Сопілка - український народний інструмент, щось на зразок блок-флейти. Вона була у батька, й він наполіг, щоб я навчився грати на ній. Зараз я цим дуже задоволений - дуже своєрідний тембр, нескладна аплікатура - й є можливість додати щось оригінальне - вона дуже цікаво звучить у поєднанні і з гітарою, і з фортепіано...

Ось тут я зрозумів, наскільки утискається російська мова в Україні. Уявляю собі, що було б, якби я саме таке рішення прийняв у себе на так званій малій Батьківщині!

Не скажу, що таке рішення було легким само по собі – моєю настільною книгою (окрім суто фахової літератури) став й російсько-український словник + російсько-український словник медичних термінів. Проте згодом заглядати в нього мені було необхідно дедалі рідше.

Але тоді я не витримав випробування людьми. Мати необхідність працювати над собою (щоб грамотно вести документацію) та сперечатися з колегами й співробітниками одночасно – для мене це виявилось занадто. Втім, коли я перейшов на іншу роботу (це не було пов’язано з мовним питанням, на те були зовсім інші причини) –  я із задоволенням помітив, що тут все одно моїм колегам, якою мовою я пишу, головне – ЩО я пишу. Тому зараз пишу я свої документи виключно українською. Не без того, що деколи доводиться відкривати знов таки словничок, але... Зараз відчуваєш якесь особливе задоволення, коли розумієш, що це виходить, і виходить нормально.

Навряд мене зрозуміють ті, для кого українська – рідна. А тим більш не чекаю розуміння від тих, хто плюється при першому ж згадуванні про будь-що українське.

 Що ж стосується коментів... Завчасно перепрошую, але не обіцяю відповідати на всі. Видаляти теж не планую – хай красуються навіть ті, для кого рідна не російська й не українська, а ненормативно-шансонно-олігофренічний діалект. Але моє мовчання далеко не завжди буде означати погодження...

Ось така моя перша україномовна замітка ...

Містечко невелике на Поліссі,

Люблю твої озерця і гаї,

І спів пташок на тихому узліссі,

Де роки починалися мої.

Корюківко моя, калиною заквітчана,

Ти чисте джерело і пісня солов’я,

Тобі в любові вічній я освідчуюсь,

Промінчик твій, росиночка твоя...

Біда не обминала рідне місто:

Палало у страшний воєнний час,

І атоми чорнобильські зловісні

Невидимо кружляють серед нас.

Куди б не закидала мене доля,

Спішу прийти на сонячний поріг,

Ділю з тобою радості і болі

І пісню цю кладу до ніг твоїх.

Слова: Світлана Охріменко

Фото: Українк@

Монтаж: Maxno

Дорогий друже!

Сьогодні твою Батьківщину намагаються продати недобросовісні політики прикриваючись примарними вигодами для простого народу. Задля особистого збагачення та утримання при владі вони віддають наш збройний потенціал, наші стратегічні підприємства, підтримують існування на території України іноземних військових баз та готові перетворитись у маріонетку російських та американських політиків.

Ми вважаємо, що господарями української землі та народного господарства є не продажні олігархи та їх політичний представник Янукович, а саме ми - українці! В знак протесту проти антинародної політики теперішнього режиму та в знак солідарності з усіма небайдужими українцями які відстоюють право на свою людську гідність ми започаткували Інтернет флеш-моб акцію - "Янукович! Я свою Батьківщину не продаю!".

Якщо ви вважаєте себе Людиною, Громадянином, Господарем своєї землі, а не безмовним бидлом, сірим електоратом, жертвою політиків-олігархів, не боїтесь відкрито висловити незгоду із здачею економіки та території України іноземним державам, якщо ви хочете щоб Янукович пішов із посту Президента України, заявіть свй протест поставивши у всіх соціальних мережах де ви зареєстровані (facebook, vkontakte, odnoklassniki, livejournal, youtube, форуми і тд.) в якості портрету до свого профілю (аватару) запропоновану нами картинку, що долучена до цього повідомлення - http://s52.radikal.ru/i136/1005/51/c13b1a365a01.jpg,  а в якості "статусу" - фразу "Янукович! Я свою Батьківщину не продаю!

".

Цю акцію уже підтримали сотні українських патріотів, наша мета - привернути увагу громадськості до загрози втрати своєї Батьківщини.

Час початку акції - 11 травня, термін підтримки картинки та статусу - 1 тиждень.

З усіма питаннями та пропозиціями щодо цієї та наступних акцій в мережі звертайтесь до нас:

Український Віртуальний Опір :

www.uvo.cv.ua

http://www.facebook.com/group.php?gid=389055493851

http://vk.com/club14415018

http://politiko.com.ua/group331

http://community.livejournal.com/bryhada_ua/

http://www.youtube.com/group/WeAreUkrainians

http://blog.i.ua/community/2177/

http://www.ppd.org.ua

Інакше дуже скоро нації не залишиться:

Я хочу, щоб теперішня влада не займалася політичними дискусіями, поділом сфер впливу і обдиранням народу, а була справді тим, навіщо створена історією. Тобто займалася створенням умов для безпечної життєдіяльності народу, його розвитку і праці на благо Батьківщини.

Після   19 серпня  - Спаса ,  відлітають у вирій  лелеки ....

Лелека символізує любов до рідної землі, тугу за Батьківщиною...

Лелека в Україні — птах священний, птах-символ...

Чуєш, брате мій,

Мерехтить в очах Безконечний шлях, Гине, гине в синіх хмарах Слід по журавлях.  Чути: кру-кру-кру, В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру, Крилонька зітру, Кру-кру-кру...

Ці поетичні рядки  знаменитої  пісні-реквієм  належать

українському поету і прозаїку Богдану Лепкому ,який більшу частину свого життя провів на чужині, але  у своїх творах передав  щиру любов до рідної України, українського народу, неповторної краси природи .