зелене щеплення від популізму мусить бути таке, аби діяло після ЗЕ ще років 20.

По-третє уходить в минуле фактор «свинарчуків». Порошенка повалити вдалося, створивши 100500 байок про якусь неймовірну корупцію, докази якої зелена генпрокуратура і ДБР Бабікова знайти не можуть вже 1,5 роки. Те саме намагалися задіяти проти Кличка та Філатова, залучивши всіх «кращих людей» - від Бігуса до Лероса. Результат – проліт як у Верещук з парасолькою.

ОПЗЖ і його молодіжка – Шарій. І що? Я не збагну, через що істерика? Для когось відкриття, що медведчукчі мають на півдні і сході чималу підтримку і що вони там спекулюють на темах війни і «розірваних економічних зв’язків з Росією»? Так ця тема – надовго. Я 1001 раз писав, що ОПЗЖ відскубає собі частину електорату зелених – тих хто коливався між зеленими і ОПЗЖ. Навпаки. Результати ОПЗЖ відкривають дивовижні перспективи – зеленим на місцях доведеться обирати з ким створювати коаліцію – з ЄС чи з ОПЗЖ? Зелених анігілює обидва варіанти.

Повторюю те, що писав не раз. Будь-яка паніка через результати медведчукчів – деструктивна. ОПЗЖ і Шарій – проблема, але не лихо. Якби бодай потенційно в Україні була критична маса людей готових голосувати за Медведчука, фронт проходив би не по околиці Донецька, а по околиці Києва. Так, псувати життя медведчукчі нам будуть, але не більше. І так, сепаратистських шабашів в наших регіонах не буде, по-перше через ці результати виборів, по-друге тому, що зараз ми всі уже знаємо що робити з сепарами – і без коливань.

До речі – останнім часом сильнішають чутки, що сама ОПЗЖ на межі розколу. Медведчук сильно не знаходить порозуміння з парою Бойко-Льовочкін. Побажаємо успіхів їм всім.

Що тепер? Тепер не нити. І не розслаблятися. Позасукувати рукави – і за роботу. Ми класно попрацювали ці півтора роки – коли виходили на акції, коли допомагали своїй політичній силі. У першу чергу – коли ми говорили. Без агресії, без звинувачень – коли ми просто пояснювали тим, хто був готовий слухати чому наш вибір саме такий. І ще – коли злили впертістю в своїх переконаннях тих, хто слухати нас категорично не хотів. Злили – і примушували замислитися. Завжди так. Що робила УПА коли не могла вести відкриті бої? Вона займалася агітацією.

Те саме зараз мусимо робити всі ми. Доти – доки більшість українців не скаже з гордістю: «Армія! Мова! Віра!»

Петро Порошенко:
Україну захопив небезпечний вірус некомпетентності, дилетантства і корупції – “Зе-19”.

Yes! Dopeless:
До речі, на цих виборах знов вибір був виключно між:
- Європейською Солідарністю
- Росією.
Якщо ти цього не розумієш, і думаєш, що є ще якісь варіанти – то мені тебе шкода.




Кіт Вчений:
Шановний Кастутуційний суд! Оскільки ме&зенні шмарклі втратили довіру, прошу оголосити вибори до ВРУ, а також вибори голови держави. Негайно. Просто завтра.

Карл Волох:
Півтора роки тому один зухвалий піньок абсолютно беззаконно розігнав Верховну Раду, мотивуючи це «низькою довірою» до неї.
Враховуючи вчорашній героїчний результат Слуги Народу, настав час вимагати в Янелоха дострокових виборів.
Для початку - парламентських...




Helgi Sharp:
Общие же результаты, учитывая менталитет нашего нарида, ожидаемые и относительно нормальные - не гневите Бога.
ЕС во многих городах получила больше, чем "слуги".
С ОПЗЖ и подтанцовкой всё понятно, но они взяли даже скромнее, чем я ожидал, а Пальчевский так и не догнал Трампа.
Загадкой остаются бронезадые децибелы, голосовавшие за виртуального Шмария, но это был пик его славы - больше он не наберёт.

- Воскресенье для Зе явно не задалось. День начался с того, что "феменка" показала ему зеленую манюрку. А кончился тем,что народ показал зелёному "фак"

- А ведь полтора года назад депутатом мог стать даже бомж в зеленой футболке идущий мимо участка.

Herman Akson:
Европейська Солідарність в більшості міст отримала більше ніж Слуги. Зеленьский, ми не твої опоненти, ми твій вирок.

Helgi:
ОЗЖП второе место на мера столицы! От представить Германию на выборах 1946, и нацистскую партию не запретили... так они б и первое место набрали и засели в Бундестаге намертво. Так шо у нас ще неплохо все.

Herman Aksom:
Якби не пінчуківський Притула - другого туру в Києві вдалось би уникнути. Який же у...

Hellis:
можно попросить Притулу, "Голос", Д7 и Аскольда еще раз повторить, как они приглашают "ЕС" присоединиться к их "сильным" партиям? Я бы даже попросила эту ком.




 "Опитуванням" від Зеленського керував музичний редактор студії "Квартал 95"

Vital:
Тот случай, когда строили "страну в смартфоне", а построили "страну в мусорном мешке"

Rozenko Pavlo:
ЗАДАЧКА
Слуги Народу виділяють на кожного «волонтера» з опитування Президента - 1200 грн. Волонтери на руки отримують - 800.
Питання: ви ще вірите, що об‘єкти на «Великому будівництві» імені Зеленського вони за інакшою схемою будують??
ВЕЛИКЕ КРАДІВНИЦТВО... І нічого більше!




Тарас Березовец:
Что-то мне подсказывает, что несмотря на все шутки по поводу проваленного «опроса Зеленского», завтра мы услышим, что в нем приняли участие не менее 3 млн избирателей и все цифры уже давно подсчитаны. Даже больше, никто ничего подсчитывать не станет, не зря по всей Украине ящики для голосования стоят в чёрных мусорных мешках. В мусор всё это без разбора и отправится. А цифры подсчитают как на «народных референдумах» в Крыму и ЛДНР в 2014 году. Т.е. попросту «нарисуют». Собственно, технология проведения всё та же.




vasily_maximov:
А помните, когда-то в Донецке был аэропорт, банки разные, автосалоны, "Вольво-центр" тот же еще не был просто боевой позицией?
И стадион красивый тоже был. И много чего еще.
Как повезло, что прекрасный добрй Русский Мир своим кокошником спас город от этого материального зла.
Каменяр:
А можна спитать чого ця проффесійна каманда Притули, яка називала мости залізяками, атакувала Кличка, а не Пальчевського, не Верещук
Тобто, не кандидатів, з якими вони мали змагатись за 2-ге місце?
В чому тут бл..дь була логіка?

Taras Olegovy:
Напевно у Пінчука труби "горять." Не виконав наказу пуйла.

«Опитування Зеленського» це найбільша виборча фальсифікація за всю історію України – Порошенко на виборчій дільниці.

Еспресо:
"Це ще огидніше, ніж гречка". Денісову, Кулебу та Олену Зеленську просять дати негайну оцінку використанню дітей у президентському опитуванні.

Тищенко заявил, что если СН возьмет меньше 18% по Киеву (рейтинг на начало выборов), он сложит мандат и вернеться в ресторанный бизнес.




Тарас Березовец:
Титаник под названием «Слуга народа» сегодня встретился со своим айсбергом. Шлюпок на всех не хватило. Паника добралась до пассажиров второго и третьего классов. Но на палубе первого класса оркестр играл веселый марш. А капитан задумчиво мусолил айкос
.

Андрій Смолій:
Узагальнюючи результати - партія Зеленського з тріском провалює вибори. Провалює практично по всіх регіонах України.
Від Львова, де вони ймовірно взагалі не проходять до Києва, де «слуги» мають нищівні 9%. Від Вінниці, де ті д 9% до Харкова, де заледве отримують 12%.

Кандидат на посаду міського голови Києва Андрій Пальчевський є громадянином Російської Федерації
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.





Чи зірве нинішня влада місцеві вибори?

Понад рік не виконуються, навіть, основні вимоги Майдану.

Депутатську недоторканість не знято з усіх депутатів ВР, люстрація тільки на папері, не змінено виборче законодавство, не реформовано місцеве самоврядування, у виконавчій владі продовжує працювати значна частина чиновників - представників режиму Януковича, у судах судять судді з тодішніх часів, ряд судових рішень не виконуються виконавчою владою, відсутність реформ у житлово-комунальному господарстві, відновлення впливу олігархів на владу та повернення в політику кадрів часів Кравчука і Кучми, значне подорожчання цін на всі групи товарів, подорожчання комунальних послуг, значне здешевлення зарплат і пенсій.

Схоже, що нинішня влада буде зацікавлена зірвати місцеві вибори, щоб не побачити оцінку своєї діяльності від людей.


Гомера Сімпсона в ПРЕЗИДЕНТИ!!!!

Bот сиджу я зараз вдома і нема мені що робити... і вот я задумався над нашими вищими субстанціями і над мультіком "The Simpsons" і тут мені в голову прийшла геніальна ідея - а чи не балатуватися б Гомеру в Президенти? по-моєму це непогана ідея... по-перше: з його голови виходять дуже розумні думки, які б навіть не спали на думку нашому теперішньому Президентові, по-друге: в країні стло б веселіше, ато наша влада робить дурні речі, але вони не смішні, а Гомеру вдається їх зробити щей смішними   а по-третє : ВІН З НАРОДОМ

А ЩО ВИ ДУМАЄТЕ ПРО ЦЕ?


7%, 2 голоси

15%, 4 голоси

11%, 3 голоси

4%, 1 голос

33%, 9 голосів

22%, 6 голосів

7%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.