хочу сюди!
 

Вікторія

38 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Фарисеї та книжники

  • 23.04.22, 12:20
Зараз по ФБ розлітається новина, що вночі в Тернополі в собор УГКЦ вїхала жінка машиною, коментарі особливо дивують, зразу пишуть, що нею мають зайнятись спецслужби, що це неповага якась, розіп'яти треба, розповсюджують особисту інформацію, і коментуючі віряни не поцікавились чи їй погано стало за кермом і тому вона втратила керування чи важкий психологічний стан, експертиза то ще йде. Це фарисейство і книжництво, людям цікавіші речі ніж допомога іншому, про яку так люблять проповідувати. Це ще раз доводить, що світом править вигода, а не рожеві соплі чи вигадані друзі

Що можна, що не можна?

Війна важко переживається не лише, як пересічній людині, а й як блогеру, оскільки нема можливості подорожувати і досліджувати закинутки — у нинішній час це може бути небезпечним. Крім того, багато чого не можна показувати: військових (а вони можуть потрапити у кадр випадково), блок-пости, військову техніку, стратегічні об'єкти інфраструктури. Можливо, саме через це багато блогерів змінили тематику, або взагалі затихли. Однак нещодавно багато відеоблогерів почали викладати відео про руйнування від війни. Та й у соцмережах викладають знімки. Правда, роблять це трьома способами: 1) офіційно, як журналіст (але не у всіх блогерів є журналістське посвідчення); 2) як волонтери (роздають гуманітарну допомогу від благодійних організацій чи від себе, і паралельно, знімають або фільмують); 3) як добровольці з прибирання або розчищення від завалів.

Особливого бажання споглядати зруйновані населені пункти немає. Але це чи не єдиний можливий контент, що пов'язаний і з туризмом, і зі сталкерством. Тим паче, російсько-українська війна — надовго (хтось каже, що до середини літа цього року; інші — що до осені; деякі взагалі розповідають, що війна триватиме і в наступному році). Та й в інтернеті слід поширювати інформацію про злодіяння русні. Питання лише в тому, як це зробити. Просто поїхати, як на екскурсію, виглядатиме дико.

Вони працювали старанно...

Це песик Патрон,він шукає міни та іні небезпечні речі...
  

[ Читати далі ]

Ірпінь

  • 23.04.22, 06:15

Фото Ірпеня, зроблене турецьким журналістом Ісмаїлом Чошкуном. 

Немає жодної цілої будівлі.

Ірпінь. 20.04.2022

З Телеграму Russian_agression (Війна 2022)

Гучні імена тихих земель

  • 22.04.22, 18:50
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]

Коли у жовтні я нарешті погасив свої туристичні борги перед Житомиром, заодно знайшов час трохи виїхати і на Житомирщину, також мною незаслужено обділену увагою. Вивчати місцеву провінцію почав у якійсь мірі з чорного ходу, а саме з Любарського району на південно-західному краю області.

1. Як у мене водиться, спочатку заїхав у найвіддаленішу від цивілізації заплановану цікаву точку, з якої мав далі поступово рухатися назад до обласного центру. У даному випадку цією точкою стало село Нова Чортория, що на 15 км далі Любара. Капітальний паркан з воротами навпроти зупинки одразу натякає, що тут знайдеться щось цікаве.


[ Читати і дивитись далі ]

Маріуполь - це Україна!

  • 22.04.22, 18:49
Сонце зійшло над Азовом
Вітер над дюнами дме
Холодно, але пісок пахне весною
Очі вже звикли до втоми
Надто багато причин
Мрію як нам буде знов добре з тобою

Ні,корабельні гармати
Не розібють мою мрію
Віру ніколи не зрадить серце моє
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії
Доки над гордим Азовом
Сонце встає

Небо гримить над Азовом
Ворог гарматами б‘є
Звечора навіть бетон пахне війною
Думати як буде завтра
Часу нема і немає причин
Серце і руки давно звиклі до бою

І корабельні гармати
Не розібють мою мрію
Віру ніколи не зрадить серце моє
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії
Доки над гордим Азовом
Сонце встає

Ми залишились собою
Ми загорнулись у ніч
І вільні уста стисли від болю
Але й в найглибші підвали
Світло повернеться знов
Крик нового дня рветься на волю

І корабельні гармати
Не розібють мою мрію
Віру ніколи не зрадить серце моє
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії
Доки над гордим Азовом
Сонце встає.(с)

93%, 13 голосів

7%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Про рускій карабль

  • 22.04.22, 18:43
Може вже тут було, але дуже вже сподобалась перероблена пісня від Лесі Никитюк.
На жаль, можна дивитися тільки на youtube.