хочу сюди!
 

Лилия

49 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Фанар стурбований: українське православ’я у стані глибокої кризи



Церква чи держава? Як ПЦУ перетворюється на інструмент політики. Хто невидимо реально керує Українським Православ’ям…

Фанар попереджає: тісна співпраця ПЦУ з державними структурами може мати непередбачувані наслідки для духовної автономії Церкви. Orthodox Times розкриває імена впливових фігур, що керують процесами в ПЦУ та УПЦ, включаючи митрополита Антонія і бізнесмена Новинського. Очікування єдності не справдилися — ПЦУ та УПЦ загрузли у протистояннях, а православна громада не віднайшла спільного духовного дому.

Що джерела з Фанару та Києва розкривають для Orthodox Times про ситуацію в Україні. Особливо показовою щодо поточного стану православної громади в Україні є інформація, яка потрапила до уваги orthodoxtimes.com.

Ґрунтуючись на розмовах з добре поінформованими джерелами, знайомими з подіями як на Фанарі, так і в Україні, orthodoxtimes.com виявляє, що ситуація в Православній Церкві України дуже відрізняється від тієї, яку уявляв собі Вселенський Патріарх Варфоломій, коли надавав Томос про автокефалію понад шість років тому.

«Коли Патріарх надав автокефалію Православній Церкві України (ПЦУ), у країні вже існувало три православні церковні структури.

Варфоломій не надав автокефалію жодній з них окремо. Він запросив усіх об’єднатися в одну нову Церкву. Усіх запросили. Дехто прийшов, дехто ні. Навіть тих, хто не прийшов тоді, все одно запрошують приєднатися до Автокефальної Церкви. Це те, чого бажає Патріарх і чого він очікував», – повідомили ті ж джерела orthodoxtimes.com.

Як пояснюють ці джерела, Вселенський Патріарх запропонував автокефалію як подарунок усім православним українцям, а не окремим особам. «Їм потрібно вирішити питання між собою. Автокефалія була подарунком країні, а не певним особам».

Яка ситуація в Православній церкві України (ПЦУ)?

За інформацією, отриманою orthodoxtimes.com, нинішній стан справ як у Православній церкві України (ПЦУ) за митрополита Епіфанія, так і в Українській православній церкві (УПЦ) за митрополита Онуфрія вважається «трагічним».

«Митрополит Білоцерківський Євстратій контролює фінанси ПЦУ. А що він робить? Він проводить політику, яка служить його власним інтересам. Немає ні місії, ні богослов’я. Показово, що хоча Росія вже три роки воює з Україною, можна було б очікувати, що всі православні українці кинуться до новоствореної Церкви, особливо враховуючи зв’язки УПЦ з Москвою. Але цього не сталося. Фактично, деякі «румуномовні парафії в Україні воліли б сплатити антиміс Патріарху Румунському Даниїлу та залишити УПЦ, ніж приєднатися до Автокефальної Церкви під керівництвом митрополита Епіфанія. Це дуже тривожно», – додали ті ж джерела.

За їхніми словами, відсутність сильних церковних діячів в Україні перешкоджає будь-якій можливості для змістовного діалогу. «Митрополит Євстратій політично експлуатує Автокефалію для власної вигоди». «Вселенський Патріарх глибоко незадоволений станом Православ’я не лише в Україні, а й загалом», – наголосили вони.

Очевидно – за даними цих добре поінформованих джерел orthodoxtimes.com – що Вселенський Патріарх не приховував свого невдоволення митрополитом Євстратієм навіть під час їхньої зустрічі в Римі на інтронізації нового Папи. «Він майже не розмовляв з ним – лише офіційне привітання – і теплота попередніх зустрічей була відсутня», – зазначило одне джерело.

Проблеми, пов’язані з питанням Української Церкви, є багатогранними – і також дуже особистими. «Митрополит Епіфаній – не та постать, яка надихає. Якби хтось на кшталт Анастасія поїхав до України, він би притягнув усіх православних віруючих, як магніт. Вони б об’єдналися навколо нього. Тепер є людина, яку не приймають – яка не може об’єднати», – сказали вони orthodoxtimes.com.

Вирішальна роль митрополита Бориспільського Антонія

Однак, ситуація з іншого боку не краща — можливо, навіть гірша. «Їх звинувачують у тому, що вони залишаються під російським впливом. І щоб довести свою відданість Україні, вони впали в етнофілетизм», — повідомили джерела orthodoxtimes.com.

Щодо митрополита Онуфрія, джерела з Фанару повідомили orthodoxtimes.com, що він духовна людина та простий чернець, але, на жаль, йому бракує харизми лідера. «Люди бачать у ньому духовного батька, шанованого старця, але у нього немає бачення. Коли ваша Церква переслідується, а ви її пастир, ви повинні її врятувати. Вам потрібне бачення майбутнього. Онуфрію цього бракує», — сказали вони.

«Тим не менш, він намагається зберегти Церкву єдиною та зробити її незалежною від Росії, але йому це важко», — додали вони.

Всередині Української Православної Церкви існує внутрішній розкол. Добре поінформовані джерела повідомляють orthodoxtimes.com, що «існують крайні проросійські елементи та етнонаціоналісти. Митрополит Онуфрій намагається балансувати між ними».

Тим часом митрополит Бориспільський Антоній «робить усе можливе, щоб запобігти незалежності від Московського патріархату. Він глибоко проросійський — настільки, що сподівається, що Путін увійде до Києва — і має величезний вплив на митрополита Онуфрія, роблячи все можливе, щоб підтримувати зв’язки з Москвою», — повідомили джерела orthodoxtimes.com.

Однак ключовою фігурою за лаштунками УПЦ є український бізнесмен та олігарх (і колишній депутат) Вадим Новинський. «Він є духовною дитиною митрополита Антонія. Останній веде всі свої справи за допомогою Новинського», — розкрили джерела orthodoxtimes.com.

Хто інформує Вселенського патріарха про Україну — і що він насправді знає

Звичайно, потрібно запитати: скільки — і що — Вселенський патріарх насправді знає про те, що відбувається в Україні?

За словами джерела з Фанару, яке спілкувалося з orthodoxtimes.com, Патріарх Варфоломій отримує лише часткову інформацію. «Будь-яка інформація, яка потрапляє до Фанару, — це лише те, чого хоче і дозволяє поширювати митрополит Халкідонський Еммануїл. Він підтримує тісні стосунки з митрополитом Євстратієм в Україні, і вони обидва підтримують позиції один одного з власних причин. Обидва несуть відповідальність за нинішній стан Автокефальної Церкви України. На Фанарі все, що стосується України, йде через Еммануїла. І будь-кого, хто наважується висловитися з цього питання, відсувають на другий план. Еммануїл звинувачує їх — і на цьому все закінчується».

Варто також зазначити, що митрополит Халкідонський Еммануїл має таку ж репутацію і в Україні. За даними джерел у країні, коли старець Халкідон відвідував його, його завжди супроводжували розкішні автомобілі та патрульна поліція. Навіть українське президентство, як повідомляється, було роздратоване, зазначивши, що його приймають, «ніби він сам Вселенський Патріарх».


Україна… Як Росія?

На жаль, як повідомляють джерела orthodoxtimes.com як на Фанарі, так і в Україні, ситуація в українському православ’ї є хаотичною. Усі Церкви — незалежно від юрисдикції чи доктрини — стали етнонаціоналістичними, відмовившись від справжньої місії Церкви.

Показово, що Православну церкву України під керівництвом митрополита Епіфанія тепер називають «гілкою держави». «На жаль, вона взяла на себе роль державної церкви. Вони не усвідомили, наскільки це небезпечно — за нинішніх умов це може легко обернутися проти них», — сказали джерела.

В інтерв’ю orthodoxtimes.com ті ж джерела додали: «Церква та держава повинні співпрацювати заради блага народу — це одне. Але просто робити те, що вимагає держава, — це зовсім інше. І це точно та сама проблема, яку ми бачимо в Росії. Московський патріархат грає в гру державної влади, і всі в Російській церкві зрештою роблять усе, що каже Путін. Немає жодного богословського дискурсу чи критики дій держави. Тільки постійна похвала. Чи справді це роль Церкви?»

Ті ж джерела також відзначили серйозну проблему нестачі кваліфікованих церковних лідерів в Україні. «В обох Церквах — Епіфанія та Онуфрія — більшість духовенства (за деякими винятками в останній) не мають належної богословської освіти. Вони не навчалися на богословських факультетах чи університетах за кордоном, лише в місцевих церковних школах. Як наслідок, загальний академічний рівень дуже низький», — зазначили вони.

Чого чоловіки живуть меньше, ніж жінки. Істина.

  • 30.05.25, 14:24
Чого чоловіки живуть меньше?
Бо - на нервах. А нерви, стреси - вбивають. Поступово розрушають.
Чоловіки бистріше вмирають - через нерви.
.
В чоловіків життя - боротьба. Суцільна боротьба все життя щоб тебе не набили.
Щоб сусіди не забрали в тебе метр твоєї землі.
Щоб не спокусили твою жінку, бо усе усі про це з нею тільки і думають.
Щоб не забрали (хтось) в твоєї сім‘ї гроші чи продукти.
На роботі боротьба вічна з конкурентами та начальством.
- Над цим весь час треба активно переживаючи працювати, нервувати, вести нвидимій бій діями. Боротьба.
І купа інших дій, які потребують боротьби. Нервів.
.
.
В жінок життя - це робота. Планомірна спокійна робота усе життя.
Потрібно усе життя митися і слідкувати за собою чиститись краситись, бо рефлекс такий в генах.
Потрібно усе життя готувати їсти чоловіку і пів-життя готувати їсти дітям. Заботитись працювати над виглядом чоловіка і дітей.
Якщо ходить на работу, там теж треба бути гарненькою (негарненька в колективі непотрібна) і акуратно робити своб роботу на гарну оціночку, бо так ще з школи привчили).
Тобто усе - Спокійна робота.
.
Жінки нервують рідко, і тільки тоді, коли вірно бачать, що робота буде зроблена неправильно. Чого вони не хочуть,- бо робота має бути зроблена правильно, бо робота - Суть життя жінки.
Через це, коли жінка бачить, що чоловік робить не правильно,- не приносить достойні гроші в сім‘ю чи не правильно ріжє овочі допомогаючи ій,- вона свариться. Це - не нерви. Вона просто хоче щоб робилось правильно.
.
Так що усі жінки спокійно усе життя працюють, розуміючи що мусиш усе життя працювати. Через це довго живуть - бо не перенапружуються. І не нервують кожен день.
Бо розуміють, що Життя - це довга робота. То й не видєлуються. .
.
А чоловіки живуть меньше,- бо кожен день боротьба, кожен день з кимось змагання в кращості та напівсмертельні задачі по захисту свого, кожен день - Нерви.
.
Чоловіки живуть меньше, - бо нерви.
Нервово сприймають світ.
Бо лишнє нервують.

Українська музика 2926







0%, 0 голосів

67%, 2 голоси

33%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Note

  • 30.05.25, 11:42

Цікава техніка...

   

[ Читати далі ]


14%, 1 голос

71%, 5 голосів

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Було це років тому триста...

Було це років тому триста,

А може й зовсім не було:

Йшов чоловік із міста в місто,

А може й з міста у село.

Тоді «смірєніє» віталось,

Вкривало сірості плащем,

А чоловікові співалось,

І пританцьовувалось ще.

І сонце сяяло над світом,

І розчинявсь холодний страх,

І розквітали дивні квіти

На тих стежинах і шляхах.

Чомусь на сіре мода знову,

Хоч двадцять перший в панстві вік,

Але і досі кольорово

Отам, де йшов той чоловік.


фото згенероване ШІ



НЮ і Дівчата...
















Фото-художник Давид Дубницький. місто Дніпро

Другий місяць перенесення фоток

  • 29.05.25, 18:04
Отже, минув другий місяць від початку переїзду фоток на новий хостинг. Попри передживання, вдалося досягти бажаного темпу: на цьому тижні переніс половину блогерського фотоархіву. Але, нажаль, з'явились справи, які вимагають "виходу в люди". Крім того, іноді нема сил щось робити. Однак переїзд помаленьку відбувається — і це добре. Бо що б хто не казав, а з imgBB продовжують зникати файли. Тож рішення було прийняте правильне, навіть незважаючи на те, що міг погіршитися зір (бо кожен переїзд — це стрес для мозку та очей). Хоча жалкую, що не почав цей процес раніше.

Полковник, картоха, інше.






Путін зізнався, що просив полковника поділитися картоплею, але той відмовився, бо й так уже продав Росії усі запаси.
- лукашонок затиснув картофан для пині .... На рюся найскріпніший коренеплід - це ріпа. Нехай і жеруть її. Ще є лобода – її взагалі до куя.
Ну власне найчастіше таке може трапитись там де все вирішується ударом кулака по столу начальника та різкий окрик по телефону. А не ринковими та природними відношеннями. Ну тоді з проблем країні не вилізти. І того нема, і цього нема...

Полковник звинуватив білорусів у небажанні робити дітей.
Грит, серед жінок іноді ще є "нормальні, які народжують", а чоловіки взагалі "стопталися" і нічого не хочуть. Останнє тямуще покоління було його, а тепер уже все — «мужиків треба як зерно шукати»
Ой а що мамки уже рожать нє хотят? Бо керівництво безвідповідальної влади, на те й сподівалось, що "мамки єщо нарожают. Людєй нє жалеть. Любой ценой!"

Якийсь лось у Бобруйську заліз у хату, розніс там усе і ліг на ліжку.
Його приспали рятувальники, краном завантажили в машину і вивезли до лісу.







Запитання:
Ви все ще вірите, що Путін хоче припинити війну?
Трамп:
Я не можу вам цього сказати, але я дам знати протягом двох тижнів, ми з'ясуємо це дуже скоро, ми з'ясуємо, так чи ні, але потрібні ще тиждень-два.
Опять двадцать пять.

Встречаются российский оккупант и житель оккупированных Россией, территорий: 
- Повезло вам, - говорит оккупант, - мы теперь вам вонА чего построим! Будете жить хорошо! 
- А когда начнешь строить-то? - спрашивает житель.
- Да завтра после обеда!
- А почему после обеда? 
- А до обеда я занят - к нам говновоз приезжает выгребную яму выкачивать

Люблю суперечки з ватою:
Ти йому про різанину в Бучі, про зруйнований Ірпінь, про те, як хитав 7-ми місячного брата в бетонному підземному паркінгу, поки росіяни бомбили місто.
Він тобі про Донбас про 8 років
Мовчки кидаю паспорт із донецькою пропискою. Завіса.

Многие русские так и остались валяться в полях Украины, подыхая с мечтой: "что же я ещё смогу спиzдеть...".

Українська музика 2925







25%, 1 голос

25%, 1 голос

0%, 0 голосів

50%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.