Російські війська часто заблуджуються на чужій території, не тільки в Україні… В різні історичні часи та епохи вони, бувало, “блукали” у Фінляндії, в Єгипті, в Афганістані, в Угорщині, в Чехословаччині і тд… Гени Івана Сусаніна, як то кажуть, не проп’єш…

А в першій половині 19-го століття вони якось були “заблукали” на Кавказі… Лідер кавказців Імам Шаміль запитав тоді у російського генерала: “Навіщо ви прийшли на нашу землю?”… - “Ми принесли твоєму дикому і темному народові культуру і цивілізацію”, - відповів генерал…

Тоді Шаміль підізвав солдата з свого війська і попросив його роззутися. Ноги солдата були чисті і вимиті після п’ятикратного ритуального омовіння… Після цього Шаміль попросив роззутися російського солдата. Ноги останнього були брудні і вонючі…

- Отаку культуру та цивілізацію ви нам несете?, - запитав Шаміль…

Пройшло вже майже двісті років, а брудні і вонючі ногі агресора досі ходять світом, щоб нести цьому світові горе і розруху… Хтось має це зупинити… В даному випадку – має Україна… І вона зупинить, попри все…

Так, у нас війна і невисокі зарплати, у нас падає гривня і повно проблем та всіляких невирішених питань… Але всім нам пощастило жити в такій “енергетиці” і в таких емоціях, яких більше немає ніде в світі…

Вчора був концерт “Ляпіса Трубецького” у Києві, 24-го – “Океану Ельзи” у Львові… Такі емоції західний світ востаннє відчував десь аж у шістдесятих, на концертах “Бітлз”… Сьогодні ж Україна “енергетичний” центр Європи… І раз так – то у нас все повинно вийти, і все вийде… Бо ця “енергетика” не просто радість єднання та дружнього плеча… Ці емоції дають величезну кінетичну енергію, якої має вистачити на десятиліття…

А Шаміль після кавказької війни жив у Києві (напроти теперішнього будинку офіцерів)… Йому дуже сподобалося місто… Своїм гористим ландшафтом Київ нагадував Шамілю про його втрачену батьківщину… Також я думаю, що навіть тоді, у ще провінційному російському містечку Києві, у повітрі вже відчувався дух свободи і незалежності, який цілком визріє під час революції 1917-го року, а потім вибухне двома Майданами 2004-го і 2013-14 років… Цей дух свободи веде Україну і сьогодні, наприкінці літа 2014-го року… У дні війни. Не нашої війни… Тієї війни, яка обов’язково закінчиться лише перемогою!

Багато зараз спогадів про ті буремні часи, як правило однобоких, одних спогади (тих що воювали безпосередньо) чомусь до уваги не беруться, більшість згадують крізь рожеві окуляри пропаганди не стикаючись на справді з реальними подіями. Тому слід висвітлити всіх героїв тих часів. Цікаво, а що має розказувати герой НКВСник ?  

Ох було було, пам'ятаю йдемо в загороджувальному загоні за лінією фронту добиваємо недобитих з батальйону, що в прорив кинули, а тут солдат прямо на мене вискакує я йому: 

Тра-та та та та... Ох і хітриє єті маскавіти інші ідуть до кінця а ці все норовлять, та бувалого нкавеесника не проведеш. Забрав золоті зуби й далі пішли працювати. Ох роки роки, хороші часи були, шкода не всі пам'ятають.

Діяльність органів держбезпеки мала відверто репресивний характер. Уже протягом першого тижня війни, щоб не залишати ніяких "антирадянських елементів, потенційно корисних німцям", вони здійснили масове знищення 15 тис. політичних в'язнів у тюрмах Західної України. Продовження подібних акцій "врегулював" наказ Сталіна № 270 від 16 серпня 1941 р. Під час відступу Червоної Армії за наперед заготовленими списками здійснювалися арешти "неблагонадійних", яким за блискавично сфабрикованими звинуваченнями військові трибунали виносили, як правило, смертні вироки. Тих, хто ухилявся від евакуації, арештовували, запідозрюючи у зраді. Наказом № 227 від 28 липня 1942 р. Сталін санкціонував створення загороджувальних загонів військ НКВС, яким надавалося право розстрілу "у позасудовому порядку".

На початок війни чисельність військ НКВС склала 334 900 чоловік, потім їх чисельність постійно збільшувалась. На 7 березня 1942 чисельність склала 493 379 чоловік, на 2 лютого 1943  — 516 000 чоловік, на 12 березня 1944 — 540 000 чоловік, 01 січня 1946 чисельність НКВС склала 1,9 млн. чоловік. Куди пропали ці герої і не чути їх героїчних подвигів ? 

Саме з цими героями воювало УПА, що підтверджують московські архіви, саме вони могли б розповісти реальну ситуацію, а чомусь мовчать про свої героїчні подвиги, як правило українофоби з жовчу на губах за них кричать "Бандерівці бандити!!!" і не один не сказав хоча б я син нкавеесника мені батько розповідав про свої подвиги, а українофобам не звикати на чорне казати біле. Багато крикунів розвелось після срср але чи могли б вони собі таке дозволити за держави яку відстоюють, якщо б була гідність то кожен б розумів що шкодити державі не можна, шкодити державі а потім плакатись як погано живеться, був б порядок якого вони прагнуть їм би першим рот закрили і не церемонились.

Сумніваюсь що зараз хоч один знайдеться здатний заплатити ту ціну за свої переконання яку сплатили Бандерівці, то ж майте повагу хоча б до незламності і сили духу людей бо самі лиш горлопанити мастаки.

Стосовно останніх переговорів у Мінську,- толковий аналіз, підзарядка натхненням. Пропоную статті двох моїх улюблених авторів. Спершу цитата:

"... Хорватия.
Сама война заняла четыре с половиной года — с весны 1991-го по осень 1995-го. Таких бумаг(мінські протоколи - примітка моя), как у нас сегодня, подписывалось 15 (!!!) штук.
Ситуация была схожа с нашей. Хорватия захотела оторваться от Сербии и выйти из Югославии. Милошевич (учитель и прототип "карлика") пошел на них войной. Было много жертв, много крови. Запад постоянно принуждал их к миру. Сербы создали в зоне своего компактного проживания Республику Сербска Краина (орко-республики). Добивались федерации, пытались блокировать движение Хорватии в сторону ЕС и НАТО. И все это на деньги Милошевича, с помощью его боевиков и оружия и регулярной армии.
Но холодный и прагматичный Запад имеет рычаги решения таких проблем. И они знают, что в конечном итоге не мытьем так катаньем они своего добьются. И Милошевич будет в Гааге, и Хорватия будет в ЕС и НАТО.
Какая тактика? Такая же, как у нас сейчас. Ослабление агрессора и помощь своему. Экономическая и военная. То есть два процесса для двух сторон одновременно, но в разных направлениях.
Это то, что мы имеем сейчас. Хорваты реформировали экономику и самое главное — реформировали и укрепляли армию. Нужна сила, достаточная для победы. Так они пробовали четыре раза. Когда не выходило, западные страны усаживали обе стороны за стол и подписывали очередную бумагу. Хорваты дальше вооружались. Были периоды без войны и полгода и год. Были и голубые каски[миротворческий контингент]. Были и денонсации хорватами голубых касок.
Эти качели длились 4,5 года, за это время было подписано 15 соглашений о прекращении огня. Пока наконец-то Хорватия не стала достаточно сильной, а сербы достаточно слабыми. И тогда Хорватия успешно провела свою знаменитую молниеносную военную операцию и просто вышвырнула всю шваль пинком под зад.
А теперь внимание! В НАТО после окончания войны Хорватия вступила через 13 лет. И в ЕС — через 18! Вот такие временные рамки.
Поэтому не стоит вообще паниковать. Мы только в самом начале нашего пути. Это всего второе соглашение.
Завтра МВФ только объявит о плане Маршала-Сороса. В следующем месяце в Украину начнут массово прибывать военные инструкторы НАТО. Создается совместная бригада "Речь Посполита". Куча учений будет в этом году. И Анаконда действует. Как только мы будем чувствовать силы — мы будем пробовать. Или как только Путин уйдет (живой или не очень). Что из этого наступит раньше, то и будет. Но все равно мы добьемся цели.
И мы сразу предупреждаем — мы будем играть не честно. Арбитры будут на нашей стороне. И соблюдать мы ничего не будем, если нас это не будет устраивать.
Цинично? Да. Но с террористами и агрессорами по-другому нельзя. На войне все средства хороши.
Скажу вам даже больше, друзья. У нас задача и историческая миссия намного больше и важнее, чем у Хорватии. Потому что наш бесноватый сосед всегда будет нашим соседом. И наша миссия — стать форпостом в Европе против Империи Зла. Стать военным и экономическим тигром, который свяжет этот пояс сдерживания от Азербайджана до Беларуси."

Повний текст тут: http://ru.tsn.ua/blogi/themes/politics/nachalo-puti-410579.html

А ще хороший шмат доброї актуальної аналітики від Олексія Арестовича:  http://www.62.ua/news/738976

Приємного читання. Репост вітається.