хочу сюда!
 

Ириска

31 год, овен, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «етномузика»

Сергій Гера. Геній. Творець Скрябіна.

Дуже Шарить у Музиці... та - Геній! але треба ще Докази....

Скрябін помер. А Шура Гера - Живе!. Пісні - геніальні. Що він у Скрябіна та у Скай  зробив - невідомо. Але зрозуміло, що будучи клавішніком  - зробив багато))))

Отакі клавішніки робили і Депеш Мод, і Цоя...і сотні інших випадків...Клавішник говоре, як мае бути мелодія головна пісні. Він так вважае. Так - завжди. Він - не виконувач сраний, він - творець....Озвучувач основи...Голова групи ( часто це соліст) - погоджуеться з трудом. з ненавистю до цього пальчика....

В результаті виходе геніальний хіт... всі лаври кому?)))) - солісту......Цою, Скрябіну і прочім головним Дегенератам - смертнікам....
.
а хто музику створив - відчув, - а "докомпозитори"...- клавішніки.....
.
Ось так Світ і влаштований. Ой, далеко ще далеко нам до розуміння навіть таких простих речей...............

РОзуміти - хто - Геній, а кому - Слава.... 
.
В Біблії написано 2.000 років назад - НЕ найкращим дістаються золоті медалі.....
.
.
Сергій Гера - ти супер музикант. Можливо - не геній. Але я думаю, що ти все ж - геній.
.
Слухаем Музику. - створену цим чудіком - Там Печаль та Музика....супер! 
дякую Тобі!
.
Коралі - Ой піду я в полонинку
Коралі - Ой лихо, не біда
Коралі - Весняночко, Панно
та ін...
Це ж - геніально!... невже ви не бачите - бидло ви ....)))).
- мдаааа........хулі тут казать....про вас....да ужжжж  (((((((((........
.
.


.
окультурю статтю, поширю. про вас не буде слів.

Фолькнери - мандрівні музики.

   Минулого четверга відбулася цікавенна подія.
   Натрапив я зовсім випадково на листівку в якій, до цих днів невідомий мені гурт презентував своє кіно про мандри нашою країною під назвою "Двоколісні хроніки-2 Країна скарбів". А так як я гаразд узріти щось подібне, то не вагаючись закинув цю подію до свого нотатника. Сподівався я на щось цікаве і не прогадав.
   Про Фолькнерів я, трохи порившись в павутині, дізнався, що це брава п"ятірка зібрана до купи відносно недавно. Вони позиціонують себе як мандрівних артистів. В своїх походах по всіх околицях і центрах збирають автентичних пісень. Може багатьом із нас ці слова навіть будуть дивними. Бо, де ж можна того почути? Навіть в селах люди почали забувати своє коріння. Але хлопці і дівчата знаходять шпарини і по крихтах збирають матеріали щоб потім після обробки і очистки передати нам на розсуд. І можу із впевненістю сказати що їхня робота не марна. І завдяки своїй кропіткій праці їх регулярно запрошують на різні фестивалі не тільки України, а й закордону. На минулому фестивалі «Mikoajki Folkowe» з польського Любліна гурт захопив не тільки титул переможця, а й приз глядацьких симпатій.
   Віднайшовши в наших бетонних джунглях арт-базу КLU4, де відбувався показ, нас зустріли файні люди. Від кожного з них так і віяло позитивом.
   Двоколісні хроніки - це глобальний проект, завдяки якому віднаходяться унікальні пісні нашого народу. Завдяки йому ми зазираємо глибоко в душу України і звідти дістаємо перли. Країна у нас різна. І учасники цієї експедції на протязі сорока з гаком днів проїздять через одинадцять областей, знаходять місцевих бардів і співаків, які охоче діляться своїми набутками чито сучасними, чи переданих від діда-прадіда.
    За час подорожі було подолано символічні 2011 км нашої батьківщини і при цьому зібрано/записано/занотовано більш ніж півтисячі неповторних пісень, кількасот з яких можуть вважатися унікальними.
Але браві подорожники не тільки брали з народу. Майже по всім школам (а це вже був початок вересня) Фолькнери давали свої мініконцерти. І не тільки діти, ще довго після відїзду велопоїзда, були вражені побаченим. Аджеж навіть не кожного року от так натрапиться дивитись концерт замість нудних уроків. Ірина, одна з учасників, каже що і доцього часу їм приходять листи з подяками і питаннями про повторні виступи)).
Навіть старенькі бабусі, у яких виспитували пісень їхньої молодості, позаписували телефони і час від часу подзвонюють. Навіть подаруночки пересилають у вигляді всяких вкусняшок.
Мета здійснена і тепер Фолькнери обіцяють цого року випустити альбом. Деякі з пісень ми мали змогу оцінити наживо. І хоч я і не є заядлим фанатом етномузики, але такий позитивний матеріал, від якого так і розпирає груди, мені з перших нот припав до душі. І от уже кілька днів минуло, а в голові все ще дзижчать файні пісеньки про Івана та Галину і всяку малину).
   Але ж і це не все чим нас хотіли здивувати господарі. В антракті між кіном та мега-концертом нас пригостили все тіми ж бабусиними вкусняшками, аккурат розлитими між гістьми.
   Тож вечір запам"ятався і будемо чекати нових розказів про мандри наших альтернативно-етномузиків.
Хай щастить.