Про світанок у місті лева та моє вкрадене серце. Ч1.
- 11.05.15, 22:30
В серці торгівельного життя міста Львова на магдебурзькому праві був Ринок, в центрі якого розташовувались ратуша, криті торгівельні ряди, кілька житлових кам'яниць, склади, приміщення міри і ваги, криниця, будинок варти та стовп ганьби
Ятки-будки біля Ратуші в яких шевці, золотарі, кушніри, слюсарі, аптекарі, а також інші ремісники та купці продавали свої товари згодом розрослись у середринковий "квартал" з спеціалізованими кам'яницями.
Одну із перших згадок про середринкові кам’яниці знаходимо у "Хроніці" Д. Зубрицького, який біля 1563 року подає відомості про зведення 11 яток-крамниць, які було віддано в оренду ремісникам на певний час чи пожиттєво, щоб ті могли продавати свої товари.
Середринкові кам’яниці утворювали 3 вулиці:
Квартал середринкових будинків можна поділити на дві групи: кам’яниці багатих купців та міські кам'яниці Cassa Civilіs, зведені у 1608 р. для розміщення міських слуг. Часто ці будівлі здавалися частково чи повністю в оренду.
Станом на 1712 рік в середринковому кварталі розташовувалися 28 кам'яниць, які у переважній більшості були мурованими з двома поверхами (партером та першим поверхом). Як виняток, два будинки з трьома поверхами та один - наполовину виконані з дерева.
Найпопулярнішими товарами, якими тут торгували були горілка, сукно, хутро, металеві вироби. Майже у кожній кам’яниці знаходився шинок, де продавали різноманітні трунки (мед, горілка, пиво).
Власниками чи наймачами середринкових кам’яниць були представники різних станів, різних національностей та статей. Власниками так зв. "багатих крамів" могли бути лише багаті купці (institas dives), які представляли окрему конгрегацію з власними внутрішніми правилами і традиціями.
Незважаючи на заборону громадам некатолицького віросповідання володіти нерухомістю поза межами національних кварталів міста Львова, русини (кам'яниці- Лавришевичівська, Прокоповичівська, Савичівська та інші), вірмени (Матіашовська, Тлумача, Сужиковська) та євреї (винаймали приміщення для торгівлі) в той чи інший спосіб користувалися нерухомою власністю в середринковому кварталі.
Більшість середринкових кам'яниць мали назви похідні від імен їх власників або ж від характерної деталі будинку чи специфіки його розташування. Певні спроби пронумерувати будівлі поряд з Ратушою зустрічаються у податкових шосах (декляраціях) XVIII ст. Тільки під кінець 18 століття, із запровадженням конскрипційної нумерації, кам'яниці отримують фіксовані номери.(Конскрипційна (переписна) система нумерацї - це система при якій будинки нумеруються в межах населеного пункту по мірі забудови.Тому поруч на одній вулиці могли знаходитися будинки з номерами 3 і 176 наприклад. Сучасна орієнтаційна цифрова нумерація була впроваджена у Львові тільки 1871 року)
Згідно шосового податку 1767 року можна було реконструювати розміщення середринкових кам’яниць:
- з південної сторони - Ратуша, Постригальня;
- зі східної сторони - Міські Третя, Четверта, П’ята, Шоста;
- із західної сторони - Аустеріа, Дзядкєвічовська, Массаровська, Прокоповіча;
- окремо на східній стороні від Ратуші знаходилися Будинок варти та кам'яниці Біля Ваги та Під Вагою;
Серед інших у архівних документах також згадуються такі середринкові кам'яниці як: Капличка, Якуба Лауришевіча, Матіашевічовська, Сужиковська, Зярковська – Тарнавскєґо , Доброцькэґо, Кам’яниця Рурмістра та інші.
Середринкові кам’яниці було розібрано у 1826 році, після того як завалилась стара вежа Ратуші. Тепер на їх місці розташовується чотирьохповерхова будівля міської ради.
Вже зрозуміло, що влада готує 22 червня нові провокації у Львові. Про це, по-перше, проговорився Допа, сказав що поїде з якимись отморозками у Львів ходити під червоними прапорами, по-друге, вчора сесія Луганської облради (читай Партія регіонів) прийняла звернення щодо вивішування 22 червня червоних прапорів смерті. По-третє, депутат Верховної Ради від КПУ Євген Царьков (автор закону про червоний прапор смерті) заявив, що 22 червня, в річницю початку Великої Вітчизняної війни, КПУ і КПРФ планують спільну акцію у Львові, де пройдуть ще більш масштабні заходи з використанням червоних прапорів, ніж були 9 травня. Тут же якась російська молодіжна організація заявила, що надішле ло Львову 1000 своїх молодих фашистів із червоними прапорами.
Тобто готується серйозна різанина, в цій ситуації потрібно бити у всі дзвони. Сьогодні прочитав у блозі Андрія Окари:
12.05.2011 12:42 _ Андрій Окара
Битва во Львове: наивные VS. идиоты VS. подонки?Очевидно лишь, что те, кто на полном серьезе говорит о побоище во Львове в категориях того, что, мол, не предадим память о погибших в ВОВ (поэтому мы с красным флагом), либо не дадим осквернять красным флагом многострадальную галицкую землю, – все эти люди либо НАИВНЫЕ, либо ТУПЫЕ ИДИОТЫ, либо ГНИДЫ И ПОДОНКИ.
Речь идет всего лишь о технологиях УПРАВЛЯЕМОГО ХАОСА (интересно, Ефремов недавно произносил это словосочетание – правда, по другому поводу; почему сейчас молчит, когда такая технология ПО-НАСТОЯЩЕМУ РЕАЛИЗОВАНА?).
Главные события надо ожидать 22 июня.
Технологии по реальному расколу Украины ЗАПУЩЕНЫ.
Неужели кто-то способен на этом фоне говорить о том, что речь идет о прошлом (памяти павших)?
Речь идет О БУДУЩЕМ