хочу сюда!
 

Татьяна

33 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-37 лет

Заметки с меткой «етномузика»

Сергій Гера. Геній. Творець Скрябіна.

Дуже Шарить у Музиці... та - Геній! але треба ще Докази....

Скрябін помер. А Шура Гера - Живе!. Пісні - геніальні. Що він у Скрябіна та у Скай  зробив - невідомо. Але зрозуміло, що будучи клавішніком  - зробив багато))))

Отакі клавішніки робили і Депеш Мод, і Цоя...і сотні інших випадків...Клавішник говоре, як мае бути мелодія головна пісні. Він так вважае. Так - завжди. Він - не виконувач сраний, він - творець....Озвучувач основи...Голова групи ( часто це соліст) - погоджуеться з трудом. з ненавистю до цього пальчика....

В результаті виходе геніальний хіт... всі лаври кому?)))) - солісту......Цою, Скрябіну і прочім головним Дегенератам - смертнікам....
.
а хто музику створив - відчув, - а "докомпозитори"...- клавішніки.....
.
Ось так Світ і влаштований. Ой, далеко ще далеко нам до розуміння навіть таких простих речей...............

РОзуміти - хто - Геній, а кому - Слава.... 
.
В Біблії написано 2.000 років назад - НЕ найкращим дістаються золоті медалі.....
.
.
Сергій Гера - ти супер музикант. Можливо - не геній. Але я думаю, що ти все ж - геній.
.
Слухаем Музику. - створену цим чудіком - Там Печаль та Музика....супер! 
дякую Тобі!
.
Коралі - Ой піду я в полонинку
Коралі - Ой лихо, не біда
Коралі - Весняночко, Панно
та ін...
Це ж - геніально!... невже ви не бачите - бидло ви ....)))).
- мдаааа........хулі тут казать....про вас....да ужжжж  (((((((((........
.
.


.
окультурю статтю, поширю. про вас не буде слів.

Вчимо молодь танцювати

p { margin-bottom: 0.1in; line-height: 120%; }

Нещодавно ми провели майстер-клас з українських танців у Львівському осередку Української Академії Лідерства

3 музики і 125 17-ти літніх новобранця! Йдемо на рекорд!

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=l7WyE0HqXgE

https://www.youtube.com/watch?v=Z3QgeOBzqr0

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=fHsjYgCNlJA

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=rDnfxhZZuGA

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=9ZPSfVMcDzs

https://www.youtube.com/watch?v=uGr0HCh-CgY

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=OwynUWZNKyU

Люди вперше танцювали українські танці, але скільки щасливих облич!


Українські танцювальні традиції


75%, 6 голосов

0%, 0 голосов

13%, 1 голос

13%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Танцюймо!

https://www.facebook.com/groups/shkola.buttia/permalink/1292930464110035/

Через мову маємо лише 7% спілкування. Погляд, дотик, міміка, жести, рухи та інші невербальні методи, виявляється, мають для спілкування значно більше значення. І все це є в танці. Танець - 100% спілкування! Без танцю неможливо повноцінно спілкуватися. Недарма колишня еліта влаштовувала бали. Як гадаєте?


10%, 1 голос

40%, 4 голоса

0%, 0 голосов

10%, 1 голос

10%, 1 голос

20%, 2 голоса

10%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Буття на радіо Промінь

Що об"єднує інженера, товарознавця, звукорежисера і композитора з прізвищем Бут, окрім родинних зв"язків? Їхнє "Буття", сповнене народної музики, танців і співів, експедицій і майстер-класів! Як Олег Бут запалив інтерес свого батька Василя Бута, сестри Оксани Бут, матері Ганни Бут до традиційної культури? Як утворилась родинна справа? Про це - у "Династіях" з Галиною Бабій у четвер, 27 квітня, о 17.11.

Прийшли вчасно. Розчохлили і настроїли цимбали та скрипку. Зайшли до студії Радіо "Промінь" і легко та невимушено провели 45 хвилин ефіру програми #Династії. З музикою розпочинали, з музикою і закінчили!
Отаке Буття Гурт Буття: Олег Бут Оксана Бут Василь Бут ( телефоном) і Ганна Павлівна Бут! А хто не чув, -
запис є тут http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1626024

Світлина від Галини Бабій.

Переваги родинної справи:

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

33%, 1 голос

33%, 1 голос

0%, 0 голосов

33%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Фольклорний гурт “буття” заспівав на донеччині

 19 квітня,  у Костянтинівській школі мистецтв відбувся концерт фольклорного гурту “Буття”.

Понад шістнадцять років учасники гурту збирають фольклор по селах України – їздять по найвіддаленіших куточках Закарпаття, Тернопільщини, Чернігівщини, також записують пісні на Полтавщині та Сумщині. Цих пісень – про козаків, рекрутів, весільних – гурт вперше заспівав на Донеччині.

– Інколи доводиться проїхати п’ятдесят сіл, аби знайти в одному якусь бабцю, що може заспівати. Ми дивимося в очі чим людям, намагаємося взяти від них усе багатство їхньої культури, досвід поколінь. Це автентичні співи, музика, танці. Ми свого нічого не додаємо, лише ретранслюємо від людей, – розповів журналісту “До ТеБе” керівник гурту “Буття” Олег Бут.

На концерт прийшли учні школи мистецтв, також з учасниками гурту спілкувалися викладачі, просили їх виконати фольклорні твори, граючи на цимбалах. Після концерту у холі влаштували забави – дітей вчили народним танцям.

У фольклорну  експедицію на Донеччину  гурт “Буття” планує ще приїхати. Його учасники переконані, що на цій землі є люди, які зберегли автентичну культуру предків. Проте така експедиція коштує дорого і, на думку гостей, зараз не дуже доречна, оскільки триває війна.

                                               


p { margin-bottom: 0.1in; line-height: 120%; }a:link { }

20 квітня у МПК «Будівельник» пройшла концертна програма гурту традиційної музики «Буття» з м.Київ. Учасники гурту представили автентичний фольклор з більш ніж чим 300 обстежених сіл і містечок: троїста музика, акапельний спів з Полтавщини,Тернопільщини, Гуцульщини, Житомирщини, Закарпаття...          Після концерту на майданчику біля Палацу відбувся майстер-клас: ігри, забави на вулиці. Майстер-клас захопив не тільки дітей, а і дорослих. Бажаючі вели дискусії про дослідження та поширення традиційної сільської музичної культури України. Відвідали цей захід спеціалісти відділу молодіжної політики та у справах сім’ї управління з гуманітарних питань, студенти ДДМА, учні Краматорського віщого професійного училища(№14) та інші небайдужі до етнічної музики мешканці міста. Це була чудова творча зустріч, на якій панувала атмосфера тепла, щирості, доброзичливості і взаєморозуміння. Дякуємо нашим гостям, гурту «Буття», за можливість творити і ділитися своєю творчістю з усією країною! Дякуємо всім, хто відвідав цей захід!!! 


https://youtu.be/gJlXnw7U7wo

Великодні свята на донбасі

Гурт Буття анонсує поїздку до міст Краматорська, Дружківки та Костянтинівки на Великодні свята.

В програмі візиту: презентація гурту Буття; концерт-лекція троїстої музики та акапельного співу з Полісся, Волині, Тернопільщини, Гуцульщини, Закарпаття, Чернігівщини, Полтавщини, Черкащини, Сумщини; виступ місцевого колективу; Великодні ігри та забави на вулиці; відкрита дискусія.

Наш візит проходить в рамках дворічної Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США). Співпраця та конструктивний діалог між різними регіонами України є важливою складовою розвитку держави, творчого і терпимого переосмислення культурної спадщини, обмін досвідом, відчуттями, переживаннями, поглядами. Наша мета — просування демократичних цінностей через культуру, діалог, мобілізацію спільнот.


http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1601802


Навіщо їхати на Донбас?


10%, 1 голос

0%, 0 голосов

60%, 6 голосов

10%, 1 голос

0%, 0 голосов

10%, 1 голос

10%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

...і сказали мені: ТУт СТАНЬ! Або спогади про літо.

Фестиваль української середньовічної культури Ту Стань 2016 відбувся 5-7 серпня в с.Урич на Львівщині. Як це було і що цікавого побачили відвідувачі заходу,ґ.

Фестиваль почався в п'ятницю, 5 серпня о 13:00, але львів'яни і всі хто прямував в с.Урич після 18:00, застрягли у величезній тягнучки на стрийській трасі. Причина банальна, ремонт моста дорожньої службою. Однак подолавши цю перешкоду, ми добралися в с. В.Сіневідне де звернули з траси на право, як і показувала табличка. До Тустані ще 22 км. Загальна відстань від Львова до музею Тустань 120 км.
Дорога до с.Урич відремонтована. Були кілька ділянок зі старим асфальтом, але всі 22 км. ви проїдете з задоволенням.
По прибуттю на місце, більшість автомобілістів чекала звична для фестивалю ситуація, авто просто ніде припаркувати. Дорога від с.Урич в музей Тустань йде в гору і особливою шириною не відзначається. Багатьом гостям останні 800 м. шляху, доводилося долати на своїх двох.
Наметове містечко було непогано організоване. По-перше був комендант містечка, який стежив за ситуацією і збирав плату за перебування. До слова, переночувати коштувало 50 грн. з намету. В ціну входила питна вода і великий мішок букових дров. Після оплати проживання, комендант видавав чек, що звичайно приємно здивувало.
Всі не традиційні фестивальні забігайлівки і місця продажу сувенірів, продуктів харчування та атракціони для дітей, були розташовані на території перед входом в заповідник Тустань. Там же знаходилися і біо-туалети.
Купивши квиток на потрібну кількість днів, ви проходите на територію заповідника і потрапляєте на фестиваль Ту Стань 2016.
Ту Стань 2016, це не тільки колоритно одягнені люди, а й велика кількість охорони, присутність поліції і швидкої допомоги.
Організатори добре дбали про безпеку учасників і відвідувачів фестивалю.
Крім тематичних майданчиків де проводилися різного роду майстер-класи для відвідувачів, на фестивалі було представлено тематичні сцени. Серед найбільш цікавих хочемо відзначити «Кіно-ніч» і «Театральну поляну».
Цікавим інформаційним майданчиком для відвідувачів, став великий екран на якому транслювалися інформаційні відеоролики про заповідник Тустань.
З численних розваг які були на фестивалі, нам особисто сподобалося управління квадрокоптера в 3-D окулярах. З їх допомогою всі бажаючі могли оглянути заповідник Тустань фестиваль з висоти пташиного польоту.
Цікавими розвагами також стала стрільба з лука по мішені, навчання середньовічних танців та майстер-класи від ремісників.
Однак найбільш цікавими і захоплюючими подіями, звичайно були лицарські бої реконструкторів з України та закордону. Саме поєдинки в лицарських обладунках, збирали всіх гостей фестивалю на головній поляні.
Реконструктори з організацій «Чорна Галич», «Лемберг», «Орден святого Миколая» та інших, показували видовищні поєдинки.
Хотя зброя лицарів не заточена, удари що наносилися під час поєдинку, дуже відчутні і болючі для противника.
Враховуючи вагу обладунків і захисної екіпіровки воїнів, можна тільки позаздрити витривалості хлопців.


Етногурт Буття провів декілька сеансів українських танців. http://video.i.ua/user/891166/79232/



Вечори на Тустань 2016 проходили під середньовічну музику і виступи етно-гуртів. Особливо сподобався виступ групи «Русичі», який проходив перед самим штурмом фортеці.
Захоплюючий нічний штурм дерев'яної фортеці, справив на глядачів фестивалю ТуСтань 2016 величезне враження. У темряві запалені смолоскипи захисників фортеці і палаючі стріли нападників, виглядають дуже переконливо. У штурмі фортеці також був задіяний таран, який додав атаці більшої переконливості.
На радість глядачам штурм закінчився перемогою захисників фортеці і короля Данила Галицького, про що і говорить гасло фестивалю «Україна - щит Європи».

Фестиваль середньовічної культури "Ту Стань!" (Тустань) щорічно переносить відвідувачів у Середні віки і створює атмосферу давньоруської доби. Крім реконструкції боїв, в древньої Тустані лунають середньовічна музика, відтворюються традиції, ремесла і старовинні розваги. Реконструкції боїв на фестивалі окремо присвячують цілий день. Крім того, протягом усього фестивалю проходять майстер-класи і лицарські поєдинки, працюють ігрові містечка.
У 2016 році ідея фестивалю "Ту Стань!" - Це події XIII століття, які мали на меті об'єднати Європу в боротьбі проти монгол. Тоді Україна виступила щитом між Європою і Азією. Під час фестивалю, ви зможете взяти участь в реконструкції побуту часів короля Данила Романовича, який виступив проти ординців, зміцнив Галицько-Волинська державу і намагався відновити незалежну Русь.
Протягом фестивалю працюватимуть чотири тематичні сцени-галявини, кожна з яких стане острівцем середньовічного життя.
Новинкою фестивалю "Ту Стань!"став театральний майданчик
Фестивальні майданчики уже традиційно розмістилися на території заповідника "Тустань" біля скель, на яких в ІX - XІІI століттях стояв неприступний місто-фортеця. Тустань була великим стратегічним об'єктом, який діяв як митниця і оборонний пункт єдиної системи Карпатської лінії оборони південно-західного кордону Київської Русі. Уявити велич Тустанськоі фортеці в цьому році допоможе великий екран, на який проектувалося 3D зображення могутнього середньовічного укріплення.
Гостям фестивалю "Ту Стань!" пропонувалось зануритися в середньовічний побут, взяти участь в різноманітних майстер-класах, навчитися середньовічним танцям, виліпити справжню чашку на гончарному крузі, постріляти з лука та ін. Ремісники продавали середньовічний товар і пригощали всіх бажаючих справжніми середньовічними стравами. А лицарі слова взяли участь в змаганнях під час поетичного турніру на літературній галявині. Особливий гість літературної частини фестивалю - Олександр Ірванець.
Під час фестивалю відбулося відкриття інтерактивної скульптурної групи "Щит Європи". Відвідувачі самостійно змогли "оживляти" скульптуру і приводити її в рух.
На час проведення фестивалю для відвідувачів були організовані спеціальні автобусні рейси зі Львова (100 грн. В одну сторону, 160 грн. В обидва боки). Напередодні фестивалю була повністю реконструйована дорога від траси Київ - Чоп до села Урич.

https://youtu.be/Jb2PsAUDvrE https://youtu.be/HgGuTBcVHJA https://youtu.be/-8BSZHXhvNo

https://youtu.be/eGhZwNjVFnk https://youtu.be/fh436jpV13U https://youtu.be/JZt7GEZSrVg


Чи чули Ви про Урич?


10%, 1 голос

10%, 1 голос

50%, 5 голосов

30%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Древо роду кобзарського

Організатор фестивалю – бандурист, американець ірландського походження, який має українське коріння – Юрій Фединський (Бревер).

Три дні у селі Крячківка на Пирятинщині бандуристи, лірники, цимбалісти, майстри традиційних українських музичних інструментів і навіть іконописці з різних куточків України, Європи та світу обмінювалися досвідом, майстрували кобзи й бандури, грали, співали та проводили майстер-класи.



Якщо і є в Україні село, яке ідеально підходить для проведення кобзарського фестивалю, то це Крячківка. Саме там другий рік поспіль на подвір’ї Юрія Фединського збираються шанувальники давньої української музичної традиції.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського У Крячківці відбувся кобзарський фестиваль. Фото Ольги Матвієнко

Юрко, як його найчастіше усі називають, заснував фестиваль «Древо кобзарського роду» 2015 року. Тоді він тривав два дні, цього року – на день більше. До музикантів та охочих змайструвати собі інструмент у майстерні Фединського приєдналися танцюристи та майстри народної творчості.

– Цього року маємо багато нових облич, приїхали і ті, хто був минулого року, й інші виконавці, фольклористи, інші слухачі, – розповів Юрій Фединський. – Але як і минулого року випадкових людей тут немає. Приходять ті, хто не боїться іти до глухого села, ризикнути своїм вихідним у надії, що тут буде цікаво. І це прекрасно, адже ми прагнемо не масовості. Ми прагнули створити камерний фестиваль, перевага якого не у кількості учасників, а у якості виконавців.

Читайте також: Сільський ренесанс Юрія Фединського: як на Полтавщині відроджують кобзарство

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського Юрій Фединський

Розширилася і географія учасників – завітали виконавці зі Львова, Дніпра, Києва, Рівного. Одні із гостей – гурт «Троє Зілля» зі Львову. Їхній репертуар дещо відрізняється від кобзарського.

– Ми займаємося інтерпретацією народної музики, тому потрібно знати, що ж це таке – народна музика. Тому ми тут. Мені цікаві люди, які тут збираються, які захоплені своєю справою, музикою. Минулого року я вже побувала тут, цього року Юрко запросив весь гурт, що означає – ми теж належимо до цієї спільноти. Ми теж граємо народну музику, можливо, в іншому напрямку, але про те ж саме, – поділилася враженнями Анастасія Войтюк, учасниця «Троє Зілля».

Ще одна особливість фестивалю у Крячківці – імпровізація. Тут немає чіткої програми, чітко регламентованого часу виступу музикантів. Тож можна послухати і сольні виступи, й імпровізаційні сети, коли різні виконавці, із різних гуртів, із різними інструментами об’єднуються в один бенд і вільно створюють унікальні композиції.

– Тоді цікаво, що буде, що вийде із такої імпровізації, із такого фестивалю. Звичайно, завжди є ризик, що не буде нічого, але в нас, судячи з усього вийшло ще краще, ніж минулого року, – зазначив Юрко.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського «Троє Зілля»

Читайте також: Гурт «Древо» про виступ з рокерами та роботу над мультфільмом «Жив-був пес»

І практично кожен із учасників відзначив цю особливість фестивалю, назвавши вільну програму однією із переваг.

– Дуже часто сюди приїжджаю, Крячківка – неймовірне село, у цих людей є що взяти у плані творчому, сакральному. А цей фестиваль неймовірно органічний, він дуже відрізняється від тих фестивалів, де все чітко сплановано. І в цьому є перевага, що всі виступи спілкування відбувається спонтанно. У цьому є певна автентичність, адже коли люди збиралися, співали, танцювали, то вони не планували це, – розповів Андрій Ляшук, лірник із Рівного.

Лірник говорить, що кожного року у Крячківці є щось нове. Тут можна і послухати кобзарів, і змайструвати інструмент, і у спілкуванні віднайти нову інформацію, натхнення.

– Тут я чую псалми чи канти, які раніше не чув або не співав, або не знав як заспівати правильно. Можливо, я не знав про якісь особливості інструмента, а тут мені показали і пояснили. Так само і я навчаю когось новому, – додав Андрій.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського Андрій Ляшук

Автентично у селі на Полтавщині виглядає й київський гурт «Буття». Фольклористи із 15-річним стажем участі і найрізноманітніших гучних фестивалях відзначають особливість «Древа кобзарського роду».

– Фольклористи – це окрема каста людей, яка отримує задоволення від участі, від інтеграції у певне середовище. Багато музикантів сприймають фестивалі, як виступ у концертній програмі – обов’язково має бути сцена, програма. А фольклористи отримують задоволення від самого процесу більше, ніж від виступу, – пояснила Оксана Бут, керівник гурту.

І створення такого інтегрованого, творчого простору для гурту «Буття» – це не нова практика. У Києві ансамбль часто влаштовує флешмоби із ходою через місто, музикою, танцями, відтворенням елементів давніх обрядових традицій, наприклад, – весілля. Також це і майстер-класи із народного танцю.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського

На фестивалі у Крячківці гурт також влаштував танцювальний урок для всіх охочих. І учасники фестивалю із легкістю підхоплювали рухи аркану, «Човника» або «Садочка».

– На сьогоднішній день більшість людей живуть у великих містах, які поглинають людину. Побут вбиває – ви ідете на роботу, з роботи, сидите біля комп’ютера. Рано чи пізно потрібно цього позбуватися, кудись їхати. Саме такі фестивалі, де можна поспівати, потанцювати, дарують радість життя, змінюють ваш світ, – зазначила Оксана Бут.



https://www.youtube.com/watch?v=BKFSdApXATw
https://www.youtube.com/watch?v=o-hAAGC_F9g

Для чого етнофестивалі?

27%, 3 голоса

0%, 0 голосов

36%, 4 голоса

0%, 0 голосов

36%, 4 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як ми витанцьовували з етно-гуртом Буття

Angela Savchenko 30 січня
Тепер я знаю, що колективні фото варто робити на початку заходу, коли гості тільки-но приходять. І за 10 років ми подивимося на себе. І згадаємо як ми витанцьовували з етно-гурт Буття etnoband "Buttia" в атріумі Національний музей Тараса Шевченка — з Олег Бут, Svitlana Mushak, Татьяна Попович, Yulia Ustinovskaya, Светлана Музыка, Iryna Khodymchuk, Iryna Kulikovska, Наталія Омельчук та Леся Гутник в Національний музей Тараса Шевченка




https://youtu.be/j9baYyqTCcQ



Гурт Буття (buttia.kiev.ua) проводить майстер-класи з:

танців: щовівторка з 19 до 21 в музеї І.Гончара,

Лаврська 19, м. Арсенальна, тр. 38, ав. 24, до кінця

співу: щосуботи з 11 до 13 в музеї Шістесятництва, Олеся Гончара, 33, м. Золоті ворота, йти 3 квартали по вул. Ярославів вал і наліво вниз



Люди збираються


60%, 6 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

10%, 1 голос

30%, 3 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вивчаємо патріотичні пісні

https://youtu.be/auCQLKxCC_g?list=PLi-DZlIJk3O5P5p2A-fijr2l66dtsIE6b
https://youtu.be/rCrtTs8IoJg?list=PLi-DZlIJk3O5P5p2A-fijr2l66dtsIE6b
https://youtu.be/c7SZjbWtx5Y?list=PLi-DZlIJk3O5P5p2A-fijr2l66dtsIE6b
 щосуботи об 11
Музей Шістдесятництва, вул Олеся Гончара 33
метро Золоті ворота

https://www.facebook.com/boot.oleg/videos/o.705659499535895/995663557159229/?type=2&theater&notif_t=video_processed

Вчимося співати, співаємо з Україною в серці. Приймаємо всіх, дамо шанс кожному. Повстанські пісні прості, а отже доступні до вивчення початківцями. 

https://www.facebook.com/groups/467155000134568/    Приєднуйтесь!


Ці пісні --


25%, 1 голос

25%, 1 голос

50%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая